Читайте также: |
|
Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 15 «Дохід».
У бухгалтерському обліку доходи — це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, внаслідок чого збільшується власний капітал підприємства (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків засновників):
Для того, щоб відображати в бухгалтерському обліку і складанні фінансової звітності зокрема, Звіту про фінансові результати, події, пов’язані з отриманням доходів, вони поділяються за видами діяльності.
Дохід визнається в разі додержання таких умов:
1) при збільшенні активу або погашенні зобов’язань, які приводять до збільшення власного капіталу підприємства (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків засновників підприємства);
2) оцінка доходу може бути достовірно визначена.
У бухгалтерському обліку та фінансовій звітності доходи й витрати відображаються в момент їхнього виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Отже, бухгалтерський облік ведуть, а звітність складають на основі облікового принципу нарахування: доходи відображають у бухгалтерському обліку і відповідно у фінансовій звітності за відвантаженням продукції (товарів), виконанням робіт, наданням послуг незалежно від термінів одержання грошових коштів або їхніх еквівалентів від покупців (замовників) [3, c. 23].
Одержані передоплати (аванси) не визнаються доходами, а видані - витратами, оскільки не призводять до зміни власного капіталу підприємства.
Таким чином, фінансова звітність, складена згідно з принципом нарахування, інформує користувачів не лише про операції, що відбулися та супроводжувалися виплатою чи одержанням грошових коштів, а й про зобов'язання виплатити грошові кошти в майбутньому та про ресурси у грошовому вираженні, які будуть одержані в майбутньому.
Вимоги П(С) БО 15 «Доходи» визначають принцип формування інформації про доходи підприємства у бухгалтерському обліку.
П(С) БО 15 не поширюється на доходи, пов'язані з:
- реалізацією цінних паперів;
- контрактами з надання послуг у галузі будівництва;
- страховою діяльністю,
- змінами у справедливій вартості фінансових активів і фінансових зобов'язань, а також із їх ліквідацією (продажем, погашенням);
- змінами вартості інших поточних активів; природним зростанням поголів'я худоби, виходом продукції сільського й лісового господарства;
- видобутком корисних копалин. П(С) БО 15 регулює порядок обліку доходу, який виник у результаті:
- реалізації продукції (товарів, інших активів);
- надання послуг;
- використання активів підприємства іншими сторонами.
Визнані доходи від звичайної діяльності класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:
Доходи (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
Для узагальнення в бухгалтерському обліку інформації про реалізацію готової продукції (товарів, робіт, послуг), доходи від страхової діяльності, а також суми знижок, наданих покупцям, та інші вирахування з доходів Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено рахунок 70 «Доходи від реалізації» [5, c. 27].
Суми інших доходів від операційної діяльності підприємства відображаються на рахунку 71 «Інший операційний дохід» на відповідних субрахунках.
Для узагальнення інформації про доходи від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться за методом участі в капіталі, призначено рахунок 72 «Дохід від участі в капіталі».
Доходи, що виникають у процесі фінансової діяльності підприємства (дивіденди, відсотки, інші доходи, одержані від фінансових Інвестицій (крім доходів, що обліковуються за методом участі в капіталі), відображаються в бухгалтерському обліку на рахунку 73 «Інші фінансові доходи».
Для узагальнення інформації про доходи, що виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства, призначений рахунок 74 «Інші доходи».
Для відображення доходів, що виникли внаслідок надзвичайних подій, призначений рахунок 75 «Надзвичайні доходи». На кредиті рахунка відображають визнану суму відшкодування, зокрема від страхових організацій, втрат від надзвичайних подій, на дебеті - списання на рахунок фінансових результатів [7, c. 24].
У бухгалтерському обліку дохід відображають у сумі справедливої вартості активів - отриманих або тих, що мають бути отримані.
Сума доходу, яка виникає у результаті господарської операції, як правило, визначається за домовленістю між підприємством і покупцем або користувачем активу. Вона оцінюється за справедливою вартістю отриманої компенсації або компенсації, яка може бути отримана, з урахуванням будь-якої торгової знижки, наданої підприємством.
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:
- покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
- підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами), '
- сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;
- є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість[2, c.21]. Реалізовані товари з підприємства відпускаються згідно видаткової накладної. Видаткова накладна - це універсальний документ за допомогою якого користувач може здійснити реалізацію готової продукції та товарів,матеріалів та основних засобів, відгрузити товари на комісію та надати послуги.
