Психологія управління».

1. Лідер:

1) не несе відповідальності за групу;

2) представляє свою групу в зовнішніх стосунках;

3) наділений офіційними санкціями;

4) призначається офіційно;

5) обмежений внутрігруповими стосунками;

6) висувається стихійно;

7) несе відповідальність за групу перед законом.

2. Керівник:

1) не несе відповідальності за групу;

2) представляє свою групу в зовнішніх стосунках;

3) наділений офіційними санкціями;

4) призначається офіційно;

5) обмежений внутрігруповими стосунками;

6) висувається стихійно;

7) несе відповідальність за групу перед законом.

3. Формами авторитарного управління є:

1) сімейне;

2) патріархальне;

3) автократичне;

4) бюрократичне;

5) демократичне;

6) анархічне;

7) харизматичне;

8) ліберальне.

Модель управлінської сітки, побудовані на аналізі різних комбінацій ступеня уваги до виробництва і до людей запропонували

1) Р. Блейк і Дж. Моутон;

2) О. Кузьмін і В. Гладунський;

3) Р. Лайкерт і Р. Блейк;

4) Дж. Моутон і Т. Мітчел;

5) Т. Мітчел і Р. Хауз;

6) Ф. Фідлер і Р. Блейк;

7) Дж. Моутон і Ф. Фідлер.

5. Поведінка одного працівника (керівника), яка вносить зміни у поведінку, стосунки, відчуття іншого працівника (підлеглого) – це:

1) влада;

2) лідерство;

3) керівництво;

4) вплив;

5) стиль керівництва.

6. Формальні повноваження, які надає посада – це:

1) вплив;

2) лідерство;

3) керівництво;

4) влада;

5) стиль керівництва;

В цьому завданні в хаотичному порядку подані типи менеджерів в американській діловій культурі і типи керівників у практиці вітчизняних ділових стосунків. Розпізнайте їх і дайте відповідь у вигляді певних цифр, вибраних із порядкових номерів.

1) флюгери;

2) майстри;

3) борці за справедливість;

4) гравці;

5) орачі;

6) конспіратори;

7) люди компанії;

8) борці з джунглями;

9) штабісти;

10) світлі голови;

11) імітатори;

12) скептики.

Відповідь. Американські менеджери __, __, __, __, __, __, __.

Вітчизняні керівники __, __, __, __, __, __, __, __.

8. До сучасних концепцій стилю керівництва відносять:

1) авторитарний;

2) уважний;

3) демократичний;

4) модель управлінської сітки Р. Блейка і Дж. Моутона;

5) ситуаційний;

6) лібералдьний;

7) прихований;

8) анонімний;

9) система стилів керівництва Р. Лайкерта.

9. Хто може найбільш ефективно виконувати управлінську діяльність:

1) флегматики, слабко виражені холерики;

2) сангвініки, флегматики;

3) сангвініки, слабко виражені холерики.

10. Найефективніший стиль керівництва щодо обсягів і якості робіт – це:

1) авторитарний;

2) демократичний;

3) ліберальний;

4) уважний;

5) прихований.

11. Правила, основні положення і норми, якими керуються органи управління в процесі здійснення управлінської діяльності – це:

1) закони;

2) закономірності;

3) методи;

4) принципи;

5) загальна методологія;

6) контент-аналіз.

12. До соціально-психологічних методів відносять:

1) спостереження;

2) метод соціометрії;

3) метод Дельфи;

4) метод опитування;

5) переконання;

6) метод щоденників;

7) навіювання;

8) метод синектики;

9) наслідування;

10) експеримент;

11) зараження;

12) метод тестування.

13. Метод соціометрії розробив:

1) У. Гордон;

2) А. Маслоу;

3) Ч. Кулі;

4) Дж. Морено;

5) К. Левін.

