Умов Харківської області

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………......3

1. Опис прородно-кліматичних умов………......………………...............4

2. Розробка дорожньо-кліматичног графіка, розрахунок весняного та осіннього бездоріжжя…… ……………………………………………………….6

3. Реферативний опис атмосферного явища ………………………...…10

4. Побудова рози вітрів................……………………………….………13

5. Визначення характеристик вологості повітря……………….………17

6. Сонячна радіація. Випромінення землі та атмосфери……...…….…20

7. Визначення характеристик зміни тиску по висоті…….….…………23

8. Адіабатичні процеси в атмосфері ……………………………………26

9. Характеристика кліматичної зони…...……………………….………29

Висновок………………………………………………………………......31

Список використаної літератури…………………………..………….…32

Вступ

Метеорологія – це наука про атмосферу, її склад, будову, властивості, фізичні і хімічні процеси, які в ній протікають.

Атмосфера – газоподібна оболонка Землі з аерозольними частинками, які містяться в ній, яка рухається із Землею у всесвітньому просторі як єдине ціле і одночасно і одночасно приймає участь у її обертанні.

Головні задачі метеорології – опис стану атмосфери на даний поточний момент часу та його прогноз на майбутнє.

Фундаментальні метеорологічні дисципліни:

· загальна метеорологія (фізика атмосфери) – вчення про загальні закономірності атмосферних явищ і процесів. Атмосферне явище – фізичний процес, який супроводжується якісною зміною стану атмосфери.

· синоптична метеорологія – вчення про загальні (глобальні) атмосферні процеси та закономірності розподілу і зміни погоди на земній кулі, а також про методи її передбачення. Погода – фізичний стан атмосфери біля поверхні землі в конкретний проміжок часу, в конкретному районі, що визначається сукупністю метеорологічних величин і атмосферних явищ. Метеорологічні величини – величини, які використовуються для кількісної характеристики стану атмосфери – температура повітря, тиск, вологість, напрямок та швидкість вітру, інтенсивність опадів і т.д.

· кліматологія – наука, що вивчає закономірності формування кліматів, їх розподілу по земній кулі і зміни у минулому і майбутньому. Глобальний клімат – клімат Землі, який поєднує всі типи клімату. Локальний клімат – багаторічний режим погоди, зумовлений сонячною радіацією, її перетворенням у діяльному шарі земної кулі та пов’язаною з ним загальною циркуляцією атмосфери і характерний для певної місцевості, залежно від її географічного положення. Мікроклімат – клімат приземного шару повітря, обмеженої території, зумовлений неоднорідністю земної поверхні.

Аналіз природно кліматичних

умов Харківської області

Ха́рківська о́бласть — область у Слобідській Україні в межах Придніпровської низовини і Середньоруської височини.

Область розташована на сході України. Вона межує з Луганською, Донецькою, Дніпропетровською, Полтавською, Сумською областями України та з Росією.

Область знаходиться у зонах лісостепу та степу. Клімат — помірно континентальний. Середня температура у січні −7 ºС, а в липні +21 ºС. Рельєф у більшій частині області рівнинний, це північно-східна частина Придніпровської низовини. Серед ґрунтів переважають чорноземи. На півночі області є відроги Середньоруської височини, а на південному сході — Донецької височини.

Ліси і кущі займають лише 11% території області, і розташовані вони переважно у річищах річок на високих правих берегах. Степові райони Харківської області характеризуються рівнинним ландшафтом, іноді зустрічаються глибокі яри. Система річок Харківської області має певні особливості. Найбільшою річкою області є Сіверський Донець — найбільша річка Лівобережної України (довжина 1053 км). Сіверський Донець починається в Росії у районі міста Білгород, протікає територією Харківської, Донецької, Луганської областей і впадає в Дон у Ростовській області. Великими притоками Сіверського Дінця є Оскіл, Уди, Межова. Друга група річок — це дрібні степові річки, що майже висихають влітку і течуть від центра області на південь. Усі вони є притоками Дніпра — Багата, Орель, Орчик, Самара та ін. Третя група дрібних річок тече серед луків та лісів на північному заході області. Вони також належать до басейна Дніпра, але впадають у Ворсклу. Таким чином, на території Харківської області проходить вододіл великих водних систем Європи: Дніпра і Дону. Цей вододіл іде умовно уздовж лінії Золочів — Богодухів — Валки — Нова Водолага — Первомайський — Лозова, а його особливістю є відсутність високих гір, численні мілини на річках. Саме наявність такого вододілу визначила історичні шляхи руху народів і військ через територію Харківської області, наприклад, відомий Муравський шлях з Криму в Україну.

В області збудовано 57 водосховищ і 2 тис. 538 ставків. В області є багато лісових озер (поблизу Змієва, Чугуєва, Балаклії), які, як правило, зв'язані з руслами річок. Найбільше озеро — Лиман — розташоване недалеко від міста Зміїв. Навколишня краса лісів і лук, чиста вода самих озер роблять їх одним з місць відпочинку та об'єктом туризму. В області є декілька штучних водосховищ, каналів. На Осколі споруджено найбільше водосховище області — Червонооскільське. Воно було побудоване у 1954 році для постачання донецьких шахт водою і простягається від Червоного Осколу (у потужному лісовому масиві на межі Харківської і Донецької областей) на північ на багато десятків кілометрів (до Куп'янська). У деяких місцях ширина водосховища досягає 1-2 км. Руслами річок Орель та інших степових річок під землею та по поверхні проходить через область канал «Дніпро-Донбас», на якому є найбільше — Червонопавлівське — водосховище, що входить до системи зрошення полів області.

На півночі області на Сіверському Дінці розташоване Печенізьке водосховище.

Серед природних об'єктів, що охороняються, можна відзначити дендропарк у Краснокутську, садово-паркові комплекси у Сковородинівці, Старому Мерчику, Шаровці та ін.

Дата добавления: 2015-07-18