Визначення об’ємів робіт

Використовуючи в якості вихідних даних для визначення об’ємів робіт паспорти типових проектів типи збірних конструкцій їх об’єми, вагу приймати згідно їх розмірів не вдаючись до каталогів. При розрахунках об’ємів робіт слід керуватися відповідними технічними частинами до розділів СНиП, ДБН..

При розрахунках об’ємів робіт можна рекомендувати наступне

Земляні роботи.

Площу планування площадки під забудову об’єкту, приймають по контуру будинку чи споруди плюс 10 метрів з усіх його сторін.

Зняття рослинного шару ґрунту повинно бути зроблено на площах які займають різновидні виямки і насипи, а також на площі вертикального планування. Його товщина повинна бути вказана в матеріалах технічних вишукувань.

В розрахунку її приймають в межах 0,15 – 0,40 м. і повинна обумовлюватись в завданні на розробку проекту. Об’єм ґрунту в котлованах і траншеях повинен визначатись в природному стані без врахування розрихлення.

Ширина котлованів і траншей для стрічкових і окремо стоячих фундаментів повинна визначатися з урахуванням ширини конструкції фундаментів, товщини гідроізоляції, опалубки і кріплення з добавленням з кожної сторони по 0,2 м. При необхідності роботи працівників в просторі між конструкціями і стіною котловану найменша вільна відстань між ними повинна бути 0,7м.

Для котлованів з відкосами між уступом відкосу і спорудою повинно бути не менше 0,3м. Найменша ширина траншеї по дну при розробці грунту відповідними механізмами повинна бути відповідна ширині по краю робочого органу машини з добавленням в піщаних грунтах 0,15м, а в глинах і суглинках – 0,1м, але в сумі не менше 0,7 м.

Траншеї і котловани без відкосів і кріплення дозволяється виконувати тільки в щільних грунтах і вище рівня ґрунтових вод, при їх глибині в метрах не більше чим:

- в піщаних і крупнообломочних грунтах –1;

- в супісях –1,25;

- в суглинках і глинах, крім дуже міцних –1,5;

- в дуже міцних суглинках і глинах –2.

При великих глибинах виямок найбільша крутизна відкосів наведена в таблиці 1.

Глибину виямки грунту механізмами приймають від підошви фундаменту споруди до чорної відмітки денної поверхні грунту за виключення товщини рослинного шару і недобору грунту по дну виямки, механізмом.

Таблиця 1

Характеристика крутизни укосів

Грунти	Відношення висоти відкосу до його закладання при глибині виямки, м
<1,5	1,5¸3	3¸5
Насичені:	1:0,67	1:1	1:1,25
Піщані і гравійні вологі (ненасичені):	1:0,5	1:1	1:1
Глинисті, супіски:	1:0,25	1:0,67	1:0,85
Суглинок:	1:0	1:0,5	1:0,75
Глина:	1:0	1:0,25	1:0,5
Леси і лесовидні сухі:	1:0	1:0,5	1:0,5

Величина недобору ґрунту до проектної відмітки для багатоковшових екскаваторів і скреперів не повинна перевищувати 0,05м, а бульдозерів – 0,1м.

Для одноковшових екскаваторів величину недобору приймають по таблиці 4 в залежності від об’єму ковша.

Недобори по всій площі виїмки повинні розроблятися (видалятися) бульдозерами, екскаваторами з спеціальним зачистним ковшом або іншими планувальними машинами після роботи яких недобір не повинне перевищувати 0,05 – 0,07м. Цей недобір в місцях влаштування основи під фундаменти чи встановлення їх повинен докопуватись вручну.

Таблиця 2

Характеристики недобору грунту механізмами

Робоче обладнання екскаватора	Допустимі недобори грунту в основі, см, при обладнанні екскаватора ковшом ємністю, м^3
0,25-0,4	0,5-0,65	0,8-1,25	1,5-2,5	3-5
Лопата: пряма
зворотня				---	---
драглайн

Таким чином весь об’єм земельних робіт, який розробляється в котлованах або траншеях повинен бути умовно поділений на три види: об’єм із виямок який розробляється механізмами, об’єм недобору який усувають механізмами і об’єм недобору що розробляється вручну.

