Етнічна диференціація: від етнічних груп до спільнот

Перехід від етнічної групи до спільноти є таким перетворенням, яке деякі із груп ніколи не здійснювали, інші ж уперше розпочали тільки в модерні часи, а ще інші включалися в нього неодноразово у різні періоди. До першої категорії належать різні «втрачені» народи та носії різноманітних діалектів, які або влились, або вливаються в інші наро­ди – корнуоли в Сполученому Королівстві, фрізи в Голландії, лужицькі серби (Sorbs) у Східній та Центральній Європі, майтгілімовне насе­лення (Maithili-speaking people) та інші діалектомовні жителі північної Індії. До другої категорії належать сформовані етнічні групи і націо­нальності ХІХ-ХХ століть – валлійці та ірландці, національності в Австро-Угорщині, ібо в Нігерії, племена наґа в північно-східній Індії, малайці в Малайзії. До останньої групи належать давні народи світу – євреї, хани в Китаї (Han Chinese), єгиптяни і більшість національно­стей Західної Європи.

Якими є ті умови, від яких залежить, вливається чи не вливається якась група в іншу групу, чи встановить вона свою ідентичність, видозмі­нить її чи перевизначить? Багатство культурної спадщини групи, рівень розвитку її мови, відмінність її релігійних вірувань самі по собі не визнача­ють наперед, що така група буде більш цілісною, ніж інша, і що існує вірогідність її тривалого самозбереження. Відсутність чи втрата своєї са­мобутньої мови не завадила чорношкірим у Сполучених Штатах здобути та утвердити почуття власної ідентичності. З другого боку, протягом століть у Європі старі, добре стандартизовані мови – деякими із них роз­мовляли народи, компактно поселені на певних територіях, – такі як ла­тинська, англосаксонська, провансальська, нижньонімецька, старосло­в’янська – були «затоплені» («submerged»); їх замінили або поглинули інші мови. Більше того, попри той факт, що в європейській культурі, цивілізації та науці протягом століть утвердилось домінування англійської, французької та німецької мов, це не перешкодило «зростанню лінгвістичної різноманіт-

Пол Р. Брас

носії в Європі від 16 [стандартизованих] мов у 1800 році до 30 – у 1900-му і до 53 – у 1937-му та супутній появі мовних спільнот на їхній основі.

Різні меншинні релігійні групи у модерні часи часто стають ет­нічно самосвідомими спільнотами, але нерідко буває й так – зокрема у Східній Європі та Південній Азії, – що релігійні відмінності лише вико­ристовують або навіть створюють, щоб запровадити або акцентува­ти розмежування між народами, які не мають суто релігійного поход­ження. Намагання встановити уніатську церкву в Болгарії, що мало своєю кульмінацією появу окремої православної ієрархії, служило протягом тривалого часу посиленню етнічної відмінності болгар від греків; та це не означає, що релігійна відмінність була першопоштов-хом до появи болгарської етнічної свідомості. Іслам в немусульман­ских державах часто ставав основою для мусульманського сепаратиз­му, але знову-таки не відмінність ісламу як такого від інших релігій є в даному разі вирішальним чинником – адже ступінь мусульманської общинної самосвідомості є різним у різних контекстах. Наприклад, у Східній Європі іслам досі успішніше служив основою для сепаратиз­му в Югославії, аніж в Албанії. І так само не можна особливостями релігії юдаїзму пояснити єврейський етнічний сепаратизм, що знай­шов свій найповніший вияв у сіонізмі, бо ж дуже часто в Східній Європі євреї віддавали перевагу тому, щоб бути асимільованими, коли об­ставини для цього були сприятливі. У Південній Азії витоки сікхізму³⁾ як самобутньої релігії сягають початку XVI століття, але тільки в кінці XIX – на початку XX войовничі організації віруючих почали той про­цес, що триває і досі – тобто формування та визначення меж сікхської спільноти, щоб пристосувати певний різновид сікхської ортодоксії і таким чином впровадити серед якомога більшої частини сікхського населення усвідомлення єдності спільноти та відмінності від індусів.

Процес творення спільнот з етнічних груп включає відбір окре­мих діалектів, або релігійних практик, або стилів одягу, або історич­них символів з великої різноманітності можливих альтернатив. Нижче буде показано, що в таких випадках та чи та соціальна група, або лідери, або еліти щось здобувають, тим часом як інші втрачають від здійсненого вибору.

Дата добавления: 2015-07-17