Облік розрахункових операцій та оплати праці 4 страница

— 684 "Розрахунки за нарахованими відсотками";

— 685 "Розрахунки з іншими кредиторами".

Па субрахунку 680 ведеться облік визнаних відповідно до П(С)БО 27 "Необоротні активи, утримувані для продажу та припинена діяльність" зобов'язань, прямо пов'язаних з необо­ротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу.

На субрахунку 681 обліковують розрахунки за одержаними авансами під поставку матеріальних цінностей. Одержання авансу: дебет рахунків ЗО "Каса" або 31 "Рахунки в банках" і кредит субрахунку 681. Зарахування авансу: дебет субрахун­ку 681 і кредит рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замов­никами".

На субрахунку 682 обліковують всі види поточних розрахун­ків з дочірніми підприємствами. За кредитом субрахунку 682 відображається заборгованість материнського підприємства перед дочірніми підприємствами за одержані від них активи, виконані роботи, надані послуги. За дебетом субрахунку 682 — перерахування грошових коштів, передача активів, виконан­ня робіт, надання послуг дочірнім підприємствам.

На субрахунку 683 ведеться облік внутрішньогосподарсь­ких розрахунків з виробничими одиницями і господарствами, виділеними на окремий баланс, за взаємним відпуском матері­альних цінностей, реалізацією продукції, виплатою заробітної плати та за іншими видами розрахунків.

При внутрішньогосподарських розрахунках переміщення ресурсів між підрозділами одного підприємства можна оформ­ляти через активно-пасивний субрахунок 683. У разі передачі товарно-матеріальних цінностей дебетують субрахунок 683 і кредитують рахунки 10, 11, 12, 16, 20, 21, 22, 25, 26, 27, 28; У разі отримання товарно-матеріальних цінностей дебетують рахунки 10, 20, 21, 22, 26, 27, 28 і кредитують рахунок 683.

На субрахунку 684 ведеться облік нарахованих відсотків за використанням коштів або товарів, отриманих у кредит; вико­ристання майна, отриманого в користування; за іншими опе­раціями.

Нараховано відсотки за отриманий кредит: дебет субра­хунку 951 "Відсотки за кредит" і кредит субрахунку 684. Спла­та нарахованих відсотків за кредит: дебет субрахунку 684 і кредит рахунку 31 "Рахунки в банках".

На субрахунку 685 ведеться облік розрахунків з різними організаціями за операціями некомерційного характеру (на­вчальними та науково-дослідними закладами тощо); з найма­чами квартир і особами, які проживають у гуртожитках під­приємства, організації; з орендарями нежитлових приміщень житлово-комунального господарства; з батьками дітей за від­відування дитячих закладів; за іншими операціями. Нараху­вання боргу записують в дебет субрахунку 685, а його погашен­ня — в кредит субрахунку 685.

При журнально-ордерній формі облік розрахунків за інши­ми операціями здійснюється в журналі № 3, а сільськогоспо­дарськими підприємствами — в журналі-ордері № ЗГ с.г.

4.14. Облік товарообмінних (бартерних) операцій

Товарообмінна (бартерна) операція — господарська опе­рація суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає розрахунок за товари, продукцію (роботи, послуги) у будь-якій формі, в іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види пога­шення (заліку) взаємної заборгованості між сторонами госпо­дарської операції без проведення грошових розрахунків. Під­ставою для проведення обміну товарами є договір бартеру. Це двосторонній договір між учасниками.

За бартерними операціями податкове зобов'язання насту­пає за першої події (одержання цінностей або відвантаження продукції).

Обмін може здійснюватися на подібні і неподібні активи. Подібні активи мають відповідати одразу двом умовам — мати однакове функціональне призначення і єдину справедливу вар­тість. П(С)БО 9 "Запаси" передбачає, що первісна вартість оди­ниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо вона

перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отри­маних запасів с їх справедлива вартість. Різниця між балансо­вою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду. Первісною вартістю запасів, що придбані в обмін на неподібні запаси, визнається справед­лива вартість отриманих запасів.

Справедлива вартість — це фактично договірна ціна, визна­чена для певного активу, тобто покупець згоджується заплати­ти за актив таку суму, а продавець — віддати його за цю ціну.

