Участь в імпровізованій психодраматичній виставі, коли людині надається можливість творчо пропрацювати особистісні проблеми і внутрішні конфлікти є.

А) рольовою грою;

Б) спонтанністю;

В) катарсисом;

Г) «теле»;

Д) інсайтом.

12. Двохсторонній процес передачі емоцій між клієнтом та режисером і серед членів групи у психодрамі є:

А) рольовою грою;

Б) спонтанністю;

В) катарсисом;

Г) «теле»;

Д) інсайтом.

13. Чуттєве потрясіння і внутрішнє очищення у психодрамі є:

А) рольовою грою;

Б) спонтанністю;

В) катарсисом;

Г) «теле»;

Д) інсайтом.

Вид пізнання, що приводить до негайного рішення і нового розуміння проблеми у психодрамі є

А) рольовою грою;

Б) спонтанністю;

В) катарсисом;

Г) «теле»;

Д) інсайтом.

15. У зарубіжній психокорекції під причинами труднощів розвитку розуміють:

А) порушення внутрішньої структури особистості;

Б) дефіцитарний вплив середовища;

В) викривлений вплив середовища;

Г) порушення внутрішньої структури особистості та дефіцитарний вплив середовища;

Д) порушення внутрішньої структури особистості, дефіцитарний та викривлений вплив середовища.

16. У вітчизняній віковій психології виділяють напрямки постановки корекційних цілей:

А) оптимізація соціальної ситуації розвитку, створення «зони найближчого розвитку»;

Б) розвиток видів діяльності дитини, в першу чергу провідних;

В) формування психічних новоутворень віку;

Г) відновлення цілісності особистості; балансу психодинамічних сил; гармонізації внутрішнього світу;

Д) модифікація поведінки шляхом збагачення і зміни соціального середовища або навчання нових форм поведінки.

17. Моделі корекції:

А) загальна;

Б) групова;

В) індивідуальна;

Г) імпровізована;

Д) типова.

18. Система умов оптимального вікового розвитку особистості в цілому є моделлю:

А) загальною;

Б) груповою;

В) індивідуальною;

Г) імпровізованою;

Д) типовою.

19. Корекційні програми є:

А) стандартизовані;

Б) імпровізовані;

В) вільні;

Г) типові.

20. Ефективність психокорекційного впливу може бути оцінена з точки зору:

А) вирішення реальних труднощів розвитку;

Б) постановки цілей і задач корекційної програми;

В) отримання бажаних результатів клієнтом;

Г) отримання бажаних результатів оточенням.

Психокорекція, що триває роки і зачіпає сфери свідомого та безсвідомого, багато уваги приділяється досягненню суті розуміння переживань; ефект розвивається поступово, має тривалий характер.

А) каузальна,

Б) симптоматична,

В) індивідуальна,

Г) надтривала,

Д) спеціальна,

Е) тривала.

22. Заходи, що нормалізують спеціальне мікросередовище клієнта, регулюють психофізичне, емоційне навантаження у відповідності з віковими та індивідуальними можливостями, що оптимізують процеси дозрівання психічних якостей у особистості є психокорекцією:

А) спеціальною,

Б) каузальною,

В) загальною,

Г) симптоматичною,

Д) програмованою.

23. Корекція, що спрямована на джерела і причини відхилень:

А) Симптоматична,

Б) Загальна,

В) Спеціальна,

Г) Каузальна.

Основні вимоги до особистості психолога: невтручання, відмежованість, нейтралітет, особистісна закритість, уміння і здатність витримати «перенос» та працювати з «контр-переносом», тонка спостережливість і здатність до адекватних інтерпретацій у

А) аналітичної індивідуальної психокорекції А. Адлера,

Б) класичного психоаналізу З. Фрейда,

В) клієнт-центрованого підходу К. Роджерса,

Г) логотерапії.

25. «Трансфер» у психоаналізі є:

А) психологічним захисним механізмом;

Б) опором;

В) складовою структури особистості;

Г) технікою;

Д) стадією.

26. «Контрансфер» у психоаналізі є:

А) психологічним захисним механізмом;

Б) стадією;

В) складовою структури особистості;

Г) технікою;

Д) опором.

27. Базисними техніками психоаналізу є:

А) метод вільних асоціацій та інтерпретації;

Б) аналіз опору та переносу;

В) конфронтація, пророблення;

Г) інтерпретація, прояснення;

Д) тлумачення (інтерпретація) сновидінь.

28. Психологи, що в центр своєї діяльності висувають когнітивні аспекти психокорекції, намагаються знайти помилку в «картині світу» клієнта, через яку виникають психологічні проблеми працюють в:

А) аналітичної індивідуальної психокорекції А. Адлера,

Б) класичного психоаналізу З. Фрейда,

В) клієнт-центрованого підходу К. Роджерса,

Г) логотерапії.

29. За А. Адлером:

А) мета поведінки людини не міняється протягом життя, змінюється система відношень;

Б) мета поведінки людини міняється протягом життя, але не змінюється система відношень;

В) мета поведінки людини і система відношень міняється протягом життя;

Г) мета поведінки людини і система відношень не міняється протягом життя.

30. Класичне та оперантне обумовлення, мультимодальне програмування є тенденціями:

А) психоаналітичної психокорекції;

Б) когнітивної психокорекції;

В) гештальткорекції;

Г) поведінкової психокорекції.

Дата добавления: 2015-08-21