ТзОВ «Кальзе Італьяно» продає товар (колготи) покупцеві за ціною 703.90 грн. і оформляє видаткову накладну на відпуск даного товару (Додаток 13).
Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.
6.2 ОБЛІК ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
Для малих підприємств може передбачатися спрощена форма Звіту про фінансові результати. Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період. Для визначення фінансового результату підприємства в звіті необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи та витрати відображають в бухгалтерському обліку, а на підставі цього обліку в Звіті про фінансові результати у момент їх виникнення, а не в момент надходження або сплати грошей (спосіб нарахування)[5, c. 32]. Визначення фінансового результату полягає у визначення чистого прибутку, який формується поступово протягом фінансово-господарської діяльності підприємства і включає в себе:
- чистий дохід від реалізації;
- валовий пруток, збиток;
- фінансові результати операційної діяльності;
- фінансові результати від звичайної діяльності;
- фінансові результати від звичайної діяльності до податкування;
- фінансові результати від надзвичайної діяльності;
- чистий прибуток та збиток.
Для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій призначено рахунок 79 "Фінансові результати":
За Кт рахунку 79 "Фінансові результати" відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за Дт — суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку на прибуток.
Сальдо рахунку при його закрити списується на рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)".
Закриття рахунка 79 «Фінансові результати» здійснюється по закінченні звітного періоду (місяця чи календарного року).
Облік доходів від операційної діяльності. Синтетичний облік доходів ведетьсь на пасивному рахунку 70 «Доходи від реалізації». По Дт відображається сума непрямих податків і списання на фінансові результати, а по Кт - сума визнання доходу разом із сумою непрямих податків [8, c. 42].
Аналітичний облік доходу від реалізації ведеться за видами продукції, товарів, робіт і послуг, відділів збуту. Первинними документами є розрахунки бухгалтерії. Розрахункові документи пред’являються покупцеві, за умови, що це відбулося способом передбаченим договором або після передачі їх до установ банку. Реалізованою вважається та продукція, за яку продавець отримав гроші.
Для обліку інших операційних доходів використовується рахунок 71 «Інший операційний дохід. Рахунок 71 "Інший операційний дохід" має такі субрахунки:
711 -"Дохід від реалізації іноземної валюти";
712 -"Дохід від реалізації інших оборотних активів";
713 -"Дохід від операційної оренди активів";
714 -"Дохід від операційної курсової різниці»;
715 -"Одержані штрафи, пені, неустойки";
716 -"Відшкодування раніше списаних активів";
717 -"Дохід від списання кредиторської заборгованості";
718 -"Одержані гранти та субсидії";
719 "Інші доходи від операційної діяльності".
На субрахунку 711 "Дохід від реалізації іноземної валюти" узагальнюється інформація про доходи від реалізації іноземної валюти.
На субрахунку 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів"узагальнюється інформація про доходи від реалізації оборотних активів (виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів тощо).
На субрахунку 713 "Дохід від операційної оренди активів" узагальнюється інформація про доходи від оренди (крім фінансової) майна, якщо ця діяльність не є предметом (метою) створення підприємства.
На субрахунку 714 "Дохід від операційної курсової різниці" узагальнюється інформація про доходи від курсових різниць за активами й зобов'язаннями підприємства, пов'язаними з операційною діяльністю підприємства.
На субрахунку 715 "Одержані штрафи, пені, неустойки" узагальнюється інформація про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування зазнаних збитків [ 9, c. 2].
На субрахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів"узагальнюється інформація про суми відшкодування підприємству вартості раніше списаних активів.
На субрахунку 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості "узагальнюється інформація про доходи від списання кредиторської заборгованості, що виникла в ході операційного циклу, по закінченні строку позовної давності.
На субрахунку 718 "Одержані гранти та субсидії" узагальнюється інформація про отримані підприємством гранти, асигнування та субсидії.
На субрахунку 719 "Інші доходи від операційної діяльності "узагальнюється інформація про інші доходи від операційної діяльності, які не знайшли свого відображення на інших субрахунках рахунку 71 "Інший операційний дохід", зокрема про доходи від операцій з тарою, від інвентаризації тощо.
Бухгалтерськими документами по обліку інших операційних доходів є: "Прибутковий касовий ордер", виписка банку, "Рахунок-фактура", "Товарно-транспортна накладна", "Накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів", договір оренди, "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів", "Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей" та ін.
Віднесення інших операційних доходів на фінансовий результат від основної діяльності здійснюється на підставі розрахунку (довідки), оформленої працівником бухгалтерії.
