Облік розрахункових операцій та оплати праці 3 страница

На бухгалтерських рахунках проводяться такі записи:

1) дебет субрахунку 944 "Сумнівні та безнадійні борги" і кредит рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів" — створено ре­зерв сумнівних боргів;

2) дебет рахунків 38 (в межах створеного резерву сумнівних боргів) і 944 (на різницю між сумою списаної безнадійної дебі­торської заборгованості і сумою, що віднесена за рахунок створе­ного резерву сумнівних боргів) і кредит рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" або субрахунку 377 "Розрахунки з різними дебіторами" — списано безнадійну дебіторську забор­гованість.

Сума списаної дебіторської заборгованості обліковується за дебетом позабалансового субрахунку 071 "Списана дебіторська заборгованість" протягом не менше трьох років з дати списан­ня для спостереження за можливістю її стягнення у разі зміни

майнового становища боржника. Дебіторська заборгованість списується за кредитом субрахунку 071 після надходження суми в порядку відшкодування або у зв'язку із закінченням строку обліку такої заборгованості з одночасними записами за дебетом рахунків ЗО "Каса", 31 "Рахунки в банках" чи інших рахунків обліку активів і кредитом субрахунку 716 "Відшко­дування раніше списаних активів".

4.9. Облік довгострокової дебіторської заборгованості

Довгострокова дебіторська заборгованість юридичних та фі­зичних осіб обліковується на рахунку 18 "Довгострокова дебі­торська заборгованість та інші необоротні активи".

Рахунок 18 має чотири субрахунки:

— 181 "Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду";

— 182 "Довгострокові векселі одержані";

— 183 "Інша дебіторська заборгованість";

— 184 "Інші необоротні активи".

Виникнення довгострокової дебіторської заборгованості відображають за дебетом рахунку 18, а її погашення — за кре­дитом рахунку 18.

На субрахунку 181 відображаються чисті інвестиції орен­додавця у фінансову оренду. Довгострокову дебіторську за­боргованість за об'єкт, переданий в оренду, записують в дебет субрахунку 181 і кредит субрахунку 742 "Дохід від реаліза­ції необоротних активів". Належна сума погашення вартості об'єкта оренди в періоді (протягом 12 місяців), яка визнача­ється окремим розрахунком залежно від вартості орендованого об'єкта та строку оренди, записується за кредитом субрахунку 181 і дебетом субрахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіто­рами". Субрахунок 181 кредитують при настанні відповідних періодів до повного списання дебіторської заборгованості.

На субрахунку 182 ведеться облік векселів, одержаних у за­безпечення довгострокової дебіторської заборгованості. У разі

одержання векселя запис роблять за дебетом субрахунку 182 з кредиту рахунків 36 "Розрахунки з покупцями та замовника­ми", 37 "Розрахунки з різними дебіторами", 74 "Інші доходи" та інших.

На субрахунку 183 обліковують дебіторську заборгованість за розрахунками з працівниками за виданими довгострокови­ми позиками та ініні види довгострокових розрахунків.

На субрахунку 184 ведеться облік активів, використання яких, як очікується, не можливе протягом дванадцяти місяців з дати балансу, зокрема грошових коштів, а також інших акти­вів, які не відображаються на інших рахунках з обліку необо­ротних активів.

4.10. Облік розрахунків векселями

Використовують векселі, коли потрібно провести відстро­чення платежу або оперативно провести фінансову операцію. Вексель (нім. Wechsel — обмін) — цінний папір, який засвід­чує безумовне грошове зобов'язання векселедавця оплатити після настання строку визначену суму грошей власнику вексе­ля (векселетримачу).

Випускаються простий і нереказний векселі. Простий век­сель містить такі реквізити:

а) найменування — "вексель";

б) просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визна­
чену суму;

в) зазначення строку платежу;

г) зазначення місця, в якому має здійснитися платіж;

д) найменування того, кому або за наказом кого платіж мас
бути здійснений;

є) дату і місце складання векселя;

є) підпис того, хто видає документ (векселедавця).

Підписують вексель керівник і головний бухгалтер та засвідчу­ють печаткою. Переказиии вексель крім того має містити також просту і нічим не обумовлену пропозицію сплатити певну суму, а також найменування того, хто повинен платити (платника).

