Социально-психологические функции моды

Обычно с достаточной очевидностью, легко выделяются следующие основные функции массовой моды.
1 Цит. по: Орлова Л. Азбука моды. М.: Просвещение, 1988. С. 86.

Массовизация человеческой психики. Об этой функции сказано уже вполне доста
точно, и нет смысла повторяться.
Повышение престижа. Приобщаясь, хотя бы внешне, к наиболее богатой и обла
дающей модными вещами публике, человек резко повышает свой престиж как
внешне, так и внутренне. Не случайно до сих пор верна и популярна известная
народная пословица: «Встречают по одежке, а провожают по уму».
Регуляция эмоциональных состояний. Известно, что обладающий модной одеждой,
предметом, идеей и т. д. человек чувствует себя значительно лучше, чем не обла
дающий такими вещами. Особенное значение фактор модности в виде модной
одежды имеет для женщин.
Приобщение к новому. Следя за модой, стремясь к модному в одежде, в идеях, в
образе жизни, человек неизбежно развивается, обогащаясь новыми знаниями,
чувствами и представлениями. Он подражает новому, легко перенимает его и тем
самым делает как бы «своим», формируя собственный вкус и предпочтения.
Самоутверждение личности. Следуя моде, человек утверждает себя в своих соб
ственных глазах. Понятно, что самоутверждение может касаться различных сфер.
Для женщин модная одежда всегда связана с сексуальным самоутверждением.
Для мужчин модная идея связана с интеллектуальным самоутверждением. Какой
бы ни была сфера моды, за ней стоит одно и то же — стремление к выделению и
утверждению себя. Однако говоря объективно, фактически эта функция проти
воположна функции массовизации психики. Самоутверждение отдельной лично
сти, становясь массовым, как бы захватывая большинство, всегда нивелирует эту
отдельную личность согласно действию законов психологии масс.

54. мода як форму соціальної регуляції
Прихильники соціологічного підходу розглядають моду як форму соціальної регуляції поведінки людини, її залучення до певної системи норм і цінностей. Американський соціолог і економіст Т.Веблен загострює увагу на ролі престижу та його символів – демонстративності і "показного споживання" – в розвитку моди. Російський учений Н.К.Михайловський аналізував соціально-психологічний аспект моди, виявив та охарактеризував внутрішній і зовнішній механізми наслідування, що обумовлюють поведінку як окремого індивіда, так і натовпу (маси).
Мода наряду с обычаем и социальными институтами (правом) является формой социальной регуляции поведения. Мода — специфическая регуляция, обусловливающая периодическую смену и циклический характер развития об­разцов массового поведения (определение социолога А. Гофмана).
Мода распространяется на все явления культуры — на все, что относится к материальным и духовным ценностям и находится в процессе изменения: искусство, литература, наука (особенно медицина, социология, экономика, философия), техника, политика, идеология, спорт. Дизайн является областью культуры, в которой активно действуют механизмы моды. Может быть мода на действия, идеи, вещи. Структура моды состоит из следующих элементов:

1) модные стандарты. Модный стандарт — способ или образец поведения или действия;
2) модные объекты. Модные объекты могут быть материальными и немате­риальными — это вещи, идеи, слова и их свойства;
3) модные значения, или ценности моды. Когда модный стандарт или объект приобретает модное значение, он становится модным, когда утрачивает мод­ное значение — «выходит из моды». Каждое проявление моды предоставляет возможность ее последователям стремиться к достижению определенных цен­ностей. Выделяют первичные (внутренние) ценности моды: современность, уни­версальность (мода не признает никаких границ, кроме временных), демонст­ративность (мода является способом коммуникации и позволяет демонстри­ровать социальный статус и сообщать информацию о себе), игра (мода связана с эвристической творческой деятельностью, стимулирует поиск нового, со­здание нового и открытие старого в качестве нового). Культурология XX в. рас­сматривает игру как универсальный элемент человеческой культуры. Игра яв­ляется формой постижения мира, а мода — одной из форм игрового поведе­ния, следования своеобразным «правилам игры» (модные стандарты). Мода также связана с понятиями «ролевая игра» и «социальная роль», являясь зна­ком определенного социального статуса или имитации социального статуса. Существуют также вторичные (внешние) ценности моды, которые определя­ются конкретной ситуацией и категорией участников моды, которые могут преследовать противоположные ценности: социальное равенство или элитар­ность, красоту или комфорт (удобство) и т.п. Вторичные ценности демонстри­руют отношение человека к миру и самому себе, к обществу и социальным институтам, к природе (экологические ценности);
4) модное поведение участников моды — поведение, ориентированное на модные стандарты, объекты и ценности.

