Практичні схеми поліспастів для натягування навісних переправ

У туристській практиці всі поліспасти поділяються на сумісні, коли перильна мотузка натягується своїм вільним кінцем, пропущеним крізь поліспаст, та окремі, коли для поліспасту використовується окрема мотузка. До переваг перших відносяться: а) можливість закріплення перил на опорі в натяг; б) відсутність петлі Прусика (або зажиму), за допомогою якої (якого) поліспаст закріплюється на перильній мотузці.

На останньому пункті треба зупинитись. За вимогами правил техніки безпеки (та згідно із названими вище Настановами щодо проведення змагань з пішохідного туризму та пішохідних туристських походів), навісну переправу можна використовувати лише тоді, коли вона складається тільки з основних мотузок та карабінів, що витримують відповідне навантаження. Тож блоки (поліспасти), якщо вони використовувались для натягування, перед проходженням учасників треба обов’язково знімати з перил. З цієї причини, блоки недоцільно використовувати у сумісних поліспастах, і їх здебільшого, замінюють на карабіни. Тому у туристській практиці блоки використовуються, загалом, в окремих поліспастах.

А підєднати окремий поліспаст до перильної мотузки можна лише за допомогою захоплюючих вузлів чи зажимів, які не «кусають» мотузку. Останні доволі рідко зустрічаються у туристів через свою велику ціну. Тому, найпростіший спосіб закріплення окремого поліспасту на перильній мотузці – зав’язати на останній захоплюючий вузол петлею Прусика. Та при витягуванні мотузки, ця петля, як найтонша, стає найслабкішою ланкою системи поліспасту – при надмірних зусиллях команди, за рахунок виграшу в силі, петля рветься, що інколи призводить до трагічних наслідків. Саме для того, щоб команда не могла прикласти надмірні сили при натягуванні перил (згідно до діючих Настанов Додаток 1) кількість учасників, що тягнуть мотузку обмежується в залежності від обраного командою поліспасту (тобто його виграшу в силі) за формулою F = 50NK (де F – сила натягу перил, яка не повинна перевищувати 800 кг на одинарній мотузці, 50 – середня сила тяги одного учасника команди, N – кількість учасників, які витягують поліспаст, K – виграш в силі, який дає поліспаст).

М.Фарбер описує досвід використання петлі Прусика з реп-шнура діаметром не 6 мм, а 8 мм, що значно підвищує її надійність. Але захоплюючий вузол такою петлею майже не держить на основній мотузці діаметром 10 мм. Під час натягування перил він ковзає по мотузці, що також призводить до псування і мотузки і «прусика», і, в кінцевому результаті – або неможливості натягнути перила, або – обриву петлі. Тому М.Фарбер, спираючись на досвід американських гірських рятувальників, рекомендує прив’язувати 8-міліметрову петлю Прусика до перильної мотузки «подвійним» захоплюючим вузлом, роблячи при його зав’язуванні замість двох обертів три (дивись мал. 9). До речі, цей спосіб закріплення окремого поліспасту вже понад 10 років використовується туристами Херсонського Центру позашкільної роботи, і за цей час жодного нарікання на нього не було.

Мал. 9. Закріплення петлі Прусика на перильній мотузці

Мал. 10. Карабінна удавка для закріплення перил, яка дозволяє зняти їх з іншого берега

.

З точки зору теорії, будь-який поліспаст можна зробити і окремим і сумісним. Але в туристській практиці деякі схеми поліспастів традиційно використовуються, як окремі, інші – як сумісні. Перейдемо до розгляду конкретних сумісних поліспастів. На малюнку 11 показані два прості трьох-кратні поліспасти, які відповідають схемі на мал. 2. В якості рухомих блоків тут використовуються карабіни, закріплені на перильній мотузці, в якості нерухомого блоку – опора (на правому) та закріплений на опорі, чи крюку карабін (на лівому). Використовувати в якості нерухомого блоку опору, доречно лише у випадках, якщо за опорою (та і перед нею) є ділянка, достатня для витягування мотузки всією командою. З урахуванням тертя, лівий поліспаст буде мати виграш в силі лише в 1,75, а правий – 1,66 рази. Якщо в цих поліспастах використовувати здвоєні карабіни, то виграші підвищаться відповідно до 1,90 та 1,74 разів.

Мал. 11 Практичні схеми трьохкратних поліспастів (зліва – на опорі, праворуч – на петлі чи крюку).

Сумісні поліспасти мають недоліки: по-перше, такі поліспасти довго перебудовувати, якщо за одне їх витягування не досягнуто необхідного натяжіння перил. Тому їх недоцільно використовувати у випадках коли робоча зона команди обмежена. По-друге, вони не дозволяють закріпити перила так, щоб їх можна було зняти з іншого берега (тобто на «карабінну удавку» – мал. 10). Усунути останній недолік можна, якщо натягувати перила, так званим, «Сакським» способом (мал. 12). Як і в попередньому випадку тут в якості рухомого блоку використовується карабін, а нерухомого – опора. Але тут карабін може ковзати по мотузці в один бік, а в іншому напрямку йому не дає рухатись карабінне гальмо. Це також простий трьох-кратний поліспаст, але реальний його виграш в силі, як і в попередньому випадку, становитиме лише 1,66 рази (якщо використовувати здвоєний карабін – 1,74 рази).