Використовувати векселі, а також виступати векселедавцем, акцептантом (особа, яка приймає на себе платіж за векселем), індосантом (надиисувач векселя) та авалістом (поручитель за векселем) може тільки юридична особа. Векселі видаються лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги, за винятком векселів Міністерства фінансів України, Національного банку України та Кабінету Міністрів України.

Векселедавець виписує простий вексель векселетримачу, який через обумовлений час пред'являє його до оплати (рис. 4.1).

Рис. 4.1. Схема обігу простого векселя: 1 — відправка товару покупцю; 2 — видача векселя; 3 — пред'явлення векселя до опла­ти; 4 — погашення векселя (оплата); 5 — вручення погашеного векселя з розпискою про отримання платежу

Під час використанні! переказного векселя беруть участь щонайменше три особи: векселедавець, векселетримач і плат­ник. Векселедавець видає переказний вексель векселетрима­чу, а платник повинен сплатити індосанту (векселетримач, що придбав вексель за надписом) визначену суму (рис. 4.2). Пере­казний вексель строком "за пред'явленням" може бути пред'яв­леним до оплати протягом одного року від дня його скла­дання.

Платник акцептує (приймає до оплати) переказний вексель, а також може відмовитися від акцепту. В останньому випадку у прилюдпеному порядку складається акт. Протест векселів про неоплату або недатування акцепту здійснюється нотаріу­сами. Векселі, опротестовані нотаріусами, с виконавчими до­кументами.

Рис. 4.2. Схема обігу нереказного векселя: 1 — відправка това­ру покупцю; 2 — видача векселя; 3 — пред'явлення векселя до ак­цепту; 4 — підтвердження акцепту; 5 — пред'явлення векселя до оплати; 6 — погашення векселя (оплата); 7 — вручення погашено­го векселя з розпискою про отримання платежу

Погашения заборгованості підприємств, установ та органі­зацій із зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування може бути проведене шляхом оформлення її векселями. Для цього боржник виписує простий вексель на суму заборгованос­ті, авалюс його у банківській установі, тобто бере її поручи­тельство у вигляді зобов'язання сплатити вексель у разі його несплати боржником у встановлений строк. Лвальований бан­ком вексель передасться боржником Пенсійному фонду.

Для інвестиційної діяльності становить інтерес погашення векселя заліком товарної продукції, що робиться за згодою векселедавця та векселетримача. В такому разі підприємство одержує цінності і для їх оплати видає вексель продавцю. При одержанні з виробництва готової продукції її відвантажують покупцю в рахунок викупу раніше виданого свого векселя. Та-

ким чином, маючи сезонний характер виробництва, виробник продукції, по суті, сплачує нею за одержані матеріальні акти­ви, покриваючи розбіжності в часі випискою та покупкою сво­го ж векселя.

Постановою Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території Укра­їни" № 508 від 16 грудня 2002 р. передбачена доміциляція, тобто призначення за векселем особливого місця платежу, від­мінного від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем, шляхом проставлення доміциляційної формули. На підставі складеного договору векселедавець перераховує на окремий рахунок у банку суму коштів, достатню для по­гашення виданого векселя. Платіж за векселем здійснюється у банку.

Векселі використовують також для здійснення розрахунко­вих операцій у випадках тимчасової відсутності у платника платіжних засобів.

Заборгованість за розрахунками з покупцями, замовника­ми та іншими дебіторами, що забезпечена одержаними вексе­лями, обліковується на рахунках 18 "Довгострокова дебітор­ська заборгованість та інші необоротні активи", субрахунок 182 "Довгострокові векселі одержані", 34 "Короткострокові векселі одержані". Аналітичний облік ведуть за кожним одер­жаним векселем.

У разі одержання векселя від покупця роблять запис: дебет рахунків 18 або 34, кредит рахунку 36 "Розрахунки з покупця­ми та замовниками" або 37 "Розрахунки з різними дебітора­ми". Нарахування заборгованості за реалізовані товари відоб­ражають за дебетом рахунків 36, 37 і кредитом рахунку 70 "Доходи від реалізації". У міру надходження грошей за век­сель на підставі виписки банку записують у дебет рахунку 31 "Рахунки в банках" і кредит рахунків 18 або 34.

