Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Джерела фінансування фізичної культури і спорту у зарубіжних країнах

Читайте также:
  1. Биография культуриста: Дориан Йетс
  2. Биография культуриста: Ли Хейни
  3. Биография культуриста: Ронни Коулмен
  4. Бойко Ю.М. Українська та зарубіжна культура: історія становлення і розвитку культури стародавнього світу (курс лекцій). – Вінниця, 2001.
  5. Вибір джерела світла
  6. Визначити джерела залучених (позикових) коштів та надати їх характеристику.
  7. Відомості про слов’ян в античних авторів: готські джерела.

 

У розвинених країнах світу вважається, що фізична культура та спорт покликані вирішувати багато соціально-економічних проблем, таких, як об'єднання суспільства, відвернення молоді від згубних звичок, використання спорту в етичному, естетичному і інтелектуальному розвитку молоді, профілактика захворювань, збільшення середньої тривалості життя та її якісного рівня. За кордоном спорт, в першу чергу, є механізмом оздоровлення населення, досягнення самореалізації, самовираження і розвитку, а також засобом боротьби проти асоціальних явищ. Тому держави придають питанням розвитку спорту особливу увагу.

Для розвитку спорту міжнародне законодавство передбачає, перш за все, використання ресурсів державних бюджетів - національних, регіональних і місцевих. Проте існуючі об'єктивні передумови зростання витрат не дозволяють вирішувати всі фінансові проблеми за рахунок одного джерела. У зв'язку з цим фінансування спорту за кордоном має багатоканальний характер.

Так, в Аргентині засоби Національного фонду спорту складаються з наступних джерел: 50% чистому прибутку від діяльності залів розваг, управління якими здійснюється Національною добродійною лотереєю, казино; фонди, що формуються із спеціального рахунку від проведення Спортпрогнозів; засоби, які щорічно виділяються державним бюджетом; компенсації і відсотки з позик, наданих спортивним організаціям; надходження від штрафів; майно ліквідованих спортивних організацій; надходження з інших джерел.

У Іспанії засоби Вищої ради спорту складаються з: щорічних асигнувань з державного бюджету; доходів від зборів і встановлених державою цін; субсидій, що надаються адміністративними органами і державними об'єднаннями; дарів, спадків, заповітів, премій; економічних пільг, що надаються державними нормативними актами; прибутків від власного майна; позик і кредитів. Необхідною умовою отримання державних дотацій виступає визнання спортивної організації суспільно корисною, в результаті чого організація має пріоритет в отриманні коштів для подальшого розвитку від державної та місцевих адміністрацій, а також переваги при отриманні офіційного державного кредиту та податкових пільг.

Разом з тим, не дивлячись на те, що витрати на спорт складають 0,2-2% ВНП (або близько 2 млрд. доларів) розвинених країн Європи, значна частка припадає на фінансування з інших джерел. Частка засобів державного спортивного бюджету в Німеччині, Великобританії, Фінляндії, Швеції, Данії складає менше 20% суми місцевих спортивних бюджетів; у Франції, Італії - 30%; в Іспанії, Португалії - 40%. Частка вкладень регіональних, муніципальних і місцевих органів управління до сукупного спортивного бюджету складає у Великобританії - 95%, в Німеччині - 98%, Іспанії - 76%, Фінляндії - 85%, Франції - 77%, Швеції - 90%, Італії - 57%.

У Німеччині передбачено, що фінансова допомога спортивним організаціям надається, коли не вистачає власних засобів для вирішення завдань по оплаті адміністративних витрат, придбання спортивного інвентарю та устаткування, проведення учбово-тренувальної роботи. Крім того, на будівництво спортивних споруд можуть виділятися цільові субсидії: «Будівництво і реконструкція спортивних споруд» - одна із значних статей витрат Земель і муніципалітетів. На ці цілі витрачаються мільярди марок. Як правило, будівництво та устаткування, придбання інвентарю для спортивної споруди вимагають значних інвестицій, тому звичайною практикою у Німеччині і Франції стає безкоштовне надання муніципальних спортивних споруд у тимчасове розпорядження клубів, не зважаючи на значні витрати на їх утримання.

