Читайте также:
|
Військові інженерні частини та підрозділи призначені для виконання завдань інженерного забезпечення частин та з’єднань, до складу яких вони організаційно входять.
Військові інженерні частини та підрозділи включають:
- інженерно-саперний взвод механізованого (танкового) батальйону;
- групу інженерного-забезпечення окремої механізованої(танкової) бригади;
ІНЖЕНЕРНО-САПЕРНИЙ ВЗВОД МЕХАНІЗОВАНОГО (ТАНКОВОГО) БАТАЛЬЙОНУ
Інженерно-саперний взвод призначений для пророблення проходів у загородженнях, улаштування загороджень, мінування та руйнування об’єктів, фортифікаційного обладнання районів зосередження, позицій підрозділів та районів розгортання пунктів управління батальйону.
Організаційно-штатна структура інженерно-саперного взводу складає:
· два інженерно-саперні відділення: УРАЛ-4320 – 1; ІМП-2-6; КР-І-1; Мотопила -1.;
· інженерно-позиційне відділення: ПЗМ-2-1; (МТУ-20-1);
Інженерно-саперне відділення на озброєнні має: ІМП-2 – 6 к-тів, КР-І – 1к-т, МП – 1од., Урал-4320 –1од.
Інженерно-позиційне відділення на озброєнні має: ПЗМ-2 (МТУ-20) – 1од.
Інженерно-саперний взвод за 10-12 годин спроможний:
| встановити протитанкових мінних полів вручну | - 0,5-0,6 км; |
| встановити протипіхотних мінних полів | - до 0,3 км; |
| влаштувати проходів в мінних полях противника | - до 2; |
| влаштувати мостових переходів через перешкоди шириною до 18 м | - 1за 5 хв; |
| відрити траншей і ходів сполучення | - до 3 км. |
Дії інженерно-саперного взводу включають в себе:
Фортифікаційне обладнання вихідних районів, позицій підрозділів і районів розгортання пунктів управління батальйону здійснюється з використанням полкової землерийної машини (ПЗМ), місцевих матеріалів, для заготівлі яких використовуються моторні пили.
Для обладнання району розгортання пункту управління батальйону залучається інженерно-позиційне відділення, обслуга ПЗМ, маскувальні комплекти, місцеві матеріали та моторні пили.
Характер обладнання визначає командир або начальник штабу батальйону.
Завдання з улаштування загороджень, як в обороні, так і в наступі виконують інженерно-саперні відділення вручну. Взвод за ніч влаштовує одне мінне поле перед одним з ротних опорних пунктів.
Пророблення проходів у загородженнях противника перед його переднім краєм здійснюється вибуховим способом, танками з тралами з наступним їх поширенням подовженими зарядами або вручну.
При проробленні проходів у мінно-вибухових загородженнях противника вибуховим способом інженерно-саперне відділення може отримати завдання на пророблення одного проходу (при піднесенні елементів установки розмінування особовим складом механізованих підрозділів і достатньому часі на їх збирання – двох проходів), перевірку проходів після підривання зарядів і несення комендантської служби на них.
Проходи в своїх мінних полях, як правило, пророблюються вручну. В ніч перед наступом інженерне саперне відділення приховано знімає міни; кожен прохід позначається, на ньому організується комендантська служба з розрахунку одне відділення на два проходи. За сприятливих умов обстановки свої мінні поля можуть зніматися повністю.
ГРУПА ІНЖЕНЕРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕХАНІЗОВАНОЇ (ТАНКОВОЇ) БРИГАДИ
Група інженерного забезпечення механізованої (танкової) бригади призначена для виконання основних завдань інженерного забезпечення бойових дій бригади і здатна вести інженерну розвідку противника і місцевості, пророблювати проходи у мінно-вибухових загородженнях і руйнуваннях, готувати та утримувати шляхи, влаштовувати мінно-вибухові загородження, виконувати руйнування, здійснювати фортифікаційне обладнання позицій, районів розташування частин і районів розгортання пунктів управління бригади, виконувати інженерні заходи з маскування, забезпечувати частини бригади водою.
Група застосовується, як правило, для виконання завдань інженерного забезпечення за планом бригади на головному напрямку її бойових дій. Деякі підрозділи (обслуга) групи можуть додаватися частинам бригади або виконувати завдання в їх інтересах.
До складу ГІЗ (рис.2) входять:
· інженерно-саперна рота;
· інженерно-технічна рота;
· відділення інженерної розвідки.
Інженерно-саперна рота включає в себе:
· інженерно-саперний взвод;
· взвод інженерних загороджень;
· інженерно-дорожній взвод.
Озброєння роти: УМП-2- 1 к-т, УМП-3 – 1 к-т, ІМП – 4 к-ти, МП – 1 од., ПД-420 – 2 к-ти, КР-1 – 2 к-ти, ГМЗ-3 – 3 од., УР-77 – 2 од., ТММ-3 – 1 к-т, МТУ-20 – 1 од., БАТ-2 – 1 од., ІМР-2 – 1 од., автом. – 12 од.
ІНЖЕНЕРНО-САПЕРНА РОТА ЗА 10-12 ГОДИН СПРОМОЖНА:
| ісв | |
| встановити вручну: - протитанкових мінних полів | - 0,5-0,6 км; |
| - протипіхотних мінних полів | - до 0,3 км; |
| встановити керованих: - протитанкових мінних полів | - до 0,1км |
| - протипіхотних мінних полів | - до 1 км |
| проробити проходів в мінних полях противника | - до 4; |
| улаштувати вузлів загороджень | - 1. |
| віз | |
| встановити ПТМП з допомогою засобів механізації за 5-10хв | - до 1км; |
| встановити ПТМП з допомогою засобів механізації за добу | - до 3 км. |
| ідв | |
| проробити проходів у ПТМП: - одним пуском | - до 2; |
| - за добу | - до 4; |
| влаштувати мостових переходів під вантажі до 60т: через перешкоди шириною до 18 м (за 5 хв.) | - 1; |
| через перешкоди шириною до 40 м (за 40-60 хв.) | - 1; |
| підготувати та утримувати колонні шляхи | - до 80 км; |
| влаштувати проходів в завалах з темпом | - до 0,3 км/ч. |
Інженерно-технічна рота включає в себе:
· інженерно-позиційний взвод;
· інженерно-технічний взвод;
· відділення підвозу тралів.