Заборгованості за розрахунками з постачальниками, під­рядниками та іншими кредиторами, які забезпечені виданими векселями, обліковують за рахунками 51 "Довгострокові век­селі видані" або 62 "Короткострокові векселі видані". Аналі­тичний облік ведуть за кожним виданим векселем. При видачі

векселів роблять запис: дебет рахунків 63, 68, кредит рахун­ків 51, 62.

Витрати у вигляді договірних відсотків за відстрочку плате­жу векселедавець записує за кредитом рахунку 68 "Розрахун­ки за іншими операціями" і дебетом рахунку 95 "Фінансові витрати". Погашення заборгованості, забезпеченої виданими векселями, відображають за дебетом рахунків 51, 62 і креди­том рахунку 31.

Куплені підприємством векселі (за вартістю придбання) за­писують за дебетом субрахунку 352 "Інші поточні фінансові інвестиції" і кредитом рахунку 31.

Розрахунки з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, отрима­ні послуги та за іншими операціями, заборгованість за якими забезпечена виданими векселями та не є поточними зобов'я­заннями, обліковуються на рахунку 51 "Довгострокові векселі видані".

На рахунку 51 "Довгострокові векселі видані" за кредитом відображається видача векселів в забезпечення за одержані матеріальні цінності, послуги, виконані роботи та за іншими операціями; за дебетом — погашення заборгованості, забез­печеної виданими векселями. Аналітичний облік ведеться за кожним виданим векселем.

Поточні зобов'язання за виданими векселями обліковують на рахунку 62 "Короткострокові векселі видані". За кредитом рахунку 62 відображається видача векселів постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам, а за дебетом — погашення заборгованості за виданим векселем.

4.11. Визнання та види зобов'язань

Методологічні засади формування в бухгалтерському облі­ку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності визначені П(С)БО 11 "Зобов'язання".

Зобов'язання — це заборгованість підприємства, яка вини­кла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується,

призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють економічні вигоди.

Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути до­стовірно визначена та існує ймовірність зменшення економіч­них вигід у майбутньому внаслідок його погашення. Погашен­ня зобов'язання може здійснюватися шляхом сплати гропіима, відвантаження готової продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг тощо.

З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються:

— на довгострокові;

— поточні;

— забезпечення;

— непередбачені зобов'язання.

— доходи майбутніх періодів.

До довгострокових зобов'язань належать такі зобов'язання, які мають бути погашені протягом більше як 12 місяців або про­тягом періоду, більшого ніж один операційний цикл, якщо він становить більше 12 місяців. Довгостроковими зобов'язаннями с: довгострокові кредити банків;

^;— інші довгострокові фінансові зобов'язання;

— відстрочені податкові зобов'язання;

— інші довгострокові зобов'язання.

П(С)БО 11 "Зобов'язання" передбачає, що зобов'язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протя­гом 12 місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов'язання, якщо первісний строк погашення був більше ніж 12 місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов'язання на довгострокове.

Довгострокове зобов'язання за кредитною угодою (якщо уго­да передбачає погашення зобов'язання на вимогу кредитора (позикодавця) у разі порушення повних умов, пов'язаних з фі­нансовим станом позичальника), умови якої порушені, вважа­ється довгостроковим, якщо:

— позикодавець до затвердження фінансової звітності пого­дився не вимагати погашення зобов'язання внаслідок пору­шення;

— не очікується виникнення подальших порушень кредит­ної угоди протягом 12 місяців з дати балансу.

Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсот­ки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю.

Теперішня вартість — дисконтована сума майбутніх плате­жів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов'язання у процесі звичайної діяльності підприємства.

Поточні зобов'язання — зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу.

До поточних зобов'язань належать:

— короткострокові кредити банків;

— поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язан­нями;

— короткострокові векселі видані;

— кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги;

— поточна заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхуван­ня, з оплати праці, з учасниками, внутрішніх розрахунків;

— - інші поточні зобов'язання.

Поточні зобов'язання відображають у балансі за сумою по­гашення.

Зобов'язання виникають при виконанні контрактів. Розріз­няють звичайний і обтяжливий контракти.

Обтяжливий контракт — контракт, витрати (яких не мож­на уникнути) на виконання якого перевищують очікувані еко­номічні вигоди від цього контракту.