ГІ(С)БО 19 "Об'єднання підприємств" містить таке визна­чення: "Справедлива вартість — сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операцій між обізнаними, зацікавленими та незалежними сто­ронами". ІІ(С)БО 15 "Дохід" встановлює, що дохід не визнаєть­ся, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), що подібна за призначенням та має однакову справедливу вартість. Отже, при обміні поді­бними активами дохід не відображається.

Приклад 1. Агрофірма "Нива" обміняла свій ліс круглий на шифер у ТОВ "Зоря". Балансова вартість лісу круглого — 800 грн, шиферу — 600 грн, справедлива вартість обмінюваних товарів — 1000 грн.

У нашому прикладі справедлива вартість значно вища за балансову. За таких умов балансова вартість придбаних акти­вів дорівнює балансовій вартості переданих активів.

Агрофірма "Пива" списала свій ліс круглий за балансо­вою вартістію 800 грн і на цю ж суму оприбуткувала шифер (табл. 4.4). Валові доходи і валові витрати між собою рівні, тобто показані за справедливою вартістю 1000 грн. Тому за цією операцією не виникає податок на прибуток. Податкові зо­бов'язання дорівнюють податковому кредиту, що визначено в сумі 200 грн. Тому платежі в бюджет за ПДВ відсутні.

ТОВ "Зоря" списало шифер за балансовою вартістю 600 грн і на цю суму оприбуткувало одержаний ліс круглий. Платежі в бюджет з податку на прибуток і з ПДВ теж відсутні.

Якщо справедлива вартість обмінюваних товарів нижча за балансову вартість, то в такому випадку первісною вартістю отриманих запасів с їх справедлива вартість.

Таблиця АЛ. Облік обміну нодібпими активами, якщо справед­лива вартість вища від балансової

Зміст господар­ських операцій	Кореспонденція рахунків	Сума, грн	Податковий облік, грп
дебет	кредит	валові доходи	валові витрати
Відображення операцій в агрос	зірмі "Нива":
• списано балансову вар­тість переда­ного лісу круглого	377 "Розра­хунки з іншими дебіторами"	205 "Буді­вельні матеріали"
• відображено податкове зобов'язання з ПДВ	377 "Розра­хунки 3 ІНШИМИ дебіторами"	641 "Розра­хунки за податка­ми"
• оприбуткова­но одержаний шифер	205 "Буді­вельні матеріали"	631 "Розра­хунки а вітчизня­ними поста­чальниками"
• відображено податковий кредит з ПДВ	641 "Розра­хунки за податками"	631 "Розра­хунки з вітчизня­ними поста­чальниками"
• зараховано взаемозалік заборгованос­тей	631 "Розра­хунки з вітчизня­ними постачаль­никами"	377 "Розра­хунки 3 ІНШИМИ дебіторами"
Відображення операцій у ТОВ "Зоря":
• списано балансову вар­тість переда­ного шиферу	377 "Розра­хунки з іншими дебіторами"	205 "Буді­вельні матеріали"
• відображено податкове зобов'язання з ПДВ	377 "Розра­хунки 3 ІНШИМИ дебіторами"	641 "Розра­хунки за податка­ми"

Закінчення табл. 4.4

Зміст господар­ських операцій	Кореспонденція рахунків	Сума, гри	Податковий облік, грн
дебет	кредит	валові доходи	валові витрати
• оприбуткова­но одержаний ліс круглий	205 "Буді­вельні матеріали"	631 "Розра­хунки з вітчизня­ними поста­чальниками"
• відображено податковий кредит з ІТДВ	641 "Розра­хунки за податками"	631 "Розра­хунки з вітчизня­ними поста­чальниками"
• зараховано взасмозалік заборгованос­тей	631"Розра хунки з віт­чизняними постачаль­никами"	377 "Розра­хунки 3 ІНШИМИ дебіторами"

Якщо обмінювані активи мають різне функціональне при­значення або різні справедливі вартості, то такі активи вважа­ються неподібними. ІІ(С)БО 9 "Запаси" передбачає, що первіс­ною вартістю запасів, придбаних в обмін на неподібні активи, визнається справедлива вартість отриманих запасів.

Відповідно до П(С)БО 15 "Дохід" суму доходу за бартерним контрактом визначають за справедливого вартістю активів, робіт, послуг, що одержані або підлягають одержанню під­приємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівален­тів. Якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, які отримані або підлягають отриманню за бартерним контрактом, достовірно визначити неможливо, то дохід визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (крім гропювих коштів та їх еквівалентів), що передані за цим бартерним контрактом.