Облік доходів від участі в капіталі Для узагальнення інформації про доходи від інвестицій, які здійснені в асоційовані, дочірні або спільні підприємства та облік яких ведеться за методом участі в капіталі, призначено рахунок 72 "Дохід від участі в капіталі".
Рахунок 72 "Дохід від участі в капіталі" має такі субрахунки:
721 "Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства";
722"Дохід від спільної діяльності";
723 "Дохід від інвестицій в дочірні підприємства".
За кредитом рахунку відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом — списання в порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати".
На субрахунку 721 "Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства" узагальнюється інформація про доходи, пов'язані зі збільшенням частки інвестора в чистих активах об'єкта інвестування
[5, c. 6].
На субрахунку 722 "Дохід від спільної діяльності" узагальнюється інформація про доходи, пов'язані зі збільшенням частки інвестора в чистих активах об'єкта інвестування.
На субрахунку 723 "Дохід від інвестицій в дочірні підприємства"узагальнюється інформація про доходи, пов'язані зі збільшенням частки інвестора в чистих активах об'єкта інвестування.
Щомісячне списання доходів від участі в капіталі на результат" фінансових операцій здійснюється на підставі довідки (розрахунку), оформленої працівником бухгалтерії.
Облік інших фінансових доходів. Для обліку доходів, які виникають у ході фінансової діяльності підприємства, зокрема дивідендів, відсотків та інших доходів від фінансової діяльності, які не обліковуються на рахунку 72 "Дохід від участі в капіталі" призначено рахунок 73 "Інші фінансові доходи".
Рахунок 73 "Інші фінансові доходи" має такі субрахунки:
731"Дивіденди одержані";
732"Відсотки одержані";
733"Інші доходи від фінансових операцій".
За кредитом рахунку відображається визнана сума доходу, за дебетом — списання кредитового обороту на рахунок 79 "Фінансові результати".
На субрахунку 731 "Дивіденди одержані" узагальнюється інформація про належні дивіденди від інших підприємств, що не є асоційованими, дочірніми та спільними.
На субрахунку 732 "Відсотки одержані" узагальнюється інформація про відсотки за облігаціями чи іншими цінними паперами, за якими не ведеться облік на субрахунку 731 "Дивіденди одержані", зокрема винагороди за здані в фінансову оренду необоротні активи тощо.
На субрахунку 733 "Інші доходи від фінансових операцій" узагальнюється інформація про інші доходи від фінансової діяльності, що не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 73 "Інші фінансові доходи".
Бухгалтерськими документами по обліку інших фінансових доходів виступають: "Прибутковий касовий ордер", виписка банку, "Товарно-трансопортна накладна", "Накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів", "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів", контракти та договори про передачу необоротних активів в фінансову оренду та ін. Для обліку доходів, які виникають в процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною та фінансовою діяльністю підприємства, призначено рахунок 74 "Інші доходи".За кредитом рахунку 74 "Інші доходи" відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом — належна сума непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору та інших зборів (обов'язкових платежів)) та списання в порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати" [5, c. 43].
Рахунок 74 "Інші доходи" має такі субрахунки.
741"Дохід від реалізації фінансових інвестицій";
742"Дохід від реалізації необоротних активів";
743"Дохід від реалізації майнових комплексів";
744"Дохід від неопераційної курсової різниці";
745"Дохід від безоплатно одержаних активів";
746"Інші доходи від звичайної діяльності".
На субрахунку 741 "Дохід від реалізації фінансових інвестицій"узагальнюється інформація про доходи від реалізації фінансових інвестицій.
На субрахунку 742 "Дохід від реалізації необоротних активів"узагальнюється інформація про доходи від реалізації необоротних активів.
На субрахунку 743 "Дохід від реалізації майнових комплексів "узагальнюється інформація про доходи від реалізації майнових комплексів.
На субрахунку 744 "Дохід від неопераційної курсової різниці"узагальнюється інформація про курсові різниці за активами та зобов'язаннями в іноземній валюті, які пов'язані з фінансовою та інвестиційною діяльністю підприємства.
На субрахунку 745 "Дохід від безоплатно одержаних активів"узагальнюється інформація про доходи від безоплатно одержаних активів [4, c. 21].
На субрахунку 746 "Інші доходи від звичайної діяльності" узагальнюється інформація про інші доходи від звичайної діяльності, які не відображені на інших субрахунках рахунку 74 "Інші доходи", зокрема від списання кредиторської заборгованості, що не виникла в ході операційного циклу, після закінчення строку позовної давності, від вартості негативного гудвілу, яка визнається доходом, сума дооцінки необоротних активів.
