Експертиза слідів знарядь злому й інструментів

Утворення слідів знарядь та інструментів характерно для зло­чинів, пов'язаних з подоланням різного роду перешкод з метою проникнення в приміщення (замки, двері і вікна, стіни, стелі, підлоги жилих, господарських, складських та інших приміщень), розкриттям сховищ (сейфів, металевих шаф та ін.), відокремлен­ням частин різних об'єктів з метою крадіжки (кабелів, вузлів і аг­регатів устаткування, лісу на корені тощо).

Використовувані злочинцями знаряддя для злому можна по­ділити на загально вживані інструменти (зубила, свердла, пилки, сокири, домкрати тощо), спеціально призначені для злому (на­приклад «гусяча лапа») і підручні предмети (ціпок, камінь, цвях тощо).

Трасологічна експертиза слідів злому не тільки визначає вид і здійснює ідентифікацію інструментів (знарядь), а й встановлює ряд обставин, пов'язаних з виконанням окремих дій і способом здійснення злому в цілому.

Виявлення слідів знарядь та інструментів у більшості випадків труднощів не викликає. Разом з тим мікросліди (дрібні подряпи­ни, вм'ятини та ін.), що потенційно можуть бути придатними для ідентифікації, як правило, залишаються поза увагою осіб, які

Розділ 2

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

проводять огляди місць подій. Для пошуку таких слідів необхідно подумки моделювати дії злочинця і роботу інструментів-{знарядь злому), використовувати косо спрямоване світло й лупи.

Треба мати на увазі, що у більшості випадків інструменти вод­ночас утворюють кілька слідів (наприклад сліди робочої частини та слід опорної частин інструмента). Тому для встановлення роз­мірів та інших ознак інструментів необхідно знайти й зафіксува­ти всі ці сліди. Інструменти не тільки утворюють сліди на предме­тах речової обстановки, а й самі сприймають сліди цих предметів. Так, на знаряддях злому можуть утворитися сліди-нашарування металу перешкоди, мікронашарування часток деревини, фарби та інших речовин. Оскільки ознаки рельєфу робочих частин зна­рядь та інструментів можуть змінитися (внаслідок подальшої екс­плуатації, заточування і т. ін.), зазначені сліди опорних та інших частин знарядь та інструментів можуть стати єдиним засобом їх ідентифікації. З цієї ж причини доцільно вилучати зразки речови­ни зламаних перешкод (частки металу, деревини, фарби тощо).

Предмети, на яких виявлені сліди, як правило, надаються для проведення трасологічної експертизи в натурі. Якщо такі пред­мети не можна вилучити (наприклад, двері з коробом, стіна), то з них робляться вирізки частин зі слідами. Якщо сліди утворилися на суміжних частинах будівельних та інших конструкцій, необ­хідно вилучати частини зі слідами обох конструкцій. При вияв­ленні розділених внаслідок розпилу, розрубу чи розрізання час­тин предметів треба вилучати всі їх частини із зазначеними слі­дами. Часто при зломах від перешкод відокремлюються частини, на яких можуть бути виявлені придатні для ідентифікації сліди — друзки, стружка, обрубки тощо. Усі ці предмети необхідно вияви­ти і вилучити. У разі виявлення слідів розпилу металевих пере­шкод необхідно знайти і вилучити всі металеві частки, що утво­рилися в процесі розпилу, оскільки в числі цих часток можуть бути виявлені відламані зубці ножівки по металу, встановлення належності яких до конкретного ножівкового полотна не є особ­ливо складним, тоді як ідентифікувати ножівку за ошурками прак­тично неможливо.

Встановлення напрямку руйнування багатьох перешкод (две­рей, вікон тощо) у багатьох випадках утруднень не викликає. Для визначення напрямку руйнування скла необхідно вилучити і представити на експертизу всі уламки, а також раму, в якій зна­ходилося скло. Якщо представити раму неможливо, необхідно скласти її схему з зазначенням розмірів, сфотографувати загаль­ний вигляд рами з уламками, що утримуються в ній, відзначити її

зовнішні та внутрішні відносно приміщення сторони, після чого акуратно вилучити.