Окремим видом зобов'язань є забезпечення. Вони не мають чітко визначеного строку. Сума їх на дату балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок.

П(С)БО 11 "Зобов'язання" передбачає, що забезпечення мо­жуть створюватися для відшкодування таких (майбутніх) опе­раційних витрат:

— на виплату відпусток працівникам;

— додаткове пенсійне забезпечення;

— виконання гарантійних зобов'язань;

— реструктуризацію;

— виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо.

Суми створених забезпечень визнаються витратами. Забо­роняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства. Сума забезпечення визна­чається за обліковою оцінкою ресурсів, необхідних для пога­шення відповідного зобов'язання, на дату балансу.

Забезпечення для відшкодування витрат на реконструкцію створюється за наявності затвердженого на підприємстві пла­ну реконструкції з конкретними заходами, строками їх вико­нання та сумою витрат на їх здійснення.

До зобов'язань відносять також суми цільового фінансуван­ня, отримані підприємством для виконання конкретних цільо­вих програм.

Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створене. Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу і, у разі потреби, коригується (збільшується або зменшується).

Окрему групу становлять непередбачені зобов'язання. До них належать:

— зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих по­дій, але лиіпе тоді, коли в майбутньому відбудеться або не відбу­деться подія, над якою підприємство не має повного контролю. Наприклад, підприємство видало гарантійне зобов'язання бан­ку щодо погашення кредиту іншим підприємством. Якщо кре­дит не буде погашено ним через неспроможність сплатити, то підприємство-гарант погашає цей кредит за власні кошти;

— теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але нині не визнається через те, що воно є малоймовір­ним. Наприклад, підприємству пред'явлено судовий позов, але результат розгляду справи на час складання балансу ще не ві­домий.

Непередбачені зобов'язання відображаються на позабалансо­вих рахунках: 03 "Контрактні зобов'язання", 04 "Непередбачені активи й зобов'язання", 05 "Гарантії та забезпечення надані".

У складі доходів майбутніх періодів відображаються дохо­ди, отримані протягом поточного або попередніх звітних періо­дів, які належать до наступних звітних періодів.

Для відображення зобов'язань у пасиві балансу використо­вують чотири розділи:

— розділ II "Забезпечення наступних витрат і платежів";

— розділ III "Довгострокові зобов'язання";

— розділ IV "Поточні зобов'язання";

— розділ V "Доходи майбутніх періодів".

Отже, пасив балансу включає власний капітал і зобов'язан­ня. Нагадаємо рівняння балансу, виражене формулою

Актив = Капітал + Зобов'язання.

Для обліку кожного виду зобов'язань є відповідні рахунки. Ці рахунки пасивні. За дебетом в них відображають виконання (зменшення) зобов'язань, а за кредитом — утворення (збіль­шення) зобов'язань.

4.12. Облік розрахунків

з постачальниками і підрядниками

Процес постачання є невід'ємною ланкою кругообігу засобів. Покупець купує у продавця (постачальника) сировину і матері­али, пальне і мастильні матеріали, мінеральні добрива, запасні частини та інші матеріальні цінності, необхідні для здійснення господарської діяльності. Від постачальників можуть поступа­ти також верстати, трактори, автомобілі, комп'ютери та інші об'єкти основних засобів. Підрядні організації виконують для замовників будівельні роботи, а також роботи і послуги вироб­ничого характеру — ремонтні роботи, внесення добрив, техніч­не обслуговування тощо. Взаємовідносини між підприємствами регулюються двосторонніми угодами. При організації обліку потрібно забезпечити виконання умов, зазначених в угодах.

Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками ведуть на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядника­ми". Це активно-пасивний рахунок, який може мати одночасно Два сальдо: за дебетом — сума дебіторської заборгованості, а за кредитом — кредиторської.

Отже, дебет рахунку 63 (борги нам) потрібно відобразити в активі балансу, а кредит рахунку 63 (наші зобов'язання) —

балансу. Згідно з планом рахунків рахунок 63 знахо­диться в класі 6 "Поточні зобов'язання", тобто с пасивним.

