Читайте также:
|
|
Починаючи з середини XIV ст. культурне життя України розвивалося у несприятливих умовах. Територія України була розчленована між Польщею, Литвою, Угорщиною (закарпатські землі), Туреччиною (частина Буковини). Українські землі зазнавали безперервних спустошливих татарських вторгнень.
Використовуючи послаблення українських державних формацій після катастрофічної навали татаро-монгольських орд, Литва захопила Чернігово-Сіверщину (в 50-х рр. XIV ст.), Поділля та Київщину з Переяславщиною (в 60-х рр. XIV ст.). У результаті запеклої боротьби за галицько-волинські землі між Литвою та Польщею, Польща загарбала Галицьку землю (1349 р.), і частину Західної Волині (Холм і Белз - 1377 р.), а Литва - більшу частину Волині.
Більш висока культура українських земель справила великий вплив на Литву, руське право ("Руська Правда") позначилося на праві Литви, руська мова стала державною мовою Великого князівства Литовського. Культурна спадщина українських князівств розчинила в собі невелику язичницьку Литву (власне литовців у Великому князівстві Литовському було 10%), принісши сюди і свої форми суспільного устрою, і правові стосунки, і свою писемну мову, оскільки литовської писемності на той час ще існувало.
Умови для розвитку української культури погіршилися внаслідок Кревської унії Литви з Польщею 1385 р. Згідно з договором про унію (об'єднання) 1385 р. литовський князь Ягайло зобов'язався перейти у католицьку віру і навернути в католицтво все язичницьке населення Литви. Городельська унія 1413 р. зміцнила політичний союз Польщі і Литви та обмежувала участь православних у державному управлінні, тільки католики могли брати участь у великокняжій раді. У Галичині починається рішучий наступ на "схизматів" (православних). Польські пани зайняли в Галичині вищі посади і захопили там великі земельні володіння. Українських міщан у Львові витісняли у передмістя, а в самому місті вони мали право жити тільки на одній вулиці ("вулиця Руська").
У другій половині XV ст. Україні почала загрожувати нова страшна небезпека з боку султанської Туреччини та її васала (з 1475 р.) - Кримського ханства. Турки завоювали Візантію і 1453 р. впала її велична столиця - Константинополь. На початку XVI ст. турки підкорили собі Молдавію з Буковиною. Турецька навала була небезпекою, яка загрожувала всьому європейському розвиткові.
Укладання третьої політичної Люблінської унії 1569 р. Люблінською угодою Литва зливалася з Польщею в одну державу - Річ Посполиту. У складі автономного Литовського князівства залишилася Білорусія, польські магнати і шляхта, які остаточно захопили в 1387 р. Галичину і 3ахідну Волинь, внаслідок Люблінської унії поширили своє панування майже на всю Україну.
Народ України чинив упертий опір наступові польських магнатів і шляхти, турецько-татарській агресії, що проявлявся насамперед у формуванні та зростанні козацтва.
Козацтво виникає наприкінці XV ст. на середині течії і в низов'ях Дніпра. "козак" означає "вільна людина". Помітною фігурою серед козаків був український князь Дмитро Вишневецький. Він збудував за дніпровськими порогами, на острові Мала Хортиця замок (1554-1555 рр.), який і вважається прототипом Запорізької Січі.
Протягом тривалого часу Запорізька Січ була головною базою українського народу у відбитті турецько-татарської агресії, яка загрожувала населенню України фізичним винищенням. Козацтво стало військовим бар'єром проти татар і турків не тільки для України.
Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 123 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Культура княжого Львова | | | Українське Передвідродження |