ЛЕКЦІЯ № 22

ТАКТИКА ЕКСПЕРИМЕНТУ

ТА УТОЧНЕННЯ ТА/ЧИ ПЕРЕВІРКИ ПОКАЗАНЬ НА МІСЦІ

Лекція висвітлює такі питання:

1. Сутність експерименту і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння як складових дій слідчого експерименту.

2. Підготовка до експерименту і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння, вимоги до їх тактичних прийомів.

3. Тактика проведення експерименту і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння.

Питання 1. Сутність експерименту і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння як складових дій слідчого експерименту

Згідно ч. 1 ст. 240 «Слідчий експеримент» КПК України, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Зі змісту названої норми КПК України випливає те, що завданням даної отримуючої слідчої дії, яка принципово може бути судовою, є:

1. Відтворення дій, обстановки, обставин певної події, коли говорити про відтворення власне події некоректно і більш правильно говорити про діяння макроправопорушення (див. лекція 1 з курсу криміналістики, питання 1; лекція 4 з курсу криміналістики, питання 1). Але у будь-якому випадку й висловлювання «відтворення дій, обстановки, обставин певної події, у т. ч. і макроправопорушення, також є необґрунтованим і таким, який нібито спонукає слідчого і прокурора організувати знову вчинення макроправопорушення.

Дане завдання краще за все виконувати у контексті такої де-факто слідчої чи судової дії, як перевірка та\чи уточнення показань на місці діяння, під яким варто розуміти перевірку та-чи уточнення раніше отриманих показань будь-якого особистісного джерела на місці діяння.

2. Проведення необхідних дослідів чи випробувань, що вже більш правильно здійснювати у процесі такої де-факто слідчої чи судової або принципово й експертної дії, як експеримент, під яким більш правильно розуміти де-факто процесуальну дію, завданням якої є перевірка у штучно створених, але значущих для правильного вирішення справи умовах:

1. Можливості сприйняття будь-яких фактів.

2. Можливості здійснення певних дій.

3. Як розпочалося і розвивалося певне діяння, його послідовність.

4. Виявлення механізму чи ситуації утворення певних антиделіктних слідів (слідів діяння правопорушення, параслідів діяння правопорушення; див. лекція 8 з курсу криміналістики, питання 1).

5. Виготовлення у цих умовах об’єктів чи слідів для експертного порівняльного дослідження.

На підставі викладеного завданням перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння повинне стати:

1. Перевірка та/чи уточнення показань на місці діяння показань раніше допитаних особистісних джерел.

2. Розшук за участю вказаних особистісних джерел певного значущого для правильного вирішення справи приміщення чи певної ділянки місцевості.

При перевірці показань на місці штучно не створюються певні умови з і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння раніше допитаних осіб.

Хоча це не значить для і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння не треба відповідним чином готувати те місце, де мають бути перевірені показання особистісного джерела, оскільки дане місце (приміщення, місцевість):

- з однієї сторони, не має містити підказки особистісному джерелу (за винятком початкового розшуку такого місця до того, як воно стане відомим антиделіктним органам і не буде проведений його процесуальний огляд). який має його знайти;

- з іншої сторони, все ж таки бути таким же, яким це місце було на момент вчинення макроправопорушення чи іншого підданого перевірці діяння.

Інакше перевірка показань може виявитися неповною чи неточною або взагалі стане неможливою чи неефективною.

Звідси, за завданнями і суб’єктами проведення експеримент можна класифікувати на такі види:

1. Слідчий експеримент з метою уточнення та/чи перевірки можливості сприйняття у штучно створених і значущих для справи умовах певного факту чи обставини.

2. Судовий експеримент проведений з цією ж метою.

3. Слідчий експеримент з метою уточнення та/чи перевірки можливості існування у штучно створених і значущих для справи умовах певного факту чи обставини.

4. Судовий чи експертний експеримент проведений з цією ж метою.

5. Слідчий експеримент з метою уточнення та/чи перевірки можливості здійснення у штучно створених і значущих для справи умовах певних дій.

6. Судовий чи експертний експеримент проведений з цією ж метою.

7. Експертний експеримент з метою виготовлення порівняльних зразків антиделіктних слідів чи інших речових джерел.

Перевірка показань на місці діяння за завданнями і суб’єктами проведення може бути таких видів:

1. Слідча перевірка чи уточнення на значущому для справи місці діяння показань раніше допитаного особистісного джерела.

2. Судова перевірка чи уточнення показань проведена з цією ж метою і в цих же умовах.

3. Слідча перевірка показань раніше допитаного особистісного джерела з метою розшуку значущого для правильного вирішення справи місця діяння.

Остання ситуація буває тоді, коли потерпіла чи потерпілий не знає місцевості, де було вчинене щодо нього макроправопорушення, і за участю головного суб’єкта намагається знайти (розшукати) місце вчинення макроправопорушення чи інше значуще для справи приміщення або ділянку місцевості.

Не виключається, що таке ж саме завдання може бути покладено й на переслідуваного чи на очевидця.

