Загальні положення. Більшість судових експертиз проводиться в спеціалізованих установах

Більшість судових експертиз проводиться в спеціалізованих установах, перелік яких наводиться наприкінці даного посібника.

З точки зору ступеня індивідуалізації досліджуваних об'єктів експертизи можуть бути ідентифікаційними і класифікаційними. Ідентифікаційні — це, головним чином, криміналістичні екс­пертизи, за допомогою яких встановлюється (може встановлюва­тися) конкретний об'єкт, що відобразився у матеріальному се­редовищі. Класифікаційні експертизи (експертизи матеріалів, речовин і виробів з них, товарознавча, ґрунтознавча, судово-біо­логічна, фармацевтична експертизи) встановлюють належність об'єкта до якого-небудь класу (групова належність), причому з використанням специфічних ознак клас може бути визначено у дуже вузьких межах. Однак індивідуальність об'єкта ці експерти­зи не встановлюють.

Серед судових експертиз за характером вирішуваних завдань можна виділити велику групу так званих діагностичних експер­тиз, які встановлюють певні процеси, стани і залежності. До них належать планово-економічна, екологічна, фармакологічна, ав-тотехнічна, психіатрична, психологічна експертизи. Отримані за їх допомогою висновки можна розглядати як індивідуально вста­новлений факт або можливість (неможливість) настання певного результату.

Певне місце серед експертиз за ознакою вирішуваних завдань посідає так звана ситуаційна експертиза, яка встановлює меха­нізм події або її елементів шляхом вивчення характеру слідів та інших об'єктів матеріального середовища (місця події). Цікаво за­значити, що ідею ситуаційної експертизи на підставі вивчення вже існуючої практики в 1977 р. висунув харківський криміна­ліст Г. Л. Грановський, а першу в Україні таку експертизу по справі В. у Згурівському районі Київської області в 1959 р. прове­ли київські криміналісти В. Є. Бергер і В. Г. Гончаренко та судо­вий медик Л. В. Зусь.

Слід також звернути увагу на класифікацію висновків експер­та за ступенем їх визначеності.

Висновки можуть бути категоричні (позитивні або негативні) та ймовірні (позитивні або негативні). Перші використовуються у доказуванні як встановлені факти, другі — мають пошукове, гіпотетичне значення і не можуть застосовуватися в процесі до-

Розділ. 2

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

казування його учасниками. Існує також своєрідний варіант від­повіді на поставлене питання, коли експерт обґрунтовує немож­ливість його вирішення. Якщо в основі такої відповіді лежить принципова неможливість вирішення питання через відсутність розробленої наукової методики, то цим дослідження питання екс­пертним шляхом вичерпується і слідчому необхідно відшукувати інші шляхи для встановлення факту, що його цікавить. У тих же випадках, коли зазначена відповідь обумовлена неякісною підго­товкою матеріалів на експертизу або відсутністю необхідного об­ладнання чи спеціаліста в експертній установі, вирішення пи­тання повинно бути доведено до кінця експертним шляхом. Для цього треба вжити відповідних організаційних заходів.

Дата добавления: 2015-07-15