Приклад 2. Агрофірма "Нива" обміняла своє зерно пшениці озимої на бензин у ТОВ "Зоря". Балансова вартість зерна — 800 грн, бензи­ну — 600 грн, справедлива вартість обмінюваних товарів — 700 грн.

У цьому випадку агрофірма "Нива" списала свою пшеницю за балансовою вартістю і оприбуткувала одержаний бензин за справедливою вартістю (табл. 4.5). Податкове зобов'язання і податковий кредит вирахувано із справедливої вартості, тоб­то із суми 700 грн. За результатами обміну сформовано фінан­совий результат — збиток 100 грн (800 — 700 = 100). Аналогічні записи проводить ТОВ "Зоря", в якого внаслідок проведеного обміну з'явився прибуток в розмірі 100 грн як різниця між справедливою і балансовою вартістю переданого бензину.

Якщо справедливі вартості обмінюваних запасів різні, то виникають грошові розрахунки па суми доплат. Тобто, якби у наведеному прикладі справедлива вартість зерна була 700 грн, а бензину 900 грн, то агрофірма "Нива" повинна була б допла­тити 200 грн ТОВ "Зоря". Розрахунки за такими доплатами обліковують на рахунках 37 "Розрахунки з різними дебітора­ми" (на суму доплат до отримання) і 63 "Розрахунки з поста­чальниками та підрядниками" (на суму доплат до перераху­вання).

Таблиця 4.5. Облік обміну неподібними активами, якщо спра­ведлива вартість їх однакова

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахупків	Сума, грн
дебет	кредит
Відображення операцій в агрофірмі "Нива":
• списано балансову вартість переданого зерна	943 "Собівар­тість реалізова­них виробни­чих запасів"	26 "Готова продукція"
• відображено дохід від переданого зерна	37 "Розрахунки з різними дебіторами"	712 "Дохід від реалізації інших оборот­них активів"

Продовження табл. 4.5

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
дебет	кредит
• відображено податкове зобов'язання з ІІДВ	712 "Дохід від реалізації інших оборот них активів"	641 "Розрахун­ки за податка­ми"
• оприбутковано одержа­ний бензин	203 "Паливо"	63 "Розрахун­ки з постачаль­никами та підрядниками"
• відображено податковий кредит з ПДВ	641 "Розрахун­ки за податка­ми"	63 "Розрахун­ки з постачаль­никами та підрядниками"
Сформовано фінансовий результат:
• списано балансову вартість зерна	791 "Результат операційної діяльності"	943 "Собівар­тість реалізова­них виробни­чих запасів"
• списано справедливу вартість бензину	712 "Дохід від реалізації інших оборот­них активів"	791 "Результат операційної діяльності"
• відображено зарахуван ня заборгованостей	63 "Розрахунки з постачальни­ками та підряд­никами"	37 "Розрахун­ки з різними дебіторами"
Відображення операцій у ТОВ "Зоря":
• списано балансову вартість переданого бензину	943 "Собівар­тість реалізова­них виробни­чих запасів"	26 "Готова продукція"
• відображено дохід від переданого бензину	37 "Розрахунки з різними дебіторами"	712 "Дохід від реалізації інших оборот­них активів"
• відображено податкове зобов'язання з ПДВ	712 "Дохід від реалізації інших оборот­них активів"	641 "Розрахун­ки за податка­ми"

Закінчення табл. 4.5

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків	Сума, грп
дебет	кредит
• оприбутковано одержа­но зерно	201"Сировина й матеріали"	63 "Розрахун­ки з постачаль­никами та підрядниками"
• відображено податковий кредит з ІІДВ	641 "Розрахун­ки за податка­ми"	63 "Розрахун­ки з постачаль­никами та підрядниками"
Сформовано фінансовий результат:
• списано балансову вартість бензину	791 "Результат операційної діяльності"	943 "Собівар­тість реалізова­них виробни­чих запасів"
• списано справедливу вартість зерна	712 "Дохід від реалізації інших оборот­них активів"	791 "Результат операційної діяльності"
• відображено зарахуван­ня заборгованостей	63 "Розрахунки з постачальни­ками та підряд­никами"	37 "Розрахун­ки з різними дебіторами"

4.15. Облік розрахунків за кредитами банків

На підприємствах в окремі періоди за умови недостатності власних коштів виникає потреба в залученні додаткових ко­штів зі сторони, що відбувається шляхом одержання кре­дитів.

