З обліку розрахунків з відшкодування завданих збитків

Таблиця 4.4

Зміст операції	Кореспондуючі субрахунки
Дт	Кт
1. Списана нестача необоротних активів, виявлена при інвентаризації і віднесена за рахунок винних осіб: на суму зносу на залишкову вартість на суму відшкодування за рахунок винних осіб	131—133 401 363	104—122 104—122 642
2. Списана і віднесена за рахунок винних осіб нестача матеріалів і продуктів харчування: за обліковими цінами сума перевищення облікових цін	363 363	231—236, 238,239
3. Списана і віднесена за рахунок винних осіб нестача малоцінних та швидкозношуваних предметів за обліковою ціною за ціною відшкодування завданих збитків	411 363	221 642
4. Надійшли в касу суми відшкодування від винних осіб
5. Відрахована із зарплати сума відшкодування завданих збитків
6. Списання суми безнадійної заборгованості після закінчення терміну позовної давності	431,432

4.4. Облік розрахунків у порядку планових платежів

Розрахунки у порядку планових платежів застосовуються бюд­жетними установами за наявності постійних господарських зв'язків

з різними установами і організаціями, що постачають матеріальні цінності (продукти харчування, медикаменти, навчальні та канце­лярські товари) або надають послуги (харчування учнів, послуги автотранспорту тощо). Важливою умовою застосування таких роз­рахунків є систематичний характер отримання бюджетною уста­новою відповідних цінностей та послуг (щоденне завезення хліба, овочів, молочних продуктів, щоденне харчування учнів у їдальні і т. ін.) та неможливість точного прогнозування обсягу цих товарів або послуг (наприклад, щоденна потреба в продуктах харчування залежить від контингенту хворих у лікарні, який неможливо точно визначити наперед).

Розрахунки з постачальниками у порядку планових платежів здійснюються не за кожною окремою поставкою (послугою), а шляхом періодичного перерахування постачальникові коштів з поточних (реєстраційних) рахунків у терміни і в розмірах, поперед­ньо обумовлених сторонами у відповідній угоді. Такі перерахуван­ня можуть здійснюватися періодично за фактично поставлені цінності, надані послуги (щодекадно, один або два рази на місяць).

Щомісячно постачальник і платник (бюджетна установа) звіря­ють стан розрахунків, результати якого оформляють спеціальним актом, на підставі якого здійснюють регулювання стану розрахун­ків. Це запобігає порушенням платіжної і фінансової дисципліни.

Облік розрахунків з постачальниками у порядку планових пла­тежів ведеться на активно-пасивному субрахунку 361 «Розрахунки в порядку планових платежів». За дебетом цього субрахунка запи­сують суми перерахованих платежів у кореспонденції з кредитом субрахунків обліку грошових коштів, а за кредитом —вартість от­риманих матеріальних цінностей, виконаних робіт та послуг у ко­респонденції з дебетом рахунків обліку матеріальних цінностей або витрат. Аналітичний облік розрахунків у порядку планових шіа-| тежів ведуть у накопичувальній відомості — меморіальному ордеріШ №7 т. ф. № 410 (бюджет), в якій для кожного постачальника відво -\ диться декілька рядків для відображення операцій протягом міся­ця. Записи у меморіальному ордері здійснюють за кожним доку­ментом зокрема у міру їх надходження в бухгалтерію, а залишок на кінець місяця виводять за кожним постачальником та за субрахун­ком у цілому. Підсумки оборотів і сальдо з накопичувальної відо­мості — меморіального ордера № 7 переносять у книгу Журнал-головна.

4.5. Облікрозрахунків з іншими дебіторами і кредиторами

) Для обліку розрахунків з різними дебіторами призначений

: активний субрахунок 364 «Розрахунки з іншими дебіторами», а з різними кредиторами — пасивний субрахунок 675 «Розрахунки з ' іншими кредиторами». Поділ різних підприємств, установ та органі-, зацій на дебіторів і кредиторів носить умовний характер і визна-' чається бюджетною установою самостійно, виходячи зі змісту пер­шої операції або переважності дебетового чи кредитового сальдо, і Так, якщо першою здійснюється операція попередньої оплати за очікувані послуги чи майбутні поставки матеріальних цінностей, то такі розрахунки обліковують на субрахунку 364 (як дебіторську заборгованість). Коли ж першою операцією буде отримання мате­ріальних цінностей чи послуг з їх подальшою оплатою, то такі роз­рахунки обліковують на субрахунку 675 (як кредиторську заборго­ваність).