55. Поняття реклами,її ф-ції, види та особливості
(Думаю все и так знают ответ на єтот вопрос, но все таки напишу на всяк. случай)

Відповідно до законодавства України реклама — це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Види реклами:-телевізійна-газетно-журнальна-радіо-друкована-зовнішня-транспортна-пряма адресна-інтернет-сувенірна- усна
Так же можно сказать, что еще делится на товарну/нетоварну, комерційну/некомерційну, АТЛ/БТЛ, но ето скорее типі а не виді.
Функції реклами:
- Економічна - реклама стимулює збут товару і сприяє зростанню прибутку, прискоренню процесу купівлі-продажу;
- Освітня (інформаційна) функція - реклама виступає як засіб навчання: споживач не тільки дізнається про товари і послуги, але і відкриває для себе способи вдосконалення життя;
- Комунікативна - за допомогою опитувань і анкет, аналізу ринкових процесів і внутрішньофірмових досліджень підтримується зворотний зв'язок фірми (підприємства) з ринком і споживачем;
- Контролююча - контролює процеси формування переваг груп споживачів щодо різних товарів;
- Управління попитом (маркетингова) - використовуючи можливості спрямованого впливу на споживача, реклама не тільки формує попит, а й керує ним за допомогою зменшення або збільшення обсягу рекламної інформації та складання графіків її подачі;
- Громадська (соціальна) - за допомогою реклами передається повідомлення, адресоване безлічі осіб, які пропагує яке-небудь позитивне явище, подія, заклик, нагадує про ювілейну дату в житті суспільства, попереджає про негативні наслідки певних подій і т.д.
- Стимулююча функція - нагадування, спонукання до покупки, встановлення контактів
- Психологічна функція - вплив на емоційні і розумові процеси, на формування та розвиток потреб, на почуття самооцінки, престижу, погляди й уподобання споживачів, їх устремління.

А вот на счет оссобеностей я не очень понимаю, что имеется в виду. Наверное что-то вроде того.
Реклама завжди має певну аудиторію. Вона є багатофункціональною і результат її дії може дуже різним та впливати на різниї рівнях. Вона має також національні особливості і в розробці реклами для різних країн враховуються їх особливості, тому часто така продукція для різних країн може суттєво відрізнятися. А з точки зору психології, реклама - це не просто вид бізнесу, а складна форма спілкування, взаємодії та взаємовпливу людей, в результаті якої вони набувають засобів для подальшого спілкування.

56. Механізми рекламного впливу
Більшість науковцій в галузі психології реклами докладно розглядають усвідомлюваний та неусвідомлюваний вплив, а також раціональний, оснований на логіці та переконуючих аргументах, та нераціональний, оснований на емоціях і почуттях.

Можна виділити такі конкретні механізми реклманого впливу:
Основним психологічним методом впливу є механізм сугестії, або навіювання. Сугестія тлумачиться як прямий та неаргументований вплив одної людини на іншу чи групу, який побудований на некритичному сприйнятті інформації.
Упродовж багатьох років погляди дослідників на сутність навіювання різнилися. Інколи навіювання розглядалось як певний етап класичного гіпнозу, інколи – як окремий, самостійний засіб психічного впливу.
Вважається, що при навіюванні за допомогою діянь сугестора в корі головного мозку виникає певна затримка всіх протилежних імпульсів. Така затримка змушує діяти певним чином, тобто не роздумуючи.

Наступний метод впливу – переконання. Такий вплив спрямований на другу сигнальну систему людини і вже через неї – на ті чи інші соматичні прояви. Одним з найсильніших прийомів переконання є демонстрація в рекламі конкретної унікальної товарної продукції. Також переконання часто основано на збільшенні об'єму інформації про рекламований товар, на перебільшенні, на порівнянні його перваг з недоліками інших конкуруючих товарів, на демонстрації УТП або товару в дії.