Крім того, об’єми земляних робіт повинні також ділитись на об’єми, які розробляються у відвал і об’єми які розробляються і завантажуються в транспортні засоби. Перший об’єм дорівнює об’єму засипки пазух.

В загальний об’єм необхідно включити об’єм заїздів і виїздів із котловану.

Розрахунки об’ємів земляних робіт необхідно починати із ескізів котлованів і траншей складених відповідно конфігурації проектуємої будівлі або споруди, з нанесенням всіх необхідних для розрахунків розмірів. При складній конфігурації виїмки її треба умовно розбити на прості геометричні фігури (прямокутні, трикутні призми і піраміди) вирахувати об’єм кожної фігури окремо, а загальний об’єм вирахувати як суму об’ємів окремих фігур. В графу 4 таблиці 1 необхідно записати всі формули і їх значення за якими велись розрахунки.

Об’єм ґрунту, необхідний для засипки, як різницю між загальним об’ємом земляних робіт і сумою об’ємів фундаментів, підвалів, технічного підпілля і т.п. що знаходяться нижче планувальної відмітки.

Бетонні роботи

Об’єм бетонних і залізобетонних фундаментів вираховують згідно їх зовнішніх геометричних розмірів за виключенням об’єму стаканів, ніш, прорізів, колодязів і т.п., не заповнених бетоном (за виключенням гнізд січенням 150х150 мм для установлення анкерних болтів). Об’єм бетонних і залізобетонних стін і перегородок вираховують шляхом множення довжини, на ширину і на товщину за виключенням прорізів в розмірах по зовнішній грані коробки.

Об’єм інших бетонних і залізобетонних конструкцій (колони, плоскі плити, ребристі плити, балки і т.п.) визначають згідно їх зовнішніх розмірів.

Одночасно необхідно вираховувати площу опалубки і кількість встановленої арматури.

Об’єм опалубки вираховують в межах її дотику з бетоном конструкції.

Об’єм робіт по армуванню конструкцій визначають згідно маси арматури що встановлюється в конструкцію або по кількості зварних сіток або каркасів.

Об'єм монолітних залізобетонних плит визначається як добуток всієї площі перекриття на товщину плити, при цьому повинен враховуватися об'єм опорних частин плит, що входять у стіни. При наявності кутів їх об'єм включається в об'єм плит.

Об'єм ребристих перекриттів слід визначати за сумарним об'ємом балок і плит.

Об'єм стін і перегородок слід визначати з відрахуванням прорізів за зовнішнім обводом коробок, об'єм бункерів - як суму об'ємів стінок бункерів і прилеглих до них підтримувальних балок.

Монтаж збірних залізобетонних конструкцій.

Цей вид робіт в більшості випадків нормується на вимірювач "1 монтажний елемент". Так як монтаж збірних з/б конструкцій дуже часто нормується в залежності від їх ваги то необхідно її визначити хоча б орієнтовно.

Визначаючи об’єм робіт по монтажу збірних з/б конструкцій, слід мати на увазі, що багато конструкцій потребує замонолічування і зварювання їх стиків і вузлів. Ці роботи враховують окремо. Замонолічування вузлів, як правило, рахують по їх кількості, а влаштування ізоляція різновидних швів між конструкціями – в метрах їх довжини. Електрозварювання стиків вираховують в погонних метрах зварного шва. Для орієнтованого визначення цих величин в курсовому проекті студенту необхідно проявити свої знання в області конструювання збірних з/б конструкцій.

Монтаж металевих конструкцій

Об'єми робіт з монтажу будівельних металевих конструкцій визначаються з урахуванням таких вимог: маса стальних конструкцій, що виготовляється за індивідуальними проектами, приймається за масою металопрокату.

При підрахунку об'ємів робіт із монтажу каркасів будівель необхідно включати такі конструкції: опорні плити, колони, підкранові балки з обгородженнями, підкроквяні, кроквяні, підкраново-підкроквяні ферми, прогони, зв'язки по колонах і фермах усіх типів.

При підрахунку об'ємів робіт із монтажу будівель спеціального призначення не слід включати обгороджуючі конструкції покрівлі і стін.

Монтаж дерев’яних конструкцій

Площу вертикальної проекції цоколю слід визначати як добуток периметра зовнішніх стін (з відрахуванням прибудованих частин будівель) на висоту цоколю, виміряну від спланованої відмітки до верху зливної дошки.