Кредити — це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається фізичним або юридичним особам у тимчасове користування на умовах забезпечення повернення, строковос-ті, платності та цільового характеру використання.

Основні ознаки, що визначають сутність кредиту, такі:

а) учасники кредитних відносин повинні бути економічно
самостійними, тобто функціонувати на основі самоокупності;

б) кредитні відносини є добровільними і рівноправними;

в) кредитні відносини не змінюють власника цінностей;

г) кредитні відносини платні і здатні забезпечувати зростан­
ня вільної вартості, що формує позиковий капітал.

Об'єктом кредиту є позичена вартість, яка передасться в по­зику одним суб'єктом іншому. Позичена вартість може бути у формі грошей, товарів, виконаних робіт, наданих послуг. По­зика породжує кредитні відносини між партнерами.

Суб'єктами кредиту є кредитори і позичальники. Кредито­ри — це учасники кредитних відносин, які мають вільні кошти і передають їх у тимчасове користування іншим суб'єктам — позичальникам. Учасниками кредитних відносин можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава.

Основні принципи кредитування: цільове призначення, стро-ковість, поверненість, забезпеченість, платність.

Види кредиту класифікують за різними критеріями.

1. Залежно від суб'єктів кредитних відносин виділяють міжгосподарський, банківський, державний, споживчий, між­народний кредити.

Міжгосподарський кредит — це такий, який існус між су­б'єктами господарювання. Він буває таких видів: комерційний кредит, дебіторська і кредиторська заборгованість, аванси, тим­часова фінансова допомога, лізинг.

Комерційний кредит виникає між підприємствами шляхом продажу товарів з відстроченням платежу. При такому креди­ті, як правило, офіційно не передбачається використання по­зикового процента. Ллє плата за кредит може бути включена в ціну товару, яка визначається за згодою покупця і продавця.

Дебіторська і кредиторська заборгованість подібна до ко­мерційного кредиту, але на відміну від нього виникає всупереч волі сторін, не мас родових ознак кредиту, а саме: добровіль­ності, рівноправності та платності.

Аванс — грошова сума, сплачена наперед з метою забезпе­чення гарантії отримання покупцем товарів, а продавцем —-грошей за товари, роботи, послуги. За користування авансом відсотки офіційно не платять.

Тимчасова фінансова допомога надається окремим суб'єк­там господарювання на умовах повернення та, як правило, без сплати відсотків за користування.

Лізинг визначає відносини між суб'єктами господарської діяльності, які виникають у разі оренди основних засобів або землі. Лізингові операції здійснюються у вигляді оперативно­го, фінансового та зворотного лізингу, оренди землі та оренди жилих приміщень.

Банківський кредит — це такий, при якому однією зі сторін кредитної угоди є банк. Банк може бути позичальником (залу­чає вклади на депозити) і кредитором (надає кредити).

2. За схемою падання розрізняють такі банківські кредити:
кредитна лінія, револьверні, контокорентні, овердрафт. Кре­
дитна лінія дає можливість позичальнику використовувати
визначену суму кредиту поступово в межах обумовленого стро­
ку. Револьверні кредити — це такі, які автоматично поновлю­
ються в межах обумовленого договором розміру. Контокорент
ний кредит передбачає відкриття банком контокорентного
рахунку, з якого здійснюються платежі клієнта у межах обу­
мовленого ліміту, та на який зараховуються надходження клі­
єнту, в тому числі і в рахунок погашення кредиту. Різновидом
контокоренту є овердрафт.

Варто зазначити, що у разі здійснення платежів за овердраф­том на поточному рахунку підприємства може виникати креди­товий залишок. Це відбувається тому, що платежі з рахунку будуть здійснюватись коштами, наданими банком підприємству в кредит на суму, що може перевищувати залишок коштів на рахунку підприємства.