У Фінляндії законодавчо регламентується необхідність здійснення прямої фінансової допомоги, а також пільгового кредитування з боку держави, з тим щоб створити нормальні умови для розвитку спорту і забезпечити рівні можливості для участі в спортивній діяльності всіх громадян країни. Державне фінансування, підтримка і кредитування виділяються, в першу чергу, з тих засобів, які поступають до національного бюджету від проведення лотерей.

Спортивним організаціям надається пряма фінансова допомога і пільгові кредити для покриття витрат на будівництво, придбання спортивних споруд, призначених для задоволення потреб в області спорту широких груп населення. Максимальна сума допомоги складає 75% від загальної суми витрат, а у ряді випадків може досягати 90%.

Державний бюджет щорічно виділяє певну суму для надання фінансової допомоги національним спортивним організаціям відповідно до списку, що затверджений Державною Радою Фінляндії. У числі організацій, що мають право на державне фінансування - зареєстровані асоціації, орієнтовані на розвиток загальнорозвиваючих фізичних вправ, фізичного виховання і спортивної науки. Державні дотації виділяються також на формування трудових ресурсів, а також на наукове обслуговування спорту.

Закон Французької Республіки про організацію і підвищення ролі в товаристві фізичної і спортивної активності (1984p., з подальшими змінами і доповненнями) встановлює умови, при яких спортивні організації отримують допомогу від держави. Як одна з основних умов надання такої допомоги - виступає наявність у спортивного об'єднання делегованих повноважень. Шкільні і університетські спортивні асоціації отримують допомогу і від держави, і від органів місцевого самоврядування. Останні сприяють діяльності названих асоціацій тим, що забезпечують можливість використовувати належні їм спортивні споруди і устаткування.

У Франції з державного бюджету на спорт виділяється 0,2% засобів. Якщо враховувати, що заробітну плату викладачам фізичного виховання виплачує Міністерство освіти, то сукупні державні витрати досягнуть 0,8% національного бюджету. Регіони Франції витрачають на спорт близько 1% бюджету, департаменти - також 1%, комуни - 4,5% бюджету. Заняття фізичною культурою і спортом за місцем роботи або службою в армії розглядаються законом як найважливіша умова розвитку спорту для всіх, а також як засіб попередження професійних виробничих ризиків. У цих цілях робочі комітети підприємств покликані сприяти розвитку фізичної активності і спорту на виробництві, а також брати участь в їх фінансуванні, зокрема, в різних формах заохочувати співробітників, які систематично беруть участь в заняттях фізичними вправами та різних видах спорту.

Слід зазначити, що фінансовим ресурсам підприємництва у фінансовому забезпеченні спорту за кордоном відводиться не менш важливе місце. Але через високу капіталоємність спортивних послуг дана галузь вимагає високого первинного капіталу. Тому ресурси підприємництва, як правило, орієнтовані на забезпечення потреб в заняттях спортом високодохідних верств населення, а такі категорії населення, як діти, середній клас, пенсіонери фінансуються з державних та місцевих бюджетів.

 


Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 380 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Игры I Олимпиады (1896 г., Афины, Греция) | Игры IV Олимпиады (1908 г., Лондон, Великобритания) | Игры Х Олимпиады (1932 г., Лос-Анджелес, США) | Игры XVIII Олимпиады (1964 г., Токио, Япония) | Игры XXVI Олимпиады (1996 г., Атланта, США) | Загальна характеристика фінансового забезпечення потреб соціальної сфери за кордоном | Зарубіжний досвід фінансування освіти | Досвід соціального страхування в зарубіжних країнах |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Досвід фінансування охорони здоров»я за рубежем| Світовий досвід фінансового забезпечення культури та мистецтва

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)