Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Валюта платежу. Курс перерахування

Читайте также:
  1. Валюта платежа и защитные оговорки
  2. ВАЛЮТА, ВАЛЮТНИЙ КУРС, ВАЛЮТНІ ЦІННОСТІ.
  3. Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету
  4. Фінансова звітність в іноземних валютах

Валютою платежу називається така валюта, у якій провадиться платіж, причому вона може збігатися або не збігатися з валютою ціни контракту. Розбіжність валюти ціни і валюти платежу може бути обумовлена тим, що ціна виражена в загальновизнаній валюті міжнародних розрахунків, а платіж здійснюється у валюті країни імпортера або у валюті країни експортера, як правило, якщо ці валюти вільноконвертовані.

Термін платежу

Валютні ризики і способи їх усунення.

При укладанні угод, виконання яких розраховано на тривалий термін або пов'язане з наданням відстрочки платежу (кредиту) виникають валютні ризики, пов'язані зі зміною курсу валюти, в якій визначено ціну реалізованого товару . Зі зміною курсу валюти змінюється реальна вартість платежу.

Валютні ризики умовно можна поділити на курсові ризики й інфляційні ризики.

Курсові ризики пов'язані з тим, що при зменшенні курсу валюти платежу стосовно національної валюти експортер одержить суму грошей у національній валюті меншу, ніж ту, на яку він розраховував при укладанні контракту.

Інфляційні ризики пов'язані зі зменшенням купівельної спроможності валюти платежу, якщо зменшиться її курс стосовно інших валют.

Захиститися від валютних ризиків при укладанні контракту можна за допомогою декількох способів, які фіксуються у контракті у вигляді різних застережень.

Перший спосіб - пряме валютне застереження. Валюта ціни і валюта платежу збігаються, але ціна товару і вартість платежу ставляться в залежність від курсу іншої валюти. Наприклад, пряме валютне застереження може мати такий вигляд:

"Сума даного контракту складає 730 тисяч норвезьких крон.

Якщо в день, що передує дню платежу, курс норвезької крони стосовно долара США зміниться в порівнянні з курсом норвезької крони стосовно долара США на день, що передує дню укладання контракту, і складає 7,3 норвезьких крони за один долар США, то у відповідній пропорції змінюється і сума даного контракту."

У контракті також вказується джерело інформації про курси валют. Різновидом прямого застереження можна вважати мультивалютне застереження, коли ціна і сума платежу ставляться в залежність не від однієї валюти, а від декількох. Найбільш розповсюдженими наборами валют, що застосовуються для мультивалютних застережень, є "валютний кошик" СДР.

Другий спосіб захисту від валютних ризиків (непряме застереження) - це встановлення різних валют ціни і платежу і визначення курсу перерахування валюти ціни у валюту платежу. При цьому експортер і імпортер переслідують різні цілі, і задачею переговорів стає досягнення компромісу в цьому питанні.

Як курс перерахування валюти ціни у валюту платежу використовується звичайно ринковий курс на день платежу або, найчастіше, на день, що передує дню платежу.



Крім валютних застережень, способами захисту від валютних ризиків є страхування валютних ризиків за допомогою форвардних (термінових) валютних операцій з комерційними банками, хеджування, страхування валютних ризиків у страхових компаніях.

Валютні застереження — одна з форм страхування валютних ризиків, що виникають при розбіжності валюти ціни і валюти платежу. Валютне застереження являє собою умову, що вимагає перегляд суми платежу у залежності від зміни курсу валюти застереження.

Умови розрахунків

Умови розрахунків передбачають, на якій стадії руху проданого за контрактом товару повинна бути здійснена його оплата. У міжнародній практиці застосовуються розрахунки з використанням наступних основних способів платежу:

· платежу готівкою;

· авансового платежу;

· платежу в кредит.

