Розрахунок економічної стійкості підприємства до відновлення

Поняття стійкості і здатності підприємства до відновлення.

Гнучкість підприємства - це здатність адекватно і швидко реагувати на потреби ринку без корінної зміни основних виробничих фондів.

Для оцінки ступеня гнучкості підприємства доцільне використання наступних показників: рентабельність активів і власних засобів, маржа, оборот, фінансовий важіль. На підставі значень цих показників і їхніх сполучень російськими авторами [19] вироблений комплексний підхід до оцінки гнучкості підприємства, що враховує результат поточної діяльності і здатність до відновлення. Основна ідея цього підходу полягає у наступному.

Пропонується два основних критерії для розкриття гнучкості підприємства:

1. Стійкість до відновлення С_відн - для оцінки результатів діяльності підприємства в теперішньому періоді, тобто для одержання техніко-економічних показників (результату для відновлення);

2. Здатність до відновлення З_відн - для визначення взаємозв'язку підприємства і зовнішнього середовища, тобто здатності підприємства планувати і прогнозувати процес свого техніко-технологічного розвитку.

Таким чином, задачу оцінки гнучкості підприємства (Г) можна представити в загальному виді наступною залежністю:

Г = f(С_відн, З_відн) (1.1)

Тепер необхідно визначитися з показниками, що характеризують С_відн і З_відн підприємства. Число таких показників повинне бути з одного боку, мінімальним, з іншого боку - достатнім, щоб відбити основні стани підприємства і мати реальне економічне наповнення і зміст.

Як такі показники приймаються наступні:

Г = f [(А, ВА, РП, ЧП, Н),(Т_оп, Т_вир, n)], (1.2)

- у частині формули, що описує стійкість до відновлення С_відн:

А - активи підприємства по балансі;

ВА - власні засоби;

РП - обсяг продажів (реалізована продукція);

ЧП - чистий прибуток;

Н - частка прибутку, що направляється на освоєння (відновлення) нових виробів для ринку.

- у частині формули, що описує здатність до відновлення З_відн:

Т_оп - середній період підготовки й освоєння нових виробів;

Т_вир - середній період перебування виробів у виробництві і реалізації;

n - номенклатура виробів, затребуваних ринком або тих, що передбачно можуть бути затребувані ним.

Основи розрахунку стійкості підприємства до відновлення.

Отже, стійкість підприємства до відновлення описується виразом:

С_відн = f (А, ВА, РП, ЧП, Н) (1.3)

I частина II частина

Для оцінки першої частини формули (1.3) стійкості підприємства і виявлення факторів, що впливають на його роботу, доцільно використовувати формулу, що відбиває основні залежності цікавлячих нас показників і широко застосовувану вітчизняними і закордонними економістами (Дюпонівське розкладання):

R_ва=R_п*О*ФВ = (ЧП/РП)*(РП/А)*(А/ВА) = ЧП/СА, (1.4)

де R_ва - рентабельність власних засобів, що представляє собою добуток рентабельності продажів, оборотності активів і фінансового важеля (коефіцієнта фінансової залежності).

Застосування даної формули дозволяє визначити фінансову стійкість за допомогою оцінки:

- прибутковості (рентабельності) підприємства, використовуючи показник рентабельності продажів (ЧП/РП);

- активності підприємства на ринку, використовуючи показник оборотності активів (РП/А);

- прибутковості (рентабельності) активів підприємства, використовуючи синтетичний показник рентабельності активів R_а=R_п*О = (ЧП/РП)*(РП/А) = =ЧП/А;

- платоспроможності підприємства, використовуючи показник фінансового важеля чи коефіцієнта фінансової залежності (А/ВА);

- загальної стійкості підприємства, використовуючи синтетичний показник рентабельності власних засобів R_ва (див. формулу 1.4).

Новим показником (і другою частиною формули 1.3), використовуваним для оцінки стійкості підприємства до гнучкого розвитку, може служити норма прибутку Н, що направляється на освоєння (відновлення) нових виробів для ринку:

Н = ПО/ЧП, (1.5)

де ПО чистий прибуток, що направляється на фінансування нових виробів.

Можна вважати з достатньою часткою вірогідності, що чим вище значення Н, тим більш стабільною й успішною буде робота підприємства в майбутньому в порівнянні з іншими підприємствами, що мають значення Н нижче при рівних R_п, О, ФВ.