Озброєння роти: КВС-У – 2 к-ти, КВС-А – 2 к-ти, ПЗМ-2 – 2 од., МДК-3 1 од., ЕОВ-4421 – 1 од., АК – 2 од., ЕСБ-8И – 1 од., ВФС-10 – 1 од., трали КМТ-7 – 5 к-тів, КМТ-8 – 21 к-т, автом. – 12 од., причепи – 8 од..
Інженерно-технічна рота за 10-12 годин спроможна:
| іпв | |
| відрити траншей і ходів сполучень | - до 3 км; |
| відрити котлованів: - з використанням ПЗМ | - до 10; |
| - з використанням МДК-3 | - до 80; |
| звести споруди з комплекту КВС-А (КВС-У) | - до 4. |
| ітв | |
| виготовити: - споруд СРК | - до 3 к-тів; |
| - дверних блоків | - 6-7 к-тів; |
| - обладнання для сховищ | - до 10 к-тів; |
| обладнувати та утримувати пункт водопостачання продуктивністю до 10 м3/год | - 1. |
Дії групи інженерного забезпечення в обороні
Інженерна розвідка противника і місцевості ведеться відділенням інженерної розвідки з інженерно-спостережних постів. В ході оборонного бою на ділянках вклинення противника розвідка організується діями інженерно-розвідувального дозору, який створюється за рахунок особового складу ІСП.
Фортифікаційне обладнання позицій, позиційних районів частин, районів розгортання пунктів управління бригади здійснюється інженерно-позиційним взводом. Для виконання цього завдання на допомогу інженерним підрозділам можуть залучатися механізовані підрозділи.
Обслуга інженерних машин поступає в розпорядження командирів частин (підрозділів), яким вони додаються. Експлуатацію землерийних машин організує офіцер частини (підрозділу).
Інженерно-позиційний взвод відриває траншеї, окопи, котловани та виконує обсипання зібраних в них споруд. Збирання та обладнання споруд з готових елементів та місцевих матеріалів, їх маскування здійснюють інші підрозділи групи або загальновійськові підрозділи, що виділені для цього.
Улаштування мінно-вибухових загороджень та руйнувань, а також нарощування їх в ході бою група здійснює інженерно-саперною ротою без інженерно-дорожнього взводу.
При улаштуванні мінно-вибухових загороджень інженерно-саперний взвод діє на своїй ділянці самостійно. В умовах безпосереднього зіткнення з противником мінні поля перед переднім краєм встановлюються вночі вручну по мінному шнуру. Поза зіткнення з противником мінні поля встановлюються з використанням засобів механізації та різними, зручними на даній місцевості, способами. Інженерний взвод загороджень, як правило, встановлює мінні поля в глибині батальйонних районів оборони.
Нарощування загороджень в ході оборонного бою інженерно-саперна рота здійснює діями рухомого загону загороджень. РЗЗ може діяти як на підготованих, так і на знов призначених рубежах, що прикривають виявлені напрямки дій танків противника.
Підготовку шляхів для маневру, підвозу та евакуації група інженерного забезпечення здійснює при підготовці бригади до оборони, а в ході бою, як правило, утримує їх або готує нові; завдання виконується інженерно-дорожнім взводом. При підготовці шляхів взвод виконує завдання в залежності від обсягу завдань у повному складі або відділеннями пооб’єктно. При підготовці шляху в першу чергу використовуються існуючі дороги. Підготовані шляхи позначаються покажчиками та дорожніми знаками встановленого зразка. Для подолання вузьких водних перешкод застосовується механізований міст або його окремі ланки, які знімаються по мірі готовності низько водних мостів.
При утриманні важко прохідних ділянок шляхів взвод зосереджується у призначеному йому районі та виконує завдання, організовуючи періодичну перевірку стану шляху та заготівлю будівельних матеріалів для важко прохідних ділянок. При виявленні зруйнувань та пошкоджень усуває їх своїми силами, крім того, на важко прохідні ділянки виділяються від загальновійськових частин команди з тягачами.
Заготівля матеріалів та виготовлення фортифікаційних конструкцій, дорожніх покрить здійснюється на пункті заготівлі, який розгортається силами відділення інженерних конструкцій інженерно-технічного взводу.
Виконання інженерних заходів з маскування здійснюється інженерно-технічним взводом. Інженерно-маскувальне відділення буде залучатись до виконання найбільш складних в технічному відношенні завдань з маскування при прихованні та імітації військ і об’єктів. Як правило, це буде обладнання удаваних районів розгортання командного пункту, позицій механізованих (танкових) підрозділів. Також може здійснюватись приховання інших важливих об’єктів в смузі оборони бригади.
Для обладнання дійсних та удаваних окопів і сховищ для техніки створюються команди, які оснащені необхідними засобами інженерного озброєння. Глибина удаваних окопів та сховищ повинна бути не менше 50% від глибини існуючих реальних споруд.
Видобуток та очищення води здійснюється відділенням польового водопостачання інженерно-технічного взводу, яке обладнує та утримує пункт польового водопостачання. При цьому розгортається фільтрувальна станція, визначається ступінь забруднення та зараження води, розгортаються насоси та резервуари, обладнується водорозбір, сховища для насосів та щілина для особового складу відділення, позначаються шляхи руху.
Дії групи інженерного забезпечення в наступі
Основними завданнями групи в наступальному бою бригади, як правило, є: інженерна розвідка противника і місцевості, фортифікаційне обладнання районів розгортання пунктів управління бригади, пророблення проходів у загородженнях і руйнуваннях, улаштування інженерних загороджень, підготовка шляхів, видобуток і очищення води та ін.
Інженерна розвідка противника і місцевості ведеться відділенням інженерної розвідки. Іншими підрозділами групи вона ведеться в інтересах виконання отриманих ними завдань.
При підготовці до наступу зі складу відділення інженерної розвідки виділяються інженерно-спостережні пости (ІСП), в ході наступу інженерно-розвідувальні дозори (ІРД). Крім того, до складу військових розвідувальних дозорів або загонів можуть включатися сапери-розвідники. ІРД ведуть розвідку, просуваючись в бойових порядках підрозділів першого ешелону бригади. Для ведення інженерної розвідки в тилу противника від відділення до розвідувального загону бригади може бути виділено два-три сапери-розвідники.