3. За забезпеченістю повернення кредити є забезпечені та
незабезпечень Забезпеченням кредиту може бути нерухоме май­
но, цінні папери, страховий поліс, поручительство (гарантія)
третьої особи тощо. До забезпечених відносять іпотечні креди­
ти — це вид економічних відносин з приводу надання кредитів
під заставу нерухомого майна. Предметом іпотеки виступають
житлові будинки, квартири, споруди, магазини, земельні ділян­
ки, що є власністю позичальника. Незабезпечений (бланковий)
кредит надасться в межах наявних власних коштів під зобов'я­
зання повернути кредит, із застосуванням підвищеної відсотко-

вої ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джере­ла погашення кредиту і перевірений авторитет у банківських колах. Як правило, банки надають забезпечені кредити.

4. За ступенем ризику кредити поділяються на стандарт ні, тобто надані позичальникам, які раніше своєчасно розрахо­вувалися з банком за позиками, та з підвищеним ризиком, тобто надані клієнтам з нестійким фінансовим становищем або які допускали прострочені платежі банку.

Державний кредит — це такий кредит, одним з учасників якого (позичальник або кредитор) є держава.

Споживчий кредит — це такий кредит, який надається фі­зичним або юридичним особам для споживчої мети. Він може надаватися банками, а також іншими юридичними і фізични­ми особами. До кредитних небанківських установ, які надають споживчий кредит, відносять ломбарди, кредитні спілки, під­приємства зв'язку (розмови у кредит), торговельні організації (продаж товарів із розстрочкою платежу). На споживчі цілі можуть надавати кредит фізичні особи одна одній.

Міжнародний кредит — це кредитування а однієї країни в іншу. Тут обов'язковою умовою є належність кредитора і по­зичальника до різних країн. Міжнародний кредит залежно від кредитора може бути фірмовий, банківський та урядовий. При фірмовому кредиті іноземний експортер продає товар вітчиз­няному імпортеру в кредит. Якщо однією зі сторін у міжнарод­ному кредиті є банк, то це називається банківський кредит, а якщо уряд — урядовий кредит.

Під час кредитування виникають взаємні зобов'язання між банком і позичальником. Зобов'язання поділяються на довго­строкові (понад 1 рік) і поточні (до 1 року).

Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсо­тки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою по­гашення.

Строк кредиту, а також відсотки за його користування роз­раховують з моменту отримання до повного погашення креди­ту та відсотків за його користування.

Короткострокові кредити можуть надавати банки у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку

з витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходжен­нями коштів у відповідному періоді. Довгострокові кредити надаються на поточні потреби і для капітальних інвестицій.

Кредитні взаємовідносини регулюються на підставі кредит­них договорів, що укладаються між кредитором і позичальни­ком в письмовій формі. У договорі передбачаються взаємні зо­бов'язання та відповідальність сторін.

Кредити надають підприємствам у безготівковій формі шля­хом сплати платіжних документів з позичкового рахунку або шляхом перерахування на поточний рахунок позичальникам, а також у готівковій формі.

До того, як звертатися в банківську установу за кредитом, потрібно чітко усвідомити, для якої саме мети потрібний кре­дит. Брати його тільки тому, що на підприємстві немає гро­шей, означає вести справу економічно безграмотно. Перед тим, як звернутися за кредитом, потрібно чітко порахувати, яку користь він принесе підприємству. Кредит вигідно взяти тоді, коли в результаті використання додаткових коштів буде одер­жано такий дохід, який дозволить погасити кредит, проценти за нього і залишити частину прибутку. Тільки маючи правиль­ний розрахунок про доцільність кредиту, можна звертатися з проханням про його фактично одержання.

За користування кредитом береться плата у вигляді процен­та, яка сплачується позичальником на користь кредитора.

Гроші мають ціну, кожний їх рахує і вкладає з вигодою для себе. Жодний інвестор не погодиться дати в кредит, напри­клад, 100 000 грн, щоб через рік йому повернули таку ж суму.

Розрахунок майбутньої вартості здійснюють за формулою

FV = PV(1 + RY,

де FV — майбутня вартість;

PV — теперішня вартість;

R — відсоткова ставка, поділена на 100;

п — кількість періодів.

Користуючись наведеною формулою, розраховуємо конкрет­ний приклад. Віддасться в кредит 1000 грн на чотири місяці під місячну ставку 5 %. За таких умов сума боргу становитиме 1215,48 грн

Таким чином, пород тим, як брати позику чи вкладати гро­ші в будь-яку справу, потрібно провести детальні розрахунки. Значення факторів майбутньої і теперішньої вартості розрахо­вують па калькуляторі або беруть із складених таблиць, які с is довідниках.