Периметр зовнішніх стін слід визначати за зовнішніми розмірами будівлі, внутрішніх (крім рублених) - за розмірами між внутрішніми гранями зовнішніх стін, внутрішніх рублених - за розмірами між

зовнішніми гранями зовнішніх стін, перегородок - за їх довжиною. Висоту стін і перегородок слід приймати за проектом:

а) стін рублених і каркасних - між нижньою гранню нижнього вінця (обв'язки) і верхньою гранню верхнього вінця (обв'язки) без додавання на осадку;

б) стін із щитів заводського виготовлення від нижньої грані цокольної обв'язки до верху горищної балки;

в) перегородок - від відмітки чистої підлоги до їх верху.

Площу стін і перегородок (крім щитових і панельних) слід визначати з відрахуванням прорізів.

Площу дверних, ворітних і віконних прорізів слід визначати за зовнішніми розмірами коробок, а площу воріт без коробок або з металевим кріпленням до конструкцій стін - за розмірами полотен.

Площу міжповерхових і горищних перекриттів слід визначати в межах капітальних стін без відрахування площі, що займають печі і труби.

Площу дерев'яних огорож слід визначати за їх довжиною (без відрахування стовпів) і висотою панелей.

Об'єм робіт із влаштування крокв, каркасів і естакад слід приймати за специфікаціями деревини, наведеними у проекті.

Площу сходів слід визначати за сумарною площею горизонтальної проекції маршів і площадок.

Об'єм робіт з обшивки козирків повітровхідних вікон слід визначати за повною розгорнутою площею козирка згідно з проектними даними.

Цегляна кладка

Об’єми робіт по цегляній кладці стін і перегородок вираховують як геометричний, по їх зовнішніх розмірах за виключенням прорізів по зовнішньому обводу коробки. Якщо прорізи заповнюються двома коробками то розміри їх визначають по обводу зовнішньої коробки. Малі архітектурні деталі стін (сандрики, пояски, і т.п. висотою до 25 см) не враховують. Товщину стін із цегли приймають з урахуванням розмірів останньої тобто при товщині стіни 0,5 цегли – 12 см, 1 цегла – 25 см, 1,5 цегли – 38см, 2 цеглини – 51 см, і.т.д.

Прорізи

Площа заповнення дверних і віконних прорізів вираховується згідно розмірів прорізу в просвіті. при заповненні прорізів блоками рахують їх кількість в залежності від розмірів.

Покрівля

Площу покрівлі рахують без винятку площі яку займають слухові вікна, душові і вентиляційні труби і т.п. Довжину скату покрівлі приймають без настінних жолобів з добавленням 0,07 м на спуск покрівлі над карнизом; в покрівлях з карнизом звісами і настінними жолобами, за винятком 0,07 м.

Підлоги

Площа або об’єм підготовки для підлоги рахують за виключенням місць, що займають колони, виступаючи із підлоги фундаменти і т.п. Площу підлоги рахують за розмірами внутрішніми гранями стін, перегородок з урахуванням товщини стінки, а також площ в нішах і прорізах. Площі, що займають перегородки (за виключенням чистих), колони, печі, фундаменти, виступаючі над рівнем підлоги, і подібні конструкції, в об'єм робіт не включаються.

Штукатурні роботи

Площа штукатурення фасадних стін обчислюється з відрахуванням площі прорізів по зовнішньому обводу коробок. При поліпшеному і високоякісному штукатуренні фасадів площа, яку займають архітектурні деталі (карнизи, пояски, наличники, інші витягнуті деталі), а також колони та пілястри, що примикають до будівель, не включається у площу стін і обчислюється окремо.

Віконні косяки і відливи, дверні косяки, а також бокові поверхні архітектурних та конструктивних деталей, що виступають із площини стін і втиснені у товщу стін, при штукатуренні фасадів обчислюються окремо з поділом на дві групи: за шириною до 200 мм і більше 200 мм.

При поліпшеному штукатуренні фасадів косяки і відливи обчислюються окремо.

Об'єм робіт з обштукатурювання колон (прилеглих до будівель або окремо стоячих), а також пілястр обчислюється за площею їх розгорнутої поверхні.

