Схема із загальною сіткою

При підвищенні робочої частоти в схемі ГВВ збільшується зворотний зв’язок через прохідну ємкість анод - сітка, що управляє, і на деякій частоті може виникнути самозбудження. Тому на високих частотах лампу включають із загальною сіткою. При використанні тетродов також може виникнути нестійкість, хоча і на вищих частотах, ніж в тріодах. Для підвищення стійкості тут застосовують заземлення сіток, що управляють і екранної, тобто використовують схему, в якій по ВЧ обидві сітки сполучено з корпусом через блокувальні конденсатори (мал. 3.7).

Мал 3.7

Напруга збудження і змінна напруга між анодом і катодом знаходяться в однаковій фазі, оскільки із збільшенням миттєвої напруги на катоді зменшується анодний струм і, отже, зростає падіння напруги на лампі:

U_конт = U_mg + U_ma.

Корисна потужність

P ₁ = 0,5 U_контI_{a 1} = 0,5 I_{a 1} U_ma + 0,5 I_{a 1} U_mg

у своєму складі містить так звану прохідну потужність

P_прох = 0,5 І_{а 1} U_mg.

Ця потужність споживається від джерела збудження і передається через лампу в контур. Друга частина потужності 0,5 I_{a 1} U_ma виробляється лампою і поступає в навантаження (контур).

Потужність, споживана каскадом від збудника (потужність збудження):

,

де I_{g 21} - амплітуда першої гармоніки струму другої сітки.

У цих формулах потужність Р' =0,5 U_mg (I_{g 1}+ I_{g 21}) виробляється джерелом збудження і йде на утворення струмів сіток, що управляють і екрануючої.

Клістрод. Клістроди є порівняно новими приладами, в зарубіжній літературі їх називають IOT - Inductive Output Tube (лампи з наведеним вихідним струмом). Вони призначені для лінійного посилення в діапазоні УВЧ на рівні вихідної потужності в десятки кіловат. Як випливає з назви приладу, він об’єднує в собі властивості тріода і клістрона. Катод, сітка і анод клістрода утворюють тріодну частину, що порушується вхідним сигналом. У цій частині між сіткою і катодом встановлюють вхідний коаксіальний резонатор, в який вводять підсилюваний сигнал. В результаті формуються імпульси анодного струму як в звичайній лампі, що працює в режимі АВ. Вихідна частина клістрода складається з коротких пролітних труб і вихідного резонатора. Таким чином, відбір потужності від електронного променя відбувається так само, як і в пролітному клістроні. Від розфокусування в пролітній трубі електронний промінь утримують магнітним полем соленоїда. Використання клістронної вихідної частини забезпечує стійке посилення і дозволяє зменшити ємкість вихідного резонатора. Як і в клістроні, анод і колектор заземлені по постійному струму; високовольтне живлення подають на катод, плюс додатковий зсув на сітку. По радіочастоті у вхідній частині клістрода до корпусу приєднана сітка через блокувальні конденсатори. Смуга робочих частот клістрода перекриває 4-5 діапазонів ТБ (470...810 МГц), настроювання на конкретний канал проводиться заміною резонаторів. Деякі параметри вітчизняних клістродів, що випускаються підприємством «Витік», приведені в літературі [9], стор. 514.

Дата добавления: 2015-09-06