Об'єкти зі слідами свердління (як наскрізними, так і «сліпими») необхідно вилучати цілком чи робити вирізки їх фрагментів зі слідами. Треба також вилучати і належним чином упаковувати стружки. Для запобігання розламам стружок їх варто поміщати між шарами вати, закритими аркушами паперу. Потім пакет слід помістити в картонну коробку.

У постанові (ухвалі) про призначення експертизи необхідно вказувати час виявлення слідів, стан об'єкта зі слідами (сухий, во­логий і т. ін.), способи їх фіксації та вилучення, умови збереження такого об'єкта. Стосовно знарядь, що перевіряються, варто з'ясу­вати, чи були вони в експлуатації і як довго, чи піддавалися вони якій-небудь обробці (ремонту, заточуванню, фарбуванню).

Загальними правилами при визначенні послідовності призна­чення експертиз є:

— у першу чергу призначити і проводити експертизи тих
слідів, нашарувань і часток, які зазнають швидких змін (напри­
клад плями крові, інші речовини біологічного походження, про­
дукти пострілу і вибуху тощо) чи склад яких може змінитися в
процесі транспортування і експертних досліджень (наприклад
склад нашарувань волокон);

— експерт, якому доручається першим провести дослідження,
має бути сповіщений про експертизи, що будуть проводитися
щодо даних об'єктів надалі;

— експерт, якому доручається проведення чергового дослі­
дження, повинен мати дані про проведені раніше експертизи, а
також про застосовані при їх проведенні методи.

Якщо в процесі огляду слідчим (судом) на підлягаючих перевір­ці знаряддях (інструментах) виявлені частки зі стійкою морфоло­гією (частки фарби, деревини тощо), треба враховувати можли­вість встановлення належності цих часток зламаній (пошкодже­ній) перешкоді за загальними лініями і поверхнями зламу (вста­новлення належності частин єдиному цілому).

У випадках коли для вирішення питання про належність час­ток яким-небудь об'єктам необхідне вивчення їх різних власти­востей, наприклад зовнішньої морфології (компетенція експер-тів-трасологів) і внутрішньої будови та/або складу (компетенція судових біологів, фізиків і хіміків), необхідно призначати ком­плексні експертизи.

На вирішення судово-трасологічної експертизи слідів знарядь злому й інструментів можуть ставитися такі питання:

Розділ 2

ОКРЕМІ ВИДЯ ЕКСПЕРТИЗ

111

1) Чи є на предметах речової обстановки місця події (двері, вік­
на тощо) сліди знарядь злому?

2) У результаті яких дій (розріз, розруб, розпил, свердління)
утворилися ці сліди?

3) 3 якого боку (із зовнішнього чи внутрішнього) зроблений
злом (руйнування) перешкоди?

4) Яка послідовність утворення слідів?

5) Якими знаряддями й інструментами утворені сліди злому?

6) Чи відобразилися в слідах характерні ознаки цих знарядь та
інструментів (дефекти, сліди обробки тощо)?

7} Які особливості способу злому?

8) Які сліди (частки речовин) могли утворитися на застосова­
них для злому знаряддях та інструментах при здійсненні злому?

9) Які сліди (частки речовин) могли утворитися на тілі й одязі
особи при здійсненні злому?

10) Чи залишені сліди, виявлені на місці події, знаряддям (ін­
струментом), вилученим у підозрюваного?

Рис. 14. Загальний вигляд плоскогубців, вилучених у підозрюваних осіб.

Рис. 15. Суміщення трас у сліді перекусу дроту з місця події (д) і експерименталь­ному сліді перекусу, залишеному ком­бінованими плоскогубцями № 1 (е).

Слід також зазначити, що методами трасологічної експертизи вирішуються і питання відносно рельєфних знаків, у тому числі рельєфних відбитків печаток. До числа об'єктів, що найчастіше зустрічаються в практиці експертизи рельєфних знаків, відно­сяться відбитки пробірних і аналогічних їм клейм. По цих об'єктах трасологічною експертизою вирішуються такі питання:

1) Чи є на виробі відбиток (позначення) пробірного клейма?

