Історія розвитку бізнесу

Розглянемо особливості професійної сфери застосування етики. Фінансово - економічна сфера - досить специфічний вид людської професійної діяльності і успіх спеціаліста в його галузі прямо залежить від того, наскільки уміло він володіє мистецтвом грамотно і делікатно вирішувати(виконувати) свої завдання. Діяльність людини у будь - якій, і, зокрема у фінансово - економічній сфері, повинна базуватись на етичних правилах та нормах. Але ступінь виконання або невиконання цих правил залежить від особистих моральних та ділових якостей людини. Проте, існує ряд визначених правил, які є вимогами до висококваліфікованого спеціаліста, і, власне, людини як соціальної істоти. Слідування цим правилам допоможе якнайкраще проявити свої ділові якості, толерантність по відношенню до інших, а також найвищі людські якості.

Діяльність у фінансово - економічній сфері передбачає зіткнення людини з питаннями і проблемами, які породжені прагненням людини володіти багатством і реалізувати себе в обраній сфері(галузі). Але людина, як істота свідома, не може сліпо йти до досягнення своєї мети, нехтуючи правилами, що були встановлені суспільством, зокрема, в діловій сфері. Адже це, в першу чергу, свідчитиме про її нездатність бути висококваліфікованим працівником, тому що мало лише володіти знаннями, необхідно вміти правильно і достойно застосовувати їх на практиці.

У професіях, пов'язаних із фінансовою та економічною діяльностями, виробляються своєрідні кодекси честі, професійної поведінки, котрі поряд із загально моральними правилами вбирають весь досвід даного виду людської діяльності.

У сфері економіки та фінансів здійснюється безпосередній вихід на людську особистість і її життя, саме тут особливо велика залежність однієї людини від іншої, саме тут відбувається відбиття загальних принципів у конкретній поведінці за конкретної ситуації, реалізується поведінка, яка є гранично значущою для людей, котрі опиняються в сфері дії економіки. Здебільшого саме в цій сфері вирішуються питання матеріальної забезпеченості, руху капіталу, добробуту і матеріального достатку. Адже діяльність в будь - якій галузі економічної сфери, як кінцевий результат передбачає отримання користі і прибутку. А питання, пов'язані з грошима, як правило, викликають інтерес у індивідуумів і в результаті можуть призводити до проблем, які кваліфікований спеціаліст повинен вміти вирішувати делікатно, керуючись засадами основних нормативних вимог ділової етики.

Діяльність людини, як фінансиста, економіста тощо, вимагає через свою специфіку особливого морального регулювання на рівні фахових моральних кодексів. Існують такі види економічної і фінансової діяльності, де швидка перевірка сумлінності виконуваної людиною надзвичайно важливої і відповідальної роботи практично неможлива. В таких ситуаціях людські моральні якості стають вирішальними чинниками нормального функціонування підприємств, фірм, різноманітних установ і т.д. Важко не погодитися з твердженням, що «в складних системах «людина - гроші» на авансцену трудової діяльності виходять фактори самоконтролю, саморегуляції поведінки, котрі перебувають у сфері свідомості і самосвідомості, сумління людини. Гроші і матеріальні цінності, як говорять спеціалісти, простягають руки до нашої совісті, а системи управління ними потребують чесних людей»

Невеликий огляд історії, яку пройшов бізнес у своєму розвитку, дає можливість розширити уявлення про цей вид діяльності. Загалом дослідники розрізняють два етапи розвитку бізнесу: передумови бізнесу і власне бізнес.

І етап - Передумови бізнесу:

а) виробництво «надлишкового» продукту, яке перевищує запити безпосереднього споживання. Обмін цього продукту на інші продукти і вироби — перша складова частина майбутнього бізнесу.

Разом з появою обміну «додатковим продуктом» виявляються і перші передумови розвитку психології бізнесу. Адже обмін товарів і продуктів став задачею конкретних людей і вимагав від них освоєння безлічі нових здібностей: готовності зайнятися таким обміном, уміння домовлятися, виробляти норми і правила побудови відносин у цьому процесі, переборювати безліч упереджень категорії «ми і вони» (які були дуже сильні в примітивних суспільствах) і т.д.

б) поява грошей як еквівалента «загального продукту». Самостійні властивості, які мали гроші (як особливий товар), породили нову передумову бізнесу: мінову діяльність. Міняльні контори Єгипту, Греції, Рима, Візантії, країн Сходу та Середземномор'я, пізніше Італії і Голландії стали прообразом сучасних банків.

Етична і психологічна проблема відношення до грошей викликала цілий спектр нових понять, які пов'язані з темою відносин до грошей, як негативних (скаредність, жадібність, скнарість, корисливість, сріблолюбство), так і позитивних (щедрість, ощадливість, добродійність і ін.). Пам'ятки письма доносять до нас багато винаходів і нововведень, що заклали фундамент сучасного бізнесу, зокрема:

- система оплати праці (масштабно вперше розроблена в Римській імперії). Якщо говорити в психологічних термінах, мова іде про систему мотивації персоналу в бізнесі;

- бухгалтерський облік (Італія, XV ст.). Для психології це означало чергову ступінь розвитку якості, так звану «розрахунковість" мислення бізнесмена;

- страхування (Голландії, XVI ст.). Разом з цим видом діяльності був знайдений механізм, що дозволяв знизити міру ризику при здійсненні угод, торгових операцій, транспортних експедицій і фінансових заходів;

- резервна банківська система (Лондон, середина XVII ст.). Для бізнесу це означало подальше підвищення міри надійності дій. Деякою мірою цим були застраховані від можливих невдач не тільки переміщення товарів і торгівельні операції, але і гроші;

- операції з акціями, біржова діяльність (XVIII ст.). У результаті цього нововведення підприємці одержали масу нових можливостей, значення яких важко переоцінити. Крім простої можливості одержати довгострокові вкладення коштів, необхідних для розвитку бізнесу, підприємець міг тепер по-новому оцінювати результативність своєї справи. З появою акцій та бірж стало можливим спиратися не тільки на підрахунок суми коштів (накопичених, або оборотних), але й одержувати поточну об'єктивну ринкову оцінку, відображену в зміні курсу акцій підприємства. Оскільки ці курси виявляються надзвичайно динамічними, бізнесмени і підприємці одержують наочний і виразний «барометр», який підштовхує до необхідності термінового пошуку нових рішень та дозволяє оцінити ефективність дій. Крім того, біржова діяльність, особливо після затвердження ф'ючерних угод, (тобто операцій з не зробленим ще товаром, не вирослим зерном, не добутою нафтою та інш.) усе більше загострює для бізнесменів необхідність працювати не тільки в режимі «реального часу», але й засвоювати основи стратегічного планування, організовувати роботу з орієнтацією на далеку перспективу, а при можливості - і активного впливу на фактори майбутнього (у тому числі - на кон'юнктуру попиту та пропозиції, політичні події, суспільну думку).

ІІ етап - Власне бізнес, як відносно новий вид людської діяльності, що має специфічні якісні риси, повною мірою сформувався лише на рубежі Х1Х-ХХ століть; - це діяльність, що взяла на свої плечі задачу обміну та розподілу продуктів і послуг. Виробництво, як таке, не є специфічним для бізнесу і скоріше «додане» до задачі обміну в тих випадках, коли воно виявляється економічно вигідним.

Бізнес - це активність, що має своїм результатом одержання прибутку. Цей критерій містить у собі дві складові: 1) активність та 2) одержання прибутку. Саме одержання прибутку (як результат цієї активності) є критерієм відмежування «справжнього» бізнесу від «не-бізнесу» і «квазі-бізнесу».

Окреслимо лише деякі аспекти цього питання:

1) Результатом бізнесу є прибуток. Даний критерій дозволяє відмежувати намір дістати прибуток (суб'єктивну переконаність в тому, що здійснювана діяльність «очевидно» рентабельна, прибуткова), від реального одержання прибутку в результаті роботи бізнесмена.

2) Прибуток — це далеко не будь-які гроші, які людина одержує. Зокрема, прибутком, наприклад, не є зарплата, спадщина, виграш у лотерею, гроші взяті у борг (кредит), знайдені на вулиці; гроші, що виділяє уряд під певні економічні програми і багато чого іншого.

Прибутком вважається тільки результат комерційної операції «гроші-товар(послуга)—гроші», здійснивши яку людина повинна із суми отриманого доходу вирахувати всі необхідні витрати.

3) Бізнес — це системно організований процес, цілісна діяльність, зміст якої виходить за рамки окремої, нехай навіть самої успішної комерційної операції (тобто, це не окрема угода чи ряд угод).

Освоєння методів бізнесу, технології проведення різних угод (торгових, фінансових, бартерних, посередницьких і т.п.) - це необхідний елемент бізнесу, проте недостатній - бізнес лише до них не зводиться.

На рівні загальної тенденції можна спостерігати, що значна частина людей і організацій, які так чи інакше пробують себе в бізнесі, починає відчувати серйозні проблеми вже після того, як вони здійснили кілька вдалих операцій та угод.

Таким чином, уміння діставати прибуток на окремих угодах ще не свідчить про те, що ви маєте справу з реальним бізнесом. Цю стадію відносять до «квазі-бізнесу», який має багато зовнішніх подібностей з реальним бізнесом, але не витримує перевірки на міцність у довгостроковій перспективі.

Критичний розподільчий момент — це спосіб розпорядження прибутком. Поки основна частина прибутку іде на явне споживання (навіть при самих грандіозних масштабах цього прибутку), ми маємо справу тільки з підприємництвом на основі угод, доля якого у віддаленій перспективі дуже сумнівна. Якщо ж основна частина отриманих коштів направляється в розвиток справице - заявка на дійсний бізнес (нехай навіть ефективність цієї справи, як і ведеться в ринковій ситуації, не гарантована).

Отже, ми розглянули в загальних рисах історію та природу такого виду діяльності як бізнес.

Дата добавления: 2015-07-17