Бухгалтерськими документами по обліку інших доходів виступають: "Прибутковий касовий ордер", виписка банку, "Товарно-транспортна накладна", "Прибутковий ордер", "Рахунок-фактура", "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів", контракти і договори, які заключалиоь із постачальниками і фінансово-кредитними установами та ін.
Щодо надзвичайної діяльності, то такою діяльністю вважаються такі операції чи події, які відрізняються від звичайної діяльності та щодо яких не передбачається, що вони будуть повторюватися періодично або в кожному подальшому звітному періоді. Прикладами подій і операцій, що відносяться до надзвичайної діяльності, є: стихійне лихо (землетрус, зсув, смерч тощо), пожежа, техногенні аварії та інші.
Однак необхідно враховувати, що одна і та ж подія може бути надзвичайною для одного підприємства і звичайною для іншого. Наприклад, збитки внаслідок землетрусу вважаються надзвичайною подією для багатьох підприємств, але така подія не є надзвичайною для страхових компаній, котрі здійснюють страхувань таких ризиків. Таким чином, надзвичайність події чи операції визначається передусім характером діяльності підприємства, а не очікуваною частотою їх виникнення.
Питання надзвичайних доходів в економічній літературі, ще не достатньо опрацьоване. Проте доходами від надзвчичайних подій можна враховувати страхові виплати.
6.3 ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ
Економічні рішення, які приймають користувачі фінансових звітів, вимагають оцінки здатності підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти, а також часу та впевненості в їх генеруванні. Власне цим і визначається, наприклад, спроможність підприємства здійснювати виплату заробітної плати або розраховуватися з постачальниками, своєчасно повертати позики, сплачувати дивіденди. Користувачі можуть краще оцінювати здатність підприємства генерувати грошові кошти чи їх еквіваленти, якщо мають у своєму розпорядженні узагальнену та систематизовану інформацію у вигляді фінансової звітності сфокусовану на фінансовому стані та результатах діяльності підприємства.
Отже, метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства [3, c. 6].
Класифікація звітності та її користувачів
З метою впорядкування складання звітності її класифікують за такими найбільш поширеними ознаками: змістом і джерелами формування, терміном подання, ступенем узагальнення, обсягом, періодичністю подання, охопленням видів діяльності, поширенням на галузі народного господарства, характером спрямування і використання, ступенем використання обчислювальної техніки.
Насамперед слід розрізняти звітність за будовою:
-звітність, у якій інформація наводиться станом на певну дату (вона містить моментні показники);
-звітність, що містить інформацію за певний (звітний) період (її складають інтервальні показники).
За змістом і джерелами формування розрізняють статистичну, фінансову, податкову, спеціальну, внутрішньогосподарську (управлінську) звітність.
Статистична звітність містить інформацію, що є необхідною для статистичного вивчення господарської діяльності підприємств та побудови макроекономічних показників.
Фінансова звітність містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період, її складають з дотриманням балансового узагальнення облікової інформації. Цей принцип закладено у структуру звітних форм, у внутрішній і міжформовій ув'язці показників. Податкова звітність містить інформацію про валові доходи та валовф витратм, фінансові результати та розрахунок сум податків, що підлягають сплаті до бюджету, а також надмірно сплачених сум, що підлягають відшкодуванню [7, c. 17].
Спеціальна звітність подається з питань розрахунків і використання кощтів фонду соціального страхування, пенсійного фонду, фонду зайнятості тощо.
Внутрішньогосподарська (управлінська) звітність відображає необхідну інформацію для прийняття рішень на рівні структурних підрозділів і розробляється підприємством самостійно.
Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
За термінами подання розрізняють нормативну і строкову звітність. Нормативна подається на певну дату, строкова — у термін до 25 днів після закінчення звітного періоду
За ступенем узагальнення звітність поділяють на первинну, що подається підприємствами, і зведену, що узагальнює дані первинної звітності у межах міністерств і відомств.
За обсягами відображених результатів діяльності розрізняють повну і скорочену звітність.
За періодом часу, за який характеризується діяльність підприємства, тобто за періодичністю подання розрізняють річну і проміжну (щоквартальну, щомісячну) звітність.
З погляду охоплення видів діяльності звітність може відображати усі види діяльності, якою займається підприємство, або обмежуватися лише основним із них.
