Етнічність, раса і нація

Спочатку варто дуже стисло сказати про співвідношення між етнічністю і «расою». Термін «раса» щойно було зумисне взято в лап­ки, щоб наголосити його сумнівну дескриптивну цінність³⁾. Хоча про­тягом деякого часу було прийнято поділяти людство на чотири ос­новні раси, сучасна генетика не схильна говорити про раси. Для цього є дві вагомі підстави. По-перше, завжди існувало таке переплетення шлюбних взаємин (interbreeding) між різними людськими популяція­ми, що немає сенсу говорити про сталі розмежування між расами. По-друге, розподіл спадкових фізичних ознак не відбувається у межах чітко окреслених кордонів. Інакше кажучи, дуже часто ми маємо знач­но більші варіації у межах «расових» груп, ніж сталі, відмінності (systematic variation) між двома групами.

І все ж поняття раси може бути важливим, оскільки воно моти­вує людські дії: це той рівень, на якому раса існує як культурний кон­структ, незалежно від того, стоїть за ним «біологічна» реальність чи ні. Очевидно, що расизм виходить з припущення, що особистість яки­мось чином пов’язана з успадкованими характеристиками, набір яких стало розмежовує «раси», а тому раса може стати соціологічно важ­ливою, навіть якщо не є «об’єктивною» реальністю. Суспільствознав­цям, які вивчають расові взаємини у Великій Британії чи Сполучених Штатах, не потрібно вірити в існування раси, оскільки об’єктом їхнього дослідження є соціальна та культурна доцільність (relevance) понят­тя про те, що раса існує. Якщо впливова частина людей у якомусь суспільстві створила теорію, що руде волосся належить до спадкових ознак і якщо така ідея набула соціальної та культурної значущості, то вивчення «рудуватості» («redhead studies») має підстави стати ділянкою академічних досліджень – навіть якщо самі дослідники і не вважають, що рудих можна у коректний спосіб виокремити з-поміж інших. І в тих суспільствах, у яких ідея раси є [суспільно] важливою, ця ідея повинна розглядатися як один із складників місцевих розумінь етнічності.

Томас Еріксен

Отож, чи потрібно дослідження расових взаємин, у щойно окрес­леному значенні, відрізняти від дослідження етнічності та етнічних взаємин? П’єр Ван ден Берге вважає, що цього не слід робити, бо, мов­ляв, краще розглядати «расові» взаємини як специфічний випадок ет­нічних взаємин⁵. Інші ж, серед них Майкл Бентон⁶, наполягають, що потрібно розрізняти расу і етнічність. З погляду Бентона поняття раси є засобом поділу людей на категорії, тим часом як у випадку етніч­ності маємо справу з груповою ідентифікацією. Він доводить, що етнічність стосується того, як «ми» ідентифікуємо себе, тим часом расизм більшою мірою зорієнтований на категоризацію «їх»⁷. Одначе етнічність може набувати різноманітних форм, і оскільки етнічні ідео­логії схильні наголошувати спільне походження [певного етносу], то різниця між расою і етнічністю стає проблематичною – навіть якщо погодитися, що вказана Бентоном відмінність між групами і категорі­ями може бути корисною. Отож я не буду розрізняти расові та етнічні взаємини. Ідея раси може бути, а може й не бути складником етнічних ідеологій, але присутність чи відсутність цього складника, мабуть, не відіграє ролі вирішального чинника у міжетнічних взаєминах. <...>

Різниця між поняттями «етнічність» і «національність» є настільки ж складною, як і між поняттями «етнічності» та «раси». Як слова «ет­нос» і «раса», слово «нація» має довгу історію⁸ і застосовується у різних значеннях. Ми утримаємося від обговорення цих значень і зосе­редимо свою увагу на тому, у якому значенні терміни «нація» та «на­ціоналізм» використовують аналітично в академічному дискурсі. Як і будь-яка етнічна ідеологія, націоналізм наголошує культурну спіль­ність тих, до кого звертається (its adherents), і, як наслідок, відмежо­вує vis-a-vis* тих, хто відтак опиняється поза межами. Але визначаль­ною ознакою націоналізму, у відповідності з визначенням, є його став­лення до держави. Націоналізм дотримується погляду, що політичні кордони повинні збігатися з культурними, тим часом як багато етніч­них груп не домагаються власної державності. Коли політичні лідери якого-небудь етнічного руху починають домагатися цього, етнічний рух, у відповідності з визначенням, стає націоналістичним рухом. <...>

* Один проти одного (фр.).

Етнічність, раса, клас і нація

Дата добавления: 2015-07-17