Погашення кредиту і нарахованих за ним відсотків здійснює позичальник з поточного рахунку. Банк контролює виконання позичальником умов кредитового договору, цільове викорис­тання кредиту, своєчасне і повне його погашення. У випадках порушення кредитного договору банк має право на застосуван-ня штрафних санкцій, передбачених договором.

Бухгалтерський облік має забезпечити своєчасне і правиль­не складання й подання банку документації, необхідної для одержання кредитів, контроль за цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, інформацію про ефектив­ність залучення кредитних коштів, яка необхідна для прий­няття правильних управлінських рішень.

Облік короткострокових кредитів ведуть на рахунку 60 "Ко­роткострокові позики". Це пасивний рахунок, за дебетом якого відображають погашення кредиту, а за кредитом — одержання. Аналітичний облік ведуть за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позички) окремо та строками їх погашення.

Рахунок 60 має шість субрахунків:

— 601 "Короткострокові кредити банків у національній ва­люті";

— 602 "Короткострокові кредити банків в іноземній валюті";

— 603 "Відстрочені короткострокові кредити банків у націо­нальній валюті";

— 604 "Відстрочені короткострокові кредити банків в іно­земній валюті";

— 605 "Прострочені позики в національній валюті";

— 606 "Прострочені позики в іноземній валюті".

При одержанні короткострокових кредитів банків роблять записи на кредит рахунку 60 і дебет рахунків ЗО "Каса", 31 "Ра­хунки в банках", 33 "Інші кошти", 63 "Розрахунки з поста­чальниками та підрядниками", 64 "Розрахунки за податками й платежами", 65 "Розрахунки за страхуванням", 68 "Розра­хунки за іншими операціями" та ін.

Переведення короткострокових кредитів банків у відстро­чені кредити відображають записом: дебет субрахунків 601, 602 і кредит субрахунків 603, 604.

Переведення відстрочених короткострокових кредитів у прострочені записують за дебетом субрахунків 603, 604 і за кредитом субрахунків 605, 606.

Сплачені відсотки за користування короткостроковими кре­дитами не включають у виробничу собівартість продукції, а відносять на фінансові витрати, тобто записують в дебет субра­хунку 951 "Відсотки за кредит" з кредиту рахунку 31.

Відсотки за кредит можна обліковувати одним із двох спосо­бів (табл. 4.6):

1) заборгованість за відсотками відображається у складі за­боргованості за отриманими кредитами;

2) заборгованість за відсотками обліковується окремо від суми отриманого кредиту.

Погашення заборгованості за короткостроковими кредита­ми здійснюють з поточного рахунку підприємства: дебет ра­хунку 60, кредит рахунку 31 "Рахунки в банках".

Підприємствам установ банків надають довгострокові кре­дити для будівництва виробничих і культурно-побутових об'єк­тів, придбання техніки та на інші потреби. Для одержання довгострокового кредиту в банк подаються кошториси на бу­дівництво, розрахунки, які підтверджують доцільність креди­тів і гарантії їх погашення.

Довгостроковий кредит, як правило, видають під конкрет­ний об'єкт будівництва або реконструкції, що дає змогу конт­ролювати використання коштів за призначенням.

Таблиця 4.6. Облік відсотків за кредити

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків
дебет	кредит
Перший спосіб
Нараховано відсо­тки на основну суму банківського кредиту	951 "Відсотки за кредит"	501 "Довгострокові кредити банків у національній валюті", 601 "Короткострокові кредити банків у національній валюті"
Списано відсотки з поточного рахунку	501 "Довгострокові кредити банків у національній валюті", 601 "Короткострокові кредити банків у національній валюті"	311 "Поточні рахунки в національній валюті"
Другий спосіб
Нараховано відсо­тки на основну суму банківського кредиту	951 "Відсотки за кредит"	684 "Розрахунки за нарахованими відсотками"
Списано відсотки з поточного рахунку	684 "Розрахунки за нарахованими відсотками"	311 "Поточні рахунки в національній валюті"

Облік розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами в інших осіб, які не є поточним зобов'язанням, ведеться на рахунку 50 "Довгостро­кові позики".

Дата добавления: 2015-08-13