Вступне слово вчителя. Учитель. Про що слід подбати, забезпечуючи свій організм по­живними речовинами?

Учитель. Про що слід подбати, забезпечуючи свій організм по­живними речовинами? Основна наша турбота повинна полягати в то­му, щоб у продуктах містилися всі необхідні компоненти.

Продукти харчування також мають бути свіжими, чистими, якісними, щоб вони своєчасно і легко засвоювалися організмом.

Кажуть, що кожна людина має власні потреби в їжі. Чому? Для росту організму потрібно більше поживних речовин, ніж для підтри­мання його життєдіяльності. Тому діти повинні споживати їжу, ба­гату на поживні речовини. Вибираючи їжу, слід враховувати, щоб страви містили різноманітні складові компоненти. Хлопчики витрачають більше енергії, а тому потребують більше поживних речо­вин, ніж дівчатка. Люди, які одужують після хвороби, потребують більше поживних речовин, ніж здорові, а ті люди, які багато пра­цюють (фізично чи розумово), затрачаючи багато енергії, мусять її поповнювати за рахунок повноцінної їжі.

2. Р обота за підручником (С. 27–28)

— Як добирати їжу?

— Що мають містити харчові продукти?

— Чому під час кожного прийому їжі слід вживати продукти з чотирьох груп їжі?

— Чому кількість їжі має бути достатньою?

— Чому необхідно уникати штучних напоїв?

— Якою має бути їжа?

— Чому не слід переїдати?

Учитель. Скільки людина їсть? Пригадай, скільки їжі ви з’їдаєте за один раз. В обід, наприклад, тарілочку супу, кашу з кот­летою, огірок, шматочок хліба та компот. За сніданком та вечерею — ще менше. У цілому ми їмо не так вже й багато. А уявіть собі, що за все своє життя людина з’їдає понад 50 тонн їжі! Це цілий вантажний вагон. Багато це чи мало? Спробуйте порівняти.

• Зголоднілий удав здатний проковтнути здобич майже уполо­вину власної ваги.

• Маленька миша землерийка лише за одну добу з’їдає їжі у 4 рази більше, ніж важить сама.

• Кліщі здатні з’їсти за один раз стільки їжі, що їх маса збіль­шується у 220 разів.

— Неважко зробити висновок, що людина їсть не так вже й бага­то порівняно з тваринами. Добова норма споживання їжі дорослою людиною становить приблизно лише 1/20 частку маси її тіла.

Якщо людина їсть забагато, то в неї з’являється надмірна вага. Вона товстішає, стає незграбною, їй важко працювати, ходити, стри­бати, вона швидко втомлюється.

Але якщо людина їсть замало, її організм виснажується. Вона стає млявою, слабкою, хворобливою.

Отже, їсти треба стільки, скільки потребує організм!

А як практично дізнатися, скільки ж треба їсти? Це неважко зро­бити і самому. Для цього достатньо тричі на рік виміряти свою масу тіла і зріст у шкільному медичному кабінеті. У лікаря обов’язково є спеціальні таблиці для визначення нормальної маси тіла. Якщо твої показники відповідають табличним даним, — все гаразд, а якщо ні, то лікар підкаже, що треба робити: зменшити апетит чи більше їсти.

— Як визначити, чи їжа якісна?

— Чому необхідно знати, коли її готували?

— Що слід робити, якщо їжу купуєш у магазині?

— Чому слід ретельно оглянути упаковку, перевірити дату ви­готовлення продукту, термін та умови зберігання?

— Чи знаєш ти про випадки вживання неякісної їжі?

3. Фізкультхвилинка

Вправа «Обличчя загоряє»

Підборіддя загоряє — підставити сонечку (вдих), летить жучок, збирається комусь сісти на язичок (затримка дихання), жучок по­летів (видих). Ніс загоряє — підставити сонечку (вдих), летить ме­телик, хоче сісти на носик (ніс зморщують, затримка дихання), по­летів (видих). Брови–«гойдалка» — знову прилетів метелик і гой­дається на бровах — вгору—вниз, полетів (видих). Хочеться спати (розслаблення м’язів обличчя).

4. Гра «Завжди, іноді, ніколи»

На столі стоїть кошик. У ньому — цукерка, йогурт, лимон, яб­луко, квасоля в банці, рідина для миття посуду, плавлений сирок, хліб, засіб для чищення, шпроти в банці, картопля, капуста, апель­син, булочка, цвітна капуста, ліки, цибуля, банан, груша, морква, горіхи. Діти по черзі виходять і беруть з кошика будь-який пред­мет. Учні класу за допомогою жестів закінчують речення: «Ці про­дукти можна їсти...» (завжди — великий палець правої руки вгору, іноді — великий палець вбік, ніколи — вниз).

— Чи подобаються вам одні страви більше за інші?

— Назвіть страви, які ви полюбляєте найбільше.

5. Хвилина міркувань

Учитель. У всіх є власні смакові уподобання. Хтось більше по­любляє м’ясні продукти, а хтось, навпаки, віддає перевагу рибі. Де­кому смакують молоко і каші або страви з овочів і фруктів. Є й такі, які намагаються їсти й пити лише «смачненьке»: копчену ковбасу, морозиво, чіпси, пиріжки, шоколад, пепсі-колу. А чи потрібно під час вибору їжі орієнтуватися лише на власні уподобання?

Поміркуй!

1) У чіпсах немає вітамінів. Поміркуй, чи потрібно їх їсти щодня.

2) Кока-кола і пепсі-кола містять багато цукру та речовин, які не­гативно впливають на перетравлювання їжі. Поміркуй, чи потрібно пити такі напої щодня.

Вчитель. Їжа, яку називають «штучною», насичена штучними барвниками, речовинами, які перешкоджають її псуванню. Таку їжу недоцільно вживати, адже вона, хоча й смачна, шкодить здоров’ю. Часом у яскравих пакетах і пляшках містяться продукти, некорисні для здоров’я.

6. Гра «Так чи ні?»

Вчитель кидає м’яч. Хто отримує м’яча, той відповідає.

1) Корисно об’їдатися цукерками та тістечками. Так чи ні?

2) Ви повинні їсти 16 разів на день. Так чи ні?

3) Ви повинні вживати корисну та свіжу їжу, яка зберігає ваше здоров’я. Так чи ні?

4) Ви повинні їсти різноманітні продукти — м’ясо, рибу, моло­ко. Так чи ні?

5) Вам корисно їсти тільки макарони. Так чи ні?

6) Ви повинні їсти більше овочів та фруктів, тому що в них бага­то вітамінів. Так чи ні?

7) Корисно їсти смажену масну їжу. Так чи ні?

Висновок: дітям корисно вживати в їжу різноманітні свіжі про­дукти: молоко, рибу, м’ясо. Не можна вживати якийсь один про­дукт, тоді ваш організм не отримає потрібних йому речовин. Треба їсти більше овочів то фруктів, тому що вони містять багато вітамінів. Не можна їсти солодощі надмірно, бо це шкодить зубам і шлунку. Їжа має бути корисною та якісною.

7. Підсумок уроку

— Як відрізняти корисну їжу від некорисної?

— Які вимоги до якісної їжі вам відомі?

Тема. Загартовування. Способи загартовування

Мета: розширити уявлення учнів про загартовування як одну з умов фізичного розвитку; розвивати вміння практично викорис­товувати природні чинники для загартовування; вчити учнів вико­нувати комплекс процедур для загартовування; виховувати бажан­ня вести здоровий спосіб життя.

Хід уроку

Дата добавления: 2015-09-03