Торпідна фаза травматичного шоку

Зумовлена розвитком гіповолемії, що характеризується розладом мікроциркуляції з наступним порушенням метаболізму клітин, і є провідною ланкою.

Компенсаторній торпідній фазі ТШ властива так звана централізація кровообігу через вазоконстрикцію.

Унаслідок упливу нейрогуморальних чинників на стінки судин вазо-констрикція забезпечує необхідну перебудову, внаслідок якої основні патологічні зміни кровопостачання локалізуються в кінцевих відділах судинного русла і протидіють падінню кровотоку.

Вона сприяє перерозподілу об'єму серця і тривалий час забезпечує киснем і поживними речовинами життєво важливі органи, насамперед мозок і серце.

Пізніше відбувається розведення крові і надходження інтерстиціальної рідини з лімфатичних судин і міжклітинного простору через мембрани капілярів у судинну систему.

10. Дитина 6 років потрапила під тролейбус. Без іммобілізації її до-ставили до лікарні через 30 хв. При огляді: ліва нижня кінцівка відірвана до рівня верхньої трети-ни стегна. Свідомість загальмо-вана. Шкіра бліда, ціаноз. Пульс 120/хв, АТ 80/25 мм рт.ст. Вка-жіть найбільш імовірний діагноз:	1 травматичний шок 2 геморагічний шок 3 колапс 4 кома 5 перелом лівого стегна
11. При анафілактичному шоку показано:	1 в/в введення великих доз гор- монів 2 п/ш аміназин 3 в/м кофеїн-натрію і кордіамін 4 інтубація трахеї для зняття спазму бронхів 5 обезболюючі
12. Першою ознакою шоку є:	1 зниження ЦВТ 2 зниження серцевого викиду 3 зниження АТ 4 підвищення АТ 5 підвищення АТ
13. Для обезболювання при опіковому шоку застосовують:	1 фентаніл 2 промедол 3 анальгін 4 строфантин 5 супрастин
14. «З відірваною ногою або ру-кою лежить такий заклятий на пе-рев’язочному пункті нерухомо, він не кричить, не галасує, не скаржиться, до всього байдужий, нічого не вимагає, тіло холодне, як у трупа, погляд нерухомий і звернений у далину, пульс, як ни-тка, і з частими перебоями. Рана та шкіра майже не чутливі…» - який стан описав М. І. Пирогов:	1 торпідна фаза травматичного шоку 2 агональний стан травматичного шоку 3 соціальна смерть 4 клінічна смерть 5 еректильна фаза травматичного шоку

5. У хворого з множинними переломами кісток внаслідок автодорожньої травми АТ знижений до 80/40 мм рт. ст.. Травматичний шок. Які заходи невідкладної допомоги і терапії повинна зробити медична сестра:	1 знеболення та введення стро- фантину 2 знеболення та в/в інфузія рідин 3 знеболення та введення ново- каїну 4 інфузія рідини та лазиксу 5 введення хлористого кальцію та мезатон
6. У пацієнта 35 років з вогнище-вою пневмонією через деякий час після в/м введення вітаміну В1 з’явилися різка слабкість, відчут-тя тиску в груді, «жар» у тілі, по-темніння в очах, блідий, вкрився холодним потом. І невдовзі втратив свідомість. Пульс 120 ударів у хвилину, ниткоподібний, АТ 50/20 мм рт. ст. Вкажіть, яке ускладнення виникло у пацієнта:	1 кардіогенний шок 2 інфекційно – токсичний шок 3 анафілактичний шок 4 тромбоемболія легеневої артерії 5 непритомність
7. У пацієнта К. відразу після вве-дення пеніциліну з’явились ознаки анафілактичного шоку. На основі яких симптомів можна поставити такий діагноз:	1 ниткоподібний пульс 2 блідість шкіри 3 різке падіння АТ 4 холодний піт 5 все вище перераховане
8. Чоловік 45 років після пошкод-ження променевої артерії достав-лений у приймальне відділення лікарні. Об-но: хворий непритом-ний, шкіра бліда, дихання часте, ЧСС 90 у хвилину, АТ 90/60 мм рт. ст. Який імовірний діагноз:	1 анафілактичний шок 2 геморагічний шок 3 токсикоз – інфекційний шок 4 колапс 5 кардіогенний шок
9. Під час переливання крові у хворого з’явились ознаки гемо-трансфузійного шоку. Ваші дії:	1 припинити переливання, повідомити лікаря 2 ввести протишокові препарати 3 ввести десенсибілізуючі засоби 4 відключити систему 5 застосувати кровозамінники

З точністю М. І. Пирогов описав клініку торпідної фази шоку:

“З відірваною ногою і рукою лежить задубілий на перев'язочному пункті нерухомо; він не кричить, не скаржиться, не бере ні в чому участі і нічого не вимагає; тіло холодне, обличчя бліде, як у трупа; погляд нерухомий і спрямований у далечінь, пульс як нитка, ледве помітний під пальцем і з частими проміжками. На запитання задубілий або зовсім не відповідає, або тільки про себе ледь відчутним шепотінням, дихання теж ледве помітне. Рана і шкіра майже зовсім нечутливі; але якщо великий нерв, що висить з рани, буде чим-небудь подразнений, то хворий одним легким скороченням м'язів виявляє ознаку відчуття. Іноді цей стан минає через декілька годин від вживання збуджувальних засобів, іноді він триває до самої смерті”.

Дата добавления: 2015-07-18