Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Ідея Університету. Антологія. визначальним чином не належить до первинних обов'язків Університету й не має нічого

Читайте также:
  1. Ідея університету. Антологія
  2. Ідея університету. Антологія
  3. Ідея університету. Антологія
  4. Ідея Університету. Антологія
  5. Ідея Університету. Антологія
  6. Ідея Університету. Антологія
  7. Ідея Університету. Антологія

визначальним чином не належить до первинних обов'язків Університету й не має нічого більш-менш спільного з ними. А в якому розумінні Університет невіддільний від науки й, отже, має бути так само — чи навіть більше — науковим дослідженням, ми побачимо трохи далі.

Найімовірніше, що на цю єретичну думку впаде злива нісе­нітниць, як завжди буває при будь-якій серйозній проблемі,

— буремна, мов темне, затягнуте чорними хмарами небо. Не
сумніваюся, що проти моїх тверджень можна висунути вагомі
заперечення; проте ще до того, як вони будуть чітко сформу­
льовані, станеться, як завжди, вулканічне виверження зая­
ложених банальних фраз, які переповнюють людину, коли
вона говорить щось не подумавши.

Ця ж університетська площина спонукає читача погоди­тися з тим, що не варто звалювати в одну купу три такі аж надміру відмінні речі: культуру, науку й інтелектуальну про­фесію. Погано, коли усі коти здаються нам сірими, бо це дає підстави звинувачувати нас у надмірній любові до нічної тем­ряви. -

Насамперед відокремимо професію від науки. Наука — це не будь-що. Наука не полягає в тому, щоб придбати собі мікроскоп чи обладнати лабораторію, але не полягає вона й у тому, щоб пояснити чи зрозуміти суть якоїсь науки. У своєму властивому й природному розумінні наука — це тільки дослі­дження: постановка проблем, праця над їхнім розв'язанням і доходження до якогось висновку. Щойно його досягнуто, будь-що інше, що з цим висновком відбувається,15 вже не наука. Тому наука — це не опанування якоїсь науки, не її викладан­ня, не її використання чи застосування. Мабуть, доцільніше,

— ми вже знаємо з якими застереженнями, — аби той, хто
зобов'язався навчати науки, сам був ученим. Але, кажуть, в
цьому немає необхідности, позаяк були і є блискучі викладачі,
які не є дослідниками, тобто науковцями. Досить, аби вони
знали свій предмет. Однак "знати" не означає "досліджува­
ти". Дослідження — це відкриття якоїсь істини чи навпаки:
доведення помилки. Знати — це просто добре розуміти цю
істину, володіти нею, вже раніше відкритою, досягнутою. На
початках науки, у стародавній Греції, коли вона ще майже не
сформувалася, наука не наражалася на той самий ризик, що

15 Я не беруся знову порушувати питання про нього, ще раз перетворюва­ти його на проблему (критикувати) і відтак повторювати весь той про­цес, до якого зводиться дослідження.


Хосе ОРТЕҐА-І-ҐАССЕТ

й тепер, — коли її змішують з чимсь, чим вона є. Зокрема слова, якими її позначали, свідчили про те, що достеменна сутність науки полягала в чистому пошукові, творчій праці, дослідженні. Ще сучасник Платона і навіть Арістотеля відчу­вав, що йому бракує терміна, який би відповідав — включно з його важливими двозначностями — нашому слову "наука". Він казав: "історія", "екзетасіс", "філософія", що означало, з тим чи іншим відтінком: "заняття", "практика", "дослід", "на­хил" — але не "володіння". Сама назва "філософія" виникла через потребу не плутати звичайну обізнаність у чомусь із тим видом нової діяльности, який означав не "міркувати знаючи", а "шукати якесь знання".16

Наука — це чи не найважливіше з того, що людина ро­бить і створює. Звісно, вона має більшу вагу, ніж Університет як інституція, де навчають. Тому що наука — це творчість, а педагогічна діяльність ставить собі за мету тільки навчати цієї творчости, передавати її, запроваджувати і засвоювати. Наука — це річ значна й дуже делікатна, і, хочемо ми того чи не хочемо, вона вилучає пересічну людину. Вона вимагає яко­гось дуже своєрідного покликання і доступна вкрай небага­тьом. Нині ж науковець стає таким собі сучасним ченцем.

Домагатися того, щоб нормальний студент був науковцем, — це сьогодні безглузда претензія, здатна лише, щоб прихо­вати (претензії приховують, як нежить та інші хвороби) ха­рактерно утопійну ваду багатьох попередніх поколінь. До того ж вона не є бажана — навіть в ідеалі. Наука — чи не най-значніший вид людської діяльности, але не єдиний. Є й інші, не менш важливі, й немає причини, аби саме наука заполони­ла людство, витіснивши все інше. Й передусім: це наука є чимось дуже значним, наука — а не науковець. Учений — це один зі способів людського існування, так само обмежений, як і будь-який інший, і навіть більше, ніж деякі уявні та можливі. Я не можу й не хочу заглиблюватися тепер в аналіз того, що таке учений. Це не та нагода, а дещо з того, що я сказав би, могло б завдати шкоди. Я згадаю тільки про най-відоміше, відзначивши, що надто часто справжнього науков­ця вважали, принаймні дотепер, не людиною, а якимсь ди­воглядом, маніяком, якщо не безумцем. Найважливіше, най-

16 Слово "епістема" дуже добре відповідає тій сукупності значень, яку ми пов'язуємо зі словом "пізнання". Щодо дивности, з огляду на її новиз­ну, назви "філософія", то згадайте Tusculanae disputationes Цицерона,


Дата добавления: 2015-08-13; просмотров: 98 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Національна держава, глобалізація та Університет як модерний заклад 267 | Ідея Університету. Передмова | Ідея Університету. Антологія | Ідея Університету. Антологія | Ідея Університету. Антологія | Ідея Університету. Антологія | Ідея Університету. Антологія | Ідея Університету. Антологія | Ідея Університету. Антологія | Ідея Університету. Антологія |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Ідея Університету. Антологія| Ідея Університету. Антологія

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)