2) У який спосіб нанесено на виріб рельєфне зображення про­
бірного клейма?

3) Який вид і зміст пробірних клейм, відбитки котрих нанесено
на виріб?

4) У який спосіб і за допомогою яких інструментів і устаткування
виготовлено пробірні клейма, відбитки котрих нанесено на виріб?

5) Чи відповідає клеймо, за допомогою якого нанесений відби­
ток (рельєфне зображення) на виріб, вимогам, встановленим для
державних пробірних клейм?

6) Які характерні ознаки клейма, відбиток котрого нанесений
на виріб (ступінь зносу, експлуатаційні дефекти тощо)?

7) Чи нанесені відбитки клейм на різних виробах одним й тим
самим клеймом?

8) Якій установі пробірного нагляду (інспекції) чи підприємству
належить пробірне клеймо, відбиток котрого нанесений на виріб?

8) Відбиток на виріб нанесений справжнім чи підробленим клеймом?

Аналогічні завдання можуть вирішуватись і взагалі щодо будь-яких маркувальних знаків, пошкоджених чи навмисно знище­них. Трасологічні методики дозволяють встановлювати видале­ні рельєфні маркувальні позначення на різноманітних об'єктах (вогнепальній зброї, деталях авто- і мототранспорту та ін.). При цьому експертом вирішуються такі питання:

о

Рис. 17. Заміна номера шляхом вварювання площадки (а) та повного знищення первин­ного номера і нанесення нового кустарним способом (б).

Рис. 16. Заміна номерів шляхом відшліфування первинних і набивкою на їх місці нових.

1) Чи були на даному виробі маркувальні позначення?

2) Чи змінювались маркувальні позначення на даному виробі
(зброї, двигуні тощо)?

3) У який спосіб було знищено або змінено номер (знак) на да­
ному виробі?

4) Яким був первинний номер на даному виробі?

5) Чи не нанесені видимі цифри і літери номера на даному ви­
робі інструментами, вилученими у гр. А.?

112

Розділ 2

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

До цього треба додати, що вироби, які підлягають досліджен­ню, мають надаватись експерту без вчинення з ними будь-яких маніпуляцій у вигляді очищення від бруду, іржі чи фарби, оскіль­ки це може ускладнити дослідження.

В експертизі слідів знарядь злому особливе місце посідають до­слідження замикальних механізмів та запобіжних, сигнальних і контрольних пристроїв.

Замикальні механізми, переважно навішувані, сейфові, на­кладні, врізні та інші замки, і запобіжні, сигнальні пристрої, пе­реважно пломби, рельєфні печатки тощо, складають окрему гру­пу об'єктів, технічний стан яких і наявність на них певних слідів та їх характер набувають доказового значення.

При трасологічному дослідженні замків можна вирішити такі питання:

Рис. 19. Внутрішній вигляд цього замка. Добре видно сліди застосування відмички для його відкривання.

Рис. 18. Загальний вигляд наданого на дослідження контрольного замка.

1) Чи справний механізм замка (навішуваного, врізного, при­
різного тощо), вилученого на місці події?

2) Чи можна відкрити замок, вилучений на місці події, сторон­
німи предметами (відмичками, підібраними або підробленими
ключами)?

3) Чи не відкривався вилучений на місці події замок сторон­
німи предметами (відмичками, підібраними чи підробленими
ключами)?

4) Чи одним способом відімкнено (зламано) пред'явлені експер­
ту замки?

5) У відімкненому чи замкненому стані знаходився замок у мо­
мент його пошкодження?

6) Чи не відкривався вилучений на місці події замок яким-
небудь з ключів чи якоюсь з відмичок, вилучених у даного громадя­
нина?

7) Чи можливо відімкнути даний контрольний замок без по­
шкодження контрольного вкладиша?

S) Чи не знімались зліпки з замка або ключів?

Необхідно мати на увазі, що при дослідженні слідів на деталях механізму замка можуть бути встановлені факти не лише відми­кання замка конкретним предметом, а й спроб відмикання його стороннім предметом, які не привели до відмикання. Наявність слідів стороннього предмета на деталях механізму не завжди свід­чить про те, що замок було відімкнено даним предметом. Трап­ляється, що такі сліди утворюються в процесі симуляції крадіжок.