Об'єм робіт із витягання карнизів, тяг, поясків, наличників та інших витягнутих деталей при високоякісному штукатуренні фасадів обчислюється за площею, яку вони займають на поверхні фасаду (за проекцією на стіну).

Площа, яку займають ліпні деталі, що установлюються на обштукатурену поверхню, із загальної площі штукатурення не виключається.

Об'єм робіт із внутрішнього штукатурення визначається окремо по кожному приміщенню залежно від різновиду їх оздоблення (просте, поліпшене, високоякісне) або поквартирно, поповерхово, посекційно і т.п., і в цілому, якщо тип оздоблення для всіх приміщень однаковий.

Об'єм робіт з обштукатурювання внутрішніх стін обчислюється з відрахуванням площі прорізів за зовнішнім обводом коробок і площі, що займають витягнуті наличники. Висоту стін слід вимірювати від рівня підлоги до стелі. Площу бокових сторін пілястр належить додавати до загальної площі стін.

Об'єм робіт з обштукатурювання стель (у тому числі кесонних із площею горизонтальної проекції кесона до 12 м2) обчислюється за площею між внутрішніми гранями стін або перегородок. Об'єм робіт з обштукатурювання ребристих перекриттів і кесонних стель із площею горизонтальної проекції кесона більше 12 м2 обчислюється за їх розгорнутою поверхнею.

Об'єм робіт з обштукатурювання віконних і дверних косяків всередині будівель обчислюється додатково за їх площею.

Об'єм робіт з обштукатурювання сходових маршів і площадок обчислюється за площею їх горизонтальної проекції поповерхово.

Об'єм робіт із установлення риштувань обчислюється:

при обштукатурюванні стелі і стін у приміщеннях - за горизонтальною проекцією стелі;

при обштукатурюванні у приміщеннях тільки стін - за довжиною стін, помноженою на ширину настилу риштувань;

при обштукатурюванні фасадів - за вертикальною проекцією стін без відрахування прорізів;

при обштукатурюванні на фасадах тільки карнизів, тяг, косяків і наличників - за проектом.

Облицювальні роботи

Об'єм робіт з облицювання поверхні природним каменем обчислюється за площею поверхні облицювання, при цьому:

-розміри стін і колон для визначення площі облицювання приймаються з урахуванням переломів у плані за зовнішнім обводом, тобто за перерізами, які включають облицювальні плити;

-при облицюванні профільованими каменями і деталями площа поверхонь облицювання приймається без урахування рельєфа каменів або деталей (за проекцією більшої сторони);

-при виносі профільованої тяги (карнизи, наличники і т.п.) більше її висоти (ширини) приймається розмір тяги за більшою стороною.

Об'єм робіт з облицювання сходів і укладання подвіконних дощок обчислюється з урахуванням кінців плит, що закладаються у мурування або штукатурку.

Об'єм робіт з облицювання поверхонь штучними плитами обчислюється за площею поверхні облицювання без урахування її рельєфа.

Об'єм робіт з облицювання поверхонь штучним мармуром обчислюється за розгорнутою поверхнею облицювання.

Малярні роботи

Об'єми робіт із фарбування фасадів вапняними, силікатними і цементними сумішами визначаються з урахуванням переломів фасадних стін без відрахуванням прорізів, при цьому віконні і дверні косяки, а також розгорнуті поверхні карнизів, тяг та інших архітектурних деталей не враховуються.

Об'єм робіт із фарбування перхлорвініловими, кремнійорганічними і полівінілацетатними сумішами визначається за поверхнею фарбування.

Об'єм робіт із фарбування внутрішніх поверхонь водними сумішами обчислюється без відрахування прорізів і без врахування площі віконних і дверних косяків і бічних сторін ніш. Площа стовпів і бічних сторін пілястр включається в об'єм робіт.

Площа фарбування окремих стін, прорізи в яких займають більше 50%, визначається за поверхнею фарбування, тобто з відрахуванням прорізів і з додаванням площі віконних і дверних косяків та бічних сторін ніш.

Об'єм робіт із фарбування стін олійними і полівінілхлоридними сумішами визначається з відрахуванням прорізів. Площа фарбування стовпів, пілястр, ніш, віконних і дверних косяків включається в об'єм робіт.