Фортифікаційне обладнання районів розгортання пунктів управління бригади та позицій частин (підрозділів) здійснюється інженерно-позиційним взводом, який діє по відділенням або окремими обслугами землерийних машин. При обладнанні районів розгортання пунктів управління бригади взвод відриває землерийними машинами котловани, встановлює зібрані споруди та виконує їх засипку. Для збирання споруд, монтажу обладнання в них та маскування об’єктів повинні бути виділені інженерні або загальновійськові підрозділи.
В ході наступу інженерно-позиційний взвод пересувається у складі групи або разом з оперативними групами штабу бригади.
Пророблення проходів в загородженнях здійснюється інженерно-саперним і інженерно-дорожнім взводом. При підготовці до наступу проходи в мінно-вибухових загородженнях противника пророблюються за звичаєм вибуховим способом, як правило, в період вогневої підготовки атаки з використанням установок розмінування УР-83П.
В ході наступу проходи влаштовуються відділенням розмінування інженерно-дорожнього взводу, що просувається за наступаючими ротами першого ешелону та пророблює проходи установками розмінування.
Улаштування інженерних загороджень здійснюється інженерно-саперною ротою без інженерно-дорожнього взводу. Вона може встановлювати мінні поля, готувати та здійснювати руйнування як при підготовці так і в ході наступу. У наступі це завдання вирішується, як правило, діями (РЗЗ) у складі інженерно-саперної роти без інженерно-дорожнього взводу або тільки взводу інженерних загороджень.
В ході наступу РЗЗ просувається за бойовими порядками батальйонів першого ешелону.
Завдання на мінування рухомому загону загороджень ставить командир бригади особисто або через начальника інженерної служби.
На рубежі мінування інженерно-саперний взвод готує руйнування, діючи по відділенням або командам. Інженерний взвод загороджень, як правило, діє у повному складі.
Підготовка шляхів здійснюється інженерно-дорожнім взводом. При цьому інженерно-дорожні підрозділи засипають колії, урвища, вибоїни; поширюють проходи у загородження і руйнуваннях: обладнують об’їзди важкопрохідних ділянок. Через рви, яри обладнуються переходи. Для подолання річок обладнуються броди, встановлюються механізовані мости, посилюються та ремонтуються існуючі мости. Утримання шляхів здійснюється на важкопрохідних ділянках.
При висуванні бригади для введенні в бій взвод може діяти у складі загону забезпечення руху (ЗЗР).
Виконання інженерних заходів з маскування група інженерного забезпечення здійснює діями інженерно-маскувального відділення інженерно-технічного взводу[1].
Обладнання пункту водопостачання на поверхневому джерелі води здійснюється відділенням польового водопостачання інженерно-технічного взводу, яке обладнує та утримує пункт польового водопостачання1.
Передача мінних тралів у танкові підрозділи відбувається в районі зосередження або вихідному районі для наступу бригади. Ножові трали у танкові підрозділи передаються в пункті постійної дислокації, на марші або в районі зосередження; причіпні пристрої коткових тралів передаються у вихідному районі танкового підрозділу, а коткові секції викладаються на рівних майданчиках вздовж шляхів на рубежі розгортання батальйонів в ротні колони. Місця розвантаження та порядок навішування коткових секцій узгоджуються з командирами танкових рот.
Інженерний полк армійського корпусу
Інженерний полк призначений для інженерного забезпечення підготовки та ведення операцій армійського корпусу. Полк, як правило, здійснює підсилення загальновійськових з’єднань, що діють на головному напрямку.
Інженерний полк (рис.3) включає в себе:
понтонно-мостовий батальйон;
інженерно-технічний батальйон;
інженерний батальйон забезпечення руху;
інженерно-позиційний батальйон;
інженерно-саперний батальйон.
Дії інженерного полку
В оборонній операції полк, як правило, застосовується на напрямках (районах), що доступні для наступу механізованих та бронетанкових військ противника, від утримання яких залежить успіх операції.
При підготовці оборонної операції зусилля полку зосереджуються на улаштуванні загороджень та підготовці руйнувань; фортифікаційному обладнанні позицій, рубежів і районів; підготовці та утриманні шляхів руху військ; інженерному обладнанні удаваних районів і об’єктів, виконанні інженерних заходів з приховання дій і розташування військ та забезпечення демонстративних дій; обладнанні пунктів водопостачання корпусу.
З початком оборонної операції полк за звичаєм нарощує оперативні загородження, здійснює руйнування, в глибині смуги оборони корпусу виконує завдання щодо забезпечення підготовки та нанесення корпусного контрудару.
У наступальній операції полк, як правило, застосовується для забезпечення дій з’єднань першого ешелону при їх висуванні, розгортанні та в ході наступу для забезпечення введення у бойовище бригад другого ешелону та для улаштування загороджень при відбитті контрударів противника.
При підготовці до операції полк може підсилити бригади першого ешелону, що наступають на напрямку головного удару, а решту підрозділів буде залучено для виконання корпусних завдань та в інженерний резерв.
В ході операції полк забезпечує наступ одної-двох бригад на напрямку головного удару корпусу, підсилює бригаду другого ешелону при введенні її в бойовище, а також приймає участь у відбитті контрударів та нанесенні втрат противнику інженерним боєприпасами.
Основними завданнями, які вирішуються полком при підготовці та в ході наступальної операції є: інженерна розвідка противника і місцевості; пророблення та утримання проходів у загородженнях та руйнуваннях, улаштування загороджень та здійснення руйнувань; підготовка та утримання шляхів руху військ; обладнання та утримання переправ через водні перешкоди; виконання інженерних заходів з оперативного маскування та захисту від високоточної зброї, а також обладнання та утримання корпусних пунктів водопостачання.
У всіх видах операцій полк виконує завдання з інженерного обладнання районів розгортання пунктів управління корпусу.
Враховуючи різноманітний за своїм змістом характер виконуваних полком завдань та вузьку спеціалізацію підрозділів полк централізовано у повному складі завдання не виконує.
Інженерна розвідка противника і місцевості здійснюється взводом інженерної розвідки штабної роти та іншими підрозділами полку.
Пророблення проходів в загородженнях здійснюється інженерно-саперними підрозділами і підрозділами розгородження полку. Надходження частин та підрозділів полку, призначених для пророблення проходів, у підпорядкування загальновійськових з’єднань і частин, штаб полку організує завчасно.