При авансовому платежі оплата товару здійснюється за визначений період до моменту початку постачання товару або після одержання документального підтвердження готовності товарів до відправлення, а також можлива досить тверда фіксація дати платежу в контракті до моменту початку постачання і передачі імпортеру товаророзпорядчих документів. Авансовий платіж може покривати повну вартість товару або його частину, звичайно від 10 до 25% від суми контракту. У міжнародній торгівлі останній переважає. Авансові розрахунки вигідні для експортера і невигідні для імпортера, оскільки він не має гарантій одержання товару і у нього сповільнюється оборотність коштів.

Загрузка...

Нерідко різні умови розрахунків комбінуються. Наприклад, 20% вартості товару оплачується авансом, а на частину, що залишилася, надається комерційний кредит або вона оплачується проти представлення товаророзпорядчих документів, також може бути виставлений акредитив.

Форми розрахунків.

Під формою розрахунків у зовнішній торгівлі розуміють сформовані в міжнародній комерційній і банківській практиці способи передачі й оплати товаророзпорядчих і платіжних документів. Існують такі форми розрахунків:

1. Банківський переказ.

2. Документарний акредитив.

3. Документарне інкасо.

4. Чисте інкасо.

5. Чекова і вексельна форми розрахунків.

Найбільшого поширення набули банківський переказ та документарний акредитив, рідше інкасо.

5. Кількість і якість товару.

Кількість.

У контракті встановлюються одиниця виміру кількості, порядок визначення кількості, система мір і ваг.

Кількість товару вказується в характерних для нього одиницях виміру: штуках, кілограмах, головах і ін.

Наприклад, при продажі зернових, каучуку, цукру, вугілля, руди, кольорових металів звичайно для визначення кількості вживаються міри ваги. У торгівлі лісоматеріалами використовуються міри довжини і міри обсягу; у торгівлі нафтопродуктами застосовуються як міри ваги, так і обсягу (барель). При продажі бавовни основною одиницею виміру кількості є вага, але розмір постачань виражається кількістю стосів визначеної середньої ваги. Якщо продається готова промислова продукція, наприклад, машини, устаткування, одяг, поліграфічна продукція, годинник, кількість установлюється звичайно в штуках, а розмір постачань визначається кількістю штук, що входять у ту чи іншу партію. У торгівлі деякими іншими товарами (ртуть, сірники, кава) одиницею виміру служить кількість товару, що знаходиться у визначеному упакуванні - сулії, коробці, мішку.

У контракті необхідно встановити систему мір і ваг, тому що в різних країнах використовуються різні системи мір і ваг. Так, країни Західної Європи, Центральної і Латинської Америки, більшість держав Африки і Південно-Східної Азії дотримують метричної системи, але застосовують також свої національні системи мір. США і Канада вживають американську систему, а також (з деякими змінами) метричну систему мір і свої, національні системи мір. Ті самі по найменуванню одиниці виміру (наприклад, сулія, стос, мішок, бочка) у різних країнах містять зовсім різні кількості. Наприклад, стос вовни (митої) в Австралії складає 100 кг, у Новій Зеландії - 145 кг, а в Уругваї - 480 кг. Стос бавовни в Бразилії складає 180 кг, у Єгипті - 336,9 кг. Мішок кави в Бразилії, Венесуелі, Мексиці, Колумбії - 60 кг, в Еквадору, Ямайці, Пуерто-Рико - 90 кг, у Японії - 77 кг, у Домініканській Республіці - 75 кг, у Гватемалі, Коста-Ріці, Нікарагуа - 70 кг. Тому при позначенні кількості в одиницях, що мають неоднакове значення в різних країнах, звичайно вказується еквівалент цієї кількості в метричній системі мір.

Якість товару.

а) За стандартом.

