Завдання. 1.Прочитайте фразеологізми, визначте, до якої групи вони належать.

1.Прочитайте фразеологізми, визначте, до якої групи вони належать.

Бити байдики, за ніс водити, брати під обстріл, кричати на всю Іванівську, розводити теревені, загнати на слизьке, утерти носа, сидіти на бобах, попасти пальцем у небо, товкти воду у ступі, у нього грошей кури не клюють, собаку з´їв, дати гарбуза.

2.До поданих нижче фразеологізмів. Доберіть до них за поданим зразком слова чи словосполучення, які відповідали б змісту фразеологізму.

Зразок: від усього серця – щиро

Замітати сліди, брати верх, робити із мухи слона, тримати язик за зубами, дивитися крізь пальці, впасти духом, ловити гав, ні світ ні заря, летіти стрілою, клювати носом, прикусити язика,біла ворона, кров з молоком, не нюхати пороху.

3. Прочитайте словосполучення. Схарактеризуйте їх за сфе-рою вжитку.

Пряма лінія, точка зору, щоденник тижня, укласти згоду, плин-

ність кадрів, слушний час, піднятися на ноги, Сізіфова праця, іти світ за очі, зарубати на носі, альфа та омега, спинитися на півдорозі, перша ластівка, без зайвих слів.

4. Прочитайте словосполучення; з´ясуйте, які з них вільні, а які стійкі. Обґрунтуйте свою думку.

За ніс водити, брати під обстріл, крапля в морі, тримати камінь за пазухою, порушити питання, порушити справу, здобути перемогу, отримати перемогу, приступити до роботи, розпочати роботу.

5. У поданих реченнях знайдіть фразеологізми. Визначіть їхне значення і синтаксичну функцію.

1. Щасти ж вам і не забувайте свою альма матер! Гадаю, нічого поганого вона вас не навчила… (Гонч.) 2. Одна й друга дискусія були зовсім безплідні, бо переливали з пустого в порожнє (Франко). 3. Уяв-ляю, якими тріскучими фразами він навалиться на слухачів. Це буде не слово перед диспутом, а черговий каскад прописних істин (Мур.). 4. Нам треба збити пиху комусь із хвальків, я завжди перемагаю їх колишнім автомобілем, що був у нас аж два дні (Стельм.).

6. Виділіть серед наведених фразеологізмів: а) стилістично нейтральні фразеологічні одиниці; б) які використовують для передачі урочистості, піднесеності мовлення; в) що мають знижено-просторічне забарвлення. Складіть 4 речення із фразео-логізмами груп а і б.

Без зайвих слів, баляндраси (ляси) точити, молоти язиком, опусти-ти руки, піднятися на ноги, випити гірку чашу, Сізіфова праця, манна небесна, притча во язицех, позичити в Сірка очей, наставити на добрий шлях, спинитися на півдорозі, показати де раки зимують, камінь спотикання, яблуко розбрату, наріжний камінь, перша ластівка, виляти хвостом, нитка Аріадни.

7.Визначте, яке стилістичне забарвлення надають текстові використані автором фразеологізми.

1. Документи мені підготуй, щоб комар носа не підточив

(М. Стельмах). 2. Що твої промови, коли ти ні бе ні ме в правилах мови (С. Олійник). 3. І молодиці-цокотухи тут баляндраси понесли (І. Котля-ревський).

8. Проаналізуйте наведені стійкі словосполучення. Вкажіть, у якому документі вони можуть використовуватися.

Шановні панове; нам стало відомо; надішліть нам, будь ласка; на свій розсуд; просимо відповісти; з повагою.

9. Перекладіть даний текст українською мовою. Зверніть увагу на своєрідність передачі українською мовою підкреслених стійких словосполучень.

Уважаемые господа,

Мы получили запрос от фирмы, имеющей в собственности несколько первоклассных отелей в нашей стране. Они открывают новую гостиницу и обратились к нам с просьбой дать им расценки на мебель и соответствующее обрудование по прилагаемому списку.

Мебель и оборудование должны соответствовать самым совре-менным моделям, и все должно быть поставлено к открытию гостиницы в октябре. Поэтому, не могли бы Вы сообщить нам, имеется ли этот товар у Вас в наличии и сколько времени Вам потребуется, чтобы закончить поставку указанного товара. Мы также были бы Вам благодарны, если бы Вы сообщили, сколько на это потребуется упаковочных ящиков и стоимость упаковки.

Сегодня мы послали Вам факс, текст которого идентичен прилагаемойкопии. Мы были ли бы Вам благодарны, если бы Вы ответили нам по телефону или по факсу.

С уважением, …

Розділ ІХ

СКОРОЧУВАННЯ СЛІВ І СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ

У ДІЛОВОМУ МОВЛЕННІ

План

1. Утворення складноскорочених слів (абревіатур)

2. Правопис складноскорочених слів

3. Типи графічних скорочень

4. Правила творення й оформлення графічних скорочень

1. Утворення складноскорочених слів (абревіатур)

Однією з найголовніших вимог до тексту документа є стислість викладу матеріалу. Створюючи документ, укладач прагне використати всі можливі способи стандартизації й лаконізації тексту і серед них – вживання загальноприйнятої системи стандартних скорочень, коли в одному слові “спресовуються” багатослівні поняття й назви. Адже набагато зручніше користуватися, наприклад, складноскороченим словом Промінвестбанк ніж повним його розшифруванням Промисло-вий інвестиційний банк.