З погляду поширення на галузі народного господарства звітність є типовою і галузевою. Типові форми звітності застосовують для відображення облікових даних однакового змісту, галузеві містять показники за специфічними видами діяльності.
За характером спрямування розрізняють внутрішню звітність, призначену для внутрішнього управління підприємством, і зовнішню, яка виходить за межі підприємства і подається органам виконавчої влади, іншим користувачам [4, c. 15].
Звітність за способом подання користувачам поділяють на подану поштовим зв'язком, телеграфом, електронною поштою або подану власноруч
Фінансова звітність складається на основі даних бухгалтерського обліку, за достовірність якого несуть відповідальність керівник і головний бухгалтер підприємства. Ця обставина зумовлює засвідчення даних фінансової звітності підписами керівника і головного бухгалтера. Відповідно до чинного законодавства та установчих документів вони несуть відповідальність за організацію та здійснення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності.
Інформація, наведена у фінансових звітах, стає необхідною для користувачів завдяки властивим їй якісним характеристикам, основними з яких є: зрозумілість, доречність, достовірність, порівнюваність звітності.
Для того щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона має містити дані про:
- підприємство (повну назву, організаційно-правову форму, місцезнаходження, назву органу управління, якому підпорядковується підприємство, назву материнської (холдингової) компанії тощо);
- дату звітності та звітний період. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого Положенням (стандартом), то причини і наслідки цього мають бути розкриті у примітках до фінансової звітності;
- валюту звітності та одиницю її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство має розкрити причини цього і методи, використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу;
- відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду. Така інформація необхідна для порівняння показників у динаміці, розрахунку та аналізу зрушень у структурі, побудові динамічних рядів для потреб економічного аналізу,
- облікову політику підприємства і її зміни. Підприємство має висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису принципів оцінки статей звітності, методів обліку щодо окремих статей звітності;
- іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями
(стандартами).
Щоб бути корисною, інформація має бути доречною, відповідати потребам користувачів під час прийняття рішень. Інформація є доречною, якщо впливає на економічні рішення користувачів, допомагаючи оцінюванню ними минулих, нинішніх чи майбутніх подій, або допомагає їм підтвердити чи виправити їх минулі оцінки [8, c. 14].
Допущення безперервності діяльності потребує від керівництва підприємства здійснювати оцінку його здатності продовжувати свою діяльність у доступному для огляду майбутньому. Таке допущення є важливим, оскільки у випадку банкрутства, ліквідації підприємства його фінансова звітність складається виходячи з інших принципів і вимог, ніж пропонованих до оцінки статей в умовах звичайної діяльності.
Оскільки користувачі бажають із часом порівнювати фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства, важливо, аби фінансові звіти відображали відповідну інформацію за попередні періоди.
Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів[4, c. 18]:
- автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;
- безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;
- періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;
- історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;
- нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які було здійснено для отримання цих доходів при цьому доходи івитрати відображаються в обліку і звітності в момент їх виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей;
- повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
- послідовності, який передбачає постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики має бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;
- обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку,
- мають запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
- превалювання змісту над формою, за яким операції мають обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
- єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства в його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.
Фінансові звіти відображають фінансові результати операцій та інших подій, об'єднуючи їх в основні класи згідно з економічними характеристиками. Ці основні класи мають назву елементи фінансових звітів. Елементи, що безпосередньо пов'язані з визначенням фінансового стану підприємства:
- активи — ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигід у майбутньому (економічна вигода є потенційною можливістю отримання підприємством ] ротових коштів внаслідок використання активів).
- зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, зумовить зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
- власний капітал — частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань [3, c. 19].
- Елементи, які безпосередньо пов'язані з оцінкою результатів діяльності підприємства: доходи — збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).
- витрати — зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
Стаття, яка відповідає визначенню елементу, бути видана (наведена) у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям: існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею. Дана концепція ймовірності відповідає невизначеності, що характеризує середовище, в якому діє підприємство. Оцінка ступеня невизначеності стосовно при пливу майбутніх економічних вигід робиться на основі свідчення,наявного на момент складання фінансових звітів.
Фінансова звітність заповнюється на основі даних бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік кожного підприємства базується на обліковій політиці підприємства.
Облікова політика - це визначені принципи, основи, домовленості, правила і практика, прийнята підприємством для складання і представлення фінансових звітів, що оформлюються наказом по підприємству.
