Читання рельєфу по горизонталях

1. Визначення типових форм рельєфу і їх взаємного розташування. Вид, взаємне положення і зв'язок між собою нерівностей рельєфу легко розпізнаются на карті по накресленню горизонталей і напрямку скатів.

Із порівнянь на рис, 71 зображень горизонталями гори і улоговини видно, що вони виглядають на кресленні (карті) однаково- як система замкнених, що охоплюють один одного горизонталей. Також схожі між собою зображення хребта і лощини. Відрізнити їх можна лише по напрямкові скатів. Тому основна суть читання рельєфу по карті полягає головним чином в умінні швидко розбиратися в напрямку скатів нерівностей.

Цьому суттєво допомагають покажчики скатів і відмітки висот, якими на карті доповнюються горизонталі.

а) Покажчики скатів (мал. 71 і 72, а) - це короткі штрихи, розставлені на горизонталях (перпендикулярно до них) по напрямкові скатів. Вони містяться на вигинах горизонталей у найбільш характерних місцях, переважно біля вершин, сідловин або на дні улоговин, а також на скатах - у місцях, найбільш затруднених для читання.

б) Оцінки горизонталей (мал. 72,6) - цифрові підписи на горизонталях, що означають їхню висоту над рівнем моря. Верх цих цифр завжди звернений убік підвищення ската.

в) Оцінки висот окремих точок (рис 72,в) указують висоту над рівнем моря найбільш характерних точок місцевості — вершин гір і пагорбів, вищих точок вододілів і найбільш низьких точок долин і ярів, урезов (рівнів) води в ріках і різних водоймах, а також інших крапок, що легко орієнтуються на місцевості, що і є орієнтирами.

Оцінки висот командних точок (командних' висот), з яких краще, чим з інших, проглядається навколишня місцевість і найбільш важливі об'єкти на ній (великі населені пункти, вузли Доріг, перевали, гірські проходи й т.п.), виділяються на картах більшимицифрами.

Щоб швидко розрізняти по горизонталях форми й взаємне розташування нерівностей місцевості, необхідно, крім того, пам'ятати наступне (мал. 71, 72 і 73).

а) У височин (гори, хребта) горизонталі своїми опуклостями завжди звернені убік зниження ската, а в увігнутих форм рельєфу (лощин, улоговин) — навпаки, убік підвищення.

б) Горизонталі, що зображують сідловину, підходять уводити, увести до ладу їй своїми опуклостями із чотирьох сторін: із двох сторін вони позначають скати, що піднімаються над сідловиною, а із двох інших сторін — початку двох лощин, що розходяться від сідловини в протилежних напрямках.

в) Лінії вододілів і водозливів проходять уздовж витягнутих частин горизонталей, що зображують ці складки рельєфу, перетинаючи їх перпендикулярно в найбільш опуклих місцях (мал. 71).

г) У взаємнім розташуванні нерівностей рельєфу є відомі закономірності: хребти звичайно відходять від гори, пагорба або ж.є відрогами інших, більших хребтів; схили

Глава 7

ВИВЧЕННЯ ПО КАРТІ ЕЛЕМЕНТІВ РОСЛИННОГО Й ПОЧВЕННОГРУНТОВОГО ПОКРОВА Й МІСЦЕВИХ ПРЕДМЕТІВ

Дата добавления: 2015-07-11