Кінцевим етапом визначення можливостей підприємства до відновлення за рахунок реінвестування власних засобів є розрахунок синтетичного (комплексного) показника стійкості для відновлення С_відн:

С_відн = R_п*О*ФВ*Н = (ЧП/А)*(А/ВА)*(ПО/ЧП) = ПО/ВА,

С_відн = ПО/СА (1.6)

Добуток чотирьох показників у підсумку дає стійкість підприємства до відновлення С_відн, що відбиває стан розвитку підприємства і показує, якими повинні бути закономірності зміни таких важливих показників, як обсяг і рентабельність продажів, відповідність обсягу продажів активам, величина позикових засобів, напрямку розподілу прибутку і, у першу чергу, прибуток на відновлення (освоєння) розрахункової кількості нових виробів.

Формула 1.6 - перша частина моделі гнучкого розвитку підприємства, що визначає величину засобів, що направляються на передпроектну підготовку, проектування й освоєння нових виробів, щодо одного з найважливіших його показників - власних засобів.

Основи розрахунку здатності підприємства до відновлення.

Друга частина формули (1.2) визначає здатність підприємства до освоєння в поточному періоді нових виробів, необхідних ринку у наступні періоди - З_відн.

Необхідно знайти показник, що може оцінити здатність підприємства до освоєння нових виробів, тобто зробити процес нововведень планованим і прогнозованим. Назвемо такий показник коефіцієнтом відновлення К_відн, що представляє собою відношення часу освоєння Т_оп до часу виробництва і реалізації Т_вир нового виробу:

К_відн = Т_оп/Т_вир (1.7)

Т_оп - внутрішній фактор гнучкості підприємства, що визначає цикл, що складається в загальному випадку з трьох етапів: перший - НДДКР; другий - підготовка виробництва; третій - освоєння виробництва.

Т_вир - зовнішній фактор гнучкості підприємства, що визначає життєвий цикл товару, що включає фази народження, росту, зрілості, спаду і що відповідає необхідним у кожнім періоді розвитку часовим параметрам.

Коефіцієнт відновлення К_відн характеризує роботу всіх основних підрозділів, служб і цехів підприємства, його парк устаткування, оснащеність різними технологіями, кваліфікацію персоналу,закони попиту та пропозиції, відбиває затребувану часом здатність швидко перебудовуватися на випуск нових виробів. Коефіцієнт К_відн дозволяє кількісно оцінити технічну гнучкість підприємства і тому розглядається як один з основних показників його комплексної гнучкості.

З іншого боку К_відн = N/n, де N - кількість виробів в освоєнні, а n - загальна номенклатура виробів, що випускає підприємство. Тоді здібність до відновлення (технічну гнучкість) чи середню кількість виробів в освоєнні N, можна знайти по формулі:

N = К_о*n (1.8)

Варто мати на увазі, що відношення часу освоєння Т_оп до часу виробництва і реалізації Т_вир може бути однаковим для великих та малих, простих та складних виробів. З ростом чисельника Т_оп може зростати й знаменник Т_вир, а їх відношення залишатися незмінним. Тому вироби (продукцію) необхідно класифікувати. В самому загальному плані прийнятна наступна класифікація:

- споживчі товари - товари й послуги, призначені для кінцевого споживача - особистого, сімейного використання (в будівництві - оздоблювальні матеріали, віконні та дверні блоки, сантехніка);

- продукція виробничо-технічного призначення - товари й послуги, що придбаються для виробництва інших товарів і послуг, для господарської діяльності чи для перепродажу іншим споживачам (в будівництві - будівельні матеріали та конструкції, будівельні суміші, розчини, добавки);

- оборонна продукція (в рамках даної курсової роботи не розглядається).

Кожен з трьох типів товарів характеризується певними параметрами в залежності від основних характеристик, що впливають на час освоєння Т_оп, наприклад, для будіндустрії та машинобудування це можуть бути маса, число деталей та обсяг (габарити) виробу, точність виготовлення, експлуатаційні характеристики (міцність, вогне-, морозо- та водостійкість і т.д.).

Незалежно від того, до якого типу належить товар, на тривалість його життя на ринку найбільш впливають наступні фактори:

- науково-технічний прогрес;

- відношення споживача до товару на різних етапах його життєвого циклу (ж.ц.);

- число конкурентів на ринку даного товару.

Таким чином, при плануванні розвитку підприємства необхідно враховувати вплив вищеперелічених факторів, що визначають тривалість ж.ц. товару, на кількість виробів, що знаходяться у розробці, а значить, і на величину коефіцієнта відновлення К_відн.