Площа віконних і дверних прорізів для виключення їх із площі стін обчислюється за зовнішнім обводом коробок.

Об'єм робіт із фарбування ребристих перекриттів обчислюється за площею їх горизонтальних проекцій.

Об'єм робіт із фарбування кесонної стелі обчислюється за площею горизонтальної проекції.

Площа фарбування підлоги обчислюється з виключенням площ, що займають колони, печі, фундаменти та інші конструкції, які виступають над рівнем підлоги.

Об'єм робіт із фарбування дерев'яних ферм силікатною фарбою обчислюється за площею вертикальної проекції ферм (з однієї сторони) без виключення проміжків між елементами ферм.

Об'єм робіт із фарбування металевих покрівель обчислюється за площею покрівлі, при цьому фарбування фальців, жолобів, ковпаків на димових трубах і покриття слухових вікон окремо не враховується.

Об'єм робіт із фарбування водостічних труб, поясків, сандриків і зовнішніх підвіконників обчислюється за площею фасаду без відрахування прорізів.

Об'єм робіт із фарбування по вагонці обчислюється за площею поверхні фарбування, заміреної без обгинання кальовок і відбірок.

Площа скління дверей – дійсна площа.

Наведені вище рекомендації по розрахунках об’ємів робіт не вичерпують їх різноманітність, тому, перш ніж приступити до розрахунків необхідно керуватися технічними частинами в джерелах ДБН, УКН а також СНиП.

Таблиця 3

Відомість об’ємів робіт

№ п/п	Назва робіт	Одиниця виміру	Розрахункова формула об’ємів робіт (ескіз)	Об’єм робіт

Для збірних залізобетонних і металевих конструкцій складають специфікацію по формі табл. 2.

Таблиця 4

Специфікація збірних конструкцій і елементів

№ п/п	Назва конструкцій і елементів	Ескіз або посилання на каталог	Об’єм бетону в одному елементі	Вага одного елементу в т.	Кількість в шт.	Загальний об’єм бетону в м^3, або вага металоконструкцій в т.

3. П р и к л а д и р о з р а х у н к і в

Завдання: визначити об’єми робіт зі зведення монолітних фундаментів зі ступенями квадратного у плані обрису під колони одноповерхового промислового будинку розміром 90 х 144 м із сіткою колон 12 х 24 м з врахуванням таких вимог:

- опалубка дерев’яна щитова;

- арматура виготовлена у вигляді двох сіток за розміром 3859х2100 мм;

- для фундаментів марки Ф-4 – у вигляді одного армоблока;

- траншея для фундаментів має ширину по дну 4,6 м, глибину -1,9 м;

3.1. Підрахунок об’ємів робіт.

а ) опалубка

Площа опалубки в одному з фундаментів Ф-1, Ф-2, Ф-3:

F_oп1= 4 * 3,95 * 0,4 + 4 * 3,15 * 0,4 + 4 * 2,35 * 0,4 + 4 * 0,9 * 0,75 +

+ 4 * 0,5 * (0,65 + 0,56) * 0,78 = 19,07 м²;

загальна площа опалубки всіх фундаментів Ф-1, Ф-2, Ф-3:

F_oп1= 52 * 19,07 = 1025 м²;

площа опалубки в одному з фундаментів Ф-4:

F_oп2= 4 * 2,2 *0,4 + 4 * 0,75 * 1,45 + 4 * 0,5 (0,52 + 0,37) * 0,78= 9 м²;

площа опалубки в усіх фундаментах Ф-4:

F_oп2= 48 * 9 = 432 м²;

загальна площа опалубки в усіх фундаментах:

F_oп1= 1025 + 432 = 1457 м².

Рис.3.1 Фундаменти колон одноповерхової промислової будівлі

а) марок Ф-1, Ф-2, Ф-3 під несучі колони;

б) марок Ф-4 під фахверкові стійки.

б ) арматура

В усіх фундаментах марок Ф-1, Ф-2, Ф-3 знаходяться:

арматурна сітка розміром 3850х2100 – 104 шт. і арматурні

каркаси – 52 шт.

Загальна маса сіток і каркасів: А=180 * 104 = 106 * 52 = 24232 кг;

загальна маса армоблоків: 48 * 130 =6249 кг;

загальна вага арматури в усіх фундаментах; М=24232 + 6240 =

= 30472 кг.

