Оцінка рухливості

Втрата рухливості у забрудненій воді спостерігається у багатьох дрібних тварин – дафній, коловерток, личинок комарів, малька риб. Зокрема, токсичність води перевіряють у лабораторних умовах, витримавши коловерток і личинок комарів кілька годин у забрудненій воді. В результаті оцінюють реакцію на світло: при освітленні яскравим світлом коловертки мають рухатися до світла, а личинки комарів – від нього.Збереження здатності рухатись та швидкість руху порівнюють з такими у контрольній групі тварин.

Двостулкові молюски в лабораторних умовах реагують на додавання сильно забрудненої токсичними речовинами води, через 30-40 хв. закриваючи стулки.

У тривалих дослідах з утримання малька риби – гуппі або коропа - акваріумах з тестованою водою також звертають увагу на збереження рухливості та швидкість руху.

1. Організми-біоіндикатори стану вод

Для спеціаліста-гідробіолога, що займається водними організмами, будь-який живий організм водойми, а тим більше їхній загальний набір служать «датчиками» якості води та стану водойми.Однак, у моніторингу водойм нині широко відомими є лише деякі рослини, тварини та водорості, які, з одного боку, є звичайними водними видами, з іншого, – дуже чутливі до забруднення води.Із тварин в якості біоіндикаторів прісних водойм надають перевагу організмам дна: личинкам деяких комах, водним червам, що живуть на дні, водним дрібним рачкам, двостулковим молюскам. Дрібні організми, які плавають у товщі води за рахунок слабкої течії, – планктон – виявилися менш чутливими до забруднення водойм і значно швидше реагують на природні зміни у водоймі – на освітленість, вміст кисню, поживних речовин, кислотність та ін. Багатий видовий склад риби свідчить про незабрудненість водойми, а чутливі види – короп, окунь, судак, лин, йорж, піскар – вкажуть на зміни якості водойми змінами у тілі, рості, рухливості і плодючості.Серед рослин індикаторами є елодея (рис.7), кушир (рис.8), глечики, латаття, рдесники (рис.9), ряски, комахоїдна рослина пухирник (рис.10), а також багато видів водоростей, однак, розпізнавання останньої групи доступне лише вузьким спеціалістам.

Вивчати організми-біондикатори можна, збираючи їх з води, підводних предметів і дна у відро або виловлюючи донним сачком.Бажано обмежувати площу збору певним квадратом, тоді можна перерахувати чисельність організмів кожного виду на одиницю площі водойми.Збираючи організми з дна на мілині, широкий сачок опирають на дно і вище по течії, на відстані до 3 м від сачка перемішують ґрунт протягом кількох хвилин. Організми з часточками дна змиваються у сачок.

Проби водних організмів краще відбирати за певною системою: починати від ймовірного центру забруднення і поступово віддалятися, наприклад, вище і нижче по течії через 0,5, 1, 2 та більше кілометрів від нього.

Спостереження за обраними біоіндикаторами рекомендується повторювати в одній точці принаймні тричі на рік, у різні пори року.

Дбаючи про живе, намагаються знову повертати у водойму ті організми, вид яких вдалося встановити.

Дата добавления: 2015-07-14