Рахунок 63 кредитують на суму фактично одержаних то­варно-матеріальних цінностей, спожитих робіт і послуг в ко­респонденції з дебетом матеріальних і затратних рахунків. За­пис роблять на підставі товарно-транспортних накладних, накладних, рахунків-фактур, актів приймання виконаних ро­біт і послуг. Отже, за кредитом рахунку 63 записують суму згідно з розрахунковими документами і відносять у дебет ра­хунків 15, 20, 21, 22, 23, 25, 91, 92, 93, 64. У зв'язку з тим, що виробничі запаси оприбутковують за цінами постачальників без суми податку на додану вартість (ПДВ), то за кредитом ра­хунку 63 записують загальну суму, яку потрібно заплатити згідно з одержаними документами, а за дебетом кореспондую­чих рахунків запис роблять без ПДВ, суму якого відносять у дебет субрахунку 641 "Розрахунки за податками".

Якщо ІІДВ окремо не виділяється (покупець або продавець не платники ПДВ, звільнені від сплати ПДВ або не отримана податкова накладна тощо), то на вартість придбаних цінностей відносять загальну суму, яка підлягає сплаті постачальникам.

За дебетом рахунку 63 обліковують уплачені суми для по­гашения заборгованості постачальникам і підрядникам, а та­кож внесення підприємством попередньої оплати або погашен­ня кредиторської заборгованості (табл. 4.2). Запис роблять на підставі виписок банку та інших документів, які підтверджу­ють факт проведення оплати.

Рахунок 63 має три субрахунки:

— 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками";

— 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками";

— 633 "Розрахунки з учасниками ПФГ".

Па субрахунках 631, 632, 633 ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, нада­ні послуги відповідно з вітчизняними та іноземними поста­чальниками і підрядниками, а також з учасниками промисло­во-фінансових груп (ПФГ). ПФГ є видом об'єднань підпри­ємств. Вони діють відповідно до закону України від 21 листо­пада 1995 р. № 437/95-ВР "Про промислово-фінансові групи", а також Господарського кодексу України.

Таблиця 4.2. Облік розрахунків з постачальниками і підрядни­ками

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків
дебет	кредит
Оплачено постачальникам і підрядникам:
• з поточного рахунку	63 "Розрахунки з поста­чальниками та підряд­никами"	311"Поточні рахунки в націо­нальній валюті"
• через акредитив	63 "Розрахунки з поста­чальниками та підряд­никами"	313 "Інші рахунки в банку в націо­нальній валюті"
• виданими векселями	63 "Розрахунки з поста пальниками та підряд­никами"	62 "Короткостро­кові векселі видані"
• за рахунок коротко­строкової позики банку	63 "Розрахунки з поста­чальниками та підряд­никами"	60 "Короткостро­кові позики"
• оприбутковано від постачальників матеріальні цінності	20 "Виробничі запаси", 28 "Товари"	63 "Розрахунки з постачальника­ми та підрядника­ми"
• нараховано підряд­никам за виконані роботи і надані послуги згідно зі складеними актами	15 "Капітальні інвестиції", 23 "Виробництво", 91"Загальновиробпичі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут"	63 "Розрахунки з постачальника­ми та підрядника­ми"
• відображено ПДВ згідно з податкови­ми накладними постачальників	64 "Розрахунки за по­датками й платежами"	63 "Розрахунки з постачальника ми та підрядника­ми"
• відображено залік взаємної заборгова­ності між поста­чальниками та покупцями	63 "Розрахунки з поста­чальниками та підряд­никами"	36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"

ПФГ є об'єднанням, яке створюється виключно за рішен­ням Кабінету Міністрів України на певний строк з метою реа­лізації державних програм розвитку пріоритетних галузей ви­робництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міжнародними договорами України, а також з метою виробництва кінцевої продукції. ПФГ не є юридичною особою.

При журнально-ордерпій формі для обліку за рахунком 63 призначений журнал № 3 та відомість аналітичного обліку. В цих регістрах відображають залишки на початок місяця, обороти за кредитом і дебетом, а також залишки на кінець місяця. Така по­будова журналу № 3 обумовлена тим, що спочатку відображають надходження цінностей від постачальника, записуючи в кредит рахунку 63, а потім роблять відмітки про оплату одержаних цін­ностей, здійснюючи запис в дебет рахунку 63. Тобто в основу по­кладено той принцип, що цінності одержують, а потім за них проводять оплату. Проте нині вказаний принцип не дотримуєть­ся, адже часто може бути застосована попередня оплата.

