Завдання. 1. Проаналізуйте подані уривки з текстів

1. Проаналізуйте подані уривки з текстів. До якої форми мовлення можна віднести ці тексти. Арґументуйте свою точку зору.

(А) Петро Михайлович, учитель, приїхав з Києва пізнім потягом і прийшов до школи, коли у селі вже давно спали. Але на ранок, ще тільки зійшло сонце, весь гурток сидів на шкільних східцях. Школа була ще замкнена. Не бігали, не бурушкались, говорили стиха. Петра Михайловича не хотіли будити, бо знали, що приїхав пізно. Дорікали Петрові Ткаченкові, що не додержав слова: умовлялися поки що мовчати про свої наміри – він не вдержався, роздзвонив уже всім у селі.

(Б) Експо Донбас – “01”

21 – 26 березня працює

з 11-ої до 18-ої години

Донецьк, ПМ “Юність”

Запрошуємо відвідати найвизначнішу за 2001 рік виставку харчо-вої промисловості та продуктів харчування. 217 експонатів, які пред-ставлені підприємствами міської харчової промисловості та приват-ними фірмами, чекають на Вас у 4 виставкових павільйонах.

2. Перекладіть текст гарантійного листа. Які особливості писемної форми мовлення чітко вирізняються в цьому тексті?

Завод «Прогресс» убедительно просит предоставить имеющуюся на Вашем предприятии модель нового станка, сконструированную инженером Вашего предприятия г. Зубановым М.А.

Гарантируем возврат в месячный срок с момента доставки.

Благодарим за Вашу готовность оказать нам поддержку в этом деле, высказанную в беседе с нашим главным инженером.

3. Прочитайте лист Л. Українки до І. Франка. Зазначить його вид. Якими мовними засобами скористалася Л. Українка у своєму листі? Перебудуйте цей писемний варіант листа в усну розмову. Розіграйте цей діалог.

До І.Я. Франка

28 вересня 1901 р. Київ 15 (28). ІХ. 1901

Киев,

Мариинско-

Благовещенская, 97

Cher Maitre!

Дозвольте Вам рекомендувати мого приятеля Михайла Криви-нюка, слухача Львівської або Празької (ще невідомо, напевне, якої) політехніки. Коли він лишиться у Львові, то сподіваюсь, що Ви не відмовити помогти йому своєю порадою при урядженні.

Про моє здоров’я і побут п. Кривинюк може Вам розповісти, тож не пишу тим часом про се нічого.

Щиро вітаю Вас і Вашу родину.

З найглибшою повагою до Вас.

Леся Українка

Розділ ІІІ

СТИЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

ХАРАКТЕРИСТИКА ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОГО СТИЛЮ

План

1. Визначення поняття “стиль мови”

2. Стилі сучасної української мови

3. Найважливіші риси офіційно-ділового стилю

1. Визначення поняття “стиль мови”

Мова обслуговує багатогранне життя людини. Для більш точного висловлювання своїх думок, почуттів і повної передачі інформації люди добирають потрібні мовні засоби, систематизують їх, групують відповідно до мети і характеру висловлювання. Наприклад, розглянемо використання сполук чиста вода і дистильована вода. Перше слово-сполучення мовці вживають для називання стану речовини за неофі-ційних обставин, а друге, споріднене з першим, – в офіційному спілку-ванні: на науковому семінарі, практичних заняттях чи лекціях у навчальних закладах.

Отже, єдність тих чи інших мовних засобів і форм висловлювання залежно від сфери застосування і функцій літературної мови називає-ться стилем мови.

2. Стилі сучасної української мови

Як і в інших мовах світу, в сучасній українській літературній мові виділяються 5 функціональних стилів, тобто її різновидів, покликаних обслуговувати різні сфери життя сьогочасного суспільства, полегшу-вати спілкування людей в цих сферах суспільного життя. Це такі стилі: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, розмовно-побутовий, мова художньоїлітератури. Кожен стиль реально проявляється в одній з двох форм – писемній або усній.