У ході розслідування крадіжок з металевих сховищ (сейфів, шаф, ящиків) можуть вирішуватись шляхом експертизи такі пи­тання:

1) У який спосіб було розкрито (відімкнено) металеву шафу
(ящик, сейф)?

2) За допомогою яких знарядь (інструментів, апаратів для тер­
мічного різання металів тощо) було розкрито металеву шафу
(ящик, сейф)?

3) У якому положенні (закритому, відкритому, замкненому на
один оберт ключа) були деталі механізму замка металевої шафи
(ящика, сейфа) під час злому його дверей?

В останньому випадку можна одержати цінну інформацію, як­що відбулася симуляція злому.

Досить часто виникає потреба у дослідженні пломб, особливо, коли крадіжки скоюються особами, що мають доступ до мате­ріальних цінностей.

Пломби — це контрольні пристрої, що навішуються за визна­ченими правилами на різні об'єкти (залізничні вагони, контейне­ри, інкасаторські сумки, електролічильники, касові апарати) та­ким чином, щоб зняти їх після обтиснення пломбувальними ле­щатами без порушення цілісності було неможливе. Об'єктами трасологічної експертизи можуть бути пломби найрізноманітні­ших конструкцій — традиційні свинцеві і пластмасові пломби, пломби-ярлики, пломби-запори й інші, а також запорно-пломбу-вальні пристрої (ЗПУ).

Легальне зняття пломб (ЗПУ) здійснюється шляхом механічного розділення (гострозубцями, спеціальними пристосуваннями) еле-

8 — 4-2531

Розділ 2

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

мента, за допомогою якого пломба була навішана на петлі. Спосо­би несанкціонованого зняття і повторного навішування пломб різноманітні: розділення пломбирувального дроту (линви) з на­ступним з'єднанням його елементів чи заміною дроту (линви); ви­тяг дроту чи линви з камери пломби і розв'язування вузла з на­ступним зав'язуванням нового вузла, заправленням його в плом­бу і повторним обтисненням тощо. Роз'єднані елементи дроту мо­жуть заправлятися в пломбу (маскування) і навіть зварюватися, розділені елементи линви — сплітатися. Для пломб-запорів і за-порно-пломбирувальних пристроїв характерним є витягування з корпуса пристрою елементів, за допомогою яких здійснюється їх навішування, з наступним заправленням і відповідною фікса­цією їх у корпусі.

Таким чином, ретельному огляду підлягають не тільки пломби і корпуси запорно-пломбирувальних пристроїв, а й елементи, за допомогою яких вони навішані. Якщо правилами передбачене одночасне навішування двох і більше пломб (наприклад, на заліз­ничних вагонах одночасно мають опломбовуватися обоє дверей), вилученню підлягають всі ці пломби. Слід також враховувати можливість повторного навішування злочинцями раніше знятих пломб із таким же змістом відбитків на контактних поверхнях, як і на пломбах, навішаних при відправленні вантажу. При цьо­му, наприклад, на залізничних вагонах, як правило, заміняється лише одна пломба.

Якщо пломба не знята з петель, здійснюється огляд з фіксацією її положення і виявлених слідів у протоколі огляду, а також за до­помогою оглядової, вузлової і детальної фотозйомки. Потім плом­ба знімається шляхом розподілу пломбирувального дроту чи лин­ви в середині петлі. Для запобігання можливому згладжуванню рельєфних позначень на контактних поверхнях пломб і знищен­ню наявних на них слідів у процесі транспортування пломби об­ертаються ватою і вкладаються в паперові чи поліетиленові паке­ти, які опечатуються.

