Кошториси доходів і видатків бюджетних установ

Кошторис витрат - основний плановий і фінансовий документ, який визначає обсяги, напрямки та поквартальний розподіл коштів, що виділяються на утримання установ., він є граничним, перевитрачання не допускається. Не можна допускати не передбачені кошторисом витрати, якщо нема економії. Форма та основні показники кошторису доводяться вищою організацією та регламентуються «Порядком складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, Затв.Пост. КМУ № 228 від 28.02.2002р. Відповідно до Порядку формування єдиного кошторису здійснюється на підставі показників лімітної довідки про бюджетні асигнування на наступний рік, яку надсилає вища організація у двотижневий термін після затвердження бюджету. У довідці вказується загальний зміст фінансування на наступний рік за відповідним розділом класифікації в т.ч. з найважливіших статей (оплата праці, нарахування на зарплату, капітальні видатки) з помісячним розподілом, і вказанням дати до якої повинні бути подані на затвердження проекти кошторису доходів та видатків. Єдиний кошторис затверджується не пізніше ніж через місяць після затвердження відповідного бюджету у двох примірниках, один з яких повертається установі. Кошториси які не маютьвищої галузевої організації районними держадміністраціями або виконавчими органами місцевих рад. Кошториси міністерств та обласних адмівністрацій затверджуються КМУ після попередньої експертизи МФУ.

Зміни можуть вноситися лише з дозволу організації, яка затвердила бюджет.

Єдиний кошторис установи складається з двох розділів – доходів і видатків. Доходна частина складається з бюджетних асигнувань і позабюджетних коштів. Видаткова частина – на видатки, які проводяться за рахунок бюджету, і на видатки, які покриваються з позабюджетних надходжень.

Формування доходної частини – єдиного кошторису здійснюється на підставі індивідуальних розрахунків доходів і платежів та відрахувань до бюджету х кожного виду доходів.

Формування видаткової частини -це загальна сума витрат з розподілом їх за статтями бюджетної класифікації. Витрати бюджетних установ складаються з витрат на капітальні вкладення і витрат на поточне утримання установи. Останні складаються з адміністративно-господарських і операційних витрат. Адміністративно-господарські витрати – витрати на утримання управлінського персоналу, на відрядження, придбання інвентаря, оплату комунальних послуг. Операційні витрати – це витрати, пов»язані зі здійсненням основної діяльності установи(зарплата педагогам, лікарям, на медикаменти, продукти харчування та ін.)

Кошториси витрат, які складають бюджетні установи у розрізі статей бюджетної класифікації, називаються індивідуальними., при обслуговування установи централізованної бухгалтерії складається загальний кошторис.

План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ

Бухгалтерські рахунки є важливим джерелом різносторонньої економічної інформації, план рахунків є важливим нормативним документом для всіх підприємств, він є основою методологічноїєдності обліку на всіх підприємствах. Відповідно до ЗУ «Про бухоблік і фінансову звітність в Україні» порядок ведення бухобліку в бюджетних установах регулюється ДКУ. ДКУ розробило і 10.12.1999р. наказом № 114 «План рахунків бухобліку бюджетних організацій» та «Порядок застосування Плану рахунків бухобліку бюджетних установ» зі змінами та доповненнями. Новий план рахунків введено з 01.01.2000. Новий план рахунків розроблений на підставі міжнародних стандартів. В основу групування рахунків покладено економічний зміст. Відповідно до цього у плані рахунків виділено 8 класів балапнсових та один (0) позабалансових рахунків Кожному синтетичному рахунку першого порядку та субрахунку – другого полрядку присвоєно відповідну назву та код. Кодування рахунків побудовано за децимальною (десятковою) системою, яка передбачає, що всі рахунки за своїм змістом поділяються не більш як на 10 груп, в нашому плані їх 8, Кожна група (клас) повинна об»єднувати не більше 10 систетичних рахунків, а кожен синтетичний рахунок поваинен мати не більше 10 субрахунків. Повний код субрахунка завжди тризначний і включає номер класу (1 знак)синтетичного рахунка в цьому класі(2 знак) і субрахунка (3 знак). Код синтетичного рахунка буде двозначним, але в бюджетних установах при визначенні кореспонденції рахунків користуються, як правило, тризначними кодами субрахунків. Наприклад, код субрахунка 321 «Реєстраційні рахунки»,означає, що що субрахунок належить до синтетичного рахунка 32 «Рахунки в казначействі» третього класу балансових рахунків»Кошти, розрахунки та інші активи».

Особливістю діючого плану рахунків є те,що він містить рахунки, які можуть бути активними, пасивними або активно-пасивними залежно від того, в якого розпорядника коштів вони ведуться. Рах. 68 «Внутрішні розрахунки» У головного розпорядника коштів першого рівня він буде активним, у розпорядника коштів другого рівня – активно-пасивним, а у розпорядника третього рівня – пасивним.