Оскільки існують різні методи й основи оцінки активів, зобов’язань, нарахування амортизації, підготовки консолідованих звітів і ін., то підприємства мають право обирати різну облікову політику згідно П(С)БО.
Податкова звітність являє собою сукупність дій платника податків (або особи, що його представляє) і податкового органу зі складання, ведення і здачі документів установленої форми, що містять відомості про результати діяльності платника податку, його майнове становище і фіксують процес обчислення податку, а також суму, що підлягає сплаті до бюджету. Податкову звітність може здійснювати як платник податку самостійно, так і його представник або податковий агент.
До податкової звітності відноситься податкова накладна. Податкова накладна - це документ, який платник податку ПДВ зобов’язаний надати покупцю на його вимогу.
Податкова накладна підписується уповноваженою платником особою та скріплюється печаткою [6, c. 21].
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
На Товаристві була видана податкова накладна разом із видатковою, де відображена сума ПДВ (Додаток 14).
ВИСНОВОК
Проходячи практику на ТзОВ «Кальзе Італьяно» мені вдалося збагатити свої теоретичні знання з бухгалтерського обліку і закріпити їх на практиці. Спостерігаючи за тим, як здійснюється діяльність підприємства, як ведеться бухгалтерський облік не на теорії, а в практиці я мала змогу багато чому навчитися та побачити реальний стан звичайного підприємства.
Я проводила свої дослідження з:
управління і організації бухгалтерського обліку,
обліку грошових коштів,
розрахункових операцій,
боргових зобов’язань,
запасів діяльності,
необоротних активів підприємства,
розрахунків з оплати праці та соціальних виплат,
обліку власного капіталу,
обліку доходів,
формування фінансових результатів.
Дослідивши та виконавши розрахунки на підприємстві, було помічено, що суттєвих відмінностей у веденні обліку на базовому підприємстві від загальноприйнятий методологічних норм немає.
Отже, проаналізувавши основні показники діяльності ТзОВ «Кальзе Італьяно» можна зробити загальний висновок: як і більшість підприємств в нашій державі воно має деякі проблеми. Не дивлячись на досить високу конкуренцію з боку інших роздрібних торгових підприємств та значний податковий тиск, податки сплачуються регулярно та вчасно виплачується заробітна плата персоналу, не відбувається скорочень. Здається в даній економічній ситуації в нашій країні це є позитивним показником діяльності. Слід звичайно віддати належне керівництву підприємства, яке у тяжкий час має можливість тримати підприємство на плаву і в даний момент організовує його постійну діяльність. В цілому діяльність підприємства можна характеризувати з позитивного боку, оскільки воно не порушує законодавство, є вправним платником податків, і забезпечує місцеве населення робочими місцями.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Лень B.C. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: 3-тє видання. Навч. посібник / B.C. Лень, В.В. Гливенко. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 608 с.
2. Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік: Підручник. - 2-ге вид., перероб. і доп. / О.В. Лишиленко- Київ: Вид-во «Центр навчальної літератури», 2006. - 659 с.
3. Нашкерська Г.В. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник / Г.В. Нашкерська. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 464 с.
4. Пушкар М.С. Фінансовий облік / М.С. Пушкар. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002. - 628 с.
5. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий обд]к, оподаткування і звітність: Підручник. - 2-ге вид. доповнене і перероблене / Н.М. Ткаченко.
6. К.: Алерта, 2007. - 954 с.
7. Чебанова Н.В. Бухгалтерський фінансовий облік: Посібник. / Н.В. Чебанова, Ю.А. Василенко. - К.: Видавничий центр «Академія», 2002. - 672 с.
8. Хом’як Р.Л.Бухгалтерський облік в Україні. Навчальний посібник. 4-те вид., доп. і перероб. / Р.Л. Хом’як, В.І. Лемішовський. - Львів: Бухгалтерський центр «Ажур», 2009. - 1112 с.
9. Бюджетний кодекс України: офіц. Текст.: за станом на 01 січня 2011 року.
10. Київ: Юрінком Інтер. - 2011. - №1.
11.Податковий кодекс України: офіц. Текст.: за станом на 20 лютого 2012 року. — Київ: Юрінком Інтер. - 2012. - №3.
12.Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у
національній та іноземних валютах, Затв. Постановою Правління Національного Банку України від 12.11.2003 p., № 492 (Редакція станом на 10.09.2012 p., підстава z1434-12): [Електронний ресурс]. - Режим
доступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z 1172-03. - Назва з екран
Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 213 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Виникнення та походження української мови | | | Історія створення Windows |