Підготовка шляхів і їх утримання організується штабом полку. В цьому випадку інженерно-дорожні підрозділи, як правило, готують ділянки корпусних фронтальних та рокадних шляхів, а також шляхи висування та розгортання бригад другого ешелону корпусу. Інженерно-дорожні підрозділи після підготовки шляхів приступають до їх утримання та забезпечують пропуск військ, одночасно ведуть підготовку до дій з пророблення проходів у загородженнях, встановлюваних противником засобами дистанційного мінування.
Заготівля дорожньо-мостових конструкцій організується полком централізовано на пункті заготівлі конструкцій.
Улаштування мінно-вибухових загороджень частинами полку здійснюється у всіх видах бойових дій.
Понтонно-мостовий батальйон
Батальйон призначений для обладнання та утримання десантних, поромних і мостових переправ при форсуванні (подоланні) військами середніх та широких водних перешкод.
До складу понтонно-мостового батальйону (рис.4) входять:
дві понтонно-мостових роти;
рота плаваючих машин.
Понтонно-мостова рота включає в себе:
два понтонно-мостових взводи;
берегове відділення.
Озброєння роти: парк ПМП –0,5 к-ту, БАТ-2 – 1 од., АК (16т) – 1 од., ЕОВ-4421 – 1 од., вистілка – 1од.
Понтонно-мостова рота спроможна:
| навести наплавний міст під вантажі 60т довжиною 119м з пропускною здатністю 400маш/год | - за 40 хв; |
| навести наплавний міст під вантажі 20т довжиною 193м з пропускною здатністю 250-300 маш/год | - за 50-60 хв; |
| обладнати за 10-15 хв пороми вантажопідйомністю: | |
| - 60 т | - до 5; |
| - 80 т | - до 4; |
| - 170 т | - до 2 |
| переправити за 1 рейс | - до 2-х тв. |
Рота плаваючих машин включає в себе:
два взводи ГПТ;
три взводи ПММ.
Озброєння роти: ПТС-2 – 12 од., ПКП – 6 од., БАТ-2 – 2 од., ПММ-2 – 13 од.
Рота плаваючих машин спроможна:
| обладнати та утримувати: - десантних переправ | - 1-2; |
| - поромних переправ | - 1-2; |
| переправити за один рейс | -2 артбатр; -1 тр. |
Дії понтонно-мостового батальйону
В обороні та при підготовці наступальних операцій, перегрупуванні військ батальйон застосовується, як правило, централізовано для виконання корпусних завдань. В ході наступальної операції від може додаватися бригадам першого ешелону або обладнувати та утримувати корпусні переправи.
В першому випадку основним варіантом бойового застосування батальйону є підсилення двох бригад: однієї з них понтонною ротою, взводом ГПТ, взводом ПММ, а другої – понтонною ротою та ротою ПМ без двох взводів.
При форсуванні військами водної перешкоди з ходу висування батальйону до водної перешкоди здійснюється у бойових порядках військ спочатку в район зосередження, який призначається на віддалі 5-6км від водної перешкоди, а потім – до місць обладнання переправ.
Порядок застосування понтонних підрозділів визначається умовами обстановки. Після захоплення на протилежному березі водної перешкоди плацдарму, глибина якого виключає можливість ведення кулеметного вогню по переправі понтонні підрозділи висуваються до водної перешкоди і приступають до обладнання переправ.
Тип поромів обирається в залежності від умов обстановки, в якій здійснюється переправа військ. Пороми вантажопідйомністю 40-60т за звичаєм застосовуються у початковий період форсування водної перешкоди для переправи передових підрозділів на широкому фронту, а також в умовах, що вимагають підвищеної маневреності поромів. Човникові пороми вантажопідйомністю 110-130т є більш доцільними при переправі другого ешелону, так як їх застосування потребує менше сил та засобів на обладнання та утримання переправ і підвищує їх перепускну здатність.
На мостовій переправі обираються основний, один або два запасних створи. Наведення мосту в залежності від умов обстановки може здійснюватись різними способами: поворотом, по ділянкам, попоромно та поланково.
Підрозділи ГПТ та ПММ можуть виділятися для обладнання змішаних (десантно-поромних) переправ, що мають підвищену універсальність.
По закінченні виконання завдання по переправі бригад першого ешелону підрозділи батальйону виводяться з підпорядкування бригадам і виконують завдання по переправі інших з’єднань і частин корпусу або виводяться в резерв і зосереджуються у вказаних їм районах.
Інженерно-технічний батальйон
Інженерно-технічний батальйон призначений для інженерного обладнання районів розгортання пунктів управління корпусу, виконання інженерних заходів з маскування військ та об’єктів, видобутку та очищення води, обладнання та утримання пунктів водопостачання.
До складу інженерно-технічного батальйону (рис.5) входять:
інженерна рота обладнання пунктів управління;
дві інженерних роти;
взвод інженерних конструкцій;
взвод польового водопостачання.
Інженерна рота обладнання пунктів управління включає в себе:
інженерний взвод обладнання КП;
інженерний взвод обладнання ЗКП;
інженерний взвод обладнання ТПУ.
Озброєння роти: ЕОВ-4421 – 3од., ЕО-2621 – 3 од., БАТ-2 – 3 од., ПЗМ-2 – 3 од., АК (10-16т) – 3 од., ВФС-2,5 – 3од., КрАЗ – 9 од., 2ПН-4М – 6од., “Бункер” – 4 к-ти, КВС-А – 14 к-тів, СКТ – 6 к-тів.
Інженерна рота обладнання пунктів управління спроможна:
| виконати завдання в обсязі І черги: - на КП (ЗКП) | - за 8-9 год; |
| - на ТПУ | - за 10-12 год. |
Інженерна рота включає в себе:
два інженерних взводи;
взвод захисту від ВТЗ.
Озброєння роти: ПЗМ-2 – 10 од., ЕОВ-4421 – 3 од., ЕО-2621 – 1од., БАТ-2 – 1 од., АК (5-7т) – 1 од., АК (10-16т) – 1од., ДТ-75 – 2 од., Т-100 – 2 од., ДЗ-98 – 1од., ЕСБ-8И – 3 од., КрАЗ – 6 од.
Інженерна рота спроможна:
| обладнати: - удаваний позиційний район рдн | - 1; |
| - удаваний район зосередження мбр | -1; |
| - удаваний КП або ЗКП | - 1; |
| - удавані мостові переправи | 1-2. |
Взвод інженерних конструкцій включає в себе:
відділення заготівлі конструкцій;
лісозаготівельне відділення;
лісопильне відділення.
