Розвиток плодів

Тканини плоду формуються із зав’язі. Іноді в утворенні плоду беруть участь і інші частини квітки (квітколоже, оцвітина, квіткові лусочки). Тканини плоду закладаються при формуванні квітки. Іноді плід може розвиватися і незалежно від насіння (партенокарпічні тобто безнасінні плоди).

Розвиток плоду можна поділити на 4 фази:

1. Формування зав’язі до запилення.

2. Ріст за рахунок поділу клітин відразу після запилення та запліднення.

3. Ріст за рахунок розтягнення клітин.

4. Дозрівання.

Різкий поділ клітин зав’язі спостерігається невдовзі після запилення. Потім настає фаза розтягнення клітин. Характер росту залежить від типу плоду.

У томатів, яблунь, авокадо тощо клітини діляться майже виключно при формуванні квіткової бруньки. Після запилення поділ клітин триває певний час (декілька днів у томатів, 1,5 місяця у груш). Подальше збільшення розмірів плоду відбувається за рахунок розтягнення клітин.

У плодів типу кістянка (абрикос, слива, вишня тощо) перший період росту обумовлений розтягненням зав’язі, нуцелюса та інтегументів, а зародок та ендосперм практично не розвиваються. На другій фазі починають розвиватися останні, а зав’язь дуже повільно. У цей час відбувається склерифікація кісточки. Після дозрівання зародка починається друге прискорення росту плоду, яке відбувається до повного його дозрівання. Це взаємозв’язок між розвитком плодів та насіння.

Поділ клітин майбутнього плоду залежить від речовин, що утворюються в листках перед самим квітуванням. Розмір меристем, що обумовлює розмір плодів, значно залежать від забезпечення їх вуглеводами та нітрогеном, тобто від метаболізму цілої рослини.

Запліднена яйцеклітина та ендосперм контролюють ріст плодів. Недозріле насіння є причиною опадання плодів, нерівномірний розвиток насіння багатонасінних плодів викликає зміну форми, утворення асиметричних плодів.

Насіння, що розвивається, є центром притягання поживних речовин листків, оскільки в ньому синтезуються ауксини, гібереліни, цитокініни.

У плодах виявлені і інші біологічно активні речовини, що регулюють їх розвиток: інгібітори росту, абсцизова кислота тощо. Рівень співвідношення фітогормонів від запліднення до дозрівання плодів змінюється. Після запліднення спостерігається максимум гіберелінів, пізніше – максимум ауксинів. Збільшення вмісту ауксинів співпадає з переходом ендосперму до поділу клітин. Після цього починає активно рости зародок. Дозрівання плодів супроводжується підвищеним синтезом етилену, що прискорює його.

При розвитку плодів та насіння відбуваються зміни в метаболізмі. Так, дихання інтенсивне на перших етапах розвитку зменшується по мірі їх росту і короткочасно посилюється у багатьох соковитих плодів у період дозрівання (клімактеричний період). Субстрати дихання – цукри, органічні кислоти. Вуглеводи частково утворюються у хлоропластах незрілих плодів, але, в основному, це продукти фотосинтезу листкових пластинок. Серед органічних кислот: лимонна, яблучна, винна (тобто ди- та трикарбонові кислоти), у молодих плодах – ароматичні кислоти. У процесі росту плодів вміст органічних кислот збільшується, а при дозріванні зменшується.

Процеси дозрівання плодів починаються після закінчення їх росту. Дозрівання соковитих плодів характеризується зменшенням співвідношення органічних кислот і цукрів, утворенням ароматичних речовин, руйнуванням хлорофілу та дубильних речовин, накопиченням антоціанів та інших пігментів, зменшенням твердості та пружності тканин за рахунок гідролізу пектинових речовин клітинних стінок. Але на початку дозрівання у плодах ще переважають процеси синтезу речовин. Після фази дозрівання плід переходить фазу відмирання.

Дата добавления: 2015-07-26