До самостійної групи рахунків належать позабалансові рахунки (клас 0). Вони призначені для обліку господарських засобів та розрахунків, які виключені з обороту установи, та не відображаються в балансі, але потребують спеціального контролю, бланків суворої звітності. Облік ведеться без подвійного запису за простою схемою.

Розглянемо коротко склад рахунків, їх призначення та особливості застосування.

Рахунки класу 1 «Необоротні активи» призначені для обліку матеріальних та нематеріальних активів, з використанням под рік і не призначені для реалізаціі Належать синтетичні рахунки:

- 10 «основні засоби»

- 11 «інші необоротні матеріальні активи»

- 12 нематеріальні активи

- 13 знос необоротних активів.

Рах.10-12 активні, рах.13 - пасивний, тобто має кредитове сальдо.

Рах.11 в бюджетних установах має 9 субрахунків, для промислових підприємств їх передбачено лише 7. Зате рах.12 в бюджетній сфері має 2 субрахунки, а для промисловості передбачено 6 субрахунків.

Клас 2 «Запаси» об»єднує 6 активних синтетичних рахунків:

- 20 «Виробничі запаси»

- 21 Тварини на вирощуванні та відгодівлі

- 22 Малоцінні предмети

- 23 Матеріали і продукти харчування

- 24 Готова продукція

- 25 Продукція сільськогосп. Виробництва

Рах.класу 3 «Кошти розрахунки та інші активи» застосовують для відображення поточних фінансових активів, кошти в касі в установах банків, в органах ДКУ. Серед рахунків є активні і активно-пасивні. До цього класу належить 7 рахунків:

- 30 Каса

- 31 Рахунки в банках

- 32 Рахунки в казначействі

- 33 Інші кошти

- 34 Короткострокові векселі отримані

- 35 Рзрахунки з покупцями та замовниками

- 36 Розрахунки з різними дебіторами

Рах.30 ідентичний як при обліку в касі підприємств. Рах.31 використовують лише підприємства які мають валютні кошти. Цей рахунок має 9 субрахунків

Рах 32 використовують ті установи, що фінансуються через ДКУ, для них відкриваються рах. В казначействі. Раз.33 і 34 в бюджетних установах аналогічні рахункам на підприємствах виробничої сфери, тоді як рах.35 має спеціфічне призначення. Його застосовують тільки навчальні заклади.НІ Ї, для обліку авансів, отриманих від замовників в рахунок виконаних наукових робіт за договорами. Він має один субрахунок і кореспондує за дебетом тільки з кредитом субрахунка 634 «Розрахунки з замовниками за НДР» при зарахування авансів в оплату виконаних робіт, а за кредиом - з дебетом субрахунків 313 або 323 при отриманні авансу від замовника В більшості випадків субрахунок 351 буде мати кредитове сальдо і показуватиметься в пасиві балансу як кредиторська заборгованість.

На рах. 36 обліковують розрахунки з різними дебіторами.

Клас 4 «Власний капітал «об»єднує 5 рахунків, які застосовуються для обліку фондів та визначення результатів виконання кошторисів:

- 40 Фонд в необоротних активах

- 41 Фонд в малоцінних предметах

- 42 Результати виконання бюджетів

- 43 Результати виконання кошторисі

- 44 Результати переоцінок

На пасивному рах 40 обліковують вкладення в необоротні активи за мінусом зносу. Сума сальдо на рахю дорівнює сумі дебетових сальдо рахю10,11,12 зменшеній на суму кредитового сальдо рах.13, тобто кредиоове сальдо рах.40 дорівнює залишковій вартості необоротних активів.

На рах 41 обліковують малоцінні предмети, термін експлуатації яких не більше року. Знос МШП не нараховується, сума залишку за кредитом рах.41 завжди повинна дорівнювати сумі залишку на дебеті рах.22

На рах 42 після закінчення року визначають результати виконання бюджетів. В кредит рах.42 списують доходи бюджетів(кредитове сальдо субрах.731 і 691, а в дебет – видатки (дебетове сальдо рах. 803 і 691) Сальдо на кредиті субрахунку 421 показує результати виконання бюджету.

Рах.43 передбачено для визначення результатів виконання кошторису установи, як за загальними так і за спеціальними фондами. На кредиті в кінці року відображають доходи (кредитове сальдо рах. 68,70,71,72), а на дебеті – видатки (дебетове сальдо рах.80,81,82)

Кредитове сальдо рах.43 визначає результати виконання кошторису установи за звітний рік.

