Коефіцієнт екстенсивного завантаження устаткування по групі обладнання цеху визначають за формулою

де Фд, Фн — дійсний і номінальний фонд часу роботи обладнання за певний період, відповідно, год.

де Фк — календарний фонд часу, дні; В, С — вихідні і святкові дні; tзм — тривалість зміни, год; Ззм — кількість змін роботи обладнання на добу.

Кекст — на робочому місці обчислюють так:

де ь — кількість видів деталей, що обробляються на робочому місці; tшт.і — норма часу на одну деталь і-го виду, н-год;

Ni — обсяг випуску деталей і-го виду, шт.

Коефіцієнт інтенсивного завантаження по групі обладнання об­числюють за формулою

де tфакт — фактично витрачений час на виготовлення одиниці продук­ції, н-год;

tнорм — технічно обґрунтована норма часу на одиницю продукції, н-год;

Коефіцієнт інтенсивного завантаження на робочомумісці ви­значають за формулою

де tмашл — машинний час обробки одної деталі і-го виду, н-год;

Коефіцієнт інтегрального використання основних фондів визна­чають так:

Коефіцієнт змінності обчислюють за допомогою таких виразів:

де Взм — кількість відпрацьованих верстато-змін;

Вд — кількість відпрацьованих верстато-днів;

Фд — дійсний фонд часу роботи всього обладнання, год;

Фді — дійсний фонд часу роботи всього обладнання при однозмін­ній роботі, год.

Для оцінювання й аналізу процесу відтворення основних фондів підприємств використовується система взаємопов'язаних показників. Найважливішими з них є коефіцієнти оновлення і вибуття основних фондів:

а) коефіцієнт вибуття:

де S_Л — вартість ліквідованих основних фондів за певний період (рік), грн;

S_П — вартість основних фондів на початок періоду, грн;

б) коефіцієнт оновлення:

де S_В — вартість введених основних фондів за певний період, грн;

S_К — вартість основних фондів на кінець періоду, грн.

Виробнича потужність — це максимально можливий випуск про­дукції підприємством за певний час (зміну, добу, місяць, рік) у встано­вленій номенклатурі і асортименті при повному завантаженні облад­нання і виробничих площ.

Виробнича потужність визначається в натуральних одиницях при обмеженій номенклатурі виробів і у вартісному виразі при широкому асортименті.

На величину виробничої потужності підприємства впливають такі фактори: кількість обладнання; його потужність; режим роботи під­приємства; кваліфікаційний рівень робітників; структура основних фондів.

Виробничу потужність верстата, обладнання, агрегата (ВПВ) обчи­слюють так (одиниць/період):

де Тшт — прогресивна норма часу на одиницю продукції, год/одиницю. Виробнича потужність потокової лінії (ВПпл) (одиниць/період):

де г — такт потокової лінії, год/одиниць.

Виробничу потужність агрегатів неперервної дії (Впнеп), наприклад, доменних печей, обчислюють за формулою (т/період)

де Фк — календарний фонд часу роботи доменної печі, год/рік;

tпл — час на одну плавку, год/плавк;

q — обсяг металу, що виплавляється за одну плавку, т/плавка.

Вихідну виробничу потужність у вартісному виразі, тобто потуж­ність на кінець розрахункового періоду (року) (ВПвих), обчислюють за виразом (грн)

ВПвих = ВПвх + ВПвв - ВПвив,

де ВПвх — виробнича потужність на початок періоду, грн;

ВПвв — введена в плановому періоді виробнича потужність, грн;

ВПвив — виведена за плановий період виробнича потужність, грн.

Середньорічну виробничу потужність (Впсерр) підприємства, цеху, обчислюють за формулою

де к — кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужніс­тю протягом року.

Успішне функціонування основних фондів та виробничих потуж­ностей залежить від того, як саме реалізуються екстенсивні та інтенси­вні фактори кращого їх використання. Екстенсивне поліпшення вико­ристання основних фондів і виробничих потужностей означає: по- перше, збільшення часу функціонування основного устаткування і, по- друге, підвищення частки діючого устаткування в складі всього устат­кування, наявного на підприємстві.

Основні напрями збільшення часу функціонування устаткування є: скорочення та ліквідація внутрішньозмінних простоїв шляхом підви­щення рівня організації виробництва (повне і своєчасне забезпечення робочих місць інструментами, матеріалами, напівфабрикатами, дета­лями); підвищення якості ремонтного обслуговування устаткування; скорочення цілодобових простоїв устаткування, підвищення коефіціє­нта змінності його роботи.

Важливим напрямом підвищення ефективності використання осно­вних фондів є зменшення кількості недіючого устаткування, виведення з експлуатації зайвого та швидке залучення у виробництво невстанов- леного устаткування.

Слід сказати, що екстенсивне поліпшення використання основних фондів та виробничих потужностей хоча повністю на сьогодні не реа­лізоване, все ж воно має межі.

Набагато ширші можливості має інтенсивне поліпшення викорис­тання основних фондів та виробничих потужностей, яке передбачає підвищення ступеня завантаження устаткування за одиницю часу. Під­вищення інтенсивного завантаження устаткування може бути досягну­то шляхом модернізації діючого устаткування, машин та механізмів, встановлення оптимального режиму їхньої роботи

Досить значними резервами кращого екстенсивного та інтенсивно­го використання основних фондів і виробничих потужностей є удо­сконалення структури основних виробничих фондів. Оскільки збіль­шення випуску продукції досягається тільки в провідних основних цехах, то важливо підвищувати їхню частку в загальному обсязі осно­вних фондів. Збільшення основних фондів допоміжного виробництва веде до зростання фондомісткості продукції, оскільки безпосередньо обсяги продукції не збільшує, але й без пропорційно розвинутого до­поміжного виробництва основні цехи з повною віддачею не можуть функціонувати. Тому необхідно встановлювати оптимальну виробничу структуру підприємства — важливий напрямок кращого використання основних фондів.

Важливий резерв кращого екстенсивного та інтенсивного викорис­тання основних фондів та виробничих потужностей — швидке освоєн­ня проектних потужностей, введення в дію нових технологічних ліній, агрегатів, устаткування. Практика свідчить, що середній фактичний період освоєння виробничих потужностей становить п'ять-шість і бі­льше років. Разом з тим технічно й економічно обґрунтовані розрахун­ки підтверджують реальну можливість досягнення проектних показни­ків за один-два роки, залежно від галузі та виду підприємства.

Питання для закріплення матеріалу і самостійної роботи

1. У чому сутність основних фондів і яка їхня роль у розширеному відтво­ренні?

2. Видова класифікація і структура основних фондів.

3. Які існують види оцінок основних фондів?

4. Сутність фізичного та морального зносу основних фондів.

5. У чому сутність амортизації і які існують методи нарахування амор­тизації?

6. Які методи нарахування амортизації застосовують в Україні?

7. Які види ремонту здійснюють на підприємствах?

8. Що таке виробнича потужність підприємства?

9. Які існують показники використання основних виробничих фондів?

10. Які напрями кращого використання основних виробничих фондів і вироб­ничих потужностей?

Дата добавления: 2015-07-15