Мал. 12. «Сакський» поліспаст з трьох-кратним виграшем в силі

І зауваження для тих, хто буде використовувати «Сакський» спосіб на практиці. Завжди треба слідкувати за тим, аби карабінне гальмо, при натягуванні перил, не проскочило крізь карабін поліспасту. Для цього перед натягуванням мотузки карабін поліспасту вузьким краєм заводиться у карабін гальма (уважно дивись малюнок).

Мал. 13. Прості окремі поліспасти (ліворуч – трьохкратний,

праворуч – чотирьохкратний)

Тепер розглянемо практичні схеми окремих поліспастів. Перш за все такі поліспасти мають перевагу в тому, що їх можна підготувати заздалегідь і в разі необхідності швидко закріпити їх в двох точках: нерухомі блоки додатковою петлею з основної мотузки на опорі, рухомі – петлею Прусика на перильній мотузці. Друга перевага (як вже зазначалось) – в окремих поліспастах можна використовувати ролики, що значно підвищить виграш в силі. На малюнку 13 показані окремі прості трьох та чотирьох-кратні поліспасти (які відповідають мал. 3, 4). Якщо в них, як на фото, використовувати карабіни, то реально такі поліспасти дадуть виграші в 1,7 та 1,8 рази. Використання подвійних карабінів дасть виграші в 1,9 та 2,0 рази. Якщо ж в цих поліспастах будуть використовуватись сертифіковані блоки (які включають у карабіни, позначені стрілочками) – виграш в силі складатиме, відповідно, 2,4 та 2,9.

Із складних поліспастів розглянемо схеми подані на мал. 14. Вони відповідають мал. 5, 6, лівий відноситься до чотирьох, а правий – до шестикратних. Практично, з використанням карабінів, як на фото, виграші будуть становить 2,1 та 2,5 (з подвійними карабінами, відповідно, 2,4 та 3,0). Використовуючи сертифіковані блоки (які включають у карабіни, позначені стрілочками), в цих поліспастах можна отримати виграші 3,2 та 4,4.

Мал. 14. Складні окремі поліспасти

(ліворуч – чотирьохкратний, праворуч – шестикратний)

Серед вбудованих поліспастів зупинимось на чотирьох та п’ятикратних поліспастах. Перші зображені на малюнку 15. Ці поліспасти були винайдені у гуртках Херсонського Центру позашкільної роботи та проходили апробацію протягом 4-х останніх років. Вони відносяться до окремих і побудовані за схемою мал. 7. Реально, при використанні карабінів, вони дають виграш в силі на опорі – 2,4 та на петлі – 2,5 (при здвоєних карабінах, відповідно – 2,7 та 2,9), а при використанні роликів (які включають у карабіни, позначені стрілочками) – 3,2 та 3,5.

Мал. 15. Окремі чотирьохкратні вбудовані поліспасти

Ще приклад вбудованих поліспастів зображено на мал. 16. Такі поліспасти рекомендує використовувати фірма PETZL, аби виключити зі схеми натягування перил петлю Прусика. Ці поліспасти відносяться до сумісних п’ятикратних і побудовані за схемою мал. 8. Використовуючи карабіни в них можна отримати виграші в силі 2,7 (на опорі) та 3,0 (на петлі). Використовуючи здвоєні карабіни отримаємо, відповідно, виграші в силі 2,9 та 3,2. Якщо ж в цих поліспастах використовувати блоки, то можемо отримати реальні виграші в 3,1 та 3,6 раз. Але ще раз зауважимо, що у практиці натягування перил в сумісних поліспастах ролики використовувати недоцільно.

Мал. 16. Сумісні вбудовані поліспасти, рекомендовані фірмою PETZL

2. ВИВЧЕННЯ САМОСТІЙНОГО НАВЕДЕННЯ ПЕРИЛ НА ЗАНЯТТЯХ ГУРТКА «ВІЙСЬКОВО–ПАТРІОТИЧНИЙ КЛУБ»

За програмою «Військово-патріотичного клубу» на вивчення самостійного наведення навісної переправи відводиться 6 годин. За перші 2 години вихованці знайомляться з теоретичним матеріалом. Наступні дві години – практичне заняття по формуванню первинних навичок самостійного наведення перил. Останнє двогодинне заняття – заняття з фізичної підготовки, в ході якого відбувається закріплення набутих теоретичних знань та практичних навичок.

Вивчення теоретичного матеріалу починається з ознайомлення вихованців із поліспастами – системами блоків, за допомогою яких можна натягувати перильні мотузки. Таких систем відомо багато, тому на заняттях гуртка необхідно розглядати лише найбільш типові, такі, що часто використовуються на практиці – не більше 10.