Крім того, на субрахунку 364 обліковують розрахунки за пре­тензіями і боргами, переданими на розгляд судових органів, роз- \ рахунки зі студентами та учнями навчальних закладів за користу-" вання гуртожитком і постільними речами, з орендарями за пере­дані в оренду приміщення, квартиронаймачами за квартирну пла­ту, за виконані роботи і послуги на сторону (у тому числі і розра­хунки з оплати за навчання у вищих навчальних закладах) та ін. 1 За дебетом субрахунка 364 відображається виникнення та ' збільшення дебіторської заборгованості, а за кредитом — її пога­шення. Відповідно за кредитом субрахунка 675 відображається ви­никнення та збільшення кредиторської заборгованості, а за дебе-^том — її погашення (табл. 4.5).

Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з різними дебі-, торами поєднується у накопичувальній відомості — меморіальному ордері № 4 т. ф. № 408 (бюджет), а з різними кредиторами — у нако -пичувальній відомості — меморіальному ордері № 6 т. ф. № 409 (бюджет). Облік розрахунків ведеться позиційним способом, саль­до виводиться з кожного випадку отримання товарів (послуг) та їх оплати. Аналітичний облік розрахунків зі студентами та учнями за користування гуртожитком, квартиронаймачами за квартирну пла­ту і комунальні послуги ведуть у спеціальних оборотних відомос­тях, підсумки яких переносять до меморіального ордера № 4. За­гальне сальдо розрахунків з дебіторами (субрах. 364) і кредитора­ми (субрах. 675) може бути розгорнутим (у дебеті і кредиті). У та-

кому ж вигляді загальне сальдо переноситься до книги «Журнал-головна книга» і до балансу.

Таблиця 4.5

Бухгалтерські проведення з обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами

Зміст господарської операції	Кореспондуючі субрахунки
Дт	Кт
1. Відображається сума виручки від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд), придбаних за рахунок коштів спеціального фонду: на реалізаційну вартість на суму ПДВ	364, 675 364, 675	711 641
2. Перераховано постачальникам за матеріальні цінності і послуги: попередня оплата після одержання матеріальних цінностей		311,313,321, 323 та ін. 311,313,321, 323 та ін.
3. Одержані від постачальників матеріали і продукти харчування: вартість без ПДВ оплачених раніше оплачених після одержання на суму ПДВ з вартості матеріалів придбаних за рахунок коштів загального фонду придбаних за рахунок коштів спеціального фонду_	231—239 231—239 801, 802 641, 811—813	364 675 364, 675 364, 675
4. Нарахована плата за надані послуги з оренди приміщень, квартирної плати, за роботу транспорт)' та інші платні послуги
5. Надійшли кошти за оренду приміщень, квартирна плата, за роботу транспорту й інші платні послуги і т. ін.	313,318.

4.6. Облік зобов'язань розпорядників бюджетних коштів

З метою здійснення контролю за станом кредиторської забор­гованості та прийняттям поточних зобов'язань розпорядників коштів бюджету запроваджено облік таких зобов'язань в органах Державного казначейства.

¹ Згідно з «Порядком обліку зобов'язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства», затвердженим на­казом ДКУ від 19.10.2000 р. № 103, під зобов'язаннями розуміють відносини, що виникають з договорів (угод, замовлень), відповід­но до яких розпорядник коштів бюджету (як споживач товарів, робіт, послуг) повинен сплатити певну суму виконавцю при умові реалізації таких договорів. Тобто такі зобов'язання можна назва­ти умовними, тому що погасити їх треба буде лише при умові ви­конання договору постачання. Зобов'язання ж розпорядника коштів бюджету сплатити гроші за одержані товари (послуги) або інші ідентичні операції на виконання зобов'язань чи відповідно до первинних фінансових документів називають фінансовими зобов'я­заннями. Останні обліковуються розпорядниками коштів як кре­диторська заборгованість.

