Тропізми

Класифікація тропізмів.

І. За характером відповіді на подразник.

1. Позитивний тропізм – рух рослини до подразника.

2. Негативний тропізм – рух рослини від подразника.

3. Диатропізм – рух рослини перпендикулярно до дії сили подразника.

ІІ. За фактором, що викликає тропізм.

1. Геотропізм – рух, викликаний однобічним впливом сили земного тяжіння. Для кореня характерний позитивний геотропізм, для стебла – негативний геотропізм, а для сланких стебел – диагеотропізм. У ХІХ ст. за допомогою приладу клиностату вивчали явище геотропізму. Для цього проростки закріплювали в горизонтальному положенні осі колеса, що поверталося рівномірно. В такому випадку сила земного тяжіння поперемінно діяла на нижній та верхній боки проростка, а тому він ріс згідно відцентрової сили: корінь від центру колеса назовні, а стебло до центру колеса. На клиностаті силу земного тяжіння замінили на відцентрову силу.

Мінімальний час дії сили земного тяжіння на проросток, після чого проросток відповідає на подразнення (згинається) називають часом презентації. Якщо через цей період часу дія сили припиниться згин проростка все рівно відбудеться. Чим більший кут розміщення рослини від вертикального положення, тим менший час презентації, чим ближче розміщена рослина до вертикального положення, тим час презентації більший.

Час презентації в середньому становить 3-5 хвилин, а для виявлення згину (відповіді на подразнення) необхідно 45-60 хвилин.

Напрямок геотропічної реакції рослин може змінюватися у процесі росту організму, а також залежно від умов навколишнього середовища. Так, для квітконіжки маку до розпускання бутона характерний позитивний геотропізм, а після розпускання – негативний геотропізм. При пониженій температурі негативний геотропізм стебла може переходити в диагеотропізм (утворення сланких форм).

2. Фототропізми – рухи, які викликаються нерівномірним освітленням проростка або окремих органів рослин. Наприклад, повертання листя, гілок рослин за сонцем. Наприклад, рух суцвіття соняшника протягом доби.

Позитивний фототропізм характерний для стебла, негативний – для кореня, а для листя евкаліпту – диагеотропізм (орієнтація листкових пластинок перпендикулярно або ж ребром до променя світла).

Час презентації залежить від сили освітлення.

Напрямок фототропічних згинів може змінюватися залежно від віку рослини та умов навколишнього середовища. Так, у настурції до квітування для стебла характерний позитивний фототропізм, а після дозрівання насіння – негативний фототропізм.

3. Хемотропізм – згин, пов’язаний з однобічною дією хімічних речовин. Він характерні для пилкових трубок та коренів.

Якщо пилок розмістити на предметне скло в середовище сахарози, і одночасно помістити на нього шматочок зав’язі, всі пилкові трубки у процесі росту зігнуться в напрямку до зав’язі.

Корені згинаються у напрямку до поживних речовин. Якщо поживні речовини розміщені окремими скупченнями, то корені ростуть до них. Така здатність визначає велику ефективність гранульованих добрив. Корені ростуть у напрямку до окремих гранул поживних речовин. При такому внесенні поживних речовин створюється також підвищена концентрація їх біля коренів, що обумовлює краще їх засвоєння.

4. Гідротропізм – згин, що відбуваються при нерівномірному розподілі води. Він характерний для кореневих систем (позитивний). При нестачі води в ґрунті для кореня первинним є гідротропізм, а вторинним - геотропізм. При достатній кількості вологи – навпаки.

5. Аеротропізм – орієнтація у просторі, пов’язана з нерівномірним розподілом кисню. Аеротропізм характерний в основному кореневим системам (корені рослин боліт - пневматофори).

6. Тигмотропізм – реакція рослин на однобічну механічну дію. Характерний для сланких рослин та рослин, що в’ються.

7. Електротропізм (гальванотропізм) – виявляється при розміщенні рослини чи окремих її органів у електричному полі, або при пропусканні струму через рослину. Тривала дія струму (20 мкА протягом 2 хв) викликає загибель рослини. При розміщенні проростків у електричному полі між пластинками конденсатора пагони згинаються до позитивно зарядженої, а корені - до негативно зарядженої пластинки.

8. Травмотропізм – ростова реакція на однобічне поранення. При однобічному пошкодженні верхівки кореня в зоні росту спостерігається згин в бік від нанесеного пошкодження (негативний травмотропізм).

НАСТІЇ

За механізмом дії настії поділяють на ростові та тургорні.

Класифікація настій.

І.. За характером відповіді на подразнення.

1. Епінастії – згин донизу.

2. Гіпонастії – згин догори.

ІІ. Залежно від фактора, що є причиною настій.

1. Термонастії – рухи, викликані дифузною зміною температур. Ряд рослин (крокуси, тюльпани) відкривають квіти при підвищенні температури (епінастії) і закривають (гіпонастії) – при зниженні. При підвищеній температурі квіти відкриваються, оскільки клітини на внутрішній основі пелюсток діляться швидше, ніж на зовнішній. При пониженій температурі – навпаки.

2. Фотонастії – рухи, пов’язані зі зміною інтенсивності освітлення. Квіти кульбаби закриваються при пониженні інтенсивності освітлення, а відкриваються при його підвищенні. Квіти деяких рослин (тютюн) відкриваються навпаки.

Дата добавления: 2015-07-26