Існує два види скорочень: лексичні (складноскорочені слова і абревіатури (від італ. аbbrevio – скорочую) і графічні (для здорового сприйняття).

Складноскорочені слова – це іменники, які складаються з усічених частин кількох слів (райвиконком – районний виконавчий комітет, головбух – головний бухгалтер).

Є кілька типів утворення складноскорочених слів, які широко використовують у діловому мовленні:

1) Сполучення перших частин слів: Донбас (Донецький басейн), соцзабез (соціальне забезпечення);

2) Сполучення перших частин слів і початкових літер: міськ-вно (міський відідл народної освіти), ДонНТУ (Донецький національний технічний університет);

3) Сполучення першої (початкової) частини слова або слів з цілим словом: держбанк (державний банк), облдержадміністрація (обласна державна адміністрація);

4) Сполучення першої частини слова з формою непрямого відмінка іменника: завкафедри (завідувач кафедри), комроти (коман-дир роти);

5) Сполучення початкової частини слова з початком і кінцем другого або тільки з кінцем другого: есмінець (ескадрений міно-носець), військкомат (військовий комісаріат).

Абревіатури – це іменники, які складаються з початкових літер кількох слів. За своєю структурою їх розподіляють на такі типи:

1) Літерні абревіатури, що складаються з назв початкових літер слів, які входять до складу вихідного словосполучення: АТ (акціонерне товариство), АТС (автоматизована телефонна станція);

2) Звукові абревіатури, які складаються із початкових звуків слів вихідного словосполучення й читаються як звичайне слово: ЦУМ (центральний універсальний магазин), ДЕК (державна екзаменаційна комісія);

3) Літерно-звукові і звуко-літерні абревіатури, які складаються як із назв початкових літер, так і з початкових звуків слів, що входять до складу вихідного словосполучення: УПА (Українська повстанська армія), АЕС (атомна електростанція).

2. Правопис складноскорочених слів

У діловому мовленні (і в усному, і в писемному) лексичні скоро-чення функціонують як самостійні слова. Щоб не припуститися помилок при вживанні їх у ділових паперах, слід дотримуватися правил правопису складноскорочених слів:

1) З великої літери пишуть складноскорочені слова, які вжива-ють на позначення установ як власні назви: Укргаз, Держкіно, Укр-промбуд.

2)З малої літери пишуть складноскорочені слова, які стали родовими назвами: облвно, міськрада.

3)Назви, утворені з початкових букв імен власних і загальних, пишутьвеликими літерами, без крапок. Вони не відмінюються: ООН, ТЕЦ.

4)Абревіатури, які утворено від загальних назв і вимовляють, як звичайні слова, пишуть малими літерами і відмінюють: вуз – у вузі, загс – у загсі.

Говорячи про скорочення для здорового сприйняття, треба зазна-чити, що це графічне (лише на письмі) скорочення окремих слів, які усно вимовляють повністю: проф. (професор) і т. ін. (і таке інше).

3. Типи графічних скорочень

Графічні скорочення поділяють на кілька типів:

1) Крапкові: доц. (доцент), к.ф.н. (кандидат філологічних наук);

2) Дефісні: р-н (район), вид-во (видавництво);

3) Дробові: а/с (абонентська скринька), в/ч (військова частина);

4) Курсивні: на позначення фізичних величин, валют та ін. (лише після цифрових назв): 45 т, 250 грн (крапка не ставиться);

5) Комбіновані: півд.– східн.

У ділових паперах можна використовувати лише загально-нормативні графічні скорочення, не перевантажуючи ними текст. Необхідно дотримуватися правил їх творення і оформлення.

1) Не можна скорочувати:

- псевдоніми (не Мирний, а Панас Мирний, не Л. Українска, а Леся Українка);

- подвійні прізвища (не К.-Карий, а Карпенко-Карий, не Г.-Артемовський, а Гулак-Артемовський);

- слова на голосну, якщо вона не початкова в слові (напр. о. – острів), і на ь: Наприклад, слово спеціальний може бути скорочене: спец., спеціальн.

2) При збігу двох однакових приголосних скорочення треба ро-бити після першого приголосного: карданний вал – кардан. вал.

3) За збігом двох і більше приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного: невід΄ємний – невід΄єм., невідємн.

4) Скорочення у множині типу роки, томи записують двома пер-шими літерами: рр., тт.

5) Скорочуючи словосполучення, зберігають написання великих та малих літер, дефісів: Південно-Західна залізниця – Півд.-західн. залізниця.

6) На місці скорочення ставлять крапку: обл. (область), п. (пункт).

7) У одному тексті треба вживати скорочення лише в одній формі. Наприклад, скорочення слова товариш має бути вжито або у формі т., або в формі тов.

Таким чином, лексичні й графічні скорочення, якщо ними пра-вильно користуватися, виконують дуже важливу функцію – допома-гають створювати стислий, лаконічний текст ділового документа без втрат інформаційного наповнення.

Контрольні питання

1. Які види скорочень і з якою метою використовують у діловому мовленні?

2. Що таке складноскорочене слово?

3. Як утворюють складноскорочені слова?

4. Як пишуть складноскорочені слова?

5. Які типи графічних скорочень вживають у діловому мовленні?

6. Які правила творення й оформлення графічних скорочень Ви знаєте?

Дата добавления: 2015-08-05