Цей спосіб припускає, що якість товару, що поставляється, точно відповідає визначеному стандарту. Стандарти розробляються різними урядовими організаціями (так звані національні стандарти, наприклад, ДСТ), союзами підприємців, науково-технічними асоціаціями й інститутами, страховими компаніями й ін. Однак у багатьох країнах застосування національних стандартів не є обов'язковим. У зв'язку з цим поширені стандарти, що розробляються союзами підприємців і різних асоціацій. Іноді в практиці торгівлі використовуються стандарти, розроблені великими промисловими фірмами. Застосування стандартів полегшує встановлення в контрактах якості товарів із загальними родовими ознаками та уніфікованої продукції; у контракті достатньо послатися на номер і дату стандарту і вказати організацію, яка його розробила. За стандартом визначається якість переважної більшості товарів, що є предметом міжнародній торгівлі, зокрема машин і устаткування, чорних металів, зернових, каучуку, бавовни й інших.

б) За технічними умовами.

Якщо на даний товар відсутні стандарти, а також через особливі умови виробництва й експлуатації товару, для встановлення спеціальних вимог до його якості застосовуються технічні умови. Технічні умови містять докладну технічну характеристику товару, опис матеріалів, з яких він повинний виготовлятися, правила і методи перевірки та випробування. За технічними умовами звичайно визначають якість товарів, які виконуються на основі індивідуальних замовлень, унікального устаткування, складного промислового устаткування й апаратури, суден. Технічні умови на машини й устаткування можуть бути представлені або самим замовником та під час підписання контракту купівлі-продажу прийняті постачальником, або розроблені фірмою-постачальником і підтверджені замовником. Технічні умови або наводяться в самому тексті контракту, або в додатку до нього.

в) За специфікацією.

Специфікація, що є додатком до договору, містить звичайно необхідні технічні параметри, що характеризують товар. Специфікації складаються в основному експортерами, тому що характеризують індивідуальний товар, але можуть складатися й імпортерами, різними асоціаціями й іншими організаціями, як національними, так і міжнародними. У контракті в цьому випадку необхідно вказати організацію, що склала специфікацію, і привести основні показники цієї специфікації.

г) За зразком.

Спосіб визначення якості товару за зразком розповсюджений в основному в торгівлі споживчими товарами, а також деякими видами машин і устаткування індивідуального виготовлення, і найчастіше використовується при укладанні контрактів на виставках і ярмарках.

Продавець надає покупцю кілька зразків продукції, покупець випробує їхні властивості і, якщо вони його задовольняють, замовляє велику партію. У контракті записується, що якість товару повинна відповідати зразкам, визначається порядок звірення поставленого товару зі зразком (вказуються умови, за яких якість товару може відхилятися від зразка), а також терміни зберігання сторонами зразків (наприклад, протягом якогось терміну з дати надходження останньої партії товару). Звичайно прийнято відбирати три зразки: один екземпляр зберігається в покупця, іншої - у продавця, третій - у нейтральної організації (наприклад, торговельної палати), зазначеної в договорі.

д) За описом. Цей спосіб використовується для визначення якості товарів, з індивідуальними ознаками, наприклад фруктів. У контракті докладно описуються усі властивості товару.

е) За попереднім оглядом.

За попереднім оглядом звичайно продаються товари на аукціонах і зі складів. У контракті цей спосіб позначається словами "оглянуто-схвалено". Покупцю надається право оглянути всю партію товару у встановлений термін. Продавець повинен гарантувати якість товару таким, яким його оглянув і схвалив покупець, і продавець фактично не відповідає за якість поставленого товару, якщо тільки в ньому не було прихованих недоліків, що покупець при огляді товару встановити не міг і про які йому не було повідомлено до здійснення угоди.

ж) За вмістом окремих речовин у товарі.

Цей спосіб визначення якості припускає встановлення в контракті у відсотках мінімально припустимого вмісту корисних речовин і максимально припустимого вмісту небажаних елементів чи домішок. Наприклад, у контрактах на метали і руди показником якості є вміст основної речовини й окремих домішок (наприклад, предмет контракту - мідна руда із вмістом міді не менш 95%), у торгівлі цукром - вміст сахарози; олійними і макухами - вміст олії.

з) За виходом готового продукту.

За цим способом в контракті встановлюється кількість (у відсотках до загальної маси або в абсолютних величинах) кінцевого продукту, який повинен бути отриманий з сировини (наприклад, цукру-рафінаду з цукру-сирцю, пряжі з вовни, олії з насінь).