Дана дія не є пред’явленням для впізнання, як це вважають окремі автори, оскільки для проведення даної процесуальної дії треба виконати низку обов’язкових вимог:

1. Підбір не менше трьох разом із підданим перевірці об’єктом речових джерел. у т. ч. особистісних джерел. які у даному випадку виступають саме у такій якості.

2. Можливість вибору особистісним джерелом, якого мають впізнати, місця і положення поміж вказаних речових джерел та ін.

Питання 2. Підготовка до експерименту і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння, вимоги до їх тактичних прийомів

Підготовчі дії слідчого до виїзду на місце проведення даної дії:

1. Визначення завдань, умов, змісту і способу проведення дослідів (експериментів) або перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння.

2. Встановлення місця, часу і черговості проведення дослідів або перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння.

3. Попереднє ознайомлення з місцем та обстановкою проведення дослідів або і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння.

4. Визначення учасників слідчої дії: обов’язкові, факультативні, треті особи (осіб, що будуть допомагати проведенню, проводити фотовідеодокументування дії тощо).

5. Підготовка технічних засобів та іншого матеріального забезпечення.

6. Проведення реконструкції обстановки на місці проведення дослідів або перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння.

7. Складання плану проведення даної де-факто слідчої дії.

Підготовчі дії слідчого на місці проведення дослідів чи уточнення та/чи перевірки показань:

1. Перевірка відповідності обстановки та умов проведення слідчої дії тим, що піддаються перевірці.

2. Прийняття заходів до охорони місця проведення слідчої дії.

3. Роз’яснення учасникам характеру дій, що мають бути здійснені, прав та обов’язків кожного з них, порядку їх дій у процесі досліду або перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння.

4. Розподіл і підготовка матеріального забезпечення.

Згідно ч. 4 ст. 240 «Слідчий експеримент» КПК України проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому:

1. Не створюється небезпека для життя і здоров’я осіб, які беруть у ньому участь, чи оточуючих.

2. Не принижуються їхні честь і гідність.

3. Не завдається шкода.

Криміналістикою розроблені більш широкі вимоги щодо тактичних прийомів проведення експерименту і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння:

1. Безпечність дослідів і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння.

2. Етичність дослідів і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння.

3. Виключення невиправданого пошкодження майна.

4. Проведення досліду (експерименту) в певних умовах та у певному темпі.

5. Багаторазовість проведення дослідів.

6. Поетапність у напрямку погіршення умов проведення дослідів

7. Проведення дослідів в обстановці, що максимально походить на ту, у якій здійснювалися дії, котрі піддаються перевірці.

8. Необхідність врахування умов, що з того часу змінилися і не піддаються реконструкції.

9. Запрошення до участі у дії лише необхідних осіб.

10. Виключення навмисної чи необережної підказки особи, дії якої перевіряються, розшукуваного місця діяння та інших обставин.

Питання 3. Тактика проведення експерименту і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння

Загальні положення тактики проведення експерименту і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння полягають у наступному:

1. Треба мати попередні навички із проведення за певним сценарієм в основному по пам’яті та в умовах, як правило, відеозапису, даної де-факто слідчої дії – стислий сценарій дії має бути написаний і даний папір слідчий повинен мати постійно при собі, а загальні моменти та їх послідовність добре пам’ятати.

2. Початок дії в кабінеті слідчого, де:

2.1. Після включення відеокамери:

- оголошується місто (інший населений пункт) провадження дії, дата і час початку дії, посада слідчого, по якій справі проводиться дія;

- що процесі даної де-факто слідчої дії буде підданий відеозапису, за допомогою якої саме відеокамери (марка), приз вище ім’я та по-батькові та посада спеціаліста, який буде проводити відеозапис, чи є з приводу цього відводи або інші зауваження;

- свідки і потерпілі попереджаються про антикримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих відомостей;

- свідок, окрім цього, про антикримінальну відповідальність за відмову від участі у дії, за винятком його прав у відповідності із ст. 63 Конституції України та п. 3 ч. 1 ст. 66 «Права та обов’язки свідка» КПК України, коли показання стосуються самого особистісного джерела, або його близьких родичів (див. лекція 20 з кусу криміналістики, питання 4);

- понятим (участь яких, згідно вимог ч. 7 ст. 223 КПК України, є обов’язковою, за винятком випадку застосування безперервного відеозапису ходу проведення даної дії, про недоліки чого див. лекція 4 з курсу криміналістики, питання 3) і при наявності іншим учасникам пояснюються їх права спостерігати за тим, що буде діятися, і в кінці де-факто слідчої дії засвідчити своїми підписами правильність документування, права вносити пояснення до протоколу де-факто слідчої дії, чи є відводи до цих осіб;

.- особистісному джерелу задається питання, на яке власне місце треба виїхати, де воно розташовано, як туди дістати і чи згоден він показати це місце чи розповісти на ньому про певні обставини.

