Профіль стратифікації

При виробленні найбільш загального подання про соціальну ієрархію суспільства достатнім є виділення трьох основних рівнів: вищого, середнього й нижчого. Розподіл населення по цих рівнях можлив по всіх підставах стратифікації, причому значимість кожного з них буде визначатися пануючими в суспільстві цінностями й нормами, соціальними інститутами й ідеологічними установками.

Методика вимірів повинна ґрунтуватися в тому числі на використанні статистичних методів, що дозволяють, зокрема, визначити ієрархію доходів населення. Ступінь впливу на прийняття управлінських рішень визначається не математичними методами, а з обліком сформованих у суспільстві норм, що визначають цей процес. І нарешті, соціальний статус групи визначається на основі вивчення суспільної думки, що безпосередньо відбиває її значимість і цінність.

Не можна визначати таке складне явище, як соціальна стратифікація, виходячи або зі статистичних даних, або ґрунтуючись винятково на даних соціологічних опитувань. Необхідно використати комплексний підхід.

Рівні стратифікації дають подання про вертикальний зріз суспільства. Вертикальний зріз суспільства, що відтворює його ієрархічну структуру, називається профілем стратифікації, що показує, яка частина населення належить до нижчого, середнього й вищого шару і, отже, який рівень нерівності в даному суспільстві.

У станових суспільствах вищий шар, як правило, гомогенен, він складається винятково із представників одного стану, які одночасно є й носіями престижних статусів, і самими заможними людьми країни, і активними учасниками політичного процесу, тому що займають всі важливі державні посади.

У міру руйнування станових перегородок, скасування станових привілеїв, розвитку демократичних інститутів парламентаризму, загального виборчого права, політичних партій у суспільствах неминуче починається процес диференціації вищого шару, тобто його своєрідне розмежування по характеру виконуваних функцій.

Стабільність ієрархічної структури суспільства залежить від питомої ваги й ролі середнього класу або шару. Займаючи проміжне положення, середній клас виконує своєрідну сполучну роль між двома полюсами соціальної ієрархії, знижуючи їхнє протистояння. Чим більше в кількісному відношенні середній клас, тим більше в нього шансів впливати на політику держави, процес формування фундаментальних цінностей суспільства, світогляд громадян, уникаючи крайностей, властивим протилежним силам.

Всім різнорідним групам середнього класу властиві загальні риси:

• гарна забезпеченість, стабільний рівень доходів, достатній для задоволення матеріальних і культурних потреб родини;

• висока освіченість і кваліфікація, що дозволяють займатися престижними й добре оплачуваними видами діяльності, мати певний культурний кругозір;

• політичний консерватизм, що базується на задоволеності своїм соціальним станом і заключається в усвідомленому прагненні зберегти, підтримати сформований у суспільстві цінностно-нормативний політичний порядок.

Вертикальний зріз суспільства рухливий, його основні шари можуть збільшуватися або зменшуватися, що зв'язано з безліччю факторів: спади виробництва, структурна перебудова економіки, характер політичного режиму, технологічне відновлення, поява нових престижних професій. Однак стратифікаційний профіль не може витягатися безмежно. Автоматично спрацьовує механізм перерозподілу національного багатства й влади у вигляді стихійних виступів мас, що вимагають відновлення справедливості; щоб уникнути цього, потрібне свідоме регулювання цього процесу. Стійкість суспільства може бути забезпечена тільки за рахунок створення й розширення середнього шару, турбота про яке - застава стабільності суспільства.

Література до лекції:

1. Американская социологическая мысль. Тексты. — М., 1994.

2. Вебер М. Избранное. Образ общества. — М., 1994.

3. Гидденс Э. Социальная стратификация//СОЦИС. — 1992. — № 7, 9, 11.

4. Общая социология: Учеб. пособие / Под общ. ред. проф. А.Г. Єфендиева. – М.: ИНФРА –М, 2007. – 654 с.

5. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. — М., 1992.

6. Социальная стратификация. Вып. 1—3. — М., 1992.

ТЕМА 10. ДИНАМІЧНІ АСПЕКТИ СТРАТИФІКАЦІЇ

План

1. Соціальні механізми відтворення стратифікаційної структури суспільства.

Дата добавления: 2015-08-03