Розпорядники коштів бюджету мають право приймати зобов'я­зання на витрачання бюджетних коштів тільки в межах асигнувань, виділених їм на бюджетний рік, а фінансові зобов'язання — згідно з розписом асигнувань, встановлених планом асигнувань, нарос­таючим підсумком з початку року.

За зобов'язаннями і фінансовими зобов'язаннями розпоряд­ників коштів складають «Реєстр зобов'язань розпорядників коштів бюджету» та «Реєстр фінансових зобов'язань розпорядників коштів бюджету». До названих реєстрів додають копії первинних доку­ментів про взяття зобов'язань та/або фінансових зобов'язань. На­звані реєстри з копіями первинних документів передаються органу ДКУ. який веде їх облік у спеціальних картках окремо за загаль­ним і спеціальним фондами бюджету.

Аналогічні реєстри складають за зобов'язаннями, у яких не зазначено суми (наприклад, на комунальні послуги). У реєстрі суми таких зобов'язань розпорядника коштів проставляють розрахун­ково на підставі доведених прогнозних натуральних показників.

Фінансові зобов'язання, не оформлені конкретними угодами (наприклад, кредиторська заборгованість із заробітної плати, сти­пендій, нарахувань на зарплату, витрат на службові відрядження і

т. ін.) оформлюються розпорядниками коштів «Довідкою про суми фінансових зобов'язань» і подаються разом з відповідними реєст­рами органам ДКУ протягом 3 днів з часу їх виникнення для резер­вування коштів на відповідні цілі.

Органи ДКУ перевіряють подані розпорядниками коштів реє­стри та підтвердні документи на їх відповідність, звіряють суми реєстрів із залишками невикористаних асигнувань за відповідни­ми кодами функціональної та економічної класифікації видатків. У випадках неякісного оформлення реєстрів, відсутності підтверд­них документів, недостатку залишку асигнувань за відповідним кодом класифікації видатків органи ДКУ ці зобов'язання не обліко­вують, а повертають на доопрацювання розпорядникам коштів.

Якщо сума зобов'язання та/або фінансового зобов'язання пе-^; ревищує загальну річну суму асигнувань на відповідні цілі, то реє­страція зобов'язання органом ДКУ не проводиться, а фіксується у спеціальному журналі і повідомляється органам Контрольно-реві­зійного управління (КРУ) та вищому органові ДКУ.

Оплата рахунків розпорядників коштів бюджету здійснюєть­ся тільки за наявності в обліку органів ДКУ їхніх зобов'язань та залишку коштів на рахунках розпорядників. Бюджетні установи мають право на визначення черговості оплати рахунків самостійно, виходячи з необхідності забезпечення виконання пріоритетних за­ходів.

Таким чином, наявність взятих на облікв органах ДКУ реєстрів фінансових зобов'язань розпорядників коштів бюджету і копій підтвердних документів є обов'язковою підставою для здійснення видатків.

З метою контролю за відповідністю обліку зобов'язань в opra-1 нах ДКУ та у розпорядників бюджетних коштів введено форми І щомісячної фінансової звітності № 7м «Звіт про заборгованість; бюджетних установ» та № 8м «Звіт про зобов'язання бюджетних! установ».

4.7. Інвентаризація розрахунків та порядок списання простроченої заборгованості

Для контролю за своєчасністю погашення заборгованості та правильністю її відображення в обліку і звітності бюджетні уста­нови повинні періодично проводити інвентаризацію стану розра-

' хунків. Згідно з «Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошо­вих коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу», за­твердженою ДКУ 30.10.1998 р. № 90 (зі змінами) бюджетні устано-ви проводять інвентаризацію розрахунків за платежами в бюджет та з вищою організацією не менше одного разу на квартал, розра­хунків у порядку планових платежівТз"депонентами — не менше одного разу на місяць, з іншими дебіторами та кредиторами — не менше двох разів на рік.