Підводячи підсумок, основна формула моделі оцінки гнучкості підприємства має вид:

Г = f(С_відн, З_відн)= f [(ЧП/РП)*(РП/А)*(А/ВА)*(ПО/ЧП), (Т_оп/Т_вир)*n] =

= f[(R_п*О*ФВ*Н), (К_відн*n)] = f[ С_відн, N] (1.9)

ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ДО ВІДНОВЛЕННЯ

Розглянемо першу частину формули (1.9) моделі оцінки гнучкості підприємства, використовуючи дані, приведені в таблицях 1.1 - 1.3.

Основні показники роботи підприємства надані в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Показники роботи підприємства *

Показник	Нормативне значення	План чи (підпри-ємство А), тис. грн.	Факт чи (підпри-ємство Б), тис. грн.	Темпи росту, %
16. Реалізована продукція 17. Собівартість реалізованої продукції 18. Витрати на 1 грн. реалізованої продукції (коп.) 19. Прибуток від реалізованої продукції 20. Податок на прибуток (35%) 21. Чистий прибуток	1,0   0,8   0-80   0,2   0,07   0,13	85,3   53,0   0-62,14   32,2   11,3   21,0	87,7   54,5   0-62,14   33,2   11,6   21,6	-   102,8     102,8   -   102,9
5. Податок на прибуток (35%)** 6. Чистий прибуток***	0,07 0,13	11,3 21,0	11,6 21,6	- 102,9

* Примітка. Можна також аналізувати показники за поточний та попередній період згідно фінансової звітності підприємства (форма 1,2).

**Примітка. Податок на прибуток за українським законодавством складає 23%, проте поняття «прибуток, що оподатковується» уточнюється в методиці податкового обліку і не завжди співпадає з величиною прибутку від реалізованої продукції. Тому, в звітному періоді може оподатковуватися частина прибутку минулого періоду, тоді податок на прибуток, який знімається з прибутку звітного періоду, може бути більше 23%. В нашому прикладі податок на прибуток в звітному періоді складає 35%.

***Примітка. Підприємство Б перевиконало план по чистому прибутку (102,9%) або чистий прибуток підприємства Б більше, чим підприємства А.

Підприємство має однакові витрати на 1 грн. реалізованої продукції при рості реалізації проти плану (або підприємство А в порівнянні з підприємством Б).

ВИСНОВОК:

а) при порівнянні плану і факту	підприємство має гарне перевиконання плану, кращі в порівнянні з планом показники, а значить і стійкість
б) при порівнянні підприємства А і підприємства Б	по показниках підприємство Б працює краще підприємства А, а значить і стійкіше

ЧИ ЦЕ ТАК?

Таблиця 1.2.

Аналіз достатності обсягу реалізації

Показник	Нормативне значення	План (підприєм-ство А)	Факт (підприєм-ство Б)
1. Структура собівартості, тис. грн. Собівартість, усього У тому числі: матеріальні витрати трудові витрати відсоток за кредит, що відноситься на собівартість   2. Інфляція, % матеріальні витрати трудові витрати   3. Тривалість проходження гро шових потоків, міс.* - матеріали і комплектуючі - виробничий цикл - грошові кошти на розрахунковий рахунок	0,8   0,6 0,2     2,4 1,2	53,0     2,4 1,2	54,5   3,5   2,4 1,2

*Методика розрахунку тривалостей проходження грошових потоків (вихідні дані – форма 1,2 фінансової звітності підприємства)

1) Для визначення тривалості періоду надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок визначимо період оборотності дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості Коб.д.з_. показує, скільки разів в середньому впродовж одного періоду дебіторська заборгованість перетворюється на грошові кошти, тобто, гаситься. Розраховується таким чином:

Коб.д.з_. = Виручка від реалізації продукції / Середньорічна вартість чистої дебіторської заборгованості = р.035 ф.2 / 0,5*(гр.3 р.160 ф.1. + гр.4 р.160 ф.1)

Період оборотності дебіторської заборгованості tоб.д.з_. (термін кредитування) - розрахункова кількість днів для погашення кредиту, узятого дебіторами:

tоб.д.з = Кількість днів в періоді / Коб.д.з_.

2) Для визначення тривалості виробничого циклу визначаємо період оборотності запасів.

