Інформація як найважливіший ресурс суспільства сталого розвитку. Перспективи переходу до інформаційної цивілізації.

Сфера розуму і вся його діяльність тісно органічно пов’язані з інформацією. В результаті багатьох точок зору можна визначити таке розуміння інформації. Інформація - це відмінна від речовинно-енергетичних чинників сторона функціонального відображення, тобто тих його видів і форм, які пов’язані з керуванням як кібернетичним процесом. Інформація виникає там де відображення набирає фуекціонального характеру, тобто з винекненням живих організмів. Відображення та інформація є необхідним для самозбереження всього живого, вони виконують функцію кращого пристосування організму до умов існування. Вся діяльність людини як мислячої істоти базується на отриманні переробці та використання багатьох видів інформації, без цього людини в суспільстві просто нема.

Найважливіший аспект про соціальну роль інформації впроцесі ноосферогенозу повязаний з переосмисленням ресурсної бази подальшого розвитку суспільства. Вже той факт що основним ресурсом соціального розвитку завжди є людина, що лише вона здатна використати для досягнення певних цілей нобхідні чинники як матеріальної, так і духовної природи, пояснює виняткове значення інформації як особливого ресурсу розвитку. Настав час, коли було усвідомлено унікальність інформації: на відміну від усіх інших ресурсів розвитку, які неминуче скорочуються в процесі практичного використання, інформація навпаки, здатна навіть зростати при цьому.

Аналіз ресурсного аспекту ролі інформації в соціумі логічно сполучається з питанням про історичну перспективу формування інформаційного суспільства, з питанням про інформаційну цивілізацію. Як наголошують дослідники проблеми, що якісно нову стадію в розвитку людства буде відрізняти саме домінантне значення інформації у визначенні найважливіших соціальних характеристик - виробництва та споживання, форм праці та відпочинку, стану ринку, якості життя, рівня екологічного благополуччя, системи культури і освіти, особистісного прогресу, можливостей зміни соціального статусу людини. В інформаційному суспільстві домінують вже не матеріальні чинники, а інформаційні продукти та послуги, стрімко розширюється інформаційне виробництво та споживання. Еволюція в напрямку до інформаційного суспільства нерозривно повязана із стратегією сталого розвитку.

Шлях людства до інформаційної цивілізації обовязково передбачає етап інформатизації суспільства, суть якого полягає в глибинній перебудові всієї інформаційної структури сучасності. важливо усвідомлювати що цей масштабний процес загальносоціального характеру, аж ніяк не зводиться до компютеризації суспільства. Компютеризація є тільки технічною передумовою інформатизації, і тільки одним з багаточтсельних компонентів.

Завдання інформатизації є нагальним зокрема і для України. Певні позитивні зрушення останнім частом спостерігаються (зокрема у сфері телефонізації країни), але в цілому просування по шляху інформатизації суспільства не можна назвати успішним - в її темпах ми продовжуємо помітно відставати від економічно-розвинутих країн світу. Для нас завдання інформатизації органічно сполучається з необхідністю інтелектуалізації суспільства та розбудови інтегральної системи соціального інтелекту. Інформатизація суспільства має привести до серйозних змін у інформаційному просторі людства, що є однією з передумов переходу до ноосфери. Позитивним наслідком загальної демократизації суспільного життя стала відчутно більша відкритість інформаційного простору України до проникнення принципово нових інформаційних потоків, нових джерел та носіїв інформації. Проте поки що в ньому доводиться констатувати чимало негативних тенденцій та вад, викликаних глибокою соціально-економічною кризою останнього десятиріччя. Доки всі недоліки не будуть усунуті, ми не можемо розраховувати на серйозні успіхи як в інформатизації України, так і в ноосферогенезі.

84. Ідея екологічної Конституції Землі (соціально філософський аспект)

Коли через 5 років після конференції у Ріо, у червні ХІХ спеціальна сесія Генеральної асамблеї ООН з проблем довкілля та сталого розвитку констатувала незадовільне виконання рекомендацій Ріо-92 більшістю держав світу, однією з основних причин цього був юридично необовязковий характер документів Ріо. Восени 2002 року в Йоганнесбурзі на саміті країни учасниці Ріо-92 звітувались про 40 конкретних завданнях “Порядку Денного”, і побоювання скептиків виправдались, про невиконання запланованих рішень. Той факт що економіка не може бути ефективною, якщо вона не є екологічно спрямованою насправді розуміється далеко не всіма. Ось на цьому тлі виникла ідея Екологічної Конституції Землі, пропозиція надати юридичну обовязковість основним принципам міжнародного співробітництва в галузі збереження природного довкілля.

Вченими України було висунуто й обгрунтовано ідею підготовки і затвердження світовим співтоваристов якісно нового, досі небаченого документа – “Екологічної Конституції Землі, тобто загальної для всіх без винятку країн світу Закону збереження життя, який, не загрожуючи суверинітету жодної країни, її політичному устрою, національним інтересам, водночас забезпечував би кожній державі зокрема і світовому співтовариству вцілому екологічну безпеку, а окремій людині нормальні для її життя природні умови як нині так і в майбутньому. Цей документ повинен був містити би у собі положення обовязкової юридичної сили, які стосуються безпосередньо відвернення кризових екологічних явищ, що загрожують здоровю або життю людини. Водночас деякі його положення могли б мати рекомендаційних характер.

Екологічна конституція землі це приклад інтеграції екології і юридичних наук. Це приклад того як концепція сталого розвитку доповнюється і ще буде доповнюватись.

Зрозуміло, що прийняття такого закону цілком відповідатиме, зокрума, і національним інтересам України. і справа не лише в тому що Україна пережила Чорнобильську катастрофу. Екологічна безпека нашої держави, майбутніх поколінь укоаїнського народу є завданням стратегічним. З іншого боку, масштабність запропонованого документу відбиває якісно новий рівень усвідомлення органічної цілісності людства, його життєво важливих іниересів у ІІІ тисячолітті.

Дата добавления: 2015-07-17