в ) бетон

Об’єм бетону в одному блоці фундаментів Ф-1, Ф-2, Ф-3:

V₁ = 3,95 * 3,95 * 0,4 + 3,15 * 3,15 * 0,4 + 2,35 * 2,35 * 0,4 + 0,9 *

* 0,9 * 0,75 - (0,78/6) (0,65² + 0,56² + 4 * 0,65 *0,56) = 12,75 м³ ;

загальний об’єм бетону в усіх фундаментах марок Ф-1, Ф-2, Ф-3:

V₁ = 12,75 * 52 = 663 м³ ;

Об’єм бетону в одному фундаменті марки Ф-4:

V₂ = 2,2 *2,2 * 0,4 + 0,75 * 0,75 * 1,45 – 0,78/6 90,52² + 0,37² +

+ 4 * 0,52 * 0,37) = 2,6 м³ ;

загальний об’єм бетону в усіх фундаментах марок Ф-4:

V₂ = 2,6 * 48 = 125 м³ ;

всього бетону:

V = 663 +125 = 788 м³ ;

Рис. 3.2 Схема розташування фундаментів одноповерхової промислової будівлі із врахуванням захваток і послідовності виконання робіт6 Ф-1, Ф-2, Ф-3, Ф-4 – фундаменти відповідних марок; 1-12 – номери захваток; стрілки вказують напрямок бетонування.

3.2. Вибір комплекту машин

Технологічний процес зведення монолітних залізобетонних фундаментів, включаючи опалубні, арматурні, бетонні і розпалубні роботи, може бути виконаний у різні способи з використанням різних матеріалів, машин, конструкцій і устаткувань.

Якщо надається можливість застосувати різну опалубку, то найбільш ефективну слід вибирати відповідно до рекомендацій. Припустимо, що для нашого випадку потрібна лише дрібнощитова дерев’яна опалубка.

Арматура, згідно з умовою задачі, монтується у вигляді готових сіток, карасів і армоблоків. Враховуючи, що маса найважчого елементу при цьому не перевищує 200 кг, приймаємо для установлення арматури легкий автомобільний кран марки КС – 1562 зі стрілою 10,3 м, у якого за найбільшого вильоту (10 м) вантажопідйомність складає 0,6 т.

Правильність його вибору обумовлюють потрібні параметри.

1. Вантажопідйомність:

Q_м = Q_к + Q_пр= 0,18 + 0,05 = 0,23 т,

де Q_к – максимальна маса арматурного елементу (180 кг);

Q_пр – маса строповки (50 кг).

2. Виліт стріли.

У випадку розташування крана за бровкою траншеї або котловану виліт визначається шириною траншеї або котловану під фундамент і мінімально можливим наближенням коліс крана до бровки призми обвалення ґрунту повинна бути не менша 1 м. Крутизна призми обвалення ґрунту визначається кутом природнього відкосу.

L_тр = B / 2 + 1.75 H + B_кол / 2 =

=4,6 / 2 + 1,75 * 1,9 + 1 + 2 / 2 =7,6 м

де В, В_кол. – відповідно ширина траншеї по дну і ширина колії крана, м;

1,75 – крутизна кута природнього відкосу вологого піску, м;

Н – глибина траншеї (котловану), м. на даній стадії розрахунку приймається В_кол. = 2 м. Після вибору марки крана ширина колії в розрахунках коректується.

3. Висота підйому гака.

Вона у даному випадку не впливає на вибір марки крана, оскільки конструкція, що зводиться, розташована нижче від рівня стоянки крана.

Для укладання бетонної суміші можна застосувати баштові і самохідні стрілові крани, бетонопомпи, транспортери, транспортери і бетоноукладачі.

Припустимо, будівельна організація може бути забезпечена тільки самохідними кранами. Щоб визначити раціональну марку типу машини, встановимо потрібні параметри.

Q_м = Q_к + Q_пр= 2,89 + 0,05 = 2,94 т,

де Q_к – маса бункера з бетонною сумішшю, т;

Q_пр – маса строповки (50 кг).

Тип бункера вибирають залежно від марки самоскида, який доставляє бетонну суміш на будівельний майданчик. Вміст бункера повинен відповідати або бути кратним об’єму суміші, привезеної самоскидом за один рейс.