Коефіцієнт оборотності запасів Коб.з_. = Собівартість реалізованої продукції / Середньорічна вартість запасів = р.040 ф.2 / 0,5*(гр.3 р.100 -140 ф.1 + гр.4 р.100-140 ф.1). Коефіцієнт показує, скільки оборотів за рік вчинили запаси, тобто скільки разів вони перенесли свою вартість на готові вироби.

Показник тривалості обороту запасів tоб.з_. характеризує період часу, за який запаси перетворюються на реалізовані товари:

tоб.з = Кількість днів в періоді / Коб.з.

3) Для визначення тривалості обігу матеріалів і комплектуючих визначимо тривалість оборотності оборотного капіталу.

Для цього необхідно знати коефіцієнт і період оборотності кредиторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості Коб.к.з_. показує, скільки оборотів необхідно компанії для оплати наявної заборгованості:

Коб.к.з_. = Собівартість реалізованої продукції / Середньорічна вартість чистої кредиторської заборгованості = р. 040 ф.2 / 0,5*(гр.3 р.530 ф.1 + гр.4 р.530 ф.1)

Період оборотності кредиторської заборгованості tоб.к.з - кількість днів для погашення кредиту, одержаного від постачальників компанії.

tоб.к.з = Кількість днів в періоді / Коб.к.з

Тепер можемо розрахувати тривалість оборотності оборотного капіталу. На відміну від тривалості обороту дебіторської заборгованості, яка повинна бути якомога менше, кожне підприємство зацікавлено в тому, щоб тривалість обороту кредиторської заборгованості була більше. Якщо показник тривалості оборотності оборотного капіталу має позитивне значення, то підприємство потребує грошових коштів. Негативне значення цього показника говорить про те, що підприємство має в безкоштовному користуванні чужі гроші (передоплата).

Tоб.об.к_{. .} = tоб.з + tоб.д.з - tоб.к.з

Розрахуємо майбутню вартість витрат і достатність обсягу реалізованої продукції.

Нормативне значення майбутньої вартості витрат визначаємо по формулі:

n k

FV_н = SPV_i (1 + I_i) ^Ù SY_j (1.10)

i = 1 j = 1

де FV_н - майбутня вартість витрат (нормативна);

I_i - індекс інфляції по i-й групі витрат у собівартості реалізованої продукції;

Y_j - період часу в j-м відрізку часу проходження коштів;

k - число тимчасових відрізків проходження коштів;

k

SY_j - період часу від моменту вкладення засобів у процес виробництва

j=1 до моменту одержання грошей на розрахунковий рахунок за поставлену продукцію.

FV_н = 0,6*(1+0,024)⁷ + 0,2*(1+0,012)⁶ = 0,922

Нормативне значення обсягу реалізованої прдукции (РП_н) визначаємо по формулі (1.11) з врахуванням того, що обсяг реалізованої продукції для забезпечення беззбитковості роботи підприємства повинний враховувати ще і виплату податків при збереженні необхідної величини майбутніх витрат FV:

РП_н = [(FV(1+R) - PV) / (1 - N_p/100)] + PV (1.11)

де РП - обсяг реалізованої продукції, що забезпечує відшкодування витрат на виробництво, приріст оборотних коштів і сплату від цієї величини податку на прибуток;

R - коефіцієнт, що враховує рівень рентабельності продукції (його базове значення приймається 0,25 - відношення розрахункового прибутку до собівартості);

N_p - податок на прибуток;

PV - собівартість реалізованої продукції;

[FV(1+R) - PV] / (1 - N_p/100) - прибуток підприємства, необхідний для забезпечення процесу відтворення (приросту оборотних коштів) і сплати податку на прибуток.

РП_н = [(0,922*(1+0,25) - 0,8) / (1 - 35/100)] + 0,8 = 1,342

Розглянемо перший випадок (план або підприємство А), використовуючи формули (1.10) і (1.11):

FV₁ = 35(1+0,024)⁷ + 15(1+0,012)⁶ = 57,4 тис. грн.

РП₁ = [(57,4(1+0,25) - 50) / (1- 0,35)] + 53 = 86,5 тис. грн.

У цьому випадку обсяг реалізованої продукції склав 85,3 тис. грн. (див. табл. 1.1.), тобто дуже близький до розрахункового значення 86,5 (86,5/85,3 =98,6%).

Розглянемо другий випадок (факт або підприємство Б):

FV₂ = 36(1+0,024)⁸ + 15 (1+0,012)⁷ = 59,8 тис. грн.

