Розділ V. Концепція покликання у Лютера

М. Вебер зосереджує увагу на німецькому слові «Beruf» (переклад Біблії на німецьку здійснював Мартін Лютер), яке перекладається на англійську як «calling» (один із варіантів перекладу слова «calling» українською – це «покликання»). Автор, як на мене, дуже влучно відзначає, що це слово має відтінок необхідності виконання поставленого перед людиною завдання, і тому воно має певний релігійний мотив. Реформація значно вплинула на поняття професії у християнському світі. Якщо для католиків належне, віддане ставлення кожної людини до способу заробляння коштів на прожиття було лише порадою, то протестанти трансформували це у заповідь. Мартін Лютер, у своїх роботах, відзначає, що повсякденна мирська праця – це необхідність, природна основа релігійного життя, котра сама по собі є моральною. Лютер вважає, що «повсякденна діяльність у рамках професії – це найвищий прояв християнської любові до ближнього» [1, c. 71]. Світські обов’язки людини, в тому числі й робота, пояснюються її «подвійною природою», адже окрім духу, вона прив’язана до власного тіла, а отже і до суспільства. На підтримку протестантської позиції щодо світських професій, хочу навести два Біблійні уривки. 2 Солунян, розділ 3, 10-й вірш: «… як хто працювати не хоче, нехай той не їсть» і До Колоссян, розділ 3, 17-й вірш: «І все, що тільки робите словом чи ділом, усі робіть у Ім’я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві». Якщо співставити два ці вірша, то можна зрозуміти, що Біблія вчить працювати так, немов ця праця виконується особисто для Бога. Правильне виконання свої мирських обов’язків було шляхом догодити Богові і за це можна було отримати нагороду як у світі цьому, так і в потойбічному. Це слугувало важливим мотиваційним чинником для розвитку економічних відносин. Проте у самого Лютера, стосовно цього вчення були певні сумніви, що ґрунтувались на вченні Апостола Павла, котрий писав, що «прагнення до надбання матеріальних благ понад міру, яка потрібна для забезпечення особистих потреб, слід розцінювати як ознаки відсутності благодаті». Конкретних вчень у Лютера з цього приводу немає – є лише його певні сумніви у роботах, але, тим не менш, переоцінити вклад Лютера у капіталізм неможливо, адже він радикально змінив погляди людей на професійну діяльність. Влучно підсумовує лютеранські погляди на професійне покликання сам М. Вебер: «Отже, поняття професійного покликання у Лютера залишається традиціоналістським. Професія як покликання – це те, що людина повинна приймати як Господнє веління» [1, c. 74].

Дата добавления: 2015-07-12