Треба зауважити, що під час вивчення питань цієї теми, необхідно весь час звертати увагу вихованців на вимоги правил техніки безпеки, які прописані у Настановах щодо проведення змагань з пішохідного туризму та пішохідних туристських походів (затверджені рішенням виконкому ФСТУ від 25.04.2009 протокол № 4/2009) – Додаток 1. Зокрема ті, що стосуються правил страхування першого учасника та безпечного подолання перешкод по навісній переправі, які вивчались на попередніх заняттях. А також, на заняттях розглядаються нові для вихованців питання безпеки під час натягування перил, таких як безпечне використання петлі Прусика та безпечне обладнання навісної.

Знайомство з поліспастами починається з розгляду теорії – фізики поліспастів, потім вихованці вивчають практичні схеми поліспастів, в яких блоки замінені карабінами, і на останньому етапі – 3 (4) найкращі практичні схеми поліспастів з карабінами та роликами вихованці використовують для самостійного наведення перил. Щоб у подальшому вихованці могли самостійно обирати тип поліспасту, в залежності від конкретних умов, для кожної схеми складається «довідка», яка вміщує данні про практичні переваги та недоліки кожного поліспасту. Характеристики різних типів поліспастів заносяться у таблицю (Додаток 2).

З метою розвитку уваги вихованців та формування інтересу до занять у гуртку вихованцям ще пропонується виконати завдання на розвиток уваги, таких як «лабіринт», «знайди відповідності» та «знайди відмінності» (Додаток 3). Такі завдання легко можна підібрати в журналах, наприклад, «Отдохни». На думку автора, виконання таких завдань готує вихованців не гарячкувати та швидко розпутувати мотузки, коли вони заплутуються під час змагань з техніки пішохідного туризму або у походах. Ці завдання на розвиток уваги виконуються, як першість між малими групами (по 2 – 3 особи) – хто більше виконає завдань за відведений час, наприклад, 15 хвилин.

Після цього, з метою закріплення набутих знань, групи готують презентацію та інструкцію підказку по зборці і використанню, кращого, за власною думкою, поліспасту. Заохочуються презентації складені в оригінальній формі – у вигляді віршів, чи театралізованої сценки, чи з намальованим на плакаті поліспастом.

Після вивчення теорії гуртківці виконують практичні вправи по складанню різних типів поліспастів, а після того – на наступному занятті переходять до тренувань по самостійному наведенню перил навісної переправи із використанням різних типів поліспастів. Але не всіх типів, а лише тих, які на думку вихованців (та викладача) найкраще використовувати на практиці. Тож, із всіх розглянутих схем поліспастів, вихованці тренуються складати лише 3.

Один з них, так би мовити, «тренувальний» поліспаст, вихованцям давно відомий, бо використовувався під час підготовки елементів на тренуваннях у відпрацьовуванні навичок самострахування на горизонтальних перилах – простий сумісний трьохкратний поліспаст. Його вони оберуть, як найпростіший. А ось два інші поліспасти вихованці будуть обирати не через знайомість, а за своїми уподобаннями.

Саме вивченню практичного застосування цих двох останніх поліспастів і буде присвячено наступне двогодинне заняття. В його ході вихованців поділяють на дві команди. Для ефективного проведення тренування необхідно заздалегідь підготувати дві рівноцінні паралельні гілки. Вони повинні бути обладнані петлями для організації страхування першого учасника, який «переправляється через яр» на командній страховці при імітації перешкоди, позначеній контрольними лініями. Крім того, перед початком заняття необхідно знову повторити правила самострахування на навісних переправах, правила командного страхування на гірських перешкодах, вузли для закріплення перильних мотузок та схеми обраних поліспастів.

Спочатку групи отримують завдання, хто швидше натягне переправу за допомогою поліспасту, який не дозволяє зняти перильну мотузку з іншого боку перешкоди – «тренувального» поліспасту. Таким чином готується верхня перильна мотузка («суддівські перила») для подальшої роботи.

Далі команди отримують завдання наводити переправу (нижню перильну мотузку) за допомогою одного із обраних на минулому занятті поліспастів (який дозволяє зняти перила з іншого боку перешкоди). Таким чином одночасно дві команди наводять переправу різними поліспастами. Після наведення переправи одним способом, команди обмінюються поліспастами. Довжину переправ треба обирати такою, щоб команди могли виконати завдання, щонайбільше, за 10 хвилин. Таким чином за першу годину тренувань кожна група спробує свої сили у натяжінні переправи за допомогою трьох різних поліспастів, та на практиці перевірить, який із способів найбільш ефективний.

Під час другої навчальної години команди вихованців будуть відпрацьовувати роботу з одним із поліспастів на швидкість, і повинні встигнути ще 3 – 4 рази використати два кращих поліспасти для самостійного наведення перил.

Таким чином в ході занять реалізується принцип «від теорії до практики». На першому занятті вихованці розглядають теоретичні питання та вивчають практичні схеми поліспастів, а далі – використовують набуті знання в ході тренувань. Крім того, ця послідовність дозволяє використовувати й інший принцип «від простого до складного». На першому занятті з теми вихованці вчаться складати поліспасти з карабінів, роликів та мотузок, на інших – вони, склавши поліспаст, вже тренуються використовувати його для натягування перил.

---

Дата добавления: 2015-10-13