Крім розмовно-побутового, всі інші стилі належать до книжних писемних стилів. Наприклад, до книжних писемних відносять діло-вий і науковий стилі. Вони реалізуються у документах, дослідницьких і наукових працях з різних галузей науки та техніки, обидва стилі характеризуються широким використанням абстрактних понять, тер-

мінів, номенклатурних назв, часто в них вживаються іншомовні слова, складні речення, з’єднанні сполучниками і сполучними словами. Крім того, і в діловому і в науковому стилях майже не використовуються образні мовні засоби, відсутні в них діалектизми та вульгаризми, просторічні форми слів.

Подальше співставлення ділового і наукового стилів дозволяє зазначити, що вони мають таку спільну рису, як широке використання термінології. Проте термінологія, яка вживається в діловому стилі, має дещо іншу природу, ніж термінологія наукова: вона менш точна й більш змінна порівняно з науковою. Наприклад, за умов ділового спілкування вживають на рівних правах, тобто використовують як синонімічні поняття, такі терміни – “ діловодство ” і “ справочинство ”. У науковому спілкуванні терміни, як правило, однозначні і не мають синонімів.

Крім того, ділова мова загалом більше зв’язана з повсякденною побутовою тематикою, а тому частіше й більше зазнає змін під впливом суспільних факторів.

Діловий стиль має спільне і з публіцистичним: обидва вони, на відміну від розмовно-побутової чи науковій мови, обслуговують гостро злободенні актуальні громадсько-політичні потреби суспільства. Однак треба зауважити, що на відміну від публіцистичного стилю діловий стиль не розвивався так швидко і не мав такого впливу на літературну мову.

3. Найважливіші риси офіційно-ділового стилю

Діловий стиль – це стиль, який задовольняє потреби суспільства в документальному оформленні різних актів державного, суспільного, політичного і економічного життя, виробничої діяльності, ділових стосунків між державами, організаціями, а також між членами суспіль-ства в офіційній сфері їх спілкування.

Соціальна функція ділового мовлення дуже важлива: воно обслуговує суспільні відносини людей, служить для зв’язку органів влади з населенням, для взаємозв’язку членів суспільства у політичній, економічній, соціальній і культурній сферах. Ним користується для написання різноманітних законодавчих актів, наказів, розпоряджень, для офіційного листування між установами, підприємствами тощо.

Цілком очевидно, що ці завдання не може виконувати якесь нерозвинене одностильове мовлення, саме тому в межах ділового

стилю виділяються підстилі, наприклад: планово-звітна документація, облікова, ділове листування та ін. Кожен з них має свої особливості. Їх не можна не враховувати при укладанні ділових документів.

Розглянемо найважливіші риси, які визначають специфічність офіційно-ділового стилю:

1) Логічна послідовність передачі інформації. Вона досягається, по-перше, за рахунок використання плана-схеми документа, який складається, а по-друге, за допомогою спеціальних мовних засобів. Ці спеціальні мовні засоби допомагають досвідченому мовцю логічно і послідовно передати необхідну інформацію, а освіченому читачеві як найповніше сприйняти і зрозуміти її:

для позначення причинно-наслідкових зв’язків між реченнями широко використовуються конструкції тому що, тому. Наприклад: Комп΄ютери виведено з ладу, тому що не було вимкнено електро-постачання навчального корпусу під час ремонту зовнішніх ліній електромереж (з пояснювальної записки);

значення протиставлення описується за рахунок використання конструкції проте слід зауважити. Наприклад: Досліджувана тема була в центрі уваги багатьох учених і спеціалістів-практиків, проте слід зауважити, що остаточного вирішення не отримано. Цим і зумовлюється актуальність роботи (з пояснювальної записки до дипломного проекту);

черговість подій підкреслюється автором за допомогою наступних форм: по-перше; по-друге; спочатку; водночас та ін. Наприклад: Для уточнення продуктивності лінії і визначення якості продукції, що випускається, комісія розглянула такі матеріали:

по-перше, відомості про роботу технологічної лінії за весь період експлуатації,

по-друге, результати роботи лінії за І – ІІІ кв. 2002 р.,

по-третє, фізіко-механічні дані (з акту про встановлення продук-тивності потоково-механізованої технологічної лінії з виробництва азбоцементних волокнистих листів);

для позначення результативності вживаються конструкції таким чином, отже (порів. рос. итак, следовательно, таким образом). Напри-клад: Отже, комісія пропонує встановити потужність технологічної лінії в розмірі тридцяти мільйонів листів на рік (з акту про встанов-лення продуктивності технологічної лінії);

для вказання мети автором можуть використовуватися конструкції дляцього, з цією метою тощо. Наприклад: З метою дотримання правил

техніки безпеки на будівельному майданчику необхідно зробити загорожу в місцях виконання зварювальних робіт (з доповідної за-писки).