Озброєння взводу: АК (10-16т) – 1 од., ЕСБ-8И – 1 од., ЛРВ – 1 од., ЕСД-60ВС – 1 од., КрАЗ – 3од.
Взвод інженерних конструкцій за 10-12 год спроможний:
| заготувати лісу | - до 7-9м3/г; |
| виготовити сховищ: - СРК | - до 3 к-тів; |
| - обладнання для сховищ | - до 10 к-тів; |
| - дверних блоків БД-50 (за 1г) | - до 5 к-тів. |
Взвод польового водопостачання включає в себе:
три відділення очищення води;
бурове відділення.
Озброєння взводу: ВФС-10 – 3од., ПБУ-50 – 1од., КПН-5 – 1к-т.
Взвод польового водопостачання спроможний:
| обладнати (за 1,5-2г) та утримувати пункт водопостачання (продуктивністю до 9-10 м3/г) на ВФС-10 | - до 3; |
| обладнати (за 10-15г) та утримувати пункт водопостачання на свердловинах | -1. |
Дії інженерно-технічного батальйону
У корпусній оборонній операції на батальйон може бути покладено завдання з обладнання та утримання пунктів управління корпусу, виконання інженерних заходів з оперативного маскування, обладнання та утримання корпусних пунктів водопостачання.
При підготовці і в ході корпусної контрнаступальної (наступальної) операції підрозділи батальйону виконують ті ж самі завдання.
Поряд з цим у ряді випадків інженерні підрозділи можуть додаватися на посилення з’єднань та частин родів військ для надання допомоги у виконані завдань з обладнання удаваних районів та об’єктів, імітації життєдіяльності військ в них, а також до виконання інженерних заходів з приховання дій і розташування військ та по забезпеченню демонстративних дій.
Інженерна рота обладнання пунктів управління використовується для обладнання пунктів управління корпусу. Однак у відповідності з організаційно-штатною структурою вона не в змозі своїми силами одночасно обладнувати КП, ЗКП, ТПУ корпусу у потрібному обсязі. Тому для більш успішного виконання завдань щодо обладнання пунктів управління, особливо у наступі, спільно з іропу залучаються інженерно-позиційні, механізовані підрозділи або підрозділи забезпечення та обслуговування.
Основними завданнями, які виконує іропу (ібопу) при обладнанні пунктів управління, є:
інженерна розвідка районів розгортання пунктів управління;
зведення споруд для роботи, відпочинку та захисту особового складу пунктів управління, сховищ для спеціальних і транспортних машин, окопів для охорони та оборони;
обладнання та утримання в районі розгортання пунктів управління під’їзних шляхів;
обладнання та утримання пунктів водопостачання на пунктах управління;
обладнання посадочного майданчика для вертольотів;
маскування фортифікаційних споруд.
Дії іропу (ібопу) в оборонній обумовлюються більш тривалим терміном, що виділяється на обладнання пунктів управління, широкими можливостями застосування споруд з місцевих будівельних матеріалів.
Це дозволяє більш централізовано використовувати підрозділи іропу (ібопу) в одному двох районах. При такій організації виконання завдань полегшується управління підрозділами іропу (ібопу).
У контрнаступальній операції рота буде діяти, як правило, повзводно. Для успішного вирішення завдань підрозділи іропу (ібопу) обладнують, як правило, райони розгортання одних і тих же пунктів управління при їх переміщенні, що дозволяє виконувати однотипні завдання.
Виходячи з можливостей та штатного складу іропу, для обладнання КП і ЗКП корпусу в наступі доцільно виділяти по два взводи збирання споруд. Взвод інженерних конструкцій діє самостійно, виконуючи завдання з заготівлі конструкцій в інтересах підрозділів збирання споруд.
Підрозділи взводу збирання споруд діють в районі розгортання пунктів управління, як правило, поточним або паралельно-поточним методом. Сутність поточного методу полягає в тому, що із складу підрозділів на весь період створюються спеціалізовані команди, що отримують певне завдання, яке вони послідовно виконують, переходячи від об’єкта до об’єкту.
Як правило, призначаються підрозділи зі зведення споруд для роботи та відпочинку особового складу, сховищ для КШМ та машин зв’язку, перекритих щілин, транспортування конструкцій споруд. Склад і оснащення цих підрозділів залежить від виконуваного завдання.
Взвод (рота) інженерних конструкцій діє, як правило, централізовано, за планом командира іропу (ібопу). В основу організації дій підрозділів інженерних конструкцій покладено поточний метод робіт спеціалізованими обслугами, створюваними із штатних та доданих підрозділів. У вік (рік), як правило, створюють лісозаготівельні та лісопильні обслуги, обслуги з виготовлення елементів конструкцій, вантажно-розвантажувальні та інші допоміжні обслуги.
Відділення польового водопостачання обладнує пункт водопостачання на поверхневому джерелі з використанням ВФС-2,5. При переміщенні відділення польового водопостачання в новий район, на розгорнутих пунктах водопостачання залишається запас води, а автофільтрувальна станція з обслугою переміщається в новий район.
Інженерна рота при виконанні завдань з обладнання удаваних районів та об’єктів, виконання інженерних заходів з приховання дій і розташування військ та по забезпеченню демонстративних дій може діяти, як у повному складі, так і повзводно.
При обладнанні удаваного району рота встановлює макети техніки, табельні маскувальні комплекти, кутикові відбивачі, теплові та інші імітатори, приймає участь у зведенні удаваних споруд, готує осередки пожеж та вибухів.
Для обладнання дійсних та удаваних окопів і сховищ для техніки створюються команди, які оснащені необхідними засобами інженерного озброєння. Глибина удаваних окопів та сховищ повинна бути не менше 50% від глибини існуючих реальних споруд.
Для обладнання удаваного позиційного району ракетної бригади доцільно залучити інженерну роту, інженерно-позиційний взвод та механізовану роту.
Якість робіт контролюється усіма офіцерами в ході та по закінченні виконання завдання.
Після обладнання удаваного району інженерні та інші підрозділи, що не залучаються для імітації життєдіяльності військ, виводяться за межі удаваного району. Решта підрозділів продовжують нести охорону та імітують життєдіяльність військ.
Основне завдання щодо імітації життєдіяльності виконують підрозділи родів військ і спеціальних військ. До удаваного району зосередження тбр доцільно виділяти до 2-х тр, 1-2 зенбатр, 3-4 радіостанції, до 2-х ір. Для оживлення удаваного району слід виділяти бойову техніку у кількості 8-10% від числа встановлених макетів.