Серед різноманітних методів психологічного впливу на людей застосовуються також ті, що засновані на використанні стереотипів. Вчені розробили систему психологічного впливу, яка ґрунтується саме на використанні стереотипів. Розглянувши велику кількість так званих „позитивних” і „негативних”, а також „ вічних” стереотипів, вони стверджують, що вміння вдало використовувати стереотипи є важливим компонентом ефективності рекламної роботи. Вчені стверджують, що сприйняття людиною рекламної інформації залежить не тільки від впливу на нього, а від вже наявних у людини домінанти або стереотипу.

Наслідування також відіграє значну роль у сфері рекламного впливу, хоча як механізм суттєво відрізняється за своєю природою, адже наслідування в підлітка і дорослої людини відбувається на основі різних психологічних закономірностей. У дорослої людини наслідування рекламного персонажу найчастіше виявляється у зіставленні побаченого з тим, що обумовлено їх ціннісними орієнтаціями, а також мотивацією, потребою і бажанням бути схожим на успішну людину. Л.І Божович вважає, що "сліпе" наслідування більше впливає на дітей та підлітків ніж на дорослих.

Багато спеціалістів також вважають імідж і рекламі засобом психологічного впливу та навіть маніпулювання свідомістю людини. Реклама створює так звану ілюзію перетворення одних речей в інші, так, за допомогою іміджу можна перетворити маловідомий товар в символ престижу.

Також є механізм ідентифікації, що проявляється тоді, коли споживач подумки ставить себе на місце рекламного персонажу та хоче бути на нього схожим та відчуває та переживає емоції цього персонажу.

57. Особливості політичної реклами
Полі́тична рекла́ма — це будь-яка реклама як система методів психологічної дії на масову аудиторію з метою управління їх політичною поведінкою, направлена на зміну або закріплення тих або інших політичних переконань.
Особливості:
Символічність — ґрунтується на прийнятих в суспільстві традиціях
Концептуальність — головна ідея має задовольняти актуальні суспільні проблеми
Неповторність
Доступність — зрозумілість інформації
Сучасна політична реклама має такі відмітні особливості:
· товаром, що рекламується, є людина або певна соціальна філософія, а не продукт, послуга чи підприємство;
· тривалість політичної рекламної кампанії, як правило, обмежується точно визначеним часом;
· у політичній рекламі найгострішими проблемами є морально-етичні, бо успіх чи неуспіх політичної рекламної кампанії завжди має далекосяжні наслідки для великих груп людей, а іноді і для всієї країни;
· створення іміджу політику або політичній партії є не замінником політики, а тільки додатком до неї;
· створення іміджу політику або політичній партії треба починати задовго до початку виборчої кампанії.
Перед спеціалістами в галузі політичної реклами постають такі завдання:
· з’ясувати, чого саме бажає громадськість від лідера та його партії;
· забезпечити бажані позитивні особистісні характеристики лідера за допомогою відбору та посилення тих, які він уже має;
· навчити лідера мистецтву спілкування з аудиторією, засобами інформації, тобто навчити його азів акторського мистецтва: добрий політик сьогодні той, хто вміє „подати себе” з екрана телевізора, знає, як примусити людей усміхнутись чи зажуритись;
· наблизити лідера до мас, показавши, як багато важить для нього сім’я, як він захоплюється спортом, як ставиться до своєї кішки чи свого собаки, яке в нього хобі тощо.
Основні особливі соціально-психологічні вимоги до побудови політичної реклами:
- визначення цілей і завдань на основі досліджених соціально-психологічних потреб електорату
-Доступність програми партій для електорату
-неповторність іміджу політика
-вибір засобів для демонстрації рекламного продукту
-необхідність фінансування
-реалізація зворотного зв'язку з електоратом
Основні особливі психологічні вимоги до політичної реклами:
Мажорність (введення засобів, які створюють відчуття впевненості у кандидаті)
Оптимістичність (позитивні мотиви)
Звернення до зовнішньої атрибутики (колірна гама, символи, музичний супровід тощо).