2) Точність викладу фактів, наприклад: В 1997 р. склав іспити і вступив до Донецького державного технічного університету, який закінчив у 2002 році (зараз – Донецький національний технічний університет) (з автобіографії).

3) Чіткість у висловленні пропозицій, запропонованих ідей, що забезпечується добором потрібного слова, правильним користуванням, термінами, униканням вузько-відомчих професіоналізмів, які відсутні в словниках. Наприклад: Щорічна звітність головного бухгалтера фірми набуває великих обсягів (норма: щорічна звітність головного бухгал-тера фірми має великий обсяг).

4) Основний тон викладу інформації – нейтральний. Велика увага повинна надаватися об’єктивності передачі інформації, наприклад: До числа студентів зараховуються абітурієнти, що набрали на вступних іспитах 13 балів з 15 (з наказу по ДонНТУ). Залежно від конкретного змісту документа, від його призначення виклад інформації може бути підкреслено офіційним, або вимогливим чи урочисто-піднесеним. Порівняймо, наприклад, такі документи, як ювілейна адреса, святковий наказ, доґана, попередження тощо. Наприклад: Оголошується подяка за сумлінну роботу таким членам кафедри… (з протоколу засідання членів кафедри); За систематичне запізнення ст. лаборанта Комар Г.І. оголошується доґана (з доґани).

5) Збільшувана стандартизація мови. Найхарактерніші прояви її включають широке вживання усталених словесних формул, наприклад: з метою, у зв’язку, відповідно до, згідно з, по лінії та ін. Наприклад: Оплату згідно з надісланим Вами проектом гарантуємо (з гарантійного листа). Крім того, стандартизація мови проявляється у великій повто-рювальності тих самих слів, форм, зворотів, конструкцій. Це зумов-люється прагненням до однотипності вираження думки в однотипних ситуаціях, що значно спрощує обробку інформації за допомогою технічних засобів різного плану. Укладачі ділових паперів свідомо відмовляються від використання всієї багатоманітності виражальних засобів мови. Вибрані таким чином мовні засоби починають витісняти всі інші можливі форми висловлення думки й набувають характеру універсальних засобів, так званих кліше.

Порушенням норм є вживання нестандартних скорочень, нестан-дартної, вузьковідомчої термінології, немотивовані відступи в процесі

викладу інформації, використання в офіційно-діловому стилі деяких специфічних мовних засобів, властивих іншим стилям мови (мові художньої літератури, публіцистичному стилю).

Порівняльний аналіз мовних засобів офіційно-ділового стилю в сучасній українській літературній мові та російській на лексичному рівні свідчить, що в українському писемному діловому спілкуванні, як правило, не використовуються застарілі слова. У тих випадках, коли в російській мові вживаються застарілі слова, в українській залучаються загальновживані слова сучасної мови. Наприклад: відплата (у юридич-них документах російською мовою – возмездие), учинене або зроблене (рос. содеянное), нижчепідписаний або підписаний нижче (рос. ниже-подписавшиеся), вищеназваний або названий вище (рос. вышепоимено-ванный) та ін.

Таким чином, порушенням літературної норми в офіційно-діловому стилі може вважатися такий виклад інформації, який за формою, обсягом, змістом та лексико-граматичним оформленням супе-речить прояву його характерних рис.

Контрольні питання

1. Що означає поняття “стиль мови”?

2. Які основні стилі виділяють в сучасній українській літературній мові?

3. Які риси характеризують офіційно-діловий стиль української мови?

Дата добавления: 2015-08-05