Викор. ек. ігор у процесі викладання екон. дисциплін.

Використання економічних ігор у процесі навчання показує, що гра вчить застосовувати знання на практиці, розвиває творчі здібності, виховує почуття колективізму, посилює інтерес до майбутньої праці та впевненість у правильному виборі спеціальності. Студенти відзначають день гри як один з найкращих у студентському житті. Поряд з позитивними якостями економічні ігри мають ряд недоліків і обмежень, які необхідно враховувати при проведенні гри та оцінюванні результатів.

1. Учень не може приділити праці стільки часу, скільки необхідно, він змушений пристосовуватись до ритму гри.

2. Учень надто збуджується, часто виходить на межу емоційної тривалості.

3. Коли учень не повірить у реальність “запропонованих обставин” всі зусилля викладача будуть змарновані, а гра перетвориться на звичайний семінар.

За збалансованості умовних та реальних компонентів навчальна гра усвідомлюється і як умовна, і як реальна, а гра служить засобом розвитку особистості учасника. За переважання виробничої сторони гра стає одноплановою і “вироджується” у тренажер – складний, але такий, що принципово не відрізняється від інших (не ігрових) типів тренажерів.

Для підвищення ефективності ігор треба не копіювати реальну господарську ситуацію, а відтворювати основні звязки, які учні повинні виявити, зрозуміти та використати.

Методика проведення мозкового штурму

Відомі у практиці навчання та прийняття управлінських рішень методики проведення “мозкового штурму” МШ засновані на відомому психологічному ефекті колективної активації розумової діяльності. Коли взяти групу 5-10 чоловік та поставити перед ними завдання за 15-20 хвилин то за індивідуальної роботи буде видане 10-15 ідей, а за колективного обговорення за правилами МШ –50-100 ідей

Метод мозкового штурму включає:

1 етап-Постановка задачі 2 етап-Висловлювання ідей, кожен по черзі висловлює всі свої думки, ніхто його не перебиває не критикує, всі думки записуються.3 етап -Кожен учасник отримає загальний список всіх ідей і вибирає з них до 10 привабливих. Після цього кожен обґрунтовує 2-3 ідеї (повтори не допускаються) 4 етап ранжування ідей по кількості по результатам голосування, визначення 10 найкращих.Так повторюється декілька раз доки не залиштеся 2-3 основні рішення які і залишаються.

Охарактеризуйте методи активізації пізнавальної діяльності студентів на семінарських та практичних заняттях з економічних дисциплін. Обґрунтуйте доцільність їх застосування. Наведіть приклад.

Під активізацією навчально-пізнавальної діяльності розуміють цілеспрямовану діяльність викладача, спрямовану на розроблення і використання таких форм, змісту, методів, прийомів і засобів навчання, які сприяють підвищенню інтересу, самостійності, творчої активності студентів у засвоєнні знань, набутті вмінь і навичок, їх практичному застосуванні, а також у формуванні здібностей прогнозувати виробничу ситуацію й приймати самостійні рішення.

До методів активізації пізнавальної діяльності студентів на семінарських та практичних заняттях з економічних дисциплін належать:

Мозковий штурм(потребує передовсім створення належної творчої атмосфери, коли навіть "найбезглуздіші", на перший погляд, ідеї розглядаються уважно і серйозно. У процесі такого штурму учасники висувають власні ідеї, розвивають ідеї своїх колег, використовують певні ідеї для розвитку інших, комбінують їх. Перевагами цього методу є свобода думки, активна уява й бажання та розвиток ідей)

· Круглий стіл(бесіда, в якій бере участь невелика група студентів з п'яти-шести чоловік, що обмінюються думками як між собою, так і з іншою частиною аудиторії.)

· Проблемні лекції та семінари(комплекс багатоваріантних підходів до рішення представленої проблеми. Вона активізує особистий пошук студентів, пошукову та дослідну діяльність.)

· Тематичні дискусії(спрямовані на обговорення питань і проблем, які є значущими для всіх учасників групи. Тематика може не плануватися заздалегідь, група сама шукає проблеми й обговорює їх.)

· Рольові ігри(учасники приймають певні ролі та колективно створюють історію або слідують уже існуючій (зазвичай із фантастичних творів), у видуманих ситуаціях діючи відповідно до своїх ролей. Учасники приймають рішення, спираючись на словесний образ персонажа, а дії завершуються успіхом чи провалом згідно визначеній системі правил; такі ігри більше зближують людей у спілкуванні, вчать імпровізувати)

· Ділові ігри(метод пошуку рішень в умовній проблемній ситуації;застосовується з метою вироблення у них навиків прийняття рішень в нестандартних ситуаціях, а також як засіб тестування здібностей.)

· Сократична бесіда(метод навчання, який полягає в тому, що студентам ставляться навідні запитання, відповідаючи на які вони самі поступово переконується в хибності й недосконалості раніше висловлених ним положень;педагог наштовхує учня на правильний шлях міркування й підводить до висновків)

· Метод конкретних ситуацій(полягає в тому, що увазі студентів пропонується опис конкретної ситуації. Вони мають визначити проблему та правильно її розв'язати.)

· Метод послідовних ситуацій

· Метод інцидентів(в рамках якого проводиться аналіз поведінки особистості в важких чи критичних ситуаціях)

· Імітаційні вправи

· Наукові конференції(форма організації наукової діяльності, при якій студенти представляють і обговорюють свої роботи аудиторії, таким чином діляться своїми думками та вчаться слухати)

· Тренінги(це особлива форма групової роботи зі своїми можливостями, обмеженнями, правилами і проблемами. Він навчає новим навичкам, допомагає освоїти інші психологічні можливості. Його особливість у тому, що учить займти активну позицію, а засвоєння навичок відбувається в процесі переживання, особистого досвіду поведінки)

Отже, застосування активних методів у навчанні дає змогу реалізувати важливі принципи навчання: проблемність, професійну зорієнтованість, спрямованість на самонавчання із урахуванням наявного досвіду студентів. Також активні методи сприяють формуванню особистісних та професійних якостей необхідних для майбутньої професійної діяльності.

Наприклад,на занятті у формі гри розв'язуються такі проблеми: виявляються індивідуальні та колективні здібності студентів та рівень їхньої підготовленості до професійних обов'язків; підвищується їх професійний інтерес до навчального процесу; студенти набувають навичок розв'язання проблем в умовах, максимально наближених до реальної ситуації; вчаться адекватно оцінювати свої сильні та слабкі сторони; роблять висновки щодо взірців поведінки, їх упровадження в повсякденну діяльність.

Дата добавления: 2015-07-20