РП₂ = [(59,8(1+0,25) - 51) / (1- 0,35)] + 54,5 = 91,0 тис. грн.

У цьому випадку обсяг реалізованої продукції - 87,7 тис. грн. (табл. 1.1.), а з розрахунку повинний бути 91,0 тис. грн. (87,7/91,0 = 96,4%).

Таким чином, висновок по обсязі реалізованої продукції буде наступним:

а) фактичні дані підприємства більш низькі, чим планові;

б) підприємство Б має більш низькі показники, чим підприємство А.

· Визначимо рентабельність продажів R_п = ЧП / РП. (значення ЧП див. табл. 1.1.)

План (підприємство А)	Факт (підприємство Б)
Rп = 21/85,3 = 0,246 (24,6%)	Rп = 21,6/87,7 = 0,246 (24,6%)

Подивимося на цей показник з боку достатності обсягу реалізованої продукції, використовуючи формулу (1.12.):

R_п^'₁ = (РП - PV)*(1-N_р) / РП (1.12)

R_п^'₁ = (86,5 - 53)*(1 - 0,35) / 86,5 = 0,252 або 25,2%

R_п^'₂ = (91 - 54,5)*(1 - 0,35) / 91 = 0,261 або 26,1 %

Нормативне значення:

R_пн= (1,342 - 0,8)*(1 - 0,35) / 1,342 = 0,26 або 26%, тобто в першому випадку картина краще:

(24,6/25,2)*100% = 97,6% (24,6/26,1)*100% = 94,3%

ВИСНОВОК: Порівнюючи значення досягнутого рівня R_п із плановим (або підприємство А с підприємством Б), можна сказати, що в другому випадку обсяг продажів відстає від нормативного, а в першому випадку він ближче до нормативного.

· Проаналізуємо оборотність активів О = РП /А.

Найменування показника	Нормативне значення	План (підприємство А) тис. грн.	Факт (підприємство Б) тис. грн.
А	0,945
ВА	0,851
ПЗ	0,094
О	Он=1,342/0,945 = =1,420	85,3/60=1,422	87,7/69=1,27

ВИСНОВОК: оборотність активів у другому випадку на 10,6 % (1,27/1,42=89,4%) нижче, ніж у першому, тобто і тут другий варіант відстає.

· Рентабельність активів R_а = ЧП/А або R_а = R_п*О.

Нормативне значення	План (підприємство А)	Факт (підприємство Б)
Rан= (1,342-0,8)*(1- 0,35)/ /0,945 = 0,372	Rа1=21/60 = 0,35 або 35% Rа1^'= 25,2*1,42 = 35,8%	Rа2= 21,6/69 = 0,313 або 31,3% Rа2^'= 26,1*1,422 = 37,1%

Рентабельність активів у другому випадку нижче на 14% [(31,3/37,1) / 35/35,8)], що значно.

· Фінансовий важіль ФВ = А/ВА.

Нормативне значення	План (підприємство А)	Факт (підприємство Б)
ФВн= 0,945/0,851=1,11	ФВ1= 60/54 = 1,11	ФВ2 = 69/62 = 1,11

Тобто залучення кредитних засобів відповідає нормативному. Але чи могли вони залучатися в кожнім конкретному випадку?

Аналіз роботи підприємств з урахуванням притягнутих засобів приведений у таблиці 1.3.

Таблиця 1.3.

Аналіз роботи підприємств з урахуванням притягнутих засобів, тис. грн.

Показник	Нормативне значення	План (підприємство А)	Факт (підприємство Б)
з урахуванням власних засобів	з урахуванням власних і позикових засобів	з урахуванням власних засобів	з урахуванням власних і позикових засобів
1. Прибуток за умови роботи тільки власними засобами	1,342 - 0,8 = =0,542	85,3 - 50 = =35,3	85,3 - 50 = =35,3	87,7 - 51= =36,7	87,7 - 51= =36,7
2.Фінансування відсотків на позикові засоби (ПЗ) із собівартості	---	---		---	3,5
3. Прибуток з урахуванням фінансування відсотків на ПЗ із собівартості	0,542	35,3	35,3 - 3 = =32,3	36,7	36,7 - 3,5 = =33,2
4. Податок на прибуток	0,542*0,35= =0,19	35,3*0,35= =12,4	32,3*0,35= =11,3	36,7*0,35= =12,8	33,2*0,35= =11,6
5. Чистий прибуток (3 - 4)	0,352	22,8	21,0	23,9	21,6
6. Фінансування відсотків на ПЗ із прибутку	---	---	---	---	0,5
7. Чистий прибуток без відсотків за ПЗ із прибутку	0,352	22,8	21,0	23,9	21,1
8. А ВА ПЗ	0,945 0,851 0,945-0,851= =0,094	---		---
9. Rва=ЧП/ВА	0,414 41,4%	0,380 38,0%	0,389 38,9%	0,346 34,6%	0,340 34,0%
10. Зміна Rва при залученні позикових засобів		DRса1=38,9-38,0=0,9 (добре)	DRса2=34,0-34,6= -0,6 (погано)

