Заливання форми

Розплавлений метал випускають з печі в розливальний ківш (рис.4) з якого його розливають по формах. Ємність ковшів буває від декількох кілограмів до декількох тон. За формою і конструкцією ковші бувають конічними і барабанними, ручні і механізовані. Ківш малої ємності із середини обмазується глиною, а великої ємності футерується вогнетривкою цеглою.

Перед заповненям металом ковші ретельно просушуються і підігріваються до температури 500...700°С, у противному випадку може виникнути дуже небезпечний викид металу або можуть утворитись охолоді на стінках ковша.

Перед заливанням у форму метал в ківші необхідно витримати для виділення з нього газів і спливання шлаку і неметалічних включень.

На якість виливки впливає температура металу що заливається, котра залежить від роду ливарного сплаву, конструкції форми, габаритів виливка і інших факторів. Так, тонкостінні виливки необхідно заливати металом з більш високою температурою (підвищення температури збільшує рідкотекучість). Під час заливання струя металу не може перериватись, ливникова чаша повинна бути весь час заповнена металом до його появи у воронках випорів.

Рис.4. Заливання форми.

6. ВИБИВКА, ОБРУБКА І ОЧИСТКА ВИЛИВКА

Після заливання форма остигає до такої температури, при якій відбувається не тільки кристалізація сплаву, але і неможливе короблення і утворення тріщин у виливку (для чавуну - 400...500°С). Вибивка виливки здійснюється механічним способом або вручну.

Машинна вибивка здійснюється з допомогою віброграток, віброкоромислів і інших механізмів.

Вибивка стержнів з виливків у крупносерійеому і масовому виробництві механізована і здійснюється на вібро- або гідравлічних установках.

Порядок вибивки виливки з форми вручну наступний:

а) знімають верхню опоку і вибивають з неї формувальну суміш;

б) вибивають з нижньої опоки формувальну суміш разом з виливком;

в) відділяють ливникову систему (у крихких матеріалів, типа чавуна - відбивають, а у в’язких - відрізують);

г) вибивають з виливки стержень;

д) очищують виливок від пригорілої формувальної і стержньової суміші. У крупносерійному і масовім виробництвах очищення здійснюють за допомогою галтувальних барабанів, у дрібносерійному і одиничному - з допомогою щіток;

е) очищені виливки подають на технічний контроль з метою виявлення різних видів браку (придатність литва).

7. ОСНОВНІ ВИДИ БРАКУ ВИЛИВКІВ

1. Дефекти виливків, зв‘язані з об‘ємною і лінійною усадкою сплаву при затвердінні виливків.

а) Усадочні раковини (рис.5а) - закриті внутрішні порожнини у виливках з рваною поверхнею, утворюються в потовщених місцях виливки, де метал твердне в останню чергу.

Рис.5. Схема усадочної раковини.

З метою усунення усадочної раковини використовують додатки. В останню чергу метал твердне не у виливку, а в масивному додатку, де утворюється усадочна раковина (рис. 5б). Пізніше прибуток (разом з раковиною) відділяють від виливка.

б) Гарячі тріщини - розриви у місцях раптового переходу від тонкого січення до товстого (під прямим або гострим кутами) (рис. 6а).

При плавнім переході (галтель R) тріщина відсутня (рис. 6б).

Рис. 6. Схема утворення гарячої тріщини.

Тріщина може утворитись внаслідок низької піддатливості суміші, що чинить опір усадці (рис. 7)

Рис.7. Схема утворення тріщини (відрив фланця).

2. Дефекти виливки, зв‘язані із взаємодією металу і форми в процесі заливання і твердіння.

а) Газові раковини - порожнини у виливку, заповнені газом. Мають, як правило, округлу форму і гладку поверхню (рис.8). Вони можуть бути як на обробленій поверхні, так і в січенні виливка.

Рис. 8. Схема утворення газових раковин.

Основною причиною утворення газових раковин являється:

а) низька газопроникність суміші, газонасиченість металу, недосконалість ливникової системи і інш.;

б) пісчані (земляні) раковини - відкриті або внутрішні порожнини, повністю або частково заповнені формувальною сумішею;

в) недоливи і спаї. При недоливі форма заповнена металом не сповна. Спай виникає в місці з‘єднання двох потоків металу (рис.9).

Рис. 9. Схема недоливу і спаю.

г) пригар - важковідділюваний пригорівший до поверхні виливка шар формувальної і стержневої суміші.

3. Невідповідність розмірів і конфігурації виливка кресленню - може являтись наслідком невірного призначення припусків на усадку при розробці моделі або неправильного складання форми. Останнє викликає зсув і різностінність (рис. 10).

Рис. 10. Схема зсуву (а) і різностінності (б) виливка.

До видів браку відносять також невідповідність хімічного складу металу і невідповідність (погіршення) механічних властивостей виливка.

Дата добавления: 2015-07-26