Сільськогосподарські підприємства для обліку розрахунків а постачальниками і підрядниками використовують журнал-ордер № ЗВ с.г.

Записи за кредитом рахунку 63 в журналі № 3 проводять на підставі пред'явлених постачальником (підрядником) і прий­нятих до оплати розрахункових документів (рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні). Дані за кожним документом записують окремим рядком. Надходження матеріальних ціннос­тей та виконаних робіт має бути підтверджене (підпис на доку­менті матеріально відповідальної особи про приймання ціннос­тей, прибутковий ордер, акт про приймання матеріалів тощо).

4.13. Облік розрахунків з учасниками та за іншими операціями

Розрахунки з учасниками та засновниками підприємства, що пов'язані з розподілом прибутку (дивідендів) обліковують на рахунку 67 "Розрахунки з учасниками". За кредитом рахун­ку 67 відображається збільшення заборгованості підприємства

Л

перед засновниками та учасниками товариства, а за дебетом — її зменшення (погашення).

Рахунок 67 має два субрахунки:

— 671 "Розрахунки за нарахованими дивідендами";

— 672 "Розрахунки за іншими виплатами".

Нараховувати дивіденди можна раз на рік або квартал. В ак­ціонерних товариствах дивіденди виплачуються один раз на рік. Нерезидентам дивіденди виплачують лише за наявності прибутку в емітента. Записи на рахунках бухгалтерського об­ліку операцій з нарахування та виплати дивідендів показано в табл. 4.З.

Таблиця 4.3. Облік нарахування та виплати дивідендів

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
дебет	кредит
Нараховані дивіденди	443 "Прибуток, використаний у звітному періоді"	671 "Розрахунки за нарахованими дивідендами"	10 000
Списано викорис­тання прибутку	441 "Прибуток нерозподілений"	443 "Прибуток, використаний у звітному періоді"	10 000
Нараховано податок на дивіденди	981 "Податок на прибуток від звичайної діяль­ності"	641 "Розрахунки за податками"	2 500
Сплачено до бюдже­ту податок на диві­денди	641 "Розрахунки за податками"	311 "Поточні рахункив націо­нальній валюті"	2 500
Виплачені дивіденди юридичним особам	671 "Розрахунки за нарахованими дивідендами"	301 "Каса в національній валюті", 311 "Поточні рахунки в націо­нальній валюті"	10 000

Закінчення табл. 4.3

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
дебет	кредит
Утримано податок з дивідендів із дохо­дів фізичних осіб	671 "Розрахунки за нарахованими дивідендами"	641 "Розрахунки за податками"
Виплачено дивіден­ди фізичним особам	671 "Розрахунки за нарахованими дивідендами"	301 "Каса в національній валюті"	8 700
Рсінвостовано дивіденди та інші доходи учасників і засновників на збільшення статутного капіталу	671 "Розрахунки за нарахованими дивідендами"	40 "Статутний капітал", 46 "Неоплачсііий капітал"	10 000

На субрахунку 672 ведеться облік інших виплат, нарахова­них засновникам та учасникам за користування майном, зо­крема земельним і майновим наем, а також виплат у зв'язку з одержанням належної вибулому учаснику (засновнику) час­тини активів підприємства. Зменшення статутного або пайово­го капіталу засновників відображають за дебетом рахунків 40 "Статутний капітал" або 41 "Пайовий капітал" і за креди­том субрахунку 672 "Розрахунки за іншими виплатами". Ви­дача активів у рахунок погашения заборгованості перед учас­никами відноситься в дебет субрахунку 672.

Для обліку розрахунків з учасниками використовується журнал № 3, а в сільськогосподарських підприємствах — жур­нал-ордер № ЗГ с.г.

Аналітичний облік за рахунком 67 ведуть щодо учасників та засновників, з якими здійснюються розрахунки.

Розрахунки за іншими операціями обліковуються на рахун­ку 68 "Розрахунки за іншими операціями".

Рахунок 68 мас шість субрахунків:

— 680 "Розрахунки, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу

— 681 "Розрахунки за авансами одержаними";

— 682 "Внутрішні розрахунки";

— 683 "Внутрішньогосподарські розрахунки";

Дата добавления: 2015-08-13