Для введення противника в оману відносно місць розташування дійсних переправ, відволікання від них уваги та ударів, а також для посилення демаскуючих ознак військ на удаваних напрямках обладнуються удавані переправи.
При підготовці військ до форсування в ході наступу інженерна рота висувається до водної перешкоди, як правило, за понтонно-мостовими підрозділами.
Рота за звичаєм отримує завдання обладнувати та утримувати одну удавану переправу. Для дій на річці інженерну роту посилюють димовим взводом, відділенням ПТС, а при використанні відбивачів “Сфера-ПР” – компресором.
Взвод інженерних конструкцій діє, як правило, централізовано, за планом командира батальйону. В основу організації дій взводу покладено поточний метод робіт спеціалізованими обслугами. У вік, як правило, створюються лісозаготівельна та лісопильна обслуга, обслуга з виготовлення елементів конструкцій та допоміжна обслуга.
Взвод польового водопостачання призначений для розвідки, видобутку, очищення води та обладнання корпусних пунктів водопостачання. С кожного такого пункту забезпечується водою, як правило, декілька підрозділів (частин) або одне з’єднання (установа) з великою потребою у воді.
Споживачами води з корпусних пунктів водопостачання можуть бути: з’єднання других ешелонів при їх висуванні на рубіж розгортання і введення в бойовище; резерви, з’єднання і частини корпусного комплекту; з’єднання і частини, додані на підсилення; з’єднання, частини, установи тилу корпусу.
Райони дій взводу польового водопостачання визначаються виходячи із завдань та положення військ. Основною вимогою при цьому є максимальне наближення пунктів водопостачання до військ, що діють на напрямку зосередження основних зусиль – в обороні, на напрямку головного удару – в наступі. Дії взводу, таким чином, найчастіше будуть здійснюватись на напрямках, як правило, співпадаючих в обороні – рокадними шляхами, а у наступі – з фронтальними.
Як в обороні, так і в наступі, взвод польового водопостачання може отримати завдання на обладнання 3-4 пунктів водопостачання. Продуктивність кожного пункту водопостачання складає, як правило, не менше 100м3 на добу.
При забезпеченні військ, які діють на місцевості з низькою водозабезпеченістю, взвод польового водопостачання може залучатись до обладнання та утримання великих водорозбірних пунктів.
Інженерний батальйон забезпечення руху
Інженерний батальйон забезпечення руху призначений для розвідки, обладнання та утримання шляхів, відновлення зруйнованих ділянок доріг і споруд на них, підготовки колонних шляхів, будівництва (посилення) низьководних мостів через водні перешкоди, улаштування проходів у загородженнях та переходів через перешкоди.
До складу інженерного батальйону забезпечення руху (рис.6) входять:
дві інженерно-дорожніх роти;
інженерно-мостобудівельна рота;
інженерна рота розгородження.
Інженерно-дорожня рота включає в себе:
два інженерно-дорожніх взводи;
взвод важких механізованих мостів.
Озброєння роти: БАТ-2 – 4од., ДЗ-98 – 4од., Т-130 – 4од., скрепер – 6од., ЕОВ-4421 – 2од., ММЗ –8 од., КрАЗ – 4од., 3-ПТ-25 – 4од., ТММ-3 – 3 к-ти.
Інженерно-дорожня рота спроможна:
| підготувати шляхів: - в обороні за 10-12 год | - 60-85 км; |
| - в наступі | - з темпом 3-5 км/г; |
| підготувати покращеної дороги за 10-12год | - до 2км; |
| улаштувати мостові переходи через перешкоди завширшки до 40 м за 50 хв. | - до 3. |
Інженерно-мостобудівельна рота включає в себе:
два інженерно-мостобудівельних взводи;
два взводи інженерних конструкцій.
Озброєння роти: ТТ-4 – 2 од., ЛРВ – 2 од., ЕСД-60 – 2 од., ЕСБ-8И – 2 од., АК(10-16т) – 4 од., УСМ – 2 од., КрАЗ – 6 од., 1-Р-5 – 1 од., 2-ПН-4М – 2 од.
Інженерно-мостобудівельна рота спроможна:
| побудувати мостів під вантажі 60т з темпом: | |
| - з готових конструкцій | - 15-20пм/год; |
| - з заготівлею конструкцій | - 4-5пм/год; |
| заготовити: - мостових конструкцій | - до 80 пм; |
| - дорожніх покрить | - до 200пм. |
Інженерна рота розгородження включає в себе:
два взводи розгороджень,
взвод розмінування.
Озброєння роти: МТУ – 2 од., ІМР – 2 од., БАТ – 2 од., ЕОВ-4421 – 2 од., УР-83П – 6 од., пила УРАЛ – 4од., КрАЗ – 12 од.,ГАЗ-66 – 1 од., 2-ПН-4М – 2 од.,
Інженерна рота розгородження спроможна:
| проробити проходів у МВЗ одноразово | - до 4; |
| влаштовувати проходив в руйнуваннях з темпом 0,4 пм/год | - до 6. |
Дії інженерного батальйону забезпечення руху
Батальйон в оборонній операції може виконувати послідовно такі завдання: готувати один із фронтальних корпусних шляхів; готувати шляхи висування з’єднань другого ешелону (резерву) до рубежів розгортання для контрудару або до запасних районів; готувати корпусну рокаду на лінії розгортання основного позиційного району крбр і з’єднань другого ешелону (резервів); утримувати корпусні шляхи в ході операції.
Батальйон виконує завдання, як правило, на декількох ділянках (шляхах). Кожній роті виділяється шлях або ділянка шляху, на якій вона діє повзводно.
Особливістю підготовки шляхів в обороні є те, що всі фронтальні та рокадні шляхи маневру, підвозу та евакуації готуються для двостороннього руху з урахуванням тривалого терміну експлуатації.
При підготовці корпусної контрнаступальної (наступальної) операції батальйон може виконувати одне з таких завдань: готувати та утримувати 1-2 корпусних фронтальних шляхи або 1 шлях і рокаду; готувати не менше 2-х шляхів висування бригад першого ешелону з вихідних районів до переднього краю.
