Типова структура міжнародного контракту

Положення про форму зовнішньоекономічних договорів

(контрактів) від 5 жовтня 1995 р. № 75 передбачає, що у контракті по-винні міститися такі обов’язкові умови:

1. Назва, номер договору (контракту), дата і місце його укладення.

2. Преамбула. У преамбулі зазначається повне найменування сто-рін — учасників зовнішньоекономічної операції, під якими вони офі-ційно зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене визначення сто-рін як контрагентів («Продавець», «Покупець», «Замовник» «Постачальник» тощо), особа, від імені якої укладається зовнішньо-економічний договір (контракт), документів, якими керуються контра-генти договору (контракту) (установчі документи тощо).

3. Предмет договору (контракту). У цьому розділі визначається, який товар (роботи, послуги) один з контрагентів зобов’язаний поста-вити (здійснити) іншому із зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, що виконується.

У разі бартерного (товарообмінного) договору (контракту) або ко-нтракту на переробку давальницької сировини визначається також то-чне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок (або назва товару, що є кінцевою метою переробки давальницької сировини).

Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної характери-стики або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, то все це зазначається у додатку (специфікації), який має бути невід’ємною частиною договору (контракту), про що робиться відповідна позначкав тексті договору (контракту).

Для бартерного (товарообмінного) договору (контракту) згаданий додаток (специфікація), крім того, балансується іще за загальною вар-тістю експорту та імпорту товарів (робіт, послуг).

У додатку до договору (контракту) про переробку давальницької сировини зазначається відповідна технологічна схема такої переробки.

Технологічна схема переробки давальницької сировини повинна відображати:

• усі основні етапи переробки сировини та процес перетворення сировини в готову продукцію;

• кількісні показники сировини на кожному етапі переробки з об-ґрунтуванням технологічних втрат сировини;

• втрати виконавця переробки на кожному етапі переробки.

4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг). У цьому розділі визначається залежно від номенклатури оди-ниця виміру товару, прийнята для товарів такого виду (у тоннах, кіло-грамах, штуках тощо), його загальна кількість та якісні характеристики.

У тексті договору (контракту) про виконання робіт (надання по-слуг) визначаються конкретні обсяги робіт (послуг) та термін їх виконання.

5. Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних

робіт або послуг). У цьому розділі зазначається вид транспорту та ба-

зисні умови поставки (у відповідності до Міжнародних правил інтер-претації комерційних термінів чинної редакції, які визначають

обов’язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний

строк поставки товару (окремих партій товару) (дод Б).

У випадку укладення договору (контрактут) про виконання робіт (надання послуг) у цьому розділі визначаються умови та строки вико-наних робіт (послуг).

6. Ціна та загальна вартість договору (контракту). У цьому розділі визначається ціна одиниці товару та загальна вартість товарів або вартість виконаних робіт (наданих послуг), крім випадків, коли ціна

товару розраховується за формулою, а також валюта контракту. Якщо

згідно з договором (контрактом) поставляються товари різної якості та

асортименту, ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного

сорту, марки, а окремим пунктом договору (контракту) зазначається

його загальна вартість. У цьому разі цінові показники можуть бути за-

значені в додатках (специфікаціях), на які робиться посилання в текстідоговору (контракту).

При розрахунках ціни договору (контракту) за формулою зазначається орієнтовна вартість договору (контракту) на дату його укладення.

У договорі (контракті) про переробку давальницької сировини,

крім того, зазначається її заставна вартість, ціна та загальна вартість готової продукції, загальна вартість переробки.

У бартерному (товарообмінному) договорі (контракті) зазначається

загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються, та загаль-

на вартість товарів (робіт, послуг), що імпортуються за цим договором

(контрактом), з обов’язковим вираженням в іноземній валюті, віднесе-ній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют.

7. Умови платежів. Цей розділ визначає валюту платежу, спосіб,

порядок та строки фінансових розрахунків, а також гарантії виконання

сторонами взаємних платіжних зобов’язань. Залежно від обраних сто-

ронами умов платежу в тексті договору (контракту) зазначаються:

• умови банківського переказу до (авансового платежу) і/або після

відвантаження товару або умови документарного акредитива, або ін-

касо (з гарантією), визначені відповідно до постанови Кабінету Мініс-трів України і Національного банку України від 21 червня 1995 р.

