Статутний капітал: поняття, порядок формування та законодавчі вимоги до розміру

Статутний капітал - капітал акціонерного товариства, що утворюється з суми номінальної вартості всіх розміщених акцій товариства. Економічний зміст вимоги про мінімальний розмір статутного капіталу полягає у захисті інтересів кредиторів, які теоретично можуть задовольнити свої вимоги до товариства за рахунок його статутного капіталу. Звичайно, кошти, сплачені акціонерами при заснуванні товариства, не залишаються недоторканими протягом періоду його діяльності. Навпаки, вони можуть бути повернені засновникам у вигляді, наприклад, плати за послуги, надані компанії. Крім того, акціонери приватних акціонерних товариств можуть формувати статутний капітал за рахунок майна, майнових і немайнових прав, оцінка яких здійснюється ними на власний розсуд, а тому дійсна вартість такого майна і прав може бути значно меншою їх ринкової вартості. Отже, вимога про мінімальний розмір статутного капіталу сама по собі була б надто неефективним засобом захисту. Саме тому, закон вимагає після закінчення другого року та кожного наступного фінансового року діяльності товариства звіряти вартість чистих активів акціонерного товариства з розміром статутного капіталу. Формування капіталу:Неможливість відстрочення зобов'язання зі сплати капіталу При створенні, статутний капітал акціонерних товариств повинен бути сформований повністю. Це є більш жорстокою вимогою порівняно із Другою Директивою, яка позволяє сформувати лише 25 відсотків від мінімального капіталу, в той час як решта несплаченого капіталу залишається не обмеженим у часі обов'язком засновників щодо товариства (однак у разі якщо внесок засновника до статутного капіталу виражений у не грошовій формі, він повинен бути здійснений протягом 5 років з моменту інкорпорації (початку бізнесу) компанії). При подальших випусках акцій, акції українського товариства повинні бути повністю сплачені до моменту затвердження товариством результатів розміщення акцій. Ціна акцій Акції повинні мати номінальну вартість і не можуть розміщуватись акціонерним товариством за ціною, меншою від номінальної вартості. Ця вимога піддається критиці в літературі. Так, якщо акції компанії торгуються на ринку за ціною нижчою, ніж номінальна, і така компанія вирішує залучити інвестиції шляхом додаткового розміщення акцій, компанія не знайде жодного інвестора, який би став покупати акції за ціною, яка є вищою ніж ринкова ціна. Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу в порядку, встановленому цим Кодексом та законом, прийнятим відповідно до нього. Рішення товариства про зміни розміру статутного капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру. У господарському товаристві створюються резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менш як п'ятнадцять відсотків статутного капіталу, а також інші фонди, передбачені законодавством України або установчими документами товариства. Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим п'яти відсотків суми прибутку товариства. Вкладами засновників (учасників) може бути: нерухоме майно, обладнання, та інші матеріальні цінності, акції, майнові права, грошові кошти. Документами що підтверджують внесення вкладів до СК є: виписка з спеціального тимчасового рахунку в банку; якщо майно вноситься, тоді акт прийому-передачі майна на баланс, затвердженому в протоколі установчих зборів вартість майна, а при необхідності акт експертної оцінки; цінні папери – довідка з біржі про ринкову вартість на дату внесення до СК. Розмір СК існує лише для акціонерних товариств або визнається законодавством і дорівнює 1250 мін.з/п. Підвищені вимоги до СК: для банків – 120 млн.грн.; для страхових компаній - 1 млн.євро; для страховиків життя – 1,5 млн.євро. На момент реєстрації засновники повинні внести: ТзОВ – не менше 50% СК (решту протягом року), АТ – 100%.

Дата добавления: 2015-10-13