Виконання завдань, як правило, організується ротними ділянками. Кожна рота отримує завдання на підготовку одного із шляхів (ділянок шляхів), на якому вона в свою чергу діє взводними ділянками або пооб’єктно. Взводна ділянка може досягати 20-25км.
В ході наступальної операції батальйон може виконувати одне із таких завдань: готувати один фронтальний корпусний шлях, а також одну рокаду протяжністю 40-50км на кожен день операції або готувати два фронтальних шляхи без організації їх утримання; готувати 2-3 шляхи для забезпечення введення в бойовище з’єднання другого ешелону корпусу.
При підготовці батальйоном 2-х шляхів кожна інженерно-дорожня рота отримує завдання на підготовку одного з них. Для утримання підготовленого шляху в цьому випадку залучаються інженерні підрозділи з’єднань, які висуваються.
Інженерно-мостобудівельна рота отримує конкретні завдання на будівництво (посилення) мостів і діє послідовно.
Для забезпечення руху військ, в тому числі й інженерно-дорожніх підрозділів, що виконують завдання з підготовки шляху, до готовності низьководних мостів застосовуються комплекти ТММ.
Інженерна рота розгородження призначена для забезпечення подолання військами районів руйнувань, пророблення проходів у загородженнях та завалах, розмінування місцевості та об’єктів.
В наступі рота, як правило, додається одній-двом бригадам першого ешелону на напрямку головного удару корпусу. Для забезпечення подолання, військами руйнувань, лісних завалів з цих підрозділів створюються групи розгородження. Вони діють за звичаєм з передовими загонами (батальйонами перших ешелонів) із завданням забезпечити їх просування.
В обороні основними завданнями роти є виконання інженерних заходів з ліквідації наслідків вогневих ударів противника, пророблення проходів у мінних полях, розвідка та розмінування місцевості в районах розгортання пунктів управління, на корпусних шляхах.
Інженерно-позиційний батальйон
Інженерно-позиційний батальйон призначений для виконання завдань з фортифікаційного обладнання позицій, смуг оборони і районів розташування військ.
До складу інженерно-позиційного батальйону (рис.7) входять:
три інженерно-позиційних роти.
Інженерно-позиційна рота включає в себе:
три інженерно позиційних взводи;
взвод інженерних конструкцій.
Озброєння роти: ПЗМ – 6 од., ЕОВ 4421 – 3 од., АК(5-7т)- 4 од., ДТ-75 – 3 од., Т-100 – 3 од., ЕСБ-8И – 4 од., АТ КрАЗ – 8 од., ТТ – 1 од., ЛРВ – 1 од., ЕСД –60 – 1 од., ГАЗ-66 – 1 од.
Інженерно-позиційна рота спроможна:
| відрити траншей та ходів сполучення | - до 14 км; |
| відрити котлованів | - до 100; |
| звести сховищ | |
| - КВС-А | - до 2; |
| - СРК | - 1; |
| виготовити сховищ: - СРК | - 1-2 к-ти; |
| - БВК | - до 3; |
| - обладнання для сховищ | - до 10 к-тів; |
| - дверних блоків БД-50 (за 1г) | - до 5 к-тів. |
Дії інженерно-позиційного батальйону
Для виконання завдань з фортифікаційного обладнання батальйон може додаватися з’єднанням родів військ у повному складі або поротно, а також виконувати корпусні завдання на рубежах і в районах, не зайнятих військами.
Якщо інженерно-позиційна рота додається на посилення частині (з’єднанню) родів військ, на неї доцільно покласти завдання з механізованої відривки траншей, ходів сполучення, окопів та сховищ для бойової техніки, котлованів під сховища, а також зведення найбільш складних та відповідальних споруд закритого типу. Дообладнання окопів та сховищ, а також улаштування перекритих щілин, бліндажів, сховищ виконується силами загальновійськових підрозділів.
При виконання завдань на позиціях (районах), не зайнятих військами робота інженерних підрозділів, машин організується так, щоб вони послідовно пересувались від фронту в тил, забезпечуючи при цьому задану послідовність та постійну готовність фортифікаційних споруд до зайняття їх військами. В основу організації дій підрозділів доцільно покласти поточний метод зведення споруд спеціалізованими обслугами та командами по відривці траншей та ходів сполучення, окопів для вогневих засобів та бойових машин, котлованів під сховища для особового складу та техніки, по зведенню споруд закритого типу.
Інженерно - саперний батальйон
Інженерно-саперний батальйон призначений для улаштування загороджень та нанесення ними втрат противнику, мінування та руйнування об’єктів, забезпечення подолання військами загороджень, руйнувань і перешкод.
До складу інженерно-саперного батальйону (рис.8) входять:
три інженерно-саперних роти;
дві інженерних роти загороджень.
Інженерно-саперна рота включає в себе:
два інженерно-саперних взводи;
взвод керованого мінування.
Озброєння роти: ПМЗ – 3 од., УР-83П – 3 од., ПД-420 – 2 од., УМП – 2 од., КрАЗ – 14 од., 2-ПН-4М – 8 од., ГАЗ-66 – 1 од.
Інженерно-саперна рота за 10-12 годин спроможна:
| встановити вручну: - протитанкових мінних полів | - 1,5-2 км; |
| - протипіхотних мінних полів | - до 1 км; |
| встановити ПТМП з допомогою засобів механізації за 5-10хв | - до1 км; |
| встановити ПТМП з допомогою засобів механізації за добу | - до 3 км; |
| встановити керованих протитанкових мінних полів | - до 0,1км; |
| улаштувати вузлів загороджень | - до 3; |
| проробити проходів в мінних полях | - до 9. |
Інженерна рота загороджень включає в себе:
два взводи загороджень;
взвод керованого мінування.
Озброєння роти: - ГМЗ – 3 од., ПМЗ – 3 од., КрАЗ – 6 од., БГМ – 1од., УМП-2– 6 од., УМП-3 – 6 од., ПД-530 – 1 од., ГАЗ-66 – 1 од.
Інженерна рота загороджень за 10-12 годин спроможна:
| встановити вручну: - протитанкових мінних полів | - 0,5-0,6 км; |
| - протипіхотних мінних полів | - до 0,3 км; |
| встановити ПТМП з допомогою засобів механізації | - 8-10 км; |
| встановити ППМП з допомогою засобів механізації | - до 6 км; |
| встановити кероване ПТМП | - до 0,3 км; |
| встановити кероване ППМП | - до 3 км; |
| улаштувати вузлів загороджень | - до 2. |
Дії інженерно - саперного батальйону
І в обороні і в наступі батальйон, як правило, частиною сил додається на підсилення механізованих (танкових) з’єднань першого ешелону на напрямку головного удару корпусу, а рештою підрозділів – діє у складі рухомих загонів загороджень. При підготовці оборонної операції батальйон може влаштовувати загородження з наступною передачею їх загальновійськовим підрозділам. Крім того, при підготовці наступальної операції та в ході її може виконувати завдання інженерного забезпечення за планом корпусу.