№ 444, редакція від 28.07.04 «Про типові платіжні умови зовнішньо-

економічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застере-

жень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбача-ють розрахунки в іноземній валюті»;

• умови за гарантією, якщо вони є або коли вони необхідні (види

гарантій: на вимогу, умовна), умови та термін дії гарантії, можливістьзміни умов договору (контракту) без зміни гарантій.

8. Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг). У цьому роз-

ділі визначаються строки та місце фактичної передачі товару, перелік товаросупровідних документів.

Приймання здавання проводиться за кількістю згідно з товаросуп-

ровідними документами, за якістю-згідно з документами, що засвід-чують якість товару.

9. Упаковка та маркування. Цей розділ містить відомості про упа-

ковку товару (ящики, мішки, контейнери тощо), нанесене на неї відпо-

відне маркування (найменування продавця та покупця, номер догово-ру (контракту), місце призначення, габарити, спеціальні умови

складування і транспортування та інше), а за необхідності також умови її повернення.

10. Форс-мажорні обставини. Цей розділ містить відомості про те,

за яких випадків умови договору (контракту) можуть бути не виконані

сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади

та інше). При цьому сторони звільняються від виконання зобов’язань

на строк дії цих обставин. Строк дії форс-мажорних обставин підтвер-джується торгово-промисловою палатою відповідної країни.

11. Санкції та рекламації. Цей розділ встановлює порядок застосу-

вання штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред’явлення рек-

ламацій у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов’язань.

При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару (робіт, послуг) або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють, або їх граничний розмір), строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов’язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацій.

12. Арбітраж. Вказується місце арбітражного суду, повне його на-йменування, країна й матеріальне право, яке буде застосовуватися при розгляді спорів, і обговорені випадків, при яких сторони можуть звер-нутися в суд.

13. Юридичні адреси, поштові й платіжні реквізити сторін. Вка-

зуються повні юридичні адреси, повні поштові й платіжні реквізити

(№ рахунку, назва банку) контрагентів договору (контракту)

За домовленістю сторін у ньому можуть передбачатись і додаткові

умови страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм наванта-ження (розвантаження), умови передачі технічної документації на то-вар, збереження торговельних марок, порядок сплати податків, мит, зборів, різного роду захисні застереження, з якого моменту дого вір(контракт) починає діяти, кількість підписаних екземплярів договору(контракту), можливість і порядок внесення доповнень і змін до договору (контракту) та ін. (дод. В).

4.4. Основні джерела правового регулювання

зовнішньоекономічних контрактів

Визначаючи загальні ознаки зовнішньоекономічних конт-

рактів, необхідно звертати увагу на специфіку джерел правового регулювання таких договорів. До основних джерел належать:

1) міжнародні договори;

2) національне законодавство;

3) звичаї.

У практиці міжнародної торгівлі використовуються такі джерела

міжнародного правового регулювання:

• Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу то-

варів (1980);

• Конвенція ООН про давність позову в міжнародній купівлі-

продажу товарів (1974);

• Конвенція про право, що використовується до договорів міжна-

родної купівлі-продажу товарів (1985), та ін.

Найбільш широко в практиці міжнародної торгівлі використову-

ється Віденська конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-

продажу, прийнята у Відні в 1980 р. Це міжнародний документ, що

має практичне значення при підписанні і виконанні зовнішньоторговельних контрактів. Віденська конвенція була розроблена комісією ООН про право міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) з метою визначення єдиних норм, що регулювали б міжнародні торгові договори.

Учасниками Віденської конвенції є понад 30 країн, зокрема, Авст-

рія, Китай, Німеччина, Італія, Польща, Швейцарія, США, Ірак, Фран-

ція та ін. На території України Конвенція вступила в дію з 1 лютого

1991 р.

Віденська конвенція складається з чотирьох частин і 101 статті, в

яких докладно визначається порядок підписання договору міжнародної купівлі-продажу (ч. ІІ) і його основні умови (ч. III). Віденська конвенція не регламентує (встановлення певних правил) всі аспекти міжнародної купівлі-продажу. Матеріали Віденської конвенції охоплюють широке поле питань з регламентації договірних відносин між контрагентами з різних країн походження.