14. Методи, спрямовані на розв’язання управлінських завдань і прийняття управлінських рішень – це:

1) спостереження;

2) експеримент;

3) метод синектики;

4) метод тестування;

5) метод щоденників;

6) метод вивчення документів;

7) метод Дельфі;

8) метод “635”;

9) метод Дельбека;

10) метод “мозкового штурму”;

11) метод впливу;

12) метод голосування “за-проти”;

15. Засновником класичної школи управління є:

1) Г. Лебон;

2) Ф. Тейлор;

3) М. Вебер;

4) А. Файоль;

5) Г. Гант.

16. Засновником школи адміністративного менеджменту є:

1) Г. Лебон;

2) Ф. Тейлор;

3) М. Вебер;

4) А. Файоль;

5) Г. Гант.

17. Автором книги “Психологія управління” 1914 р. є:

1) Ф. Тейлор;

2) А. Файоль;

3) Г. Гант;

4) Ліліан Гілбрет;

5) Френк Гілбрет;

6) Е. Мейо;

7) Мері-Паркер Фоллет.

18. Засновником концепції людських відносин є:

1) Ф. Тейлор;

2) А. Файоль;

3) Г. Гант;

4) Ліліан Гілбрет;

5) Френк Гілбрет;

6) Е. Мейо;

7) Мері-Паркер Фоллет.

19. Основоположником психології праці, організаційної психології, психотехніки є:

1) З. Фрейд;

2) К.-Г. Юнг;

3) Гуго Мюнстерберг;

4) Ч. Кулі;

5) М. Вебер;

6) І. Канегіссер.

20. “Хоторнський експеримент” провів у 1927-1932 р.:

1) Гуго Мюнстерберг;

2) А. Файоль;

3) Ф. Тейлор;

4) Е. Мейо;

5) Г. Гант;

6) Ф. Гілбрет.

21. Системний стиль мислення керівника характеризується:

1) наголос робиться на визначенні методу вирішення проблеми, яка поділяється на окремі компоненти;

2) усвідомлення проблеми в цілому, намагання використати

різні методи розв’язання завдання;

3) концентрацією уваги на окремих деталях проблеми;

4) намагання встановити відносини між різними частинами проблеми.

22. Стиль мислення керівника, який характеризується визначенням методу розв’язання завдання, розчленуванням проблеми на окремі компоненти – це:

1) системний;

2) інтуїтивний;

3) рецептивний;

4) перцептивний.

23. Стиль мислення керівника, який характеризується великим ступенем усвідомлення проблеми в цілому, намаганням використати різні методи розв’язання завдання – це:

1) системний;

2) інтуїтивний;

3) перцептивний;

4) рецептивний.

24. Стиль мислення керівника, який характеризується концентрацією уваги на окремих деталях проблеми – це:

1) системний;

2) інтуїтивний;

3) перцептивний;

4) рецептивний.

25. Стиль мислення керівника, який характеризується встановленням відносин між різними частинами проблеми – це:

1) системний;

2) інтуїтивний;

3) перцептивний;

4) рецептивний.

26. Японська модель управління характеризується наступними показниками:

1) одночасно існують елементи довічного та короткочасного наймання;

2) колективна відповідальність;

3) індивідуальне прийняття рішень;

4) індивідуальна відповідальність;

5) спеціалізована діяльність;

6) підвищена увага до підлеглих;

7) у практиці службового зростання є як поступова й повільна оцінка та просування, так і швидка;

8) довічне наймання;

9) поступова, повільна оцінка та просування;

10) короткочасне наймання;

11) швидка оцінка й просування;

12) неспеціалізована діяльність;

13) одночасне застосування формальних і неформальних механізмів контролю;

14) колективне прийняття рішень;

15) неформальні, тонкі механізми контролю;

16) формальні, кількісні механізми контролю;

17) колективне й індивідуальне прийняття рішень;

18) використанню людського чинника в управлінні надається другорядне значення.

Дата добавления: 2015-08-21