Визначення етики бізнесу як наукової дисципліни

Етика бізнесу – філософська дисципліна, що вивчає етичні засади діяльності людини в бізнесі. Це молода і не достатньо розроблена галузь етики. Методологічна основа дослідження етики бізнесу побудована на міждисциплінарному інтегруванні сучасних філософських, етичних, економічних, соціологічних, психологічних концепцій. Деякі питання, пов’язані з етикою бізнесу розглядаються в економічній етиці, етиці управління, етиці ділового спілкування. Формування етики бізнесу відбувалось під значним впливом етики утилітаризму, етики обов'язку, етики справедливості. Вона є частиною прикладної етики (біоетики, екологічної етики тощо), однією з найбільш молодих наук, яка дуже стрімко розвивається.

Система поглядів на етику бізнесу знаходиться на стадії становлення. На сьогодні науковці так і не дійшли єдиної думки щодо визначення етики бізнесу. Одні стверджують, що це сукупність моральних норм, правил та уявлень, які регулюють ставлення, поведінку і взаємовідносини людей в процесі їх виробничої діяльності. На думку інших авторів (Герет Т.М., Клоноскі Р.Дж.), етика бізнесу розглядає насамперед взаємозв'язок цілей і засобів бізнесу та специфічно людських цілей. А американська дослідниця Лора Неш розглядає етику бізнесу як один з різновидів професійної етики і пропонує таке визначення: це наука, що вивчає відповідність моральних норм людини діяльності та цілям ділової організації.

Досліджуючи питання про взаємодію права і моралі, більшість правознавців відзначають, що все, регульоване правом, так або інакше, регулюється морально, тобто підлягає моральній оцінці. Право і мораль мають загальнофункціональне призначення: вони формують еталони і стандарти поведінки, ціннісно-нормативну орієнтацію суспільства.

Правова система державно-організованого суспільства закріплює життєво важливі для всього суспільства вимоги моралі:

- що етична основа права, є важливою складовою загальної регулятивної потенції права;

- що право повинне бути етичним, закони повинні бути справедливими і гуманними.

Реалізація цих прав є умовою людського щастя, бо права людини по суті є його устремлінням на щастя, визнане законом.

У сучасній соціально-філософській літературі етичний бік діяльності розглядають поряд із феноменом культури у широкому діапазоні. Одним із його аспектів є культура підприємництва, від якої залежить рівень не лише цивілізованості ринкових економічних відносин, а й розвитку суспільства в цілому.

Ділова культура розуміється як сукупність соціальних норм, що, з од­ного боку, є регуляторами економічної поведінки особистостей і груп, а з іншого, виконують функцію соціальної пам'яті суспіль­ства щодо трансляції, вибраковки й оновлення соціально-еконо­мічних цінностей, норм, традицій та еталонів повсякденної еконо­мічної поведінки.

Ділова культура — це "проекція" культури (загальної) на сфери соціально-економічних відносин. Ділова культура регулює економічну поведінку через взає­модію інституціональної та особистої своїх складових, моделюю­чи виконання трансляційної, селекційної й інноваційної функцій. Функції економічної культури: добір і вибракування цінності і норми, необхідної для виживання і подальшого розвитку економі­ки; накопичення еталонів економічної поведінки; трансляція з минулого в сучасність цінностей і норм, що регулюють розвиток економіки.

Отже, поняття “ділова етика” і “ділова культура” схожі, але не тотожні. Останнє є ширшим і включає поряд з етичними якостями ще й психологічні.

Універсальна етика виявляється недостатньою у регулюванні людської поведінки у різного роду специфічних видах діяльності. При цьому, універсальна етика розуміється як система універсальних та специфічних моральних вимог та норм поведінки, що реалізуються в суспільному житті. Такі універсальні етичні норми мають загальний характер, незалежно від професійної та соціальної приналежності людей.

Одною із найбільш активних частин росту етичного знання і накопичення морального досвіду стає прикладна етика.

Розуміння Етики бізнесу як сукупності етичних принципів і норм, якими має керуватися діяльність організацій і їхніх членів у сфері управління й підприємництва ґрунтується на основі саме прикладної етики.

Вперше прикладні етичні принципи представлені Аристотелем у творах "Етика", "Нікомахова етика" і "Політика". У цих творах Аристотель аргументує основні принципи:

· приватна власність, примат двох головних виробничих галузей - сільського господарства й промисловості;

· субпідпорядкованість торгівлі, лихварства й грошей стосовно виробничих галузей.

Існує декілька основних підходів до визначення статусу проблематики прикладної етики:

1) вона є додатком до етичної теорії та продовженням традиційної етики;

2) являє собою найновітніший варіант професійної етики;

3) виступає як перелік своєрідних практичних моральних питань сучасності;

4) є новою стадією розвитку етики, яка характеризується тим, що теорія моралі прямо об'єднується з моральною практикою суспільства.

Складовою прикладної етики постає „ професійна етика ”, яка здійснює систематизацію та кодифікацію правил та моральних норм професіоналів в економічній сфері – підприємців, управлінців.

Професійна етика – етика, що формується на основі професійних обов’язків та завдань. Її соціальною функцією є сприяння успішному вирішенню завдань певної професії. Професійна діяльність - це реалізація людиною своїх знань і творчого потенціалу у межах своєї спеціалізації, визначеної галузі.Моральні взаємовідносини в контексті різного роду професійної діяльності аналізуються саме в професійній етиці.

Завдання професійної етики та її основна соціальна функція полягає у впровадженні моральних принципів у професійній сфері суспільства. Вони охоплюють явища різних порядків:

· етичну оцінку як внутрішньої, так і зовнішньої політики організації в цілому;

· моральні принципи членів організації, тобто професійну мораль;

· моральний клімат в організації;

· зразки морального поводження;

· норми ділового етикету - ритуалізовані зовнішні норми поводження.

Враховуючи прикладний аспект, етика бізнесу – є різновидом професійної етики і як і сам бізнес, існує тільки в суспільному контексті, де влада бізнесу, як і влада уряду, повинна обмежуватися в інтересах суспільства і прав громадян. Етика бізнесу представляє собою інструмент для аналізу і вирішення проблем, які виникають перед людиною, що займається бізнесом. Одним із основних її завданьє вивчення співвідношення моральних норм людини, діяльності й ділової організації, створення прикладних етичних програм (етичних кодексів, конституцій підприємств, проведення етичного аудиту).

Отже, в прикладному аспекті етика бізнесу бачиться як ситуативний аналіз економічної діяльності з урахуванням вимог і суджень громадськості.

У бізнесі мораль проявляє себе і в якості нормативно-регулятивного механізму, і як система цінностей, що надає змісту бізнес-діяльності та визначає напрям й характер самореалізації індивідів в економічному житті.

Важливими для сфери саме бізнесу є наступні принципи, що носять етичний характер:

· влада, якою володіє бізнес, повинна відповідати обсягу соціальної відповідальності;

· бізнес має діяти як відкрита система, що одержує від суспільства необхідну інформацію й надає суспільству об'єктивні відомості про свої операції;

· у межах своєї компетенції бізнес повинен допомагати суспільству вирішувати соціальні проблеми;

· стосовно соціальних витрат і доходів повинен служити одним з вирішальних факторів у процесі прийняття рішень; споживач повинен оплачувати всі витрати на виробництво продукції, надання послуг і т.п., включаючи соціальні витрати.

Найбільш виразно ці принципи проявляються в сфері маркетингу, оскільки через систему маркетингових заходів відбувається взаємодія фірми з її контрагентами, з конкурентним середовищем, із цільовими споживачами й суспільством у цілому. У тій частині, у якій маркетингові заходи стосуються розробки товару, велика соціальна відповідальність за користь (або шкоду) для людини. У тій частині, що пов'язана з організацією збуту й рекламою, найбільш тісним є зв'язок із суспільною думкою й, отже, найбільш ретельний контроль із боку суспільства (громадських організацій). У сфері маркетингових досліджень надзвичайно важливо не переступити грань, за якою одержання маркетингової інформації, необхідної фірмі, переростає у втручання в приватне життя й порушення відповідних прав людини. Тому менеджери, відповідальні за маркетинг, у найбільш явному вигляді зіштовхуються у своїй професійній діяльності з етичними проблемами.

Функціями етики бізнесу в такій перспективі стають трансформація нормативно-теоретичних конструкцій в реальну господарчу практику, віднаходження кореляції між „ідеально-етико-економічним” та „актуально-етико-економічним”.

Таким чином, Етика бізнесу - наукова дисципліна, що вивчає застосування етичних принципів у ділових ситуаціях, аналізує моральні відносини в бізнесі в контексті загальної етичної теорії, психології, економіки, стратегічного планування, фінансів, обліку, маркетингу тощо. Також представляє собою інструмент аналізу і вирішення проблем, які виникають перед людиною, що займається бізнесом.

Найбільш проблемними питаннями в етиці бізнесу є наступні:

· взаємовідносини між корпоративною й універсальною етикою;

· проблема соціальної відповідальності бізнесу;

· питання застосування загальних етичних принципів у конкретних ситуаціях прийняття рішень;

· способи підвищення етичного рівня організації;

· вплив релігійних і культурних цінностей на економічну діяльність та деякі інші.

Дата добавления: 2015-07-17