Читайте также: |
|
Прискорений метод визначення життєздатності насіння
Напівпроникність клітинних мембран – фізіологічна функція, властива лише живим клітинам. Тому різниця між забарвленням живої та мертвої протоплазми зародків може бути ознакою життєздатності насіння. Про життєздатність насіння може свідчити і прояв активності дихальних ензимів, які на початкових етапах проростання забезпечують клітини зародка необхідною енергією та низькомолекулярними сполуками.
У роботі використовують два різних за природою барвники. Індигокармін – барвник, яким забарвлюють мертві клітини, і трифенілтетразолій хлорид (ТТХ) – прижиттєвий (вітальний) барвник, який застосовують для визначення активності дихальних ензимів.
Мета роботи: порівняти ефективність прискорених методів визначення життєздатності насіння.
Прилади і матеріали дослідження: два хімічних стакани, скальпель, препарувальні голки, фільтрувальний папір, 0,1%-ний індигокармін, 0,5%-ний ТТХ, попередньо замочене крупне насіння (квасоля, горох, соняшник, кукурудза).
Хід виконання роботи
І. Визначення життєздатності насіння на допомогою індигокарміну
1. 50 насінин розрізають скальпелем, так, щоб зародок був розділений на дві половини. Одну частину насіння промивають водою для видалення решток зруйнованих клітин і заливають індигокарміном на 15 хв, іншу – попередньо піддають термічному обробленню у киплячій воді протягом 10 хв, а потім теж заливають розчином барвника.
2. Через 15 хв розчин барвника зливають у окрему посудину. Насіння промивають водою до зникнення фарби, розкладають на фільтрувальному папері і оцінюють ступінь забарвлення зародка. До життєздатних належать насінини, у яких зародок не забарвлений або забарвлений лише кінчик зародкового кореня.
3. Порівнюють забарвлення живих і термічно вбитих клітин зародка.
ІІ. Визначення життєздатності насіння за активністю дихальних ензимів
1. 50 насінин розрізають навпіл. Одну частину насіння, добре промиту водою, заливають водним розчином ТТХ і витримують в ньому 30 хв при температурі 30°С. З другою половиною насіння проводять операції, аналогічні першому досліду. Після цього розчин барвника зливають.
2. Насіння промивають водою, розкладають на фільтрувальному папері і підраховують кількість життєздатних насінин, у яких зародок повністю зафарбований у рожевий колір.
3. Порівнюють забарвлення живих і мертвих клітин.
4. Дані спостережень заносять у таблицю:
Об’єкт | Кількість насінин, взятих для аналізу, шт. | Кількість зародків насінин (шт.) | Життєздатність, % | ||
забарвлених повністю | забарвлених частково | незабарвлених | |||
Індигокармін | |||||
ТТХ | |||||
Життєздатність насіння визначають за формулою: ,
де X – життєздатність насіння, %;
А – кількість життєздатних насінин;
50 – кількість взятих для аналізу насінин.
5. Порівнюють результати обох методів. Роблять висновки.
Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 86 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Робота 2 | | | Робота 6 |