На рах.44 обліковують результати переоцінок ТМЦ, активів, курсові різниці.

Клас 5 «Довгострокові зобов»язання» об»єднує 3 пасивні рахунки, призначені для обліку зобов»язань установи, які виникають в процесі звичайної діяльності, не є характерними для установи в погашення яких відбудеться після завершення поточного бюджетного року. Це пасивні рахунки:

- 50 Довгострокові позики

- 51 Довгострокові векселі видані

- 52 Інші довгострокові зобов»язання.

Вони ідентичні відповідним рахункам підприємств.

Рахунки класу 6 «Поточні зобов»язання» призначені для обліку зобов»язань установи, що виникають прротягом звичайної діяльності. Вони є пасивні і активно-пасивні. Більшість з них ідентичні рахункам підприємств. До нього належать рахунки:

- 60 Короткострокові позики

- 61 Поточна заборгованість за довгостр.зобов»язаннями

- 62 Короткострокові векселі видані

- 63 Розрахунки за виконані роботи

- 64 Розрахунки з податків та платежів

- 65 Розрахунки зі страхування

- 66 Розрахунки з оплати праці

- 67 Розрахунки за ін.операціями і кредиторами

- 68 Внутрішні розрахунки

- 69 Кошти бюджетів

Рахунки 60,61,62,64,65 ідентичні відповідним рах.підприємств. Рах.63 призначено для розрахунків з постачальниками, підрядниками, замовниками. Може мати дебетове і кредитове сальдо.

На рах.66 обліковуються розрахунки з працівниками із зарплати та допомоги при втраті працездаиності,а також розрахунки за сумами відрахованими з зарплати за товари в кредит, позиками банків, профспілковими внесками.

На рах.67 обліковують розрахунки з депонентами, за депозитними сумами, з батьками за утримання дітей в дошкільних закладах, музичних школах, школах-інтернатах,

За користування гуртожитком, Може мати дебетове і кредитове сальдо, показується розгорнуто.

Рах.68 призначено для обліку розрахунків,що виникають в процесі виконання кошторисів між вищими розпорядниками коштів і підвідомчими їм установами при фінансуванні останніх.

На рах 69 обліковують кошти, отримані сільським та міським бюджетом з вищого бюджету або передані вищому бюджету, тому сальдо може бути як дебетом так і кредитовим.

Рахунки класу 7 «Доходи» призначено для обліку доходів,які отримує установа за рахунок загального і спеціального фонду, а також доходів сільських та міських бюджетів До цього класу належить 5 рахунків:

- 70 Доходи загального фонду

- 71 Доходи спеціального фонду

- 72 Доходи від реалізації продукції

- 73 Доходи бюджетів

- 74 Інші доходи

На рах 70 обліковують доходи що належать до зщагального фонду,це асигнування з державного та місцевого бюджету. В цінці року сума кредитового сальдо рах.70 переноситься на субрах.431

На рах.71 обліковують власні кошти установи на її утримання,отримані з інших бюджетів,доходи від надання платних послуг.

Рах. 72 призначено для обліку реалізації виробів майстерень підсобних господарств,реалізація наукової продукції. На дебеті відображають собівартість, на кредиті – суми отриманої компенсації Сальдо в кінці року переносять на субрах.432.

На рах.73 облікують кошти бюджетоів сіл та міст.

На рах.74 облікують нараховану плату за надані послуги бюджетною оустановою,згідно з законодавством.

Рах. Класу 8 «Витрати» застосовують для обліку фактичних видатків установ та касових видатків сільських та міських бюджетів.Належать 3 рахунки:

- 80 Видатки з загального фонду

- 81 Видатки спеціального фонду

- 82 Виробничі витрати

На рах.80 обліковують фактичні видатки за рахунок асигнувань, а також касові видатки централізованих бухгалтерій сільських та міських бюджетів. В дебет списують суми фактичних видатків, в кінці року переносять з кредиту рах.80 в дебет субрах.431. На рах 80 тільки кредитове сальдо, дебетове – коли дебетове то лише в розмірі незавершених робіт з капітального будівництва.

Рах.81 призначено для обліку фактичних видатків установ за рах.коштів спеціального фонду згідно кошторису. Облікуються витрати підсобних господарств. В кінці року питрати переносяться в дебет субрахунка 432.

На рах 82 обліковують витрати на виробництво: витрати майстерень, видання друкованої продукції, витрати наукових досліджень. За кредитом цього рахунку обліковують вироблені і оприбутковані вироби або здані замовникам роботи. Рах.може мати дебетове сальдо за наявності незавершених робіт.

В новому плані рахунків об»єднано 43 синтетичні рахунки. Кількість субрахунків становить на 01.07.03 – 155.

Дата добавления: 2015-07-15