Нехай для доставки бетонної суміші використовується самоскид ЗІЛ-ММЗ-555, вантажопідйомність якого під час руху по шосе 4,5 т, що відповідає об’єму бетону 1,9 м³.

Для прийому бетонної суміші та її транспортування на робоче місце приймаємо два поворотних бункера ємністю по 1,0 м³.

Маса такого бункера з бетоном складає 2400 + 490 = 2890 кг, де

2400 – густина бетону, кг/м³; 490 – маса бункера, кг.

Виліт стріли:

L_тр = 7,6 м

Із серійно випущених кранів найближчі параметри до потрібних має кран КС – 4571, довжина стріли якого – 9,75 м. У нього за вильотом стріли 8,45 м вантажопідйомність складає 3,7 т.

Для забезпечення необхідного темпу робіт (укладання 60-65 м³ бетонної суміші за змі­ну) потрібно не менше двох таких кранів, враховуючи, що під час по­давання бетону в конструкцію один кран має таку продуктивність:

В_к = Т_зм / (Н_час * G_б) = 8,2 / 0,12 * 2,4 = 28,47 м³/зміну,

де 8,2 – тривалість робочої зміни, год;

0,12 – норма часу на подачу 1 т бетонної суміші, маш/год

2,4 – густина бетонної суміші, т/м³.

Обумовлений темп роботи можуть також забезпечити:

- бетонопомпа С-296, у якої продуктивність:

В = (8,2 • 1ОО)/13,5 = 58,5 м³/зміну,

де 13,5 — норма машинного часу (маш./год) на подачу 100 м³ бетон­ної суміші у конструкцію (див. ДБН);

- стрічковий конвеєр С-980, у якого змінна продуктивність:

В =(8,2- 1ОО)/8,5= 96,5м³,

де 8,5 — норма машинного часу (маш./год) для подавання конвеєром 100 м³ бетонної суміші в конструкцію (див ДБН.). Оскільки під час укладання бетонної суміші бетонопомпами і стрі­чковими конвеєрами потрібно мати автокран для встановлення на опори і зняття з них віброжолобів і конвеєрів, а також у зв'язку з тим, що для укладання арматурних сіток і каркасів потрібен кран, остаточ­ні комплекти можливих засобів механізації під час виконання ком­плексу робіт будуть такі:

I варіант — два крани КС-4571 із загальною зайнятістю на об'єкті Т_зм. = (2,92 + 3,49 + 2,57 + 21,61)/2 = 19 змін (у дужках — затрати пра­ці на управління краном під час виконання арматурних і бетонних ро­біт; табл. 46, колонки 5,6 — знаменник);

II варіант — стрічковий конвеєр С-980 і автокран КС-1562А із за­ гальною зайнятістю на об'єкті Т_зм. = 8,17 + 5,3 + 4,24 = 17,71 зміни; приймаємо Т_ш = 18 змін.

Для виявлення найефективнішого варіанта розрахуємо за допомогою формул на кожен із них подані затрати на укладання 1 м³ бетонної суміші в конструкції. У розрахунках відстань від будівельного майданчику до машинопрокатної бази приймаємо 20 км.

І варіант — два крани КС-4571.

Виробнича собівартість машинозміни кранів вираховується за такою формулою:

С_м.-зм.. = Е/Т_зм + С_т.е..

С_м.-зм.. = 4,96/19 + 4492/308 + 21,94 = 36,78 грн.,

де: Е = 4,96 грн. — одночасні затрати з доставки, монтажу і демонтажу крана (див. дод.

Г'= 4492 грн. — річна сума амортизаційних відрахувань (див. дод, 19: С_ге = 21,94 грн. — поточні експлуатаційні затрати на маш./зм. (див- дод.);

Т'зм. = 19 змін — кількість змін (див. розрахунки вище):

Т_г = 308 змін — річний режим роботи машин (див. дод.. Собівартість укладання 1 м¹бетонної суміші

С_од. = С/V

де: V — загальний обсяг робіт, м;

С — повна розрахункова собівартість виконаних робіт,;рн.