ВИСНОВОК: Маємо подальше зниження показників у другому випадку в порівнянні з першим, тому що не можна залучати таку кількість кредитних засобів, і R_ва складає:

R_ва = НП/СА = R_п*О*ФВ = R_а*ФВ

Нормативне значення	План (підприємство А)	Факт (підприємство Б)
Rван = 0,352/0,851 = 0,41	Rва1=21/54=24,6*1,4*1,11= 35*1,11=38,9% Rва1^'=35,8*1,11 = 39,7	Rва2 =21,6/62=24,6*1,27* *1,11= 31,3*1,11= 34,7% Rва2^'= 37,1*1,11 = 41,2

Таким чином, залучення позикових засобів у випадку Б погіршило рентабельність власних активів.

Розподіл прибутку представлений у таблиці 1.4.

Таблиця 1.4.

Розподіл прибутку, тис. грн.

Показник	Нормативне значення	Формула	План (підприєм-ство А)	Факт (підприєм- ство Б)
Чистий прибуток, усього У тому числі: приріст оборотних коштів соцкультпобут	0,352   0,122 0,020	FV - PV 1,5% от РП	57,4-50=7,4 0,015*85,3= =1,28	21,6   59,8-51=8,8 0,015*87,7= =1,32
фонд споживання дивіденди капітальні витрати інші	0,030 0,040 0,050 0,020	15% от PV2 10% от ЧП 15% от ЧП 5% от ЧП	0,15*15=2,3 0,1*21=2,1 0,15*21=3,1 0,05*21=1,1	0,15*15=2,3 0,1*21,6=2,2 0,15*21,6=3,2 0,05*21,6=1,1
на відновлення	0,070		21-7,4-1,28- -2,3-2,1-3,1- -1,1=3,7	21,6-8,8-1,32- -2,3-2,2-3,2- -1,1=2,7
Нпо	(0,07/0,352)* *100%= =19,9%		(3,7/21)*100%=17,6%	(2,7/21,6)*100%=12,5%

В другому випадку відрахування засобів на відновлення на 27% нижче (2,7/3,7 або

12,5/17,6)¹

¹⁾ 3,7 - 100%

(3,7-2,7) - Х%

Х = 100/3,7 = 27%

*Примітка. Підприємство недержавної форми власності звичайно може змінити схему розподілу прибутку (наприклад, переглянути % від чистого прибутку, який виділяється на капітальні витрати, фонд споживання або соцкультпобут).

Економічна стійкість С_відн = R_п*О*ФВ*Н = R_ва*Н

Нормативне значення	План (підприємство А)	Факт (підприємство Б)
Свідн^н = 0,41*0,2=0,082, або 8,2%	Свідн =Rп^'*Он*ФВ*Н = =0,252*1,42*1,11*0,2= =0,079 або 7,9%   Свідн^фА =Rп*О*ФР*Нпо = =0,246*1,422*1,11*0,176==0,068 або 6,8%	Свідн =Rп^'*Он*ФВ*Н = =0,261*1,42*1,11*0,2= =0,082 або 8,2%   Свідн ^фБ=Rп*О*ФР*Нпо = =0,246*1,27*1,11*0,125= =0,043 або 4,3%

Таким чином, ступінь стійкості DС_відн:

до нормативу - А: (6,8/8,2)*100%=83%; Б: (4,3/8,2)/100%=52%

реальне значення показника до бажаного - А: (6,8/7,9)*100%=86%;

Б: (4,3/8,2)*100%=52%.

ВИСНОВОК: ступінь економічної стійкості підприємства Б у порівнянні з підприємством А нижче на 100% - (52/86)*100%=39,5%.

---

Дата добавления: 2015-07-26