58. РК як політична реклама.
У сучасній політичній науці можна знайти масу визначень політичної реклами. Так цікавим виглядає визначення реклами, яке цілком підходить до визначення та політичної реклами, що зайняло в 1964 році перше місце на конкурсі, проведеним американським журналом «Адвертайзінг ейдж»: «Реклама - це друковане, рукописне, усне або графічне повідомлення про особу, товарі, послугах або громадському русі, відкрито вихідне від рекламодавця й оплачене їм із метою збільшення збуту, розширення клієнтури, одержання голосів або публічного схвалення»7. Є.В. Єгорова-Гантман визначає політичну рекламу як «комунікація за допомогою ЗМІ і інших засобів зв'язку з метою вплинути на установки людей відносно політичних суб'єктів або об'єктів. Такими суб'єктами можуть бути кандидати на виборах, діючі політики, політичні організації, державні структури - уряди, міністерства, партії. У більшості випадків політична реклама спрямована на формування позитивного іміджу кандидата, партії, організації, політичної ідеї і т.п., є привабливим для публіки, відповідним її очікуванням і позитивно оцінюваним нею. Таким чином, політичну рекламу можна визначити як сферу двостороннього комунікативного впливу «виробника» і «споживача» політичних ідей, спрямовану на створення позитивно оцінюваного політичного іміджу кандидата, партії і т.п. групами громадськості, з метою зміни їх поведінкових установок і залучення уваги до рекламованого політичного «продукту». Тут можна простежити найважливішу роль ПР, як складової політичної реклами. Адже ПР теж націлені на просування іміджу, формування в суспільстві певної думки. Найбільш тісно політична реклама стикається з PR. І політичну рекламу, і піар зближує маркетинговий характер діяльності. Так Ф. Коттлер пише: «ПР - специфічна маркетингова різновид управлінської комунікації. Де б - в політиці, в суспільному житті або бізнесі - не функціонували ПР, вони завжди були засновані на принципі «ринку покупця» 16. Виходячи з цього в практиці політичної реклами і PR, на думку Д.А. Стровский, багато спільного: «і в тому, і в іншому випадку йдеться продаж матеріального або духовного товару. Разом з тим ПР - це незрівнянно більш велика область діяльності, ніж рекламна. У багатьох дослідженнях по цій темі підкреслюється думка про те, що сама реклама є частиною маркетингової діяльності... Однак одночасно реклама найчастіше стає і частиною роботи в області ПР, оскільки на кінцевий результат в сфері суспільних відносин може впливати обсяг використовуваної газетно-журнальної площі або ефіру, загальний рівень взаємовідносин між фірмою та ЗМІ»17. І.І. Скріпюк відзначає, що «Паблік рілейшнз припускає використання редакційної частини засобів поширення масової інформації з метою здійснення престижної реклами, спрямованої на завоювання доброзичливого ставлення до продукту, випусковим його фірмам, а в разі політичного (суспільною) діяльності і політичних (громадських) діячів - доброзичливого ставлення до них»18. Саме даний факт стимулює виникнення складнощів у визначенні понять. Деякі дослідники роблять висновок, що політична реклама - це різновид PR. У роботах С. Блека знаходимо, що «Оскільки реклама є одним із засобів зв'язку з громадськістю, є всі підстави віднести її до ПР. Той факт, що реклама оплачується не міняє суті її визначення... Реклама якоїсь компанії безсумнівно відбивається на формуванні образу цієї компанії в очах громадськості»32. Дослідник Д.А. Стровский зазначає: «Рекламна практика відіграє двояку роль. З одного боку, вона виступає як самостійна сфера суспільного життя... А з іншого, рекламна діяльність є складовою паблік рілейшнз (...) і маркетингу»33. З цього випливають відмітні особливості даних категорій: «Якщо взяти до уваги, що робота в області ПР покликана насамперед забезпечувати і зберігати доброзичливість, взаємна довіра між організацією та навколишнім світом (...), то в чому саме реклама впливає на те, яким виявиться імідж самого колективу в очах громадськості. Вона відіграє роль сполучного містка між виробником (що б вони не пропонували) і споживачем (в особі ззацікавлених в контактах). Зайве детально говорити про те, що якість реклами прямо впливає на кількість ділових зв'язків»34. Таким чином, знову зіштовхуємося з розходженням цілей, переслідуваних політичною рекламою і PR, і результатом, до якого прагнуть ці форми комунікації. Ефективна політична реклама спрямована на збільшення ділових зв'язків, залучення прихильників, а політичні PR - на отримання правдивої інформації та узгодження інтересів учасників взаємодії.

Дата добавления: 2015-08-09