За необхідності ідентифікації пломбирувальних лещат на екс­пертизу направляють вилучені пломби, лещата і 5—10 заготовок таких самих за конструкцією і матеріалам пломб, як і вилучені при огляді. Експериментальні сліди лещат отримуються в процесі проведення експертизи. Для встановлення факту різночасності навішування пломб, обтиснутих тими самими пломбирувальни-ми лещатами (наприклад, за обгрунтованого припущення про за­міну однієї з пломб), необхідно встановити закономірності зміни ознак мікрорельєфу плашок лещат. У цих випадках лещата після

утворення першої групи експериментальних слідів повертаються користувачам і після 7—10 днів експлуатації повертаються екс­перту. Іноді цю операцію необхідно повторити 2—4 рази.

Закрутки, що навішуються на залізничні вагони й інші об'єк­ти, звичайно виготовляються з відпаленого дроту довжиною 250—260 мм. Закрутки виконують також функції контрольних пристроїв, що блокують, а для їх навішування (закручування) ви­користовуються металеві пластини з двома отворами діаметром 2—6 мм, відстань між якими — б—10 мм. Щодо закруток звичай­но ставиться питання про їх повторне скручування і використані для їх зняття інструменти. За слідами виготовлення на бічних по­верхнях закруток (слідах філь'єр) можна вирішити питання про належність дроту, з якого виготовлені різні закрутки, одній бух­ті дроту. Закрутки мають направлятися на експертизу якомога швидше, оскільки корозія їх поверхонь може унеможливити ви­рішення питання про диференціацію слідів (залишені останні при первинному навішенні чи при повторному скручуванні) та ідентифікацію слідоутворюючих об'єктів. Кожна закрутка упако­вується в окремий паперовий пакет.

При трасологічному дослідженні пломб, ЗПУ та закруток мож­на отримати відповідь на такі питання:

1) Чи є на представленій пломбі (ЗПУ) і матеріалі, використано­
му для її навішування (линва, дріт тощо), які-небудь пошкоджен­
ня (сліди)?

2) Який механізм утворення даних пошкоджень (слідів)?

3) Чи придатні ці сліди для ідентифікації?

4) Чи розкривалася і чи повторно
навішувалася представлена пломба
(ЗПУ)?

5) У який спосіб розкривалася
пломба (ЗПУ)?

Рис, 20. Пломба в розрізі. Чітко видно подвоєні відбитки пломбу- вального дроту, що свідчить про переобтискування пломби.

6) Які інструменти (предмети) бу­
ли використані для зняття і повтор­
ного навішування пломби (ЗПУ)?

7) Чи можливо витягти дріт (лин­
ву, трос) із представленої пломби
(ЗПУ) без порушення її цілісності?

8) Який зміст позначень на плом­
бі (ЗПУ)?

9) Які особливості (дефекти) ма­
ють плашки пломбирувальних ле­
щат, котрими обтиснута пломба)?

116

Розділ 2

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

Рис. 21. Порівняльне дослідження відтисків пломбірувальних лещат

на вилучених та експериментальне обтиснутих пломбах, яке дозволило в обох випадках категорично ідентифікувати лещата.

10) Чи обтискалася пломба конкретними пломбирувальними
лещатами?

11) Чи обтиснуті представлені пломби тими самими пломбиру­
вальними лещатами?

12) Чи використовувалися для повторного навішування плом­
би інструменти (пасатижі тощо), вилучені у підозрюваного?

13) Який механізм утворення пошкоджень (слідів) на закрутці?

14) Чи піддавалася закрутка розкручуванню після первинного
накладення?

15) Чи утворені пошкодження на закрутці предметом (інстру­
ментом), вилученим у підозрюваного?

16) Чи збігаються сліди фільєр на дроті, використаному для ви­
готовлення представлених закруток? (Якщо є підозра щодо інсце­
нування проникнення в приміщення.)

Поряд з дослідженням пломб, трасологічною експертизою мо­жуть досліджуватись також посвідчувальні відбитки рельєфних печаток на пластичних матеріалах (пластиліні, сургучі тощо). З цією метою треба визначити:

1) Чи нанесений відтиск печатки поштового відділення на по­
силці на ім'я А. печаткою поштового відділення №... м. Києва?

2) Чи відділявся сургучний відтиск печатки з посилки після його
нанесення?

3) Однією чи різними печатками нанесені відтиски на пласти­
ліні на пакетах № 1 і № 2, представлених експерту?

Дата добавления: 2015-07-15