Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Безпека життєдіяльності та психічне здоров'я за самооцінками молоді

Проблеми у спілкуванні молодих людей з оточуючими.До чинників, що провокують стан емоційного неблагополуччя, порушення у психічному здоров'ї, слід віднести насамперед особливості дисгармонійного спілку­вання людини з оточуючими, зокрема, з найближчими людьми - батьками, рідними, друзями. Найбільш сенситивним для різноманітних змін у психі­чному здоров'ї й поведінці прийнято вважати підлітковий та юнацький вік, тому що саме цей період с найсприятливішим для набуття навичок саморе­гуляції поведінки й міжособистісного спілкування.


Українська молодь віком 15-22 роки, яка становила об'єкт дослі­дження, називала серед чинників, що впливають на здоров'я кожної людини, крім стану навколишнього середовища і матеріального до­статку кожної сім'ї, також і психологічні (табл. 3.5).

Чинники

Таблиця 3.5. Розподіл відповідей на запитання: "Як Ви вважаєте, якою мі­рою на здоров'я кожної людини впливають нижченаведені чинники ?", %

Впливають значною мірою'*

Виливають вирі­шальним чином*'


Стосунки з батьками, рідними, дітьми



 


Стосунки з друзями, ровесниками



* Респондентам було запропоновано перелік з 13 чинників. У таблиці наведено лише два з них, що стосуються психічного здоров'я людини.

** Респонденти могли відмітити кілька варіантів відповідей, тому сума не дорівнює 100 %.

Спілкування з іншими людьми - невід'ємна частина й необхідна умова повноцінного психічного життя кожної людини. Нормальному спілкуванню та взаємодії заважають проблеми, зумовлені насампе­ред відсутністю взаєморозуміння, невмінням стримувати себе, наяв­ністю ворожості у стосунках, образи тощо.

Респондентам пропонувалося оцінити, як часто виникають пробле­ми у спілкуванні з оточуючими (рис. 3.5).



Матір'ю або нерідною матір'ю Однокласниками Ровесниками поза ішолою Друзями

 


ОРЯДІ аРлд2

Рис. 3.5. Розподіл відповідей на запитання: "Як часто в тебе бувають проблеми у спі­лкуванні з...", % (ряд 1 -сума відповідей "часто" і" дуже часто"; ряд 2-"іноді")

Як бачимо, у досить значної частки молодих людей стосунки з роди­чами носять проблематичний характер Часто непорозуміння виникають у спілкуванні з братами/сестрами (11%), а також батьками (7% - з матір'ю або мачухою і стільки ж - з батьком або вітчимом).

Важливою сферою життя, особливо для учнівської молоді, є школа або інший навчальний заклад, у стінах якого відбувається спілкування


з педагогічним колективом й однолітками Більше половини юнаків і дівчат зазначили, що "іноді" вони мають проблеми у спілкуванні з од­нокласниками (за цим критерієм показники в дівчат дещо вищі, ніж у хлопців, і становлять відповідно 60% і 55%) "Часто" або "дуже часто" виникають проблеми з учителями або викладачами - у 8% дівчат та 15% юнаків. Серед молоді міст 25%, сіл - 8%.



Крім того, половина респондентів зазначили, що інколи в них ви­никають проблеми у спілкуванні з ровесниками поза школою. Причо­му за цим показником не виявлено істотних відмінностей за статтю. "Часто" або "дуже часто" такі проблеми виникають у кожного десято­го сільського мешканця, у 15% міських мешканців.

Найчастіше проблеми у спілкуванні виникають у віці 16-18 років, коли відбуваються складні й суперечливі процеси входження молодих людей у доросле життя, переосмислення системи ціннісних норм і на­станов, пошуку власного місця в житті.

Стосунки з однокласниками найбільш проблематичними є в підліт­ків 10-12 і 13-15 років, а з учителями - в молодих людей 16-18 років. Проте у всіх вікових групах є молодь, котра досить часто стикається у своєму шкільному або студентському житті з різноманітними пробле­мами. Наявність таких груп є типовою в молодіжному середовищі, адже спілкування в цьому віці є провідною діяльністю молодої особистості, яка інтенсивно розвивається, прагне визнання серед однолітків і дорос­лих та шукає свого місця в колективі.

Загрузка...

За результатами опитування (табл. 3.6), проблеми взаємодії між мо­лоддю та оточуючими у шкільному/студентському житті найбільш ак­туальні для юнаків і дівчат, які виховуються в сім'ї, де один з батьків є нерідний (мачуха або вітчим).

Таблиця 3.6. Розподіл відповідей на запитання: "Як часто в тебе вини-

кають проблеми у спілкуванні з...:", %*

Проблеми Молоді лю­ди, які ма­ють мачуху Молоді люди, які мають вітчима Молоді люди, які мають обох рідних батьків
3 учителя­ми/викладачами
3 ровесниками
3 колегами по роботі чи навчанню

* У таблиці наведено розподіл відповідей "часто".

За даними табл. 3.6, наявність у дитини нерідного батька або матері (особливо матері) вже сама по собі є надзвичайно травмуючим чинни­ком для психічного здоров'я особистості, який істотно змінює само-


оцінку, її ставлення до самої себе, сприйняття власного місця у світі,а також характер відносин з навколишнім світом та оточуючими. Часто саме це зумовлює появу різного роду конфліктів у спілкуванні з ін­шими людьми.

Сприйняття респондентами свого статусу в колективі.Важли­вим показником психічного здоров'я особистості є відчуття задоволе­ності від ставлення до себе інших людей. Психологи й психіатри вба­чають існування залежності між психічним здоров'ям людини та її усвідомленням того, як до неї ставляться оточуючі. Якщо особистість не відчуває задоволеності від сприйняття її оточуючими (приміром, ровесниками та колегами по навчанню чи роботі), то це спричиняє по­гане психологічне самопочуття, зумовлює певні зміни вповедінці та спрямованості діяльності.

Розподіл відповідей молодих українців свідчить, що "повністю задо­волені" ставленням до своєї особистості в колективі понад 43% дівчат та 46% юнаків віком 10-22 роки. "Зовсім незадоволені" ставленням до себе в колективі 3% дівчат і 2% юнаків цієї вікової категорії. Найбільш гармонійні стосунки із соціальним оточенням складаються в сільської молоді (близько половини задоволених), в обласних центрах відповід­ний показник становить 46%, в інших містах - 40%. Спостерігаються відчутні відмінності щодо ступеня задоволеності ставленням оточую­чих залежно від віку респондентів (рис. 3.6).

70;


Дата добавления: 2015-07-14; просмотров: 233 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Медико-психологічні погляди мислителів Росії XVIII століття | ХІХ-ХХ століть | Медико-психологічні погляди лікарів-філософів американського континенту ХІХ-ХХ століть | Медико-психологічні погляди російських і вітчизняних лікарів-філософів ХІХ-ХХ століть | Безпека життєдіяльності та основи підтримання здоров'я людини як соціально-педагогічна проблема | Та підтримання психосоматичного здоров'я | Сутність поняття "безпека життєдіяльності", його структура та зміст | Інтегративного курсу "Безпека життєдіяльності | Третій рік навчання Заключний етап | Безпека життєдіяльності та сексуальне здоров'я молоді |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Безпека життєдіяльності та фізичне здоров'я молоді України: окремі показники та самооцінка| Л Л -і і і й $ $ .| і

mybiblioteka.su - 2015-2020 год. (0.022 сек.)