Значення Віденської конвенції полягає в усуненні значних розбіж-ностей у національних законодавствах, що регулюють міжнародну ку-півлю-продаж товарів; визначенні рис міжнародного характеру дого-вору; встановленні переліку видів договорів і послуг, на які не поширюється її дія; визначенні головних прав і обов’язків сторін за договором; встановленні форми контракту купівлі-продажу; визначенні засобів правового захисту у разі порушення договору продавцем чи покупцем та ін.

Разом з тим Віденська конвенція носить диспозитивний (надання права суб'єктам самим вирішувати питання)характер.

Це означає, що сторони можуть у договорі відступити від будь-якого положення Конвенції чи змінити його дії. І це повинно бути вказано в контракті. Якщо в контракті купівлі-продажу таких відступів не передбачено, до нього мають застосовуватись норми Віденської конвенції 1980 р.

Що стосується національного законодавства, то в Україні такими

нормативно-правовими актами є:

• Закон України «Про зовнiшньоекономiчну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII (Редакція від 11.08.2013)

• Закон України «Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй

валютi» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (Редакція від 11.08.2013)

• Закон України «Про регулювання товарообмiнних (бартерних)

операцiй у галузi зовнiшньоекономiчної діяльності» від 23.12.1998 № 351-XIV (Редакція від 11.08.2013,)

• Закон України «Про операцiї з давальницькою сировиною у

зовнiшньоекономiчних вiдносинах» Втратив чинність в 2012

• Закон України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 № 584-VII (Прийняття від 19.09.2013) вступив в дію з 01.01.2014

• Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI (Редакція від 23.10.2013)

• Цивiльний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV (Редакція від 01.01.2014)

• Указ Президента України вiд 4 жовтня 1994 р. № 567/94 «Про застосування Мiжнародних правил iнтерпретацiї комерцiйних термiнiв» Втратив в 2011р.

• Указ Президента України вiд 4 жовтня 1994 р. № 566/94 «Про заходи щодо впорядкування розрахункiв за договорами, що укладають суб’єкти пiдприємницької дiяльностi України» від 04.10.1994 № 566/94

• Декрет Кабінету Мiнiстрiв України вiд 19 лютого 1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання i валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93(Редакція від 11.08.2013,)

· Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21 червня 1995 року №444 «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті»

Названі вище та цілий ряд інших нормативно-правових документів відіграють визначальну роль у вирішенні суперечок в арбітражі. Крім того, умови, які мають і можуть бути передбачені зовнішньо- економічним договором (контрактом), установлює, зокрема,

Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене Наказом МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

від 06.09.2001 № 201 (Редакція від 13.08.2013,)

Такі умови поділяються на обов’язкові та додаткові.

До обов’язкових умов договору (контракту) належать:

1. назва, номер договору (контракту), дата і місце укладення;

2. преамбула із зазначенням повного і скороченого найменування сторін та найменування документів, якими керуються контрагенти під час укладення договору (контракту);

3. предмет договору (контракту) — його опис, найменування, характеристика, модель, сорт і таке інше;

4. кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг); одиниці виміру кількості, порядок визначення кількості, система вимірів та ваги; якість товарів; вибір способу визначення якості (по стандарту, по технічним умовам, по специфікації, по опису, по первинному огляду, по змісту окремих речовин в товарі, по виходу готового продукту, за натуральною вагою, спосіб тель-кель);

5. базисні умови поставки товарів (приймання / здачі виконаних робіт або послуг);

6. ціна і загальна вартість договору (контракту);

7. умови платежів (включають в себе спосіб платежу, засоби платежу, форму платежу);

8. умови приймання-здавання товару (робіт, послуг)

9. упаковка та маркування;

10. форс-мажорні обставини;

11. санкції та рекламації;

12. урегулювання спорів у судовому порядку;

13. місцезнаходження (місцепроживання) поштові та платіжні реквізити сторін.

До додаткових умов належать:

страхування; гарантії якості; умови залучення субвиконавців до договору (контракту), агентів, перевізників; норми завантаження (розвантаження); передача технічної документації на товар; збереження торгових марок; порядок сплати податків, мит, зборів; захисні застереження; момент початку дії договору (контракту); кількість підписаних примірників договору (контракту); можливість і порядок внесення доповнень та змін до договору (контракту) і та ін.

Дата добавления: 2015-08-10