Інвентаризація розрахунків полягає у звіренні документів і записів у регістрах обліку та перевірці обгрунтованості сум, відоб­ражених на відповідних рахунках. Комісія встановлює термін ви­никнення заборгованості, її реальність та винних осіб у випадках пропуску термінів позовної давності. Усім дебіторам установа-кре-дитор повинна передати письмові дані про їхню заборгованість. Дебітори зобов'язані протягом 10 днів з часу отримання такого повідомлення підтвердити заборгованість або заявити свої запере­чення. Розбіжності, що виникають, мають бути врегульовані шля­хом звіряння розрахунків, про що складається окремий акт. На ра­хунках розрахунків з дебіторами і кредиторами повинні залишати­ся тільки узгоджені суми.

Результати інвентаризації розрахунків оформлюються актом, в якому окремо вказуються суми безнадійних боргів та дебіторської і кредиторської заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув. За цими видами заборгованості до акта слід додати довідку з найменуванням та адресами дебіторів і кредиторів, сумою забор­гованості, за що, з якого часу та на підставі яких документів вона обліковується, а також із зазначенням винних осіб у нропущенні термінів позовної давності.

; Дебіторська заборгованість, щодо якої термін позовної дав-

ності минув, списується за рішенням керівника установи на зміни результатів виконання кошторису доходів та видатків за звітний

' рік. Але списання боргу внаслідок неплатоспроможності боржни­ка не є підставою для скасування заборгованості. Таку заборго­ваність слід відображати поза балансом на рахунку 07 «Списані^ активи та зобов'язання» не менше п'яти років з часу списання для відстежування можливості її стягнення у разі змін майнового стану неплатоспроможних дебіторів.

Списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув термін позовної давності, здійснюють відповідно до «Порядку спи-

сання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк по­зовної давності якої минув», затвердженого наказом ДКУ від 08.05.2001 р. № 73. Згідно з цим Порядком, бюджетні установи здійснюють щоквартально списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув. Для цього наказом керівника установи має бути створена постійно діюча інвентаризаційна комі­сія, яка щоквартально проводить інвентаризацію розрахунків з метою виявлення кредиторської заборгованості з пропущеним стро­ком позовної давності, що є безнадійною для погашення. За резуль­татами інвентаризації розрахунків комісія складає акт у довільній формі, який затверджує керівник установи.

Акт інвентаризації кредиторської заборгованості, що виник­ла з розрахунків за загальним або спеціальним фондами бюджету (крім власних надходжень), щодо якої минув термін позовної дав­ності і яка є безнадійною до погашення, передається вищому орга­нові за відомчою підпорядкованістю для прийняття рішення про доцільність списання. Установа вищого рівня розглядає подані акти і у випадку прийняття позитивного рішення видає наказ про спи­сання з обліку підвідомчої бюджетної установи відповідної забор­гованості.

Списання кредиторської заборгованості, що виникла з розра­хунків за власними надходженнями, оформляється аналогічно, але наказ про її списання видає сам керівник бюджетної установи. Од­ночасно інформація про списання такої заборгованості доводить­ся до відома установи вищого рівня.

У бухгалтерському обліку списання кредиторської заборгова­ності зараховується на результати виконання кошторису доходів і видатків (табл. 4.6).

Таблиця 4.6

Відображення в обліку операцій списання заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності

Зміст господарської операції	Кореспондуючі субрахунки
Дт	Кт
1. Списання дебіторської заборгованості після закінчення терміну позовної давності	431,432	363,364
2. Списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув		431,432
3. Списання депонентської заборгованості після закінчення терміну позовної давності		431,432

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Назвіть види платежів у бюджет, які сплачують бюджетні установи, та поясніть порядок їх визначення.

2. Особливості оплати витрат на відрядження та їх обліку в бюджетних установах.

3. Облік підзвітних сум і розрахунків з підзвітними особами в бюджетних установах.

4. Порядок визначення сум відшкодування за відсутні (знищені, зіпсовані) цінності та їх відображення є обліку.

5. Організація та облік розрахунків у порядку планових пла­тежів.

6. Дайте характеристику зобов'язань та фінансових зобов'я­зань розпорядників коштів, розкрийте порядок їх обліку.

7. Як проводиться інвентаризація стану розрахунків та спису­ються суми простроченої заборгованості?

РОЗДІЛ 5

Дата добавления: 2015-07-15