2.2. Оголошується, що на час слідування у вказане особистісним джерелом місце відеозапис буде зупинений, всі учасники де-факто слідчої дії йдуть у такий-то транспортний засіб або йдуть до такого-то орієнтира пішки; точний час перед вимкненням запису.

3. По приїзду чи приходу до певного орієнтира, який ще не повинен бути місцем проведення даної дії, відеозапис включається, слідчий оголошує точний час включення відеокамеру, що проведення дії продовжується і на цьому місці:

3.1. Пропонується особистісному джерелу вже безпосередньо всіх учасників вивести на те місце, де мало місце діяння, що перевіряється, якщо є індивідуально відомі орієнтири шляху – назвати їх.

3.2. Переслідуваний, який охороняється, має слідувати попереду понятих і осіб, які його охороняють - щоб у наступному не було заяв, що власне ці особи, а не він вивели всіх учасників на місце діяння.

Особлива увага у цьому відношенні при пересуванні на вузьких драбинних маршах багатоповерхових будинків тощо, коли охоронці мають й попереджувати втечу переслідуваного й вперед чи заподіяння попереду ним шкоди тощо, але при цьому не бути попереду самого переслідуваного.

3.3. Особи. які мають охороняти переслідуваного додатково на місці чи інші особи, які допомагають проведенню дії, не повинні бути на місці діяння до приходу туди особистісного джерела.

3.4. Саме місце діяння:

3.4.1. Не повинне мати у зовнішньому вигляді певних підказок, що це є власне місце діяння, наприклад, й досі зламані у процесі макроправопорушення двері, сліди, схожі на кров, що залишилися після трупу тощо.

3.4.2. Разом з тим повинне все ж таки мати той вигляд, яке мало на момент діяння.

Змінена обстановка місця діяння зможе внести помилки у проведення де-факто слідчої дії.

3.4.3. Слідчий повинен бути добре ознайомлений і пам’ятати результати:

3.4.3.1. Обстеження місця діяння, які саме сліди діяння макроправопорушення чи інші речові джерела були знайдені тут і де саме.

3.4.3.2. Які саме показання про послідовність діяння дали інші співучасники діяння макроправопорушення.

4. У разі знаходження раніше невідомих слідів діяння та інших речових джерел слідчий повинен:

4.1. Детально допитати особистісне джерело про обставини утворення власне цих слідів чи знаходження тут інших речових джерел.

4.2. Зібрати сліди діяння макроправопорушення і впакувати знайдені речові джерела таким чином:

4.2.1. Щоб особистісне джерело та інші учасники до них не торкалися і не могли внести змін.

4.2.2. Щоб збирання та упаковка зайняли не багато часу, оскільки відеозапис вимикати не бажано (тому безпосереднє збирання мікрооб’єктів не робиться, збираються лише їхні ймовірні носії).

Якщо це займе багато часу, то відеозапис зупиняється із повідомленням причини та точного часу виникнення відеозапису.

Вмикається відеозапис після завершення цих дій із оголошенням точного часу увімкнення відеозапису і про те, що дії зі збирання та упаковки завершені і продовжується відеозапис та дана де-факто слідча дія.

5. По завершенню де-факто слідчої дії оголошується про те, що:

5.1. Дія завершена і чи мають учасники які-небудь клопотання чи заяви, як що так, які саме.

5.2. Відеозапис вимикають, на підставі відеозапису виготовляється протокол, який буде наданий учасникам даної дії для підпису.

5.3. Час завершення дії і увімкнення відеозапису.

6. Виготовлення протоколу бажане одразу після проведення дії, якщо ні (коли дія зайняла багато часу, відеозапис довгий), то перед вимиканням відеозапису оголошується, що протокол буде виготовлений і наданий учасникам для підпису тоді-то та у такому-то місці.

7. При ознайомленні із протоколом учасники можуть заявляти клопотання про перегляд відеозапису ще раз у цілому чи його певних моментів, щоб спів вставити правильність відображення у протоколі того, що фактично мало місце при проведенні дії.

7.1. Відеозапис у повному обсязі демонструється учасникам, про що складається окремий протокол.

7.2. Слідчий зобов’язаний задовільними й клопотання про повторний перегляд відеозапису у цілому та його фрагментів з метою співставлення із основним протоколом де-факто слідчої дії, якщо цим правом учасники не будуть зловживати.

7.3. У разі відмови у задоволенні такого клопотання, сутність клопотання заноситься у протокол, а відмова оформляється вмотивованою постановою слідчого.

8. Особливості тактики судового експерименту і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння полягають у тому, що участь приймають всі учасники судового засідання.

8.1. При проведенні експерименту у залі суду – хід і результати документуються у протоколі судового засідання.

8.2. При проведенні експерименту і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння поза приміщенням суду складається окремий протокол даної де-факто слідчої дії.

Даний підхід вважається неправильним і пропонується, щоб і у такому випадку хід і результати фактично де-факто судової, а не слідчої дії документувалися у протоколі судового засідання, який має відображати увесь хід і всі результати судового засідання без винятку.

---

Дата добавления: 2015-07-20