Вчення про світобудову Дж.Бруно

Джордано Бруно критично переосмислив і далі розвинув геліоцентричну картину світу Коперника. Він говорив, що Усесвіт не обмежений сферою нерухомих зірок на його кордоні. Він рухомий, вічний і безкінечний(ідея безкінечного космосу). Всесвіт складається з паралельних світів, які, ймовірно, населені людськими істотами.

Першопричиною світу є безкінечний Бог, він є єдністю суперечностей, які перебувають у «скрученому» вигляді. Багатогранність предметного світу є результатом «розкручення» Бога в просторі й часі. З огляду на це Дж.Бруно робить свій засадовий висновок: Бог існує не за межами Всесвіту, а перебуває в самому Всесвіті.

Також він вважав, що основою світу, Космосу, природи є світова душа, яка породжує розум і діє на матерію зсередини(надає їй форми), завдяки чому створюється вся багатогранність природного світу. Дж.Бруно доходить висновку, що форма існує не ззовні, а в самій матерії, це дає їй можливість стати реальною дійсністю.

Ф.Бекон про науковий метод

Ф. Бекон виробив новий порівняно з античністю і середньовіччям підхід до розуміння науки. Підкреслюючи негативне ставлення до всієї попередньої науки, яка мала споглядальний характер і абстрагувалася від потреб практики, англійський філософ по-новому визначає мету наукового пізнання. Вона полягає в тому, щоб приносити користь людині, збагачувати її життя новими винаходами, утверджувати її могутність щодо природи. Наукове знання не самоціль, а лише засіб вирішення проблем, що постають перед людиною. Знання є сила. Цей відомий афоризм Ф. Бекона відображає його уявлення про практичну цінність науки. Ф. Бекон був провісником нової індустріальної єри. Він не лише вказав на особливу роль науки у майбутньому суспільстві, але й передбачив необхідність перетворення її на найважливішу галузь суспільного виробництва.

На основі критичного аналізу всієї попередньої науки Ф. Бекон розробив програму реформи, її "великого відновлення". Головним пунктом тут виступало перетворення природознавства, що базується на чуттєвому досвіді, на основу всього наукового пізнання. Другий важливий пункт — вчення про метод. Саме розробка нового методу є, на думку Бекона, основним засобом перетворення і відновлення науки. На відміну від схоластичного це має бути метод наукового відкриття, засіб творчого розвитку наукових знань. Також мислитель висунув ідею створення нової логіки, яку він протиставляв старій, арістотелівській, схоластичній логіці.

Дата добавления: 2015-09-03