С=С_м.-зм. * Т_о.зм.*к_н1 + З*к_н2+ΣС_п

тут: С_м.__зм. — виробнича собівартість машинозміни (підрахована вище), грн.;

к₁ і к₂— коефіцієнти, що враховують накладні затрати від­повідно на механізовані (к _і = 1,08) і ручні (к₂ = 1,5) процеси: З — загальна сума заробітної плати працівників, зайнятих ви­конанням ручних операцій (визначається за калькуляцією, зве­дена у таблиці);

ΣС_п — сума затрат на підготовчі роботи, які не увійшли до вар­тості маш.-зм. кранів (сюди належать тимчасові дороги, підкра­нові шляхи);

Т_ю.зм. — тривалість роботи крана на об'єкті, зм. (визначається за калькуляцією трудових затрат).

Тоді:

С_од. = (36,78 - 19 • 1,08 + 1307,62 • '.5 + 0)/788 = 3,3 грн./м³. Наведені затрати на 1 м" укладеного бетону складають:

Е_пит=С_од.+ К_пит.Е_н. ;

Е_пит. = 3.3 + 4,54 * 0,12 = 3,84 грн./м³,

де: С_од —собівартість укладання 1 м' бетону, грн.,

Е_н — нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкла­день, приймається Е_Н. = 0,12 (табл.);

К_пт = С_М//7_Г = 2 * 28990/12773 = 4,54 грн. — питомі капітальні вкладення у виробничі фонди на одиницю готового об'єму;

См. — інвентарно-розрахункова вартість крана грн. (див. дод.

П_г. = П_е.сер Тг. = 41,47 * 308 = 12773 м³ — річний виробіток кра­на;

П_е.сер.. = V/Т₀,_ч. =788/19 =41,47 м'/зміну — усереднена експлуа­таційна продуктивність;

Т_г — нормативний час роботи крана за рік:

Т_о.зм.. — тривалість роботи крана на об'єкті (визначається за калькуляцією трудових затрат).

II варіант — транспортер С-980 і автокран КС-1562А.

Собівартість машино-зміни транспортера:

С_м/зм. = (3,3/18) + (179/122) + 3,77 = 5,42 грн.,

де: Е=1.9 + 0,07*20 =3,3 грн.; Г= 179 грн.; С_те. =8,2*0,46 = = 3,77 грн.; Т,_м = 18 змін.

Виробнича собівартість використання машино-зміни крана КС-1562А:

См./зм. =(4.8/18)+(1245/308) + 14,14= 18,45 грн.,

де: Е =4,8 грн.; Г= 1245,5 грн.; С_те. = 14,14 грн.; Т_г, = 308 змін;

Г_зм. = 18 змін (див. дод.).

Собівартість укладання 1м³ бетону за даним варіантом:

Сод. = {1,08(5,42 + 18,45)18+1,5 • 1525,72)788 = 3,12 грн. Наведені питомі затрати на 1 м³ укладеного бетону:

Епит. = С_од. + К_ШТЕ„. = 3,12 + 1,81 • 0,12 = 3,34 грн.;

де: К_шт. = ΣС_и/П_г. = (813 + 8870)/5343 =1,81 грн./м³;

Пе.сер. = 788/18 = 43,8 м³; /П_Г. = П_е._серТг. = 43,8 • 122 = 5343 м³. Для зручнішого порівняння результатів розрахунків зведемо їх у таблиці 1.

Таблиця 1

Результати економічних розрахунків

Варіант	Комплект машин	Наведені затрати Епт., грн.
І	Крани КС-4571—2шт.	4,84
II	Конвеєр С-980 і автокран КС-1562А	3,34

Як видно з таблиці, другий варіант нам найбільш вигідний, його і приймемо до виконання робіт.

Таблиця 2

Технiчнi характеристики вибраних кранiв

№№ зп	Назва кранiв (марка)	Вантажо- пiд'ємнiсть, т	Висота пiдйому, м	Вилiт гака, м	Довжина стрiли, м
	КС-1562	0,6	9,5	10,0	10,3
	КС-4571	3,7	8,5	8,45	9,75

Рис.3.3 Схема бетонування

фундаментів

1- автосамоскид;

2- вібробункер;

3- стрічковий конвеєр;

4- воронка;

5- підвісна підмостка;

6- опалубка фундаменту;

7- інвентарна переставна опора.

Додаток 1

Дата добавления: 2015-07-20