Читайте также: |
|
(встановлення відносного часу виготовлення документа)
Відносний час виконання реквізитів документа може бути встановлений тоді, коли штрихи записів та відтисків печатки перетинаються між собою, а також у тому випадку, коли записи перетинають наявні на документі складки від згинання. Для визначення послідовності виконання реквізитів документа, а саме, що виконано раніше — друкований текст, підпис, відтиск печатки, рукописний запис, — застосовуються мікроскопічні дослідження (у тому числі й у поляризованому світлі), фотографічні методи дослідження (у тому числі виготовлення кольорових фотознімків), метод фотоелектричного профілювання, вологого копіювання та адсорбційно-люмінесцентного аналізу. Хронологія виконання записів, виконаних кульковими ручками чи олівцями, може бути визначена вивченням місць перетину штрихів із застосуванням методу фотоелектричного профілювання.
З'ясування питання про те, із застосуванням одного чи декількох прийомів були виконані перший екземпляр і копії документа
з використанням копіювального паперу, здійснюється шляхом виготовлення з них діапозитивів і накладання потім їх один на одного.
Встановлення відносного часу виготовлення документа можливе у декількох випадках:
коли час друкування чи написання текстів не відповідає часу виготовлення друкарського бланка документа (наприклад, машинописний текст довідки, датованої 1990 роком, виконаний на бланку з вихідними даними поліграфічного підприємства від 1994 року);
при використанні чорнила та інших матеріалів письма, рецептурний склад яких не відповідає часу їх виготовлення (наприклад, рукописні записи та підписи в документі, датованому 1943 роком, виконані чорнилом з компонентним складом барвників, час початку виробництва та випуску яких відноситься до 1982 року);
у разі якщо у наданих для порівняльного дослідження вільних зразках відтисків печаток чи штампів відобразилися ознаки, обумовлені експлуатаційними дефектами. Окремі ознаки (особливості будови та руйнації елементів кліше) у цих відтисках виявляють шляхом вивчення безсумнівних відтисків печатки чи штампа, наданих як зразки, та у документах, датованих у період від дати, вказаної в досліджуваному документі, до часу експертного провадження, або за той передбачуваний період, коли цей документ міг бути виготовлений.
Вирішення питань відносного часу виготовлення документів вказаними способами можливе за наявності в розпорядженні експерта необхідних баз інформаційних даних (даних щодо рецептури матеріалів письма тощо), колекцій зразків документів. Визначення конкретного часу виготовлення документів (рік, місяць) у даний час проводиться із застосуванням комплексу таких руйнівних методів дослідження, як газорідинна хроматографія, спектрофотометрія, рідинна хроматографія та тонкошарова хроматографія. Аналіз якісного та кількісного складу матеріалів письма потребує наявності великої кількості зразків, а також достатньої кількості досліджуваного матеріалу.
Дата добавления: 2015-07-15; просмотров: 143 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Встановлення первинного змісту текстів документів | | | Ідентифікаційні дослідження матеріалів документів |