и) За натурною вагою.

Цим способом визначають якість зернових. Натурна вага - це вага одного гектолітра (одиниця об'єму) зерна. Натурна вага відображає фізичні властивості зерна (форма, величина зерна, наповненість, питома вага), а також дає представлення про вихід борошна і крупи з нього. Показники натурної ваги звичайно застосовуються в комбінації з іншими показниками (наприклад, вміст сторонніх домішок у зерні).

к) Спосіб "тель-кель".

Цей спосіб застосовується, зокрема, при продажі врожаю зернових, цитрусових "на корені" (ще не знятого), коли продавець не несе відповідальності за якість товару, що поставляється, і означає постачання товару "яким він є". Покупець зобов'язаний прийняти товар незалежно від його якості, якщо він відповідає найменуванню (виду, сорту), зазначеному в договорі, і позбавлений права подавати рекламацію.

Цей спосіб застосовується також при морському перевезенні вантажів, коли продавець не несе відповідальності за погіршення якості товару в шляху.

Крім цих основних способів визначення якості можуть використовуватися і деякі інші способи, наприклад, показники розмірів окремих частин товару (каменів вугілля, насінь, крупинок солі), фарбування товару (бавовни, цукру, каучуку), запаху й інші. Якість товару в контракті часто визначається застосуванням двох чи декількох перерахованих вище способів. Якщо в контракті не зазначений спосіб визначення якості, звичайно вважається, що якість товару, що поставляється, повинна відповідати середній якості, що є в країні продавця чи в країні походження товару звичайним для даного виду товару.

6. Пакування і маркування

У випадку, коли пакування товару є необхідним, у контракт вноситься умова, яка містить вказівку, щодо виду і характеру пакування, його якості, розміру, способу оплати, а також нанесення на пакування відповідного маркування. Пакування покликане забезпечити схоронність вантажу при його перевезенні. Визначення виду пакування залежить від особливостей товару, що підлягає пакуванню. Звичайно в контракті обумовлюється:

· зовнішнє пакування — тару (ящики, картонні коробки, бочки, контейнери й ін.);

· внутрішнє пакування, невіддільне від товару.

Якість як внутрішнього, так і зовнішнього пакування найчастіше визначається вимогами, які воно повинне задовольняти. Його якість може також визначатися посиланням на відповідні стандарти і технічні умови.

Ціна товару й пакування. У більшості випадків не тільки внутрішнє пакування, невіддільне від товару, але і зовнішня тара переходить у власність покупця одночасно з товаром. Виключення складають випадки, коли в контракті передбачено або відвантаження товару в тарі, заздалегідь наданої покупцем, або повернення тари покупцем продавцю (при постачаннях хімічних товарів і мінеральних олій у металевих барабанах, скляних пляшках і ін.). При переході пакування у власність покупця він оплачує її продавцю.

Способи оплати пакування встановлюються сторонами в контракті і можуть передбачати:

· включення ціни пакування в ціну товару;

· визначення ціни пакування у відсотках від ціни товару;

· визначення ціни упакування окремо від товару.

Маркування необхідне для ідентифікації вантажу.

7. Термін постачання товару

Конкретна дата, коли товар повинен бути доставлений продавцем в обумовлений контрактом пункт призначення, як правило, визначається вже базисними умовами постачання.


Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 269 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Инструментальные материалы. | Важной характеристикой инструментального материала является стоимость. Наименьшая стоимость у углеродистых сталей, наибольшая у природных монокристаллических алмазов. | Типы резцов | Инструменты для обработки отверстий | Зубообрабатывающий инструмент | Пример выполнения задания | Библиографический список рекомендованных источников | ТЕМА 6 :Міжнародні торговельні угоди і конракти | Інженерно-дослідницькі — спеціалізуються на розробці технологічних процесів та технологій виробництва нових матеріалів. | Типова структура міжнародного контракту |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Предмет контракту| Здача-приймання

mybiblioteka.su - 2015-2020 год. (0.013 сек.)