Пророблення проходів у мінно-вибухових загородженнях противника перед його переднім краєм здійснюється, як правило, інженерно-саперними ротами. При підготовці до наступу завдання на пророблення проходів інженерно-саперній роті ставить командир інженерно-саперного батальйону або начальник інженерної служби бригади, а в ході наступу – командир механізованого або танкового батальйону.
Кількість і напрямки проходів визначає загальновійськовий командир, а командир інженерно-саперної роти або взводу організує їх пророблення, використовуючи, як правило, вибуховий спосіб. Кожному відділенню за звичаєм ставиться завдання на пророблення одного проходу.
У встановлений час, як правило, в ході вогневої підготовки, здійснюється пуск зарядів. Після їх підриву відділення швидко висуваються до своїх проходів, здійснюють їх перевірку та позначення, після чого приступають до несення комендантської служби. Відділення несе комендантську службу на одному або двох сусідніх проходах. Після пропуску батальйонів першого ешелону саперні відділення залишаються лише на проходах, співпадаючих з бригадними шляхами. Після проходження бригад першого ешелону проходи та комендантська служба на проходах, сполучених з корпусними шляхами передаються корпусним саперам.
Улаштування мінно-вибухових загороджень буде здійснюватись усіма підрозділами батальйону.
При підготовці до оборони загородження влаштовуються перед переднім краєм та в глибині смуг першого ешелону, в оперативній глибині смуги оборони корпусу.
В умовах безпосереднього зіткнення з противником перед переднім краєм мінні поля встановлюються вручну, в глибині оборони та при відсутності вогневого впливу противника – з застосуванням засобів механізації.
При влаштуванні загороджень рота діє за звичаєм повзводно, а при підготовці до зруйнування значних об’єктів – у повному складі.
В ході бою, як оборонного так і наступального, батальйон основними силами буде діяти в складі рухомих загонів загороджень корпусу. В ході наступального бою загородження влаштовуються при відбитті контратак противника та закріплені захоплених рубежів. В ході оборонного бою батальйон влаштовує загородження на напрямку виявленого наступу противника або на флангах з’єднань, що наносять контрудар.
До початку бою РЗЗ зосереджується в районі у готовності до улаштування загороджень на визначених рубежах мінування.
Рубіж мінування – доступна для наступу противника ділянка місцевості, на якій загін виконує завдання з установки мінних полів і створення інших видів загороджень у поєднанні з природними перешкодами, з урахуванням вогню та дій військ. Протяжність рубежу мінування по фронту та його глибина визначається можливостями підрозділів з улаштування загороджень та підготовки руйнувань, доступності місцевості для дій противника та бойовими можливостями військ, з якими взаємодіє загін. Протяжність рубежу мінування РЗЗ у складі трьох рот протитанковими мінами може досягати 10-12км, а при улаштуванні змішаних мінних полів – 6-8км. Глибина рубежу мінування може бути 1,5-2км.
В наступі при відбитті контрударів противника основні рубежі мінування призначаються, як правило, в межах других ешелонів бригад першого ешелону, а в обороні – перед другою позицією або на ній; там, де темпи наступу противника дещо нижче, рубежі мінування можуть призначатися ближче до переднього краю.
Нарощування загороджень по глибині здійснюється улаштуванням їх на наступних рубежах мінування, які вказуються старшим начальником.
Дії взводу інженерної розвідки
Взвод інженерної розвідки призначений для розвідки різноманітних загороджень противника, характеру інженерного обладнання позицій, районів розташування військ і для видобутку відомостей про стан доріг та прохідності місцевості на напрямках підготовки корпусних шляхів, про водні перешкоди в районах обладнання корпусних переправ, про стан мостів, поромів, гідротехнічних споруд, про наявність і стан місцевих будівельних матеріалів і конструкцій; про угрупування інженерних військ противника.
Для ведення інженерної розвідки із складу взводу виділяються розвідувальні органи: інженерно-розвідувальні дозори (ІРД), і групи (ІРГ), інженерно-спостережні пости (ІСП) і пости фотографування (ІПФ).
ІРД може вести розвідку в смузі місцевості до 2км по фронту з темпом 10км/год – на автомобілі або БТР; до 20км/год – на інженерній розвідувальній машині і до 80км/год – на вертольоті.
ІРГ здатна на протязі 5-6 годин добути відомості в районі площею 50-60км2 або розвідати один складний об’єкт.
ІСП веде спостереження в секторі 1-2км по фронту і до 5км в глибину; ІПФ за 3-4 годин здатний сфотографувати ділянку місцевості до 4-5км по фронту і до 5км в глибину; ІРД на вертольоті, оснащеному комплектом розвідки з вертольоту (КРВ), здатний сфотографувати оборону противника на глибину до 15км (без залітання на його територію), виготовити та дешифрувати аерофотознімки через 1,5-2 години після приземлення.
До складу ІРД призначається, як правило, 1-2 відділення. ІРД діє за звичаєм самостійно і веде розвідку смуги місцевості спостереженням або безпосереднім оглядом.
ІРГ створюється у складі 1-2 відділень інженерної розвідки і діє перед переднім краєм і в глибині оборони противника, як правило, самостійно.
Відділення інженерної розвідки доцільно призначити в групу інженерно-спостережних постів, постів фотографування корпусу. Це дозволить на 2-3 ІСП і 1-2 ІПФ створити пункт збору донесень. Відомості з ІСП, ІПФ доставляються на пункт збору донесень, де вони обробляються і 2-3 рази на добу транспортом доставляються на КП полку.
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 1434 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| ПРИЗНАЧЕННЯ, ОРГАНІЗАЦІЙНО-ШТАТНА СТРУКТУРА, ПОРЯДОК ЗАСТОСУВАННЯ ПІДРОЗДІЛІВ ТА ЧАСТИН ІНЖЕНЕРНИХ ВІЙСЬК | | | Дії інженерно - саперного батальйону |