ТЕМА 6 :Міжнародні торговельні угоди і конракти

Організація підготовки, укладання та виконання зовнішньо-торговельних угод і конрактів

1. вибір ринку та його вивчення;

2. вибір контрагента;

3. Оферта і контроферта при укладанні зовнішньоекономічної угоди

4. проведення попередніх переговорів

Процес підготовки до укладання контракту включає три етапи:

1) вибір ринку та його вивчення;

2) вибір контрагента;

3) проведення попередніх переговорів і укладення контракту.

Вибір ринку та його вивчення.

Перш за все важливо визначити країну, в яку найбільш вигідно експортувати чи з якої найбільш вигідно імпортувати товар (послуги). Основні критерії, які беруться до уваги при виборі ринку:

n політична й економічна стабільність

n транпортна інфраструктура

n державні пільги та стимули

n наявність як кваліфікованої так і відносно дешевої робочої сили

n місткість ринку даної країни (можливий обсяг реалізації товару (конкретної продукції підприємства) при певному рівні і співвідношенні цін за певний проміжок часу.)

n наявність торгових обмежень

n наявність необхідних постачальників сировини та матеріалів.

При виборі країни, з якою передбачається співпраця, важливо також проаналізувати роль оптових і роздрібних фірм відповідного напрямку, роль посередників. Особливо детально аналізується діяльність конкуруючих фірм, організація збуту їхніх товарів, агентська мережа, комівояж`ерний апарат. Комівояже́р (фр. commis voyageor) — збутовий посередник, роз'їзний агент торгової організації, що пропонує покупцям товари.

Крім економічних критеріїв важливо враховувати й характер торгово-політичних відносин з даною країною.Перевага надається тій, з якою налагоджені нормальні ділові відносини, і яка не допускає по відношенню до нашої країни різного роду дискримінацій.

Це основна схема вивчення ринку.

Розглянемо методи вивчення ринку.

На практиці найчастіше застосовуються такі методи вивчення ринку.

1. Кабінетний метод полягає в тому, що службовці фірми обробляють велику кількість матеріалу, аналізуючи бюлетені бірж, торгових палат, матеріали власних агентів. Після обробки отриманої інформації усе це класифікується, а тоді складається досьє за ринками та темами.

2. Наведення довідок шляхом замовлення у спеціальних інфор­маційних агентствах (як агентство Рейтер)

«Рейтер» ^[1] (англ. Reuters Group plc) — британське агентство новин і провайдер даних фінансових ринків, що постачає повідомленнями газети та мовні станції.

Майкл Рубенс Блумберґ (англ. Michael Bloomberg) (14 лютого 1942; Брайтон, район Бостона, Массачусетс, США) — бізнесмен і 108-й мерНью-Йорка. Входить до числа найбагатших людей світу за версією Forbes, на 2012 рік він займає 20 місце зі статком в 22 млрд доларів. Безпартійний.

Є засновником і власником інформаційного агентства Bloomberg.

Франс-Прес – Комерційна корпорація, яка працює в 165 країнах світу і спеціалізується на сенсаційних новинах (бути першими на місці найнезвичайних подій – основне гасло корпорації). Взагалі агенція враховує специфічні потреби своїх споживачів – готує інформацію за запитанням своїх клієнтів, розповсюджує інформаційні послуги про фірми та про власників найбільших інформаційних концернів світу.

Проте ця інформація коштує достатньо дорого.

3. Безпосереднє вивчення ринку. Суть цього методу в тому, що на потенційні ринки посилаються спеціальні експерти, які з допомогою торгпредств, бірж одержують потрібну інформацію. Тут же встановлюються перші контакти продавця з покупцем.

4. Метод пробного продажу полягає у вивезенні на незнайомий ринок невеликої партії товару й отриманні в процесі його реалізації необхідної інформації про кон’юнктуру, що склалася.

Наступним етапом є вибір партнера, тобто контрагента.

У цивільно-правових відносинах під контрагентом розуміється одна зі сторін договору. В ролі контрагента виступають обидві сторони договору по відношенню один до одного. Кожен з партнерів, що укладають контракт, вважається контрагентом.

Контрагентами в міжнародній торгівлі називають сторони, що знаходяться в договірних відносинах з приводу купівлі-продажу товарів чи надання послуг. Контрагентами наших українських підприємств при здійсненні ЗЕД є іноземні суб'єкти господарської діяльності(фірми та організації), що виступають як протилежна сторона зовнішньоторгової угоди.

Вдалий вибір іноземного контрагента має важливе значення для забезпечення ефективності ЗЕД підприємства, попередження непорозумінь та фінансових втрат.Серед конрагентів, що діють на світовому ринку можна виділити фірми та державні органи і організації.

Практика показує, що 85% договорів (контрактів) підписують суб'єкти господарювання, 15% — органи державної влади та організації.

Фірми, що діють на світовому ринку, класифікуються за наступними критеріями:

1) за видами господарської діяльності

2) за правовим станом

3) за характером власності

4) за приналежністю капіталу і контролем

5) за обсягом операцій.

Розглянемо перший критерій класифікації, тобто за видами господарської діяльності.

В залежності від виду господарської діяльності та характеру операцій фірми поділяються на промислові, торгові, транспортні, страхові, інжинірингові, туристичні (Інжиніринг (англ. engineering) — синонім терміна інженерія: набір прийомів та методів, які компанія, підприємство, фірма використовує для проектування своєї діяльності.

У міжнародній практиці виділяють такі види інжинірингових фірм:

інженерно-консультаційні — надають послуги без наступних поставок обладнання;

інженерно-будівельні — можуть надавати весь комплекс послуг, які пов'язані зі створенням промислових та ін. об'єктів на умовах «під ключ»;

консультативні — надають послуги з управління підприємствами, комп'ютерним технологіям, організації виробництва, збуту, фінансів;

---

Дата добавления: 2015-08-10