Етап Управління, спрямоване на максимізацію доходів

(до другої чверті XX століття): етичність другорядна стосовно прибутковості (період "дикого" капіталізму);

Широке поширення руху за етичність бізнесу стало можливим лише на початку XX століть. З початком XX століття розпочався перехід до розвитку і консолідації виробничої структури, створеної в період промислового перевороту. Ця нова смуга, що продовжувалася до 30-х років, отримала назву епохи масового виробництва. Цей період характеризується перевищенням попиту над пропозицією. Виникає необхідність пошуку нових способів збільшення виробництва, або, коли собівартість товару досить висока, пошуку способів її зниження, що привело до подальшого розвитку функціональної організаційної структури управління виробництвом. Так в компанії Дюпонов в 1905 р. було зроблене об'єднання виробничих підприємств, створені адміністративні відділи, організована збутова група. Відділи створювалися по функціональній ознаці: виробництво, збут, постачання, техніка і технологія, дослідження і впровадження. Управління в цей період будується переважно на основі контролю за виконанням задоволення попиту.

На перших етапах розвитку капіталізму домінуюча установка на діловий успіх і прагнення до прибутку викликали жорстоку експлуатацію найманої праці. Відповідно одержали розвиток теорії, націлені на примирення моральних принципів із прагненням до максимальної вигоди. Вершиною в розробці таких поглядів стала теорія М.Фридмана, відповідно до якої закон автоматично вважається інституційованим виразом моральних норм, отже, у бізнесі морально виправдані будь-які дії, якщо вони не суперечать закону (міркування чесності, моральності й справедливості не повинні впливати на ухвалення рішення). Ця позиція одержала назву "етики laіssez- faіre".

У 1924 р. Комітет з етики бізнесу при Торговельній палаті США вперше в історії запропонував національний етичний кодекс "Принципи ведення бізнесу". У ньому відзначено, що в основі бізнесу лежить довіра, що виникає зі справедливих взаємин, ефективного надання послуг і взаємної вигоди. Тут, однак, ще домінують принципи "примітивної етики" минулого століття, згідно яким моральне виправдання одержує будь-який бізнес, у якому партнери по угоді визнають їхній обмін еквівалентним.

2 етап - піклувальне управління (починаючи з 1930- х років):

організація має піклуватися про своїх співробітників і їхні родини остільки, оскільки це в остаточному підсумку веде до більш високої продуктивності й прибутковості;

Період, що охоплює початок 30-х - середину 50-х років увійшов в історію як епоха масового збуту. На початок 30-х років попит на основні споживчі товари став близький до насичення. Звідси необхідність переходу до ринкової орієнтації. З'являються дивізіональні структури управління. У керівників виникла необхідність набувати нові навички, міняти установки, перевчатися. Компанії вимушені перемикати увагу з виробництва на ринок, починається перехід від стандартної продукції до диференційованої. У галузях зі складними технологіями створюються лабораторії для наукових досліджень і досвідчених розробок. Однак до 40-х років форми організації носили статичний і монолітний характер. До всіх підрозділів застосовувався єдиний принцип побудови організації. Коли вводили нову структуру, малося на увазі, що вона залишиться незмінною протягом тривалого часу. У другій половині 40-х років із зростанням темпу нововведень з'явився перший тип динамічної структури (матриця проектів). У цей період управління будується на основі екстраполяції, коли темп змін прискорюється, але майбутнє ще можна передбачити шляхом екстраполяції минулого.

Під час кризи 1929- 1931 гг. "Новий курс" Ф.Рузвельта послужив відправним поштовхом у пошуках нових принципів організації господарської діяльності.

Наприкінці 50-х стратегічна активність, що зросла, породила тип подвійної структури, де стратегічна (підприємницька і інноваційна) робота виконується через стратегічну підструктуру (на базі стратегічних підрозділів), яка відрізняється від підструктури, що використовується для оперативної роботи в області маркетингу і на виробництві. У цей же час намітилася стійка тенденція до диверсифікації. В цей час у США сформувався ряд соціально-філософських доктрин, яким можна дати загальну назву "теорії людських відносин". У практиці корпорацій стали реалізовуватися гасла "соціального партнерства", "участі в доходах" і т.п. Концепція "людських відносин" одержала свою конкретизацію в комплексі конкретних професійних кодексів моралі (етика управління, етика бізнесу, етика ділового спілкування й ін.)

3 етап - соціальне управління (починаючи з 1960 х-70 х років):

організація несе відповідальність перед суспільством у цілому й, зокрема, перед стейкхолдерами (групами зацікавлених осіб).

Особливу увагу етичній поведінці у бізнесі почали надавати в 60-ті роки ХХ століття під впливом різних соціальних потрясінь (поширенням корупції серед як урядової бюрократії, так і відповідальних осіб різних корпорацій), загостренням проблем екології (забрудненням навколишнього середовища, ядерними і токсичними відходами), протестами проти ВПК (у зв'язку з війною у В'єтнамі). Протягом 60-х років відбувається стрімке зростання конгломератів. Сталелитейні компанії купували телевізійні станції, залізничні компанії купували фабрики готового плаття, нафтохімічні концерни купували авіалінії, готельні об'єднання приєднували до себе вертолітні заводи.Першими об'єктами етичного критицизму стали американські ТНК, особливо ті з них, які були присутні в Південній Африці під час режиму апартеїду. Згодом розробляється загальний контекст, в якому діяльність фірми могла б бути об'єктивно оцінена з етичної точки зору. В результаті виникає ділова етика.

У 70-ті роки під впливом інтернаціоналізації підприємницької діяльності, недостачі ресурсів і прискореного технічного оновлення конкуренція не слабшає, а посилюється. Для підприємства це означає, що звичний мир маркетингу і виробництва змінився незвичним миром незнайомих технологій, несподіваних конкурентів, нових запитів споживачів і нових рамок соціального контролю. Як відповідь на умови, що змінюються набувають поширення матричні, подвійні структури, поєднання різноманітних структур. Управління будується на основі передбачення змін, коли почали виникати несподівані явища і темп змін прискорився, однак не настільки, щоб не можна було вчасно передбачити майбутні тенденції і визначити реакцію на них.

У 80-і роки деякі підприємства, намагаючись пристосуватися до зростаючого динамізму зовнішнього і внутрішнього середовища, починають віддавати перевагу структурам типу «динамічної мережі». Відбувається еволюція від процедур, що координуються ієрархічно до процедур, орієнтованих на ринок. При цьому основні функції розподіляються по окремих компаніях, які пов'язані між собою і з невеликою головною організацією, що є їх штаб-квартирою, єдиною електронною системою. Організація у формі мережі «гібридне рішення», що об'єднує три попередніх типи структур (функціональної, дивізіональної та матричної), що забезпечує більш ефективний варіант розмежування діяльності і зв'язків, а також пропорцій між автономією і контролем. Підрозділи, що займаються інженерними розробками, маркетингом, науковими дослідженнями і бухгалтерією, тепер не є складовими частинами однієї організації; вони стають самостійними організаціями, працюючими за контрактом. Управління будується на основі гнучких операційних рішень, які складаються в цей час, в умовах, коли багато які важливі задачі виникають настільки стрімко, що їх неможливо вчасно передбачити. Вже в 80-і роки така наука як етика бізнесу стала важливим предметом вивчення для спеціалістів. Було видано багато книжок, і більшість шкіл бізнесу включили цю науку до своїх навчальних програм. Не зважаючи на це, поки що дуже важко встановити межі даної області знань. Це пояснюється, в значній мірі, відсутностю загальної методології в цій науці, а також поширеним скептицизмом й впевненістю в тому, що більшість людей проігнорують будь які етичні норми, якщо вони будуть хоч у найменшій мірі суперечити отриманню прибутку в бізнесі.

90- і роки характеризуються різноманітністю всіх попередніх форм. У той же час під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників зберігається стійка тенденція до подальшої децентралізації управління, поширюється застосування мережевих структур. При швидких змінах економічної ситуації в противагу традиційному вдосконаленню організаційної структури підприємства все частіше застосовуються функціональні методи, в основі яких лежать принципи самоорганізації, автономпості окремих підрозділів, «м'які» зв'язки між ними і т.п. Новий підхід до організації отримує визнання. Навіть консервативно настроєні компанії вважають за необхідне відмовитися від ієрархічних рівнів і основний наголос ставлять на робочі групи, які за своїм розсудом можуть збудувати відносини один із одним у вигляді мережевих зв'язків. Етика бізнесу в цей час починає в контексті глобалізації ринку пов’язуватись із отриманням прибутків у довгостроковій перспективі. Про посилення ролі етичного фактору підприємницької діяльності за останні роки свідчать численні рейтинги корпорацій, в основі критерію відбору в яких покладено далеко не прибутковість компанії.

Які ж причини того, що науковці й діловий світ приходили до думки про необхідність підвищення "етичної свідомості" професійних бізнесменів при проведені ними ділових операцій. Деякі спеціалісти вважали за необхідне підвищення "відповідальності корпорацій перед суспільством". Інші звертали особливу увагу на збільшення випадків корупції серед як урядової бюрократії, так і відповідальних осіб різних корпорацій. Багато вчених пов'язують цей процес з занепадом релігійних цінностей і традиційної моралі, втратою гордості за свою працю. Але в літературі (зокрема Петрунін Ю. Ю. та Борисов В. К.) виділяються два основних фактори, що вплинули на зміни в організації бізнесута які визначили необхідність підвищення моральної свідомості бізнесменів:

· Перший фактор полягає у зростанні бюрократичних структур, що призводить до беззастережного підпорядкування тому, хто стоїть вище на ієрархічних сходах, і придушення особистої ініціативи. Виникають проблеми, коли співробітники поступаються моральними принципами, на їхню думку, задля загальних інтересів корпорації та на догоду вищій бюрократичній ланці.

· Другим фактором стала сучасна інформаційна революція.

Щодо другого, інформаційного фактора, то він полягає у проблемі відповідальності сучасних професіоналів – головних ідеологів інформаційної ери – за формування та впровадження у життя етичних законів поведінки.
Збір, зберігання, обробка й аналіз даних на такому рівні який забезпечує комп'ютер викликали дійсну революцію - інформаційну революцію, яка впливає на суспільство набагато сильніше за промислову революцію яка сталася в XVIII ст.. Поява Інтернету в 90 роках XX ст. дала можливість зв'язати мільйони комп'ютерів по всій планеті в єдину інформаційну систему, що дає можливість більш широко використовувати різну інформацію, як для розширення демократичних процесів у суспільстві й глибшого розуміння запитів і потреб людей, так і для узурпуваня її вузьким колом, для використання цієї інформації в особистих цілях.

Отже, необхідність підвищення якості етичної свідомості особливо актуальна у світлі історичних змін в організації сучасного бізнесу, росту рівня корпоративності та інформаційної революції.

Для країн, що міняють свої економічні системи (Україна, Росія, та інші країни, що виникли на теренах СРСР), вивчення етики бізнесу особливо необхідні. Як пише американський вчений В.Вейгль, у цьому відношенні особливо важливі дві обставини:

· необхідність етичних відносин у децентралізованих структурах,
відповідальних за прийняття рішень;

· необхідність вписати економіку перехідного періоду і її інститути в не відповідні їм історичні і культурні умови.

В ситуації, коли відбувається становлення найважливіших підсистем – соціально-економічної, політичної, соціокультурної, – етичні норми і принципи також знаходяться в процесі становлення і можуть розглядатися як перехідні. На сьогодні вони являють собою конгломерат стереотипів поведінки, що перейшли з епохи тоталітарної і авторитарної економіки, що були запозичені із західної ділової культури, і власних “правил гри”, які ще тільки формуються.

Зараз в Україні можна виділити п'ять етапів становлення етичних

поглядів в XX столітті:

· традиційний капіталістичний (до 1917р.): меценатство й піклування вважалися "гарним тоном" у традиційних підприємницьких колах, однак більшість була зорієнтована на максимізацію прибутку;

· пряме державне регулювання (1920ті роки):, гроші, що стягуються у виді податків (у примусовому порядку направлялися на фінансування соціальних програм;

· планова соціалістична відповідальність (1930-ті -1980-ті роки): за кожним підприємством закріплювалися соціальні об'єкти й програми, а також пропонувався план по відкриттю нових - невиконання плану каралося державою;

· "дикий капіталізм" (1990-ті): пріоритет надається одержанню короткострокової економічної вигоди будь-якими засобами, програми соціальної відповідальності часто приймали характер "прикриття" незаконних операцій;

· локальне піклування (з 2000 року): великі підприємства вважають своїм обов'язком турботу про місцеві співтовариства, фінансуючи локальні соціальні програми.

Перехід до ринку в українській економіці потребував еволюції децентралізованих структур, відповідальних за прийняття рішення. Для роботи в таких структурах від кожної людини необхідні впевненість у собі й вміння не упереджено судити про події, що відбуваються, хоч це керівник установи, керівник середньої ланки, банківський керівник чи конкретний споживач продукції. Децентралізація такого роду вимагає обов'язкового відчуття довіри, і загальної поваги до чесних вчинків. При цьому чесність і довіра залишаються, у першу чергу, етичними категоріями, на відміну від законодавчих й економічних обмежень, які повинні вести до повноцінного ділового життя.

В умовах ринкової економіки чесність і довіра є найбільш важливими етичними категоріями. Наприклад, не дивлячись на те, що контракти з обов'язковими законодавчими обмеженнями є основою діяльності будь-якого підприємства, значна частина економічної їх діяльності виходить за рамки контрактних домовленостей, такий підхід визначається на відміну від законодавчого регулювання рівнем довіри, який залежить від репутації ділової людини чи компанії.

Необхідність створення етичної інфраструктури для економіки перехідного періоду, є важливою причиною завдяки якій вивчення етики бізнесу стає в край важливим у процесі трансформації економіки.

Останнім часом цілий ряд факторів призводить до все зростаючого зацікавлення бізнесменів в нашій країні етичними питаннями:

· Спостерігається інтенсивне зростання боротьби за інвестиції, причому у світовому масштабі. Це призводить до зростання ролі інвестиційних фондів, які, в свою чергу, зацікавлені в додаткових гарантіях повернення своїх інвестицій з прибутком. Тому набуває поширення практика створення „кодексів етики бізнесу”. Іноді такі кодекси підписуються однією компанією, іноді — декількома, здебільшого ці документи не мають додаткової до існуючих нормативних актів юридичної сили, але можуть означати для інвестора набагато більше, ніж десятки законів. Крім того, як виявляється, через „кодекс етики бізнесу”, дотримання якого вимагають від кожного працівника компанії, можна дуже ефективно формулювати місію фірми, її візії і способи досягнення стратегічних цілей.

· Розвиток інформаційних технологій (і пов'язаний з ним розвиток мас-медіа) робить капітал все більш відкритим для контролю, і тому — все важче стає назавжди приховати інформацію про махінації і т. п.

· Бізнес стає набагато вразливішим від свого іміджу, а для його формування просто необхідно „бути хорошим”, чи принаймні таким здаватися — а оскільки про це краще скажуть дії, то в якості профілактики від шизофренії все-таки краще бути хорошим, а не лише таким здаватися. Наприклад, останні гучні скандали навколо ряду великих американських компаній у своїй більшості стосувалися навіть не скільки порушень закону, скільки порушення принципів етики бізнесу, і як наслідок — зруйнування загальної довіри, якої досягали протягом десятків років.

· Релігійний та культурний плюралізм (особливо останнім часом) призводить до зруйнування і розмивання уявлення про критерій добра і зла (при цьому всі люди оперують цими поняттями), що саме по собі викликає зацікавлення в цих термінах та їхньому правильному використанні.

Ці причини пов'язані також із взаємозв'язком між етичними цінностями й роботою економічних інститутів. Неможливо скопіювати економічні інститути Заходу й перенести їх в Україну, вивчення етики бізнесу зможе допомогти полегшити цей важкий процес перенесення.

Питання для самоконтролю

1.Коли й за яких обставин сформувалася етика бізнесу як
наукова дисципліна?

2.Дайте визначення етики бізнесу.

3.Опишіть структуру етики бізнесу як області знань, її взаємовідносини з іншими науками.

4.Назвіть основні проблеми в етиці бізнесу.

5. Назвіть особливості вивчення етики бізнесу в країнах із перехідною економікою?

Основні поняття цієї теми:

Ділова культура — це сукупність соціальних норм, що, з од­ного боку, є регуляторами економічної поведінки особистостей і груп, а з іншого, виконують функцію соціальної пам'яті суспіль­ства щодо трансляції, вибраковки й оновлення соціально-еконо­мічних цінностей, норм, традицій та еталонів повсякденної еконо­мічної поведінки.

Універсальна етика - етика, що розглядає закономірності морального життя особистості та суспільства, шляхи й засоби вдосконалення стосунків між людьми, моральну культуру особистості, що проявляється в змісті та засобах діяльності, мірі людяності міжособистісних зв'язків.

Професійна етика – етика, що формується на основі професійних обов’язків та завдань. Її соціальною функцією є сприяння успішному вирішенню завдань певної професії.

Професійна діяльність - це реалізація людиною своїх знань і творчого потенціалу у межах своєї спеціалізації, визначеної галузі.

Бізнес - це організація прибуткової вигідної справи, яка є джерелом

отримання прибутку, матеріальних цінностей.

Етика бізнесу - наукова дисципліна, що вивчає застосування етичних принципів у ділових ситуаціях, аналізує моральні відносини в бізнесі в контексті загальної етичної теорії, психології, економіки, стратегічного планування, фінансів, обліку, маркетингу та інші. і таким чином, представляє собою інструмент аналізу і вирішення проблем, які виникають перед людиною, що займається бізнесом.

Дата добавления: 2015-07-17