Еквівалентні триточкові схеми автогенераторів

На практиці широко використовуються триточкові схеми автогенераторів. Узагальнена структура приведена на мал. 6.5, а.

Елементи , , - комплексні опори, що є елементами коливального контура і що містять як реактивні Х ₁, Х ₂, Х ₃, так і резистивні r ₁, r ₂, r ₃ складові:

,

,

,

причому на частоті генерації Х ₁+ Х ₂+ Х ₃ = 0 (умова резонансу) і r_і << X_i. Опір навантаження в колекторному ланцюзі транзистора

.

Мал. 6.5

Коефіцієнт зворотного зв’язку

.

Доводиться, що реактивності Х ₁ і Х ₂ мають однакові знаки, тоді з умови резонансу Х ₃ - протилежний знак. Звідси витікає, що якщо Х ₁ і Х ₂ - індуктивності, то X ₃ - ємкість, при цьому отримана схема називається індуктивною трикрапкою (мал. 6.5, в); якщо ж Х ₁ і Х ₂ - ємкості, то отримаємо ємкістну трикрапку (мал. 6.5, б). Окремим випадком ємкісної трикрапки можна рахувати приведену на мал. 6.5, г схему Клаппа. I цій схемі в індуктивну гілку послідовно включаєте: конденсатор, ємкість якого значно менше ємкості послідовного з’єднання конденсаторів С ₁ і С ₂:

.

Для підвищення стабільності автогенераторів необхідно використовувати контури з високою добротністю. Це означає, що опори втрат r ₁, r ₂, r ₃ в елементах , , малі в порівнянні з реактивними складовими Х ₁, Х ₂, Х ₃, тобто , , . При цьому коефіцієнт зворотного зв’язку

.

Тоді для індуктивної трикрапки , для ємкісної .

Частота коливань автогенератора визначається резонансною частотою контура. Для індуктивної трикрапки (мал. 6.5, в) , для ємкісної трикрапки (мал. 6.5, б) . Для схеми Клаппа (Мал 6.5., г)

,

де .

Відзначимо, що в триточкових схемах автогенераторів використовується неповне включення контура в колекторний ланцюг транзистора. Коефіцієнт включення для схем мал. 6.5, б і 6.5, в

.

Дата добавления: 2015-09-06