Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Діяльність Першої Малоросійської колегії та обмеження політичної автономії Гетьманщини.

Читайте также:
  1. II. Правові обмеження
  2. V. Структура та функції політичної системи суспільства
  3. Видавнича діяльність П. Куліша. Альманах “Хата”.
  4. ВИКЛЮЧЕННЯ ІЗ СТРАХОВИХ ВИПАДКІВ І ОБМЕЖЕННЯ СТРАХУВАННЯ
  5. Відновлення гетьманства на Україні. Гетьман Кирило Розумовський та його діяльність.
  6. Гетьман України Б.Хмельницький: його життя і діяльність. Оцінка його особи в історіографії.
  7. Гідросфера. Структура та екологічні функції гідросфери. Антропогенна діяльність як домінуючий фактор трансформації гідросфери.

Ударом по автономії Гетьманщини було заснування з ініціативи Петра І у 1722 р. так званої Малоросійської Колегії. Формальним приводом для її створення було нібито бажання царської адміністрації навести лад у фінансових та судових справах. Фактично ж колегія підривала позиції гетьмана. Скоропадський рішуче протестував, але даремно. Незабаром, у липні 1722 р., він помер.

Малоросійська колегія — колегія Російської імперії, утворена замість Малоросійського приказу для контролю за діяльністю українського гетьмана і генеральної старшини.

Складалася із шести офіцерів російських полків, розташованих в Україні. У цивільних справах підкорялася сенату, а у військових — головнокомандуючому військами в Україні. Територіально розташовувалася в Глухові. Колегія була найвищою установою в Україні, вище гетьмана. Гетьман мав лише дорадчий голос. Першу Малоросійську колегію очолював бригадний генерал Степан Вельямінов.

Компетенція колегії визначалась в інструкції Сенату від 16 травня 1722р. Ось основні напрями діяльності:

- приймати на розгляд та вирішувати судові справи, подані до колегії на апеляцію;

- встановити податки і слідкувати за їх надходженням в царську скарбницю;

- з зібраних коштів організувати видатки традиційні видатки і звітувати про них Сенату;

- перешкоджати старшині обтяжувати людей примусовими роботами і податками;

- контролювати квартирування російських військ, щоб вони не обтяжували населення;

- судити за позовами українців на росіян і навпаки

- контролювати адміністративну діяльність гетьмана і Ген. військ. Канцелярії.

У 1727 р. Малоросійська колегія була ліквідована і відновлена влада гетьмана. Ним став 70-річний миргородський полковник Данило Апостол (1727—1734). Правове становище Гетьманщини цього часу визначалося Решетилівськими статтями – царським указом, який обмежував гетьманську владу та політичну автономію Лівобережжя: 1) гетьман міг обиратися тільки за згодою царя і не мав права на дипломатичні зносини; 2) кандидатів на посади генеральної старшини і полковників затверджував цар; 3) до складу Генерального суду поряд із трьома українцями мало ввійти стільки ж росіян; 4) скасовувалася заборона на купівлю землі в Україні росіянами тощо.

Хоч українську автономію було значно обмежено, Д. Апостол все ж шукав можливості для організації державного життя. Він відновив право призначати генеральну старшину та полковників, зменшив кількість росіян в адміністрації, підпорядкував собі Київ, обмежив число російських полків в Україні. Значну увагу приділяв купецько-старшинській верстві, буржуазії, вбачаючи в ній опору української державності, зробив спробу покінчити із землеволодінням російських вельмож і чиновників в Україні. Домігся повернення під гетьманську владу запорожців та заснування в 1734 р. Нової Січі на р. Підпільна. Захищаючи державні права українського народу та обмежуючи російські впливи на Україну, гетьман Апостол тим самим затримав процес повної інтеграції Гетьманщини у структуру Російської імперії.


Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 770 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Гадяцький договір 1658 р. та його оцінка в історіографії. | Боротьба козацько-старшинських угруповань в Україні в 60-80-х роках XVII ст.. Доба Руїни: причини, характер, наслідки. | Гетьманування І.Брюховецького. Московські статті 1665 року. | Роль Запорозької Січі в період Руїни І. Сірко. | Суспільно-політичний устрій та соціально-економічний розвиток Гетьманщини в другій половині XVII ст.. | Слобідська Україна в другій половині XVII ст..: адміністративно-військовий устрій та соціально-економічні відносини. | Українська культура другої половини XVII ст.. | Гетьман І. Мазепа, його внутрішня та зовнішня політика. | Україна в період Північної війни. Полтавська битва та її значення в історії України. | Українсько-шведські відносини та договір 1708 р. в історіографії. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Гетьманування І. Скоропадського. Решетилівські статті 1709 р.| Гетьманування Д. Апостола. «Рішительні пункти» 1728 р.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)