Етнічність і змагання еліт

Етнічні спільноти – що їх творять та перетворюють еліти у тих суспільствах, які перебувають у процесі модернізації чи у постмодер-

Етнічні групи і формування етншної ідентичності

них суспільствах – зазнають драматичних соціальних змін. Цей процес включає змагання та конфлікт за політичну владу, економічні перева­ги та за соціальне становище еліт, класів і керівних груп як усередині певних етнічних категорій, так і між ними. Деякі дослідники етнічності і національності вказують, що модернізація та індустріалізація у вели­ких поліетнічних суспільствах має тенденцію відбуватися нерівномір­но і часто, якщо не завжди, приносить здобутки одним етнічним групам чи регіонам більшою мірою, ніж іншим. Одначе нерівність між різними етнічними групами та культурні відмінності між регіонами самі по собі не стимулюють розвитку спільнотної чи національної свідомості. Носії нестандартизованого місцевого діалекту у відсталому сільському регіо­ні країни, що модернізується, можуть і далі розмовляти своєю мовою та обробляти свої поля, не переймаючись тим, що їхньою мовою нехту­ють, і не розвивати в собі почуття солідарності. Вони цього не можуть робити або тому, що перебувають поза руслом модернізації, віддалені від міських стилів життя і їх хіба що тільки краєм захоплюють нові освітні можливості, нові засоби комунікації та транспорту, або ж внаслідок того, що місцеві впливові економічні, релігійні і політичні еліти вважа­ють таке становище корисним для свого єднання з центральною вла­дою і приймають мову та культуру домінантної етнічної групи для того, щоб утвердити і посилити власну політичну владу. Відповідними при­кладами тут можуть бути валлійська аристократія у Велсі в XIX сто­літті, полонізована литовська аристократія у Литві, мадяризована ру­мунська аристократія в Трансильванії. Цей вид співробітництва між місцевими (internal) елітами і зовнішніми владними установами звичай­но породжує ситуацію, коли етнічні відмінності у масі народу все-таки зберігаються, але без артикулювання етнічних вимог.

Етнічна самосвідомість, етнічні в своїй основі вимоги можуть з’я­витися лише тоді, коли існує конфлікт між природною (indigenous) і зо­внішньою елітами чи відповідними владними установами або ж між са­мими природними елітами. Існує чотири джерела конфліктів між еліта­ми, які можуть сприяти етнічному єднанню та сепаратизму в передінду-стріальних суспільствах, що перебувають на ранніх стадіях модерні­зації: а) між місцевою елітою, яка прагне утвердити свої привілеї у бо­ротьбі проти іноземного завойовника, і зовнішньою елітою; б) між кон­куруючими релігійними елітами різних етнічних груп; в) між релігійни­ми елітами і традиційною аристократією всередині етнічної групи; г) між традиційними